Справа №295/13996/24
1-в/295/1352/24
Іменем України
19.11.2024 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі клопотання захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах засудженого, про звільнення засудженого від відбування покарання у зв'язку з декриміналізацією діяння стосовно засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який відбуває покарання в ДУ «Житомирська виправна колонія (№4)» за вироком Яготинського районного суду Київської області від 09 травня 2023 року за ч.4 ст.185, ст. 71 КК України у виді 5 років 2 місяців позбавлення волі,
Адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах засудженого, звернувся до суду із клопотанням, в якому просив звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання у зв'язку з декриміналізацією діяння, посилаючись на те, що останнього було засуджено вироком Яготинського районного суду Київської області від 09 травня 2023 року за ч.4 ст.185, ст. 71 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі за вчинення крадіжки майна в 2023 році на суму 1037,00 грн., розмір якого не перевищує встановлену законом межу для кримінальної відповідальності та особа має бути звільнена від призначеного покарання.
Представник установи в судове засідання не прибув, надіслав заяву про розгляд справи без його присутності.
Засуджений ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду подання повідомлений належним чином. Надав суду заяву про розгляд подання у його відсутність. Відповідно ст. 539 КПК України його неявка не перешкоджає розгляду справи, тому суд розглядає подання у його відсутність.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував щодо клопотання про звільнення засудженого ОСОБА_5 , у зв'язку з декриміналізацією вчинених ним діянь не заперечував.
Дослідивши матеріали справи, матеріали особової справи засудженого, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
09.08.2024 набрав чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Відповідно до вказаного Закону №3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У силу ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотню дію у часі, тобто поширюється на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 раніше судимий вироком Яготинського районного суду Київської області від 23.11.2021р. за ч.ч.2, 3 ст.185, ст.ст.75, 76 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки.
ОСОБА_5 засуджений вироком Яготинського районного суду Київської області від 09.05.2023 за ч.4 ст.185, ст.71 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі. За цим вироком ОСОБА_5 , здійснив крадіжку 17 березня 2023 на суму 1037 грн., що на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2684 грн.) на день вчинення крадіжки, а тому не є кримінально - караним діянням.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21 було зроблено висновок щодо декриміналізації викрадення чужого майна шляхом крадіжки та наголошено, що Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-ІХ, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886-ІХ, мають зворотну дію в часі.
Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року. Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленому законом на 1 січня звітного року.
Таким чином два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян дорівнюють 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи та відповідно станом на 01.01.2023 року становили 2684 грн.
Відповідно, зміна розміру дрібного викрадення чужого майна з 0,2 нмдг до 2 нмдг є зміною кримінального закону в частині кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 КК України, оскільки у тексті кримінального закону цей розмір не визначений і він вказаний в ст.51 КУпАП.
Отже враховуючи, що ОСОБА_5 згідно вироку Яготинського районного суду Київської області від 09.05.2023 завдав матеріальної шкоди на суму, меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на день скоєння крадіжки, тобто вчинене ним діяння, відповідно до вимог Закону України №3886-ІХ не є кримінально-караним на теперішній час, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання захисника звільнення засудженого ОСОБА_5 від призначеного покарання за даним вироком, на підставі ч.2 ст. 74 КК України.
Керуючись ст.74 КК України, ст.537, 539 КПК України, суд
Клопотання захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах засудженого, про звільнення засудженого від відбування покарання у зв'язку з декриміналізацією діяння стосовно засудженого ОСОБА_5 - задовольнити.
Привести вирок Яготинського районного суду Київської області від 09.05.2023 у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року №3886-ІХ.
На підставі ч. 2 ст. 74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного йому вироком Яготинського районного суду Київської області від 09.05.2023, у зв'язку з усуненням караності діяння та звільнити з місць позбавлення волі.
Вирок Яготинського районного суду Київської області від 23.11.2021р. відносно ОСОБА_5 засудженого за ч.ч.2,3 ст.185, ст.75,76 КК України до 4 років позбавлення волі з встановленням іспитового строку 2 роки - виконувати самостійно.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1