14 листопада 2024 р. № 400/8635/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев'янко Л.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якій вона просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у наданні ОСОБА_1 статусу «Члена сім'ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісті під час проходження військової служби» військовослужбовця ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 надати ОСОБА_1 , статус «Члена сім'ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісті під час проходження військової служби» військовослужбовця ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позову позивач зазначає, що перебувала в шлюбі з ОСОБА_2 , в шлюбі народились дві дочки. Шлюб з 15 липня 2004 року було розірвано, проте фактично шлюбні відносини не було припинено. Після розірвання шлюбу, позивачка і ОСОБА_2 продовжили жити однією сім'єю, як чоловік та дружина. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 помер під час проходження військової служби. Факт проживання однією сім'єю із загиблим встановлений рішенням суду. Позивач зверталася до відповідача з заявою про надання статусу «Члена сім'ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісті під час проходження військової служби», проте отримала відмову, яку вважає протиправною. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 16.09.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено строк для подання сторонами заяв по суті.
Відповідач з позовом не погодився, у відзиві, який надійшов до суду 01.10.2024, зазначив, що судовим рішенням підтверджується факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім'єю без шлюбу, проте, проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу не означає набуття позивачкою статусу члена сім'ї ОСОБА_2 , зокрема його дружини. На переконання відповідача, відмовляючи позивачці у видачі посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби, він діяв правомірно, оскільки заявниця не належить до жодної з визначених чинним законодавством категорії осіб, які мають право на отримання такого посвідчення. Просить у задоволенні позову відмовити.
Позивачка правом на подання відповіді на відзив не скористалася.
На підставі матеріалів справи суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
04.11.2023 наступила смерть ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1
За відомостями довідки № 2620 від 06.11.2023 причиною смерті солдата ОСОБА_2 є прогресуюча печінкова, ниркова недостатність, цироз печінки.
Відповідно до витягу з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії № 1681 від 23.04.2023, захворювання солдата ОСОБА_2 призвело до смерті та причина смерті, так, пов'язані із захистом Батьківщини.
Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_2 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України від 21.06.2024 № 4149, загиблий (померлий) солдат ОСОБА_2 дійсно брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи па території Запорізької, Донецької та Херсонської областей.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09.04.2024 у справі №489/568/24 заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка і жінки без реєстрації шлюбу, заінтересовані особи ОСОБА_3 , приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Пехлак Оксана Володимирівна - задоволено; встановлено факт спільного проживання однією сім'єю як дружини та чоловіка без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , починаючи з 15.07.2004 до дня смерті ОСОБА_2 - 04.11.2023.
05.08.2024 відбулось засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з питань розгляду матеріалів, пов'язаних з встановленням статусу члена сім'ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісти під час проходження військової служби, на якому розглянуто заяву позивачки. За результатами голосування відмовлено позивачці у виданні посвідчення «Член сім'ї військовослужбовця, який загинув (помер) чи пропав безвісті під час проходження військової служби», що підтверджується витягом з протоколу засідання № 9 від 05.08.2024. Відмова мотивована тим, що заявниця на день смерті солдата ОСОБА_2 не перебувала з ним у зареєстрованому шлюбі. Вважаючи відмову протиправною позивачка звернулась до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того , що Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон №3551-XІІ) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Згідно з нормами статті 2 зазначеного Закону законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього Закону та інших актів законодавства України. Права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни.
Нормами статті 4 Закону № 3551-XII визначено, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Пунктом 19 частини 1 статті 6 Закону № 3551-XII передбачено, що учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону № 3551-XII до сімей загиблих (померлих) ветеранів війни належать, зокрема, сім'ї осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби (у тому числі на території інших держав) під час воєнних дій та конфліктів.
До членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, зазначених у цій статті, належать, зокрема, один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні.
Відповідно до п. 5, 6 ч. 1 ст. 10-1 Закону № 3551-XII до сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України належать:
сім'ї військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних, добровольців Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, в районах та у період її проведення, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;
сім'ї осіб, які загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Відповідно до частини 4 зазначеної статті до членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зазначених у цій статті, належать, зокрема, один із подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні.
Процедуру надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України визначає Порядок надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 740 від 23.09.2015 (далі - Порядок № 740).
Відповідно до п.7 зазначеного Порядку посвідчення з написом Посвідчення члена сім'ї загиблого Захисника чи Захисниці України видається відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 р. № 302.
Пунктом 2 цього Положення №302 передбачено, що посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників чи Захисниць України, на основі якого надаються відповідні пільги і компенсації.
Згідно з пунктом 4 Положення №302 членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, зазначеним у статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", видаються посвідчення з написом "Посвідчення члена сім'ї загиблого", а членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зазначеним у статті 10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", видаються посвідчення з написом "Посвідчення члена сім'ї загиблого Захисника чи Захисниці України".
Відповідно до частини 2 статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Частиною 4 статті 3 СК України передбачено, що сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно з приписами частин 1-2 ст.21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» чітко й однозначно визначено, що до членів сімей загиблих військовослужбовців належать один з подружжя, який не одружився вдруге, до яких жінка чи чоловік, які проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, не належать.
Як зазначалося вище, рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 09.04.2024 у справі №489/568/24 встановлено факт спільного проживання позивачки з померлим ОСОБА_2 однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
Проте, суд зазначає, що встановлення рішенням факту спільного проживання позивачки та загиблого військовослужбовця може впливати на виникнення у зацікавлених осіб права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, однак не створює підстав для набуття такими особами статусу члена його сім'ї для одержання гарантій, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Таким чином, встановлення в судовому порядку факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без шлюбу і визнання за її учасниками статусу члена сім'ї не легітимізує і не може легітимізувати (узаконити) правове становище неодруженої сімейної пари як подружньої, оскільки за законом подружжя утворюється не від тривалості чи стійкості взаємин, а після реєстрації шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді.
Так, у постанові від 19.03.2021 у справі № 1840/2940/18 Верховний Суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції про правомірність відмови у встановленні статусу «Член сім'ї загиблого (померлого)» та видачі «Посвідчення члена сім'ї загиблого», так як позивач, хоч і проживала спільно із загиблим військовослужбовцем, однак у зареєстрованому шлюбі з ним на час його загибелі не перебувала, статусу члена його сім'ї не мала. У постанові від 06.07.2022 у справі № 809/1346/17 Верховний Суд дійшов висновку, що встановлення рішенням суду у цивільній справі факту спільного проживання позивача та загиблого військовослужбовця може впливати на виникнення та припинення окремих цивільних прав та обов'язків, однак не створює підстав для набуття позивачем статусу члена його сім'ї для одержання гарантій, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Також Верховний Суд у постанові від 09.09.2020 у справі №205/5929/17 (2-а/205/214/17) висловив позицію, відповідно до якої Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не містить відсилки на застосування до правовідносин, пов'язаних із наданням групі осіб відповідних пільг і компенсацій у разі загибелі військовослужбовця, положень Сімейного кодексу України.
Суд, у свою чергу, звертає увагу, що стаття 242 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язує суди при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, суд вважає, що відповідач діяв у межах своїх повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України у сфері гарантій соціального захисту ветеранів війни, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.
Відтак, позов не підлягає задоволенню.
В зв'язку з відмовою у задоволенні позову суд не вирішує питання про розподіл судових витрат.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_4 ) відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суддя Л.Л. Дерев'янко