Справа №295/16772/24
1-в/295/1715/24
Іменем України
18.11.2024 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі подання начальника Державної установи «Житомирська виправна колонія № 4» про приведення вироку суду відносно засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, у відповідність до вимог чинного законодавства,
Начальник Державної установи «Житомирська виправна колонія № 4» звернувся до суду з поданням в порядку п. 13 ч. 1 ст. 537, п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України, ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України про приведення вироку суду у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024 (далі - Закон № 3886-ІХ) стосовно засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Представник установи подав заяву про розгляд справи без його участі, подання підтримує.
Засуджений згоден на розгляд справи без його участі, подання установи підтримує.
Прокурор подання підтримав, просив звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбуття покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 22.08.2022 у зв'язку з усуненням караності діяння та вважати його засудженим за вироком Подільського районного суду м. Києва від 18.07.2019.
Дослідивши зміст подання, матеріали особової справи засудженого, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати питаня, зокрема, про звільнення від покарання у випадку, передбаченому частиною 2 ст. 74 КК України.
Згідно з ч. 2 ст. 74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
09.08.2024 набрав чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», статтю 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення викладено у новій редакції, відповідно до якої викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
За загальним правилом, закріпленим у частині 2 статті 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Отже, внесені Законом № 3886-ІХ зміни мають зворотну дію у часі, тобто поширюється на діяння, які вчинені до 09.08.2024, тому скасовують кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином шкоди меншого розміру, ніж установлено нормою закону.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 раніше судимий:
- 17.12.2015 Деснянським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309, ст. 75 КК України до 1 (один) року 6 (шість) місяців позбавлення волі з іспитовим строком 1 (один) рік.
- 24.05.2017 Оболонським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 186 КК України до 150 годин громадських робіт.
- 24.10.2018 Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до штрафу 850 грн.
- 18.07.2019 Подільським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі. В строк відбування покарання зараховано строк попереднього ув'язнення з 05.09.2017 по 06.10.2017. Вирок від 24.05.2017 виконувати самостійно.
- 22.08.2022 Деснянським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі. Зараховано в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 05.09.2017 по 06.10.2017. Вирок Оболонського районного суду м. Києва від 24.05.2017 виконувати самостійно.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 17.06.2024 приведено у відповідність вирок Деснянського районного суду м. Києва від 22.08.2022 у частині призначеного покарання за ч. 1 ст. 185 КК України, шляхом заміни арешту строком на 6 (шість) місяців - на пробаційний нагляд строком на 1 (один) рік. На підставі ст. 70 ч. 1 КК У країни за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом повного складання призначених покарань ОСОБА_3 призначено 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі. Відповідно до ст. 70 ч.4 КК України за сукупністю вироків шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим за вироком Подільського районного суду м. Києва від 18.07.2019 ОСОБА_3 призначено остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі. Ухвала набрала законної сили 25.06.2024.
Початок строку покарання - 18.07.2022, кінець строку - 17.06.2026.
Судом встановлено, що згідно з вироком Деснянського районного суду м. Києва від 22.08.2022, ОСОБА_3 вчинив декілька епізодів крадіжок майна, а саме: 11.03.2017 на суму 766,32 грн; 15.03.2017 на суму 566,32 грн; 20.03.2017 на суму 666,32 грн; 22.03.2017 на суму 766, 32 грн; 25.03.2017 на суму 666, 32 грн; 30.03.2017 на суму 766, 32 грн; 07.04.2017 на суму 666, 32 грн.
Вказані епізоди підлягають декриміналізації та за їх вчинення особа підлягає звільненню від покарання, оскільки сума викраденого майна на момент вчинення правопорушення не перевищувала 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а тому не є кримінально - караним діянням.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21 зроблено висновок щодо декриміналізації викрадення чужого майна шляхом крадіжки та наголошено, що Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-ІХ, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886-ІХ, мають зворотну дію в часі.
Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділуIV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Законом України «Про державний бюджет України на 2017 рік» у 2017 році встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2017 у розмірі 1 600 грн.
Таким чином, зміна розміру дрібного викрадення чужого майна є по суті зміною кримінального закону в частині кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК України, оскільки у КК України цей розмір не визначений, він указаний в ст. 51 КУпАП.
За таких обставин вчинені засудженим діяння щодо таємного викрадення чужого майна на даний час відноситься до адміністративного правопорушення та не є вважатися кримінально - караними. Попри відсутність прямих законодавчих змін до КК України, діючі норми КУпАП дають підстави для висновку про декриміналізацію діянь засудженого.
Враховуючи, що ОСОБА_3 відповідно до вироку Деснянського районного суду м. Києва від 22.08.2022 вчинив епізоди крадіжки майна на суму, меншу ніж два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян (станом на день їх скоєння), вчинені ним діяння за ч. 1 ст. 185 ч. 2 ст. 185 КК України, відповідно до вимог Закону України № 3886-ІХ, не є кримінально-караними на даний час, а тому суд дійшов висновку про необхідність звільнення засудженого від призначеного покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України.
Натомість за вироком Подільського районного суду міста Києва від 18.07.2019 ОСОБА_3 засуджений за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України (грабіж), що є кримінально караним та не підлягає декриміналізації.
З урахування наведеного, ОСОБА_3 слід вважати таким, що засуджений та відбуває покарання за вироком Подільського районного суду міста Києва від 18.07.2019 за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, ч. 2 ст. 74 КК України, ст. ст. 369-372, 537, 539 КПК України, Законом України № 3886-ІХ, суд,
Подання ДУ «Житомирська виправна колонія (№ 4)» - задовольнити.
Вирок Деснянського районного суду м. Києва від 22.08.2022 привести у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-ІХ.
На підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Деснянського районного суду м. Києва від 22.08.2022 за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 2 ст. 70 КК України, у зв'язку з усуненням караності діяння.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати засудженим за вироком Подільського районного суду міста Києва від 18.07.2019 із урахуванням ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 17.06.2024, за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді 4 (років) років позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання та зарахування по ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_3 рахувати за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 22.08.2022.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 7 днів з дня її постановлення, а засудженому у той же строк з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1