Справа № 279/7086/24 Провадження №1-кс/279/1315/24
іменем України
19 листопада 2024 року
Слідчий суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , з секретарем ОСОБА_2 , розглянувши клопотання стршого дізнавача СД Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 по кримінальному провадженню №12024065490000308 від 16.11.2024 за ст.309 ч.1 КК України про арешт майна,
Слідчий Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області звернувся з клопотанням про арешт майна по кримінальному провадженню №12024065490000308 від 16.11.2024 за ст.309 ч.1 КК України, в якому вказав, що 15.11.2024 року до чергової частини Коростенського РУП надійшло повідомлення від оперуповноваженого Коростенського РУП по факту виявлення поблизу адреси АДРЕСА_1 громадянина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_2 , який зберігав при собі поліетиленовий зіп-пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору, для власного вживання, без мети збуту.
16.11.2024р СД Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024065490000308 від 16.11.2024 року, за ознакам кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України.
15.11.2024 року в період часу з 17 год. 40 хв. по 18 год. 00 хв. було проведено огляд місця події за адресою АДРЕСА_1 , неподалік території підприємства «Трубосталь», під час проведення якого у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_2 , у якого було виявлено та вилучено: поліетиленовий зіп-пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору, яку поміщено до спец-пакету CRI 1100223 та змив з поверхні пакету.
Вилучені предмети визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Клопотав про накладення арешту на вищевказане майно.
Дослідивши матеріали клопотання судом встановлено, що дані по вказаному в клопотанні факту 16.11.2024 СД Коростенського РУП ГУНП України в Житомирській області були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024065490000308 за ст.309 ч.1 КК України.
Речі, вилучені під час огляду 15.11.2024, визнані речовими доказами.
Відповідно до ст.171 ч.5 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Порушення строків подання клопотання до суду не встановлено.
Відповідно до вимог ст.167 КПК України, вищеназване вилучене майно має статус тимчасово вилученого.
Частиною 1 ст.170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою
слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У відповідності до ч.3 статті 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом.
Слідчим суддею встановлено, що є всі підстави вважати, що лише частина майна, на яке дізнавач просить накласти арешт, може бути предметом злочинного посягання та використано як доказ факту і обставин, що встановлюються під час кримінального провадження за ст.309 ч.1 КК України.
Змиви, які зафіксовані, як матеріальні об'єкти створені безпосередньо органом слідства, вони не належать іншій фізичній чи юридичній особі, яка, в разі не накладення на них арешту, може заявити про свої права та таке майно. Не містить клопотання і обґрунтування того, що існують ризики зникнення або знищення таких об'єктів, які створені органом досудового розслідування та перебувають у його володінні.
Згідно ст.170 ч.1 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Визнання певних речей чи предметів речовими доказами не вимагає безумовного накладення на такі речі арешту.
З врахуванням наведеного клопотання підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 167, 170-173 КПК України, -
Клопотання задовольнити частково.
Накласти арешт на майно у кримінальному провадженні №, а саме: на поліетиленовий зіп-пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору, яку поміщено до спец-пакету CRI 1100223 з забороною розпоряджатися та користуватися вказаним майном.
В накладенні арешту змив з поверхні пакету - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Копія згідно з оригіналом