15 листопада 2024 р. № 400/6303/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Брагар В. С. у порядку письмового провадження розглянувши адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява від ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якій позивач просить суд:
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 08.01.2023 року по 03.02.2023 рік, з 16.02.2023 року по 28.04.2023 рік, з 24.05.2023 року по 08.06.2023.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні, внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з з 08.01.2023 року по 03.02.2023 рік, з 16.02.2023 року по 28.04.2023 рік, з 24.05.2023 року по 08.06.2023.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що під час проходження служби внаслідок безпосередньої участі у бойових діях та перебування в полоні позивач отримав поранення, у зв'язку з чим перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та враховуючи отримання бойових поранень, вважає, що він має право на отримання передбаченої Постановою № 168 додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн за періоди стаціонарного лікування внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини. Позивач звернувся зі заявою до командування Військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати належного позивачу грошового забезпечення, на що відповідач надав відповідь, що згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.08.2023 №245 капітан ОСОБА_1 вибув до нового місця служби - військової частини НОМЕР_2 , у зв'язку з чим командуванням частини не може бути вирішено питання по суті щодо нарахувань та виплат Позивач вважає протиправною відмову відповідача, у зв'язку з чим просить позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, із заявленими вимогами не погоджується з наступних підстав. Відповідач діяв виключно в межах повноважень згідно норм чинного законодавства і Позивач включався до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень на місяць за весь час проходження ним служби у військовій частині НОМЕР_1 , з врахуванням наявної у розпорядженні військової частини документації, в тому числі і медичної, що підтверджувала право на таку додаткову грошову винагороду. Дана обставина підтверджується довідкою про доходи №6346 від 14.10.2024 року. На момент переведення військовослужбовця ОСОБА_1 для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 28.08.2023 року, командуванню військової частини НОМЕР_1 довідки про обставини травми командуванню надано не було, тобто підтверджуючих документів, які б свідчили про необхідність нарахування та виплати додаткової грошової допомоги в розпорядженні військової частини НОМЕР_1 не було, отже законних підстав для видання наказу про виплату даного виду грошової винагороди на користь Позивача не було. Окрім того, за наявності передбачених законом підстав для отримання винагороди у розмірі 100 000 гривень в період знаходження на лікуванні, військовослужбовці мають право самостійно подати командиру військової частини «по команді» рапорт та документи, які підтверджують перебування на стаціонарному лікуванні і право на отримання додаткової грошової допомоги.
Зважаючи на все вищезазначене, а також беручи до уваги той факт, що військовослужбовець ОСОБА_1 за час проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 особисто з рапортом до командування військової частини НОМЕР_1 з даного приводу не звертався, а необхідна для таких нарахувань медична документація до військової частини НОМЕР_1 не надходила, нарахування та виплата додаткової грошової винагороди у збільшеному до 100 тис. грн. розмірі згідно Постанови КМУ №168 від 28.02.2022 року пропорційно періоду перебування на стаціонарному лікуванні військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 не здійснювалася. Таким чином позивач отримував всі належні йому виплати, право на яких було підтверджено документами.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги адміністративного позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Капітан ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Під час проходження військової служби капітан ОСОБА_1 13.04.2022 року отримав бойове поранення.
Відповідно до Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 14.12.2023 року № 8502, 13.04.2022 року отримав травму: «Наслідки мінно вибухових травм, осколкові поранення стегон, бешиха правої гомілки, трофічні виразки, вентральна кила. Наслідки перенесених повторних закритих черепно-мозкових травм, струсу головного мозку у вигляді стійкого цефалгічного, астено-вегетативного синдромів, компресійно ішемічної нейропатії правого ліктьового нерву з помірним порушенням функцій».
За обставин 13.04.2022 в місті Маріуполь Донецької області, виконуючі бойові завдання за призначенням на заводі « ІНФОРМАЦІЯ_1 », та під час перебування в полоні з 13.04.22 по 08.01.23 капітан ОСОБА_1 отримав поранення.
Травмування пов'язане із захистом Батьківщини, захистом суверенітету і територіальної цілісності України, у складі сил і засобів оперативно-тактичного угрупування «Схід», який був залучений та брав безпосередню участь в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, з метою виконанні службових (бойових) завдань, під час дії воєнного стану в Україні.
У зв'язку з отриманням бойового поранення (13.04.2022 року) ОСОБА_1 перебував у відпустці за станом здоров'я.
Відповідно до Виписки із медичної карти стаціонарного хворого, особи звільненої з полону країни агресора № 8 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікування з 08.01.2023 року по 03.02.2023 рік.
Відповідно до Виписки із медичної карти стаціонарного хворого неврологічного відділення № 631 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікування з 16.02.2023 року по 27.02.2023 рік.
Відповідно до Виписного епікризу із медичної карти стаціонарного хворого відділення ВТО та ЗХ № 750/185 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікування з 27.02.2023 року по 14.03.2023 рік. Відповідно до Виписного епікризу із медичної карти стаціонарного хворого терапевтичного відділення № 962 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікування з 14.03.2023 року по 27.03.2023 рік. Відповідно до Виписного епікризу із медичної карти стаціонарного хворого реабілітаційного відділення № 1132 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікування з 27.03.2023 року по 17.04.2023 рік. Відповідно до Виписного епікризу із медичної карти стаціонарного хворого хірургічного відділення № 1409/338 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікування з 17.04.2023 року по 28.04.2023 рік.
Відповідно до Перевідного епікризу із медичної карти стаціонарного хворого № 259 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікування з 24.05.2023 року по 26.05.2023 рік.
Відповідно до Виписки № 10735 з медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікування з 26.05.2023 року по 08.06.2023 рік.
Відповідно до Довідки ВЛК від 25.08.2023 року № 2417 Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини. На підставі статей 23-б, 36-б, 42-в, 75-в, графи ІІІ Розкладу хвороб обмежено придатний до військової служби.
У відповіді №2438 від 10.04.2024 на заяву від 12.03.2024, військова частина НОМЕР_1 зазначає, що згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.08.2023 №245 капітан ОСОБА_1 вибув до нового місця служби - військової частини НОМЕР_2 , у зв'язку з чим командуванням частини не може бути вирішено питання по суті щодо нарахувань та виплат.
17.05.2024 до Відповідача направлена заява з вимогами нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додаткову винагороду у збільшеному до 100 тис. грн. розмірі згідно Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 р. пропорційно періодам перебування на стаціонарному лікуванні з 08.01.2023 року по 03.02.2023 рік, з 16.02.2023 року по 28.04.2023 рік, з 24.05.2023 року по 08.06.2023 рік. Виготовити та направити довідку про нараховані та виплачені суми грошового забезпечення та додаткової винагороди ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 із зазначення місяців: у яких відбулось нарахування, за які відбулось нарахування.
30.05.2024 року відповідачем надано відповідь на заяву в якій зазначено, що на момент переведення військовослужбовця ОСОБА_1 для подальшого проходження служби до військової частини НОМЕР_2 28.08.2023 року, командуванню військової частини НОМЕР_1 довідки надано не було, що мало наслідком відсутність законних підстав для видання наказу про виплату даного виду грошової винагороди.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відтак суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною першою статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Військова служба є особливим видом публічної служби, тому її проходження передбачає особливе регулювання, а саме межі реалізації військовослужбовцями своїх службових прав у зв'язку з специфікою їх правового статусу, а також відносини щодо звільнення та проходження військової служби врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
За частиною другою статті 1-2 Закону № 2011-ХІІ, у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України та діє на момент розгляду цієї справи.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), пунктом 1 (на момент виникнення спірних відносин, у редакції від 21.01.2023) встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які, зокрема, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Аналіз наведених норм Постанови №168 свідчить про наявність лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100 000 грн винагороди за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме: 1) пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини; 2) факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Відповідно до пункту 7 окремого доручення Міністра Оборони України від 23.06.2022 № 912/в/29, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень належить включати військовослужбовців, які, зокрема, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Водночас підставою для видання такого наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва), під час захисту Батьківщини (аналогічна норма міститься у частині одинадцятій Розділу XXXIV наказу Міністерства оброни України «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» від 07.06.2018 № 260).
Судом встановлено, що позивач отримав травму під час безпосередньої участі у бойових діях, що підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 14.12.2023 № 8502 виданою командиром ВЧ НОМЕР_1 на підставі наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 22.01.2023 року №32.
Довідкою ВЛК №2378 від 25.08.2023 року встановлено, що травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини та визнано обмежено придатним до військової служби.
Матеріалами справи встановлено, що Відповідачем неправомірно не нараховано та не виплачено додаткову винагороду у розмірі, збільшеному до 100 000 грн, відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 р, пропорційно періодам стаціонарного лікування у період з 08.01.2023 року по 03.02.2023 рік, з 16.02.2023 року по 28.04.2023 рік, з 24.05.2023 року по 08.06.2023 рік.
Суд критично ставиться до позиції відповідача про необхідність звернення позивача з відповідною заявою для нарахування та виплати винагороди, оскільки законодавством чітко передбачено, що підставою виплати додаткової винагороди є накази командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. А підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини. Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.
Ані законодавчими ані підзаконними нормативними актами не передбачено обов'язку військовослужбовця звертатись із рапортом для нарахування відповідної винагороди.
Також суд критично відноситься до позиції відповідача, яка полягає в тому, що позивач мав право звернутись із відповідним рапортом за новим місцем служби (ВЧ НОМЕР_2 ), оскільки позивач в оскаржуваний період перебував на фінансовому забезпечення відповідача та грошове забезпечення нараховувалось та виплачувалось позивачу саме відповидачем, а не ВЧ НОМЕР_2 .
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я з 08.01.2023 року по 03.02.2023 рік, з 16.02.2023 року по 28.04.2023 рік, з 24.05.2023 року по 08.06.2023 рік.
Таким чином, відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 грн за періоди з 08.01.2023 року по 03.02.2023 рік, з 16.02.2023 року по 28.04.2023 рік, з 24.05.2023 року по 08.06.2023 рік пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого після поранення отриманого 13.04.2022 року пов'язаним із захистом Батьківщини.
Виходячи із встановлених фактичних обставин справи, приймаючи до уваги повноваження суду при вирішенні справи, передбачені статтею 245 КАС України, суд вважає що належним способом захисту порушених прав позивача в спірних правовідносинах буде зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100 000 грн за періоди з 08.01.2023 року по 03.02.2023 рік, з 16.02.2023 року по 28.04.2023 рік, з 24.05.2023 року по 08.06.2023 рік пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого після поранення пов'язаним із захистом Батьківщини.
Враховуючи положення частин першої, другої статті 77, 90 КАС України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає, що заявлені позовні вимоги частково знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.
Оскільки відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 134, 139, 241, 244, 242 - 246 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) задовольнити.
2. Визнати бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) протиправною щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) додаткової винагороди передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 р. в розрахунку до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я у зв'язку із поранення (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, за період з 08.01.2023 року по 03.02.2023 рік, з 16.02.2023 року по 28.04.2023 рік, з 24.05.2023 року по 08.06.2023 рік.
3. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) додаткову винагороду передбачену Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 р. в розрахунку до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я у зв'язку із поранення (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, за період з 08.01.2023 року по 03.02.2023 рік, з 16.02.2023 року по 28.04.2023 рік, з 24.05.2023 року по 08.06.2023 рік з урахуванням правової оцінки наданої у рішенні суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. С. Брагар