14 листопада 2024 рокусправа № 380/8782/24
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, третя особа - Головне управляння Національної поліції у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі - відповідач), третя особа - Головне управляння Національної поліції у Львівській області в якому просить:
(мовою оригіналу):
"1. Прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити по ній провадження.
2. Визнати протиправною бездіяльність Відповідача Головного Управління Міністерства Внутрішніх справ України у Львівській області в частині відмови мені у перерахуванні мені стажу роботи з врахуванням перебування на оперативній роботі протиправною і зобов'язати його здійснити мені перерахунок стажу роботи з врахуванням моєї роботи в органах внутрішніх справ з 01.04.1972 р. по 28.02.1979 р. - 6 років 11 міс. 2 дні; з 01.03.1979 р. по 29.02.1984 р. 5 років х 1,5 = 7,5 роки, 2 роки 22 дні з 16.11.1969 р. по 03.12.1971 р. в рядах Радянської Армії, а всього 15 років 17 місяців 24 дні".
Ухвалою від 20.05.2024 відкрите спрощене провадження без виклику сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 із 01.04.1972 проходив службу в органах внутрішніх справ, у тому числі у період з 01.03.1979 по 29.02.1984 відповідно до наказу Управління внутрішніх справ виконкому Львівської міської ради УВС виконкому №14ос від 23.02.1979 позивач проходив службу на посаді інспектора відділення боротьби з розкраданням соціалістичної власності відділу внутрішніх справ ІНФОРМАЦІЯ_1 . 29.02.1984 позивач був звільнений з органів внутрішніх справ. Також до прийому на роботу в органи внутрішніх справ ОСОБА_1 проходив службу в рядах радянської армії з 16.11.1969 по 03.12.1971.
Посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу , прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей», стверджує, що 1 місяць проходження працівника міліції на оперативній службі прирівнюється до 1,5 місяця.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перерахування стажу роботи в органах внутрішніх справ з врахуванням періоду роботи на оперативній службі відповідач відмовив, оскільки постанови про зарахування стажу роботи на оперативній роботі 1 місяць за 1,5 місяця були прийняті після звільнення позивача з органів внутрішніх справ і на нього не поширюються.
Вважає таку бездіяльність відповідача незаконною і такою, яка порушує його конституційні права як громадянина України, передбачені ст. 46 і 48 Конституції України.
Із вказаних підстав просить суд задовольнити позов.
Відповідач надіслав відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 17.07.92 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (Порядок №393). Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.2005 №497 "Про доповнення пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393" про доповнення підпункту "в" пункту 3 постанови Кабінету міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 (393-92-п) "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (ЗП України, 1992 р., № 7, ст. 182; 1994р., №1, ст. 23; 1995 р., № 8, ст. 191; офіційний вісник України, 1997 р., число 36, с.28; 1999 р., №15, ст. 609; 2000 р., № 7, ст. 275; 2001 р., № 31, ст. 1393, № 47, ст. 2071; 2003 р., № 37, ст. 1981, № 47, ст. 47, ст. 2442; 2004 р.,№ 46, ст. 3017) - з доповненням, внесеним постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1995 . № 1009 (10009-95-п), абзацом такого змісту: - "час проходження служби особам начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах боротьби з економічною злочинністю за переліком посад і на умовах, що визначаються Міністерством внутрішніх справ". Оскільки позивача звільнено до набрання чинності вказаної постанови, права на зарахування до вислуги років для визначення розміру пенсії, один місяць служби за півтора місяця за вказаною посадою не поширюються.
Із вказаних підстав просить суд відмовити у задоволенні позову.
Третя особа надіслала суду пояснення, у яких зазначила, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.2005 №497 "Про доповнення пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393" про доповнення підпункту "в" пункту 3 постанови Кабінету міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 (393-92-п) "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (ЗП України, 1992 р., № 7, ст. 182; 1994р., №1, ст. 23; 1995 р., № 8, ст. 191; офіційний вісник України, 1997 р., число 36, с.28; 1999 р., №15, ст. 609; 2000 р., № 7, ст. 275; 2001 р., № 31, ст. 1393, № 47, ст. 2071; 2003 р., № 37, ст. 1981, № 47, ст. 47, ст. 2442; 2004 р.,№ 46, ст. 3017) - з доповненням, внесеним постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1995 . № 1009 (10009-95-п), абзацом такого змісту: - "час проходження служби особам начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах боротьби з економічною злочинністю за переліком посад і на умовах, що визначаються Міністерством внутрішніх справ". Оскільки позивача звільнено до набрання чинності вказаної постанови, права на зарахування до вислуги років для визначення розміру пенсії, один місяць служби за півтора місяця за вказаною посадою не поширюються.
Просить суд відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відзив відповідача, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області із заявою про перерахунок його стажу роботи і зарахування періоду служби з 01.03.1979 по 29.02.1984 на посаді інспектора відділення боротьби з розкраданням соціалістичної власності відділу внутрішніх справ Залізничного райвиконкому м. Львова у кратному розмірі 1 місяць служби за 1,5.
Відповідач листом від 29.02.202 № С-63/05/43-2024 відмовив, зазначивши, що на період служби позивача така норма була відсутня. Оскільки він звільнений до набрання чинності постановою КМУ від 22.06.2005 №497, відтак норма про зарахування кратності стажу на позивача не поширюється.
Не погодившись із відмовою, позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку позиціям сторін у справі, суд застосовує наступні правові норми.
09.04.1992 прийнято Закон України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" №2262-XII, яким визначено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України - військовослужбовців Збройних Сил України, Прикордонних військ України, Національної гвардії України, Управління охорони вищих посадових осіб України, інших військових формувань, що створюються Верховною Радою України, Служби безпеки України, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України та членів їх сімей, а також військовослужбовців колишніх Збройних Сил СРСР, органів державної безпеки і внутрішніх справ СРСР та членів їх сімей.
Відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" №2262-XII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (Порядок №393).
Абзацом 9 пункту 1 Порядку №393 установлено, що до вислуги років зараховується також дійсна військова служба у Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо цією постановою не передбачено більш пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2005 №497 "Про доповнення пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393" вніс наступні зміни:
«Доповнити підпункт "в" пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. N 393 ( 393-92-п ) "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (ЗП України, 1992 р., №7, ст. 182; 1994 р., №1, ст. 23; 1995 р., №8, ст. 191; Офіційний вісник України, 1997 р., число 36, с. 28; 1999 р., №15, ст. 609; 2000 р., №7, ст. 275; 2001 р., №31, ст. 1393, №47, ст. 2071; 2003 р., №37, ст. 1981, №47, ст. 2442; 2004 р., № 46, ст. 3017) - з доповненням, внесеним постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1995 р. №1009 ( 1009-95-п ), абзацом такого змісту:
"час проходження служби особами начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах боротьби з економічною злочинністю за переліком посад і на умовах, що визначаються Міністерством внутрішніх справ".
Судом встановлено, що у послужному списку позивача станом на день звільнення зі служби 29.02.1984 зазначено: «Вислуга років на день звільнення складає : календарна 13 років 11 місяців 13 днів, пільг немає».
Тобто на момент звільнення позивача зі служби йому була обчислена вислуга років.
Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393, на яку позивач посилається у позові як на підставу своїх вимог містить п. 5, редакція якого є незмінною від часу прийняття постанови 17.07.1992 та до дати прийняття рішення:
«…5. Вислуга років, яка була обчислена для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" перегляду не підлягає…».
Суд відмічає, що Закон України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" був уведений в дію на підставі постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ"» від 09.04.1992 № 2263-12, яким зазначено: «1. Ввести в дію Закон України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" ( 2262-12 ) з 1 травня 1992 року, а частину першу статті 15 і статтю 22 щодо розмірів пенсії інвалідам війни з числа військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ - з 1 січня 1992 року (відповідно до Постанови Верховної Ради України від 6 грудня 1991 року "Про порядок введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" ) ( 1931-12 ).».
Враховуючи наведене, суд вважає, що у позивача відсутні підстави для обрахунку стажу служби на посаді інспектора відділення боротьби з розкраданням соціалістичної власності відділу внутрішніх справ Залізничного райвиконкому м. Львова у кратному розмірі 1 місяць служби за 1,5.
За приписами пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, разом із тим, якщо суб'єкт владних повноважень надасть докази правомірності свого рішення, то обов'язок спростувати такі докази покладається на позивача, що кореспондується із принципом змагальності сторін, закріпленому у ст. 3 КАС України.
За правилами ст. 139 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову, судовий збір позивачу не відшкодовується.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМорська Галина Михайлівна