15 листопада 2024 р. № 400/8264/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому просить визнати дії протиправними та зобов'язати вчинити певні дії.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ). Відповідач здійснив перерахунок пенсії з 01.03.2024, однак обмежив максимальний розмір пенсії.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в позові, зазначаючи, що розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ відповідно до д постанови від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - Постанова № 185) підвищуються на коефіцієнт збільшення у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Розмір пенсійної виплати позивача досягає максимального розміру, передбаченого законодавством. Оскільки підвищення пенсії здійснюється в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, то вимога позивача про здійснення виплати пенсії з урахуванням індексації згідно із Постановами № 185 суперечить вимогам чинного законодавства та не підлягає задоволенню.
У зв'язку з відсутністю заяв сторін про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін, суд, відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Безпосередньо, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Документами з пенсійної справи підтверджується, що виплата позивачу пенсії здійснюється без урахування підвищення (індексації), передбаченого Постановою № 185.
Ухвалюючи рішення у справі, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ, законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.06.2019 у справі № 400/1363/19 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" з 01.01.2018 року з урахуванням розміру пенсії 80% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії, з виплатою різниці між нарахованою та отриманою пенсією.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.12.2021 у справі № 400/5902/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.04.2019 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"', положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", на підставі оновленої довідки Головного управління ДСНС України в Миколаївській області про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 05.03.2019 від 04.06.2021 № 179, з встановленням основного розміру пенсії 80% розміру грошового забезпечення для обчислення пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.03.2024 у справі № 400/1813/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023 з основним розміром 80% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації, передбаченої постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - Постанова № 118), від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі - Постанова № 168)», та з урахуванням проведених виплат.
Згідно з частиною другою статті 42 Закону України від 09.07.2033 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
23.02.2024 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 185, якою встановив, що розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (Офіційний вісник України, 2023 р., № 26, ст. 1475) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Отже, для застосування норм Постанови № 185 до спірних правовідносин належить установити, якими є межі визначеного законом максимального розміру пенсії за вислугу років.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України від 08.07.2011 № 3368-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі Закон № 3668-VI), який набрав законної сили 01.10.2011.
Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас Законом № 3668-VI внесені зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини цього рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Отже, у Законі № 2262-ХІІ відсутні норми, які б обмежували пенсію за вислугу років максимальним розміром.
Щодо можливості визначення Законом № 3668-VI меж максимального розміру пенсії за вислугу років, призначених за Законом № 2262-ХІІ суд виходить з такого.
Положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційний Суд України у рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надав оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнав таким, що не відповідає статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин, - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Відповідні положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII) визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 № 7-р(ІІ)/2022 і відповідно до пункту 2 цього рішення втрачають чинність через шість місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Отже, Закон № 3668-VI також не передбачає меж максимального розміру пенсії за вислугу років за Законом № 2262-ХІІ.
Наведене дає підстави вважати, що межі максимального розміру пенсії за вислугу років за Законом № 2262-ХІІ законодавчо не визначені, що дозволяє застосовувати Постанову № 168 до всіх пенсій, призначених за цим Законом.
З аналізу наведених норм суд дійшов висновку, що позивач має право на виплату пенсії з урахуванням індексації, установленої згідно з Постановою № 185.
При цьому право на індексацію пенсії у позивача виникло на підставі Постанови № 185 і не може бути обмежено розміром пенсії у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Зокрема, обмеження пенсій за вислугу років за Законом № 2262-ХІІ максимальним розміром є протиправним (правова позиція постанова Верховного Суду від 11.07.2022 у справі № 620/613/21).
На цій підставі суд відхиляє посилання відповідача на те, що пенсія позивача не підлягає індексації, оскільки її розмір перевищує максимальний.
Одночасно суд вказує, що документом з пенсійної справи позивача про розмір його пенсії з 01.03.2024 підтверджується, що такий розмір становить 28 696,75 грн, що є більшим за 23 610 грн, тобто більшим, ніж 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (2 361 х 10 = 23 610).
Тобто розмір пенсії позивача не обмежується десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Суд вказує, що право позивача порушене не у зв'язку з обмеженням розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, а у зв'язку з невиплатою індексації пенсії.
Щодо позовної вимоги нарахувати та виплати з 01.03.2024 пенсію без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації відповідно до Постанов № 118, № 168, № 185, та з урахуванням доплати до пенсії в сумі 2 000 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист деяких категорій осіб» (далі - Постанова № 713), суд зазначає наступне.
Пунктом 1 Постанови № 713 Кабінет Міністрів України установив з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону № 2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їхніх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2 000 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ.
Установлено, що особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2 000 грн. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2 000 грн, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01.07.2021.
Відповідно до пункту 3 Постанови № 713, Пенсійному фонду України доручено забезпечити встановлення з 01.07.2021 виплат, передбачених пунктами 1 і 2 цієї постанови.
За пунктом 4 Постанови № 713, фінансування виплат, передбачених, зокрема, пунктом 1 цієї постанови, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, що передбачені за програмою 2506080 “Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду».
У період з 01.07.2021 до 28.02.2022 відповідач виплачував позивачу щомісячну доплату до пенсії відповідно до Постанови № 713, що сторонами визнається.
З 01.03.2022 пенсію позивача перераховано на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.12.2021 у справі № 400/5902/21.
З 01.03.2022 відповідач припинив виплату позивачу щомісячної доплати до пенсії відповідно до Постанови № 713, що сторонами визнається.
За приписами частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 08.11.2022 у справі № 420/2473/22 Верховний Суд виклав висновок щодо застосування Постанови № 713.
Зокрема, Верховний Суд вказав: «45. внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01.03.2018 було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.
46. Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
47. У зв'язку із чим колегія суддів не може погодитись із висновком суду апеляційної інстанції про те, що проведений на виконання судового рішення по справі №420/18380/21 перерахунок пенсії позивача відбувся не з метою відновлення порушеного права позивача, а фактично внаслідок зміни правового врегулювання спірних правовідносин після набрання законної сили рішенням суду по справі № 826/12704/18 у 2019 році, внаслідок чого змінились складові грошового забезпечення.
48. Таким чином, оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений ГУ ПФУ 06.01.2022 на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018».
У постанові від 02.03.2023 у справі № 600/870/22-а Верховний Суд також дійшов висновку, що перерахунок пенсії позивача, проведений органом Пенсійного фонду України на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії. Тому позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2 000 грн відповідно до постанови № 713.
У справі, що розглядається, підставою для припинення виплати позивачу доплати за Постановою № 713, так само як у справах № 420/2473/22, № 600/870/22-а, був проведений відповідачем перерахунок пенсії на виконання рішення суду. Такий перерахунок проведений з метою відновлення порушеного права позивача на належний розмір пенсії, право на отримання якого у позивача виникло до 01.03.2018.
Отже, застосовуючи норми Постанови № 713 до спірних правовідносин, суду належить урахувати висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 08.11.2022 у справі № 420/2473/22 та від 02.03.2023 у справі № 600/870/22-а.
Ураховуючи наведене вище, застосувавши до спірних правовідносин зазначену правову позицію Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позивач має право на спірну доплату.
Щодо позовної вимоги виплатити доплату до пенсії виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.03.2024 № 400/1812/24. У разі якщо позивач вважає, що відповідач не виконує або неналежно виконує рішення суду в іншій справі, такі вимоги належить заявляти в порядку статей 382, 383 Кодексу адміністративного суду.
Отже, в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Щодо позовної вимоги про перерахунок пенсії виходячи з 80 % грошового забезпечення, суд виходить з такого.
У частині застосування відсотка грошового забезпечення права позивача не порушені, оскільки його пенсія обчислена саме виходячи з 80 % грошового забезпечення.
Відсутність порушеного права є підставою для відмови в цій частині позовних вимог.
На підставі вищенаведеного позовні вимоги належить задовольнити частково.
Суд вказує, що задовольняючи позовні вимоги, суд користується повноваженнями, передбаченими частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: самостійно визначає формулювання резолютивної частини рішення суду, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.
Судові витрати у справі становить судовий збір, сплачений позивачем за звернення до адміністративного суду з позовною заявою в сумі 2 422,40 грн, який на підставі частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статями 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код: 13844159) задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови в нарахуванні та виплаті з 01.03.2024 ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», та з урахуванням доплати до пенсії в сумі 2 000 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист деяких категорій осіб».
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити з 01.03.2024 виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром з урахуванням індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код: 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 2 422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Птичкіна