про повернення позовної заяви
13 листопада 2024 рокусправа № 380/22520/24
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Брильовський Р.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ), у якій просить суд:
- визнати неправомірною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Ухвалою від 6 листопада 2024 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду в якій зазначив, що перебіг строку звернення до суду, визначений ч.2 ст.233 КЗпП України, розпочинається з дати настання факту - вручення роботодавцем працівнику письмового повідомлення про розміри всіх сум, що належать при звільненні. ОСОБА_1 був виключений із списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) та знятий з усіх видів забезпечення 25 жовтня 2023 року. 09 січня 2024 року, в межах тримісячного строку, ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги при звільненні, відповідь на яку отримав 30 січня 2024 року. Зазначає, що після отримання позивачем відповіді на заяву свідчить про час, коли ОСОБА_1 почав вчиняти активні дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду. Окрім цього зазначає, що протягом тривалого часу, починаючи з листопада 2023 року, а саме: 02 листопада 2023 року, 18 листопада 2023 року, з 20 листопада 2023 року до 28 грудня 2023 року, з 25 лютого 2024 року до 21 червня 2024 року ОСОБА_1 перебував за кордоном у Республіці Польща, з метою вирішення питання свого працевлаштування та не міг своєчасно звернутись до суду за захистом порушеного права. Просить суд поновити строк звернення до суду.
При вирішення клопотання про поновлення строку звернення до суду, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).
Частиною 3 ст. 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Таким чином, законодавством регламентовано місячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінування учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поряд з цим, поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).
Суд встановив, що позивача 25.10.2023 було виключено зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) та знято з усіх видів забезпечення.
Із заявою про здійснення спірного перерахунку позивач звернувся до відповідача 09.01.2024, відповідь на яку отримав листом від 30.01.2024.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
При цьому варто врахувати Прикінцеві Положення КЗпП України, де у п. 1 визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Так, відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» установлено з 12.03.2020 на усій території України карантин, який тривав до 31.12.2020.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» до 28.02.2021 встановлено карантин та запроваджено локдаун, який тривав до 30.06.2023.
Таким чином, тримісячний строк звернення до суду, визначений ч. 2 ст. 233 КЗпП України слід обчислювати з 01.07.2023. Відтак строк звернення до суду, осіб, які звільнені з військової служби після набрання чинності змінами, внесеними до ч. 2 ст. 233 КЗпП України Законом України від 01.07.2022 №2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі Закон № 2352-IX), який набрав чинності з 19.07.2022 (з урахуванням тримісячного строку після закінчення карантину) сплив 01.10.2023.
У випадку звільнення позивача (25.10.2023), строк звернення до суду закінчився 25.01.2024 (строк обчислюється з наступного дня після звільнення з військової служби).
З цим позовом позивач звернувся до суду 04.11.2024, тобто з пропуском встановленого ч. 2 ст. 233 КЗпП України тримісячного строку звернення до суду, який обчислюється з 26.10.2023 (наступний день після звільнення зі служби).
Також суд зазначає, що позивач із заявою про здійснення спірного перерахунку позивач звернувся до відповідача 09.01.2024, відповідь на яку отримав листом від 30.01.2024, таким чином позивач пропустив навіть шестимісячний строк звернення до суду (з дати листа від 30.01.2024 №09/М-36-102).
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оціночні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час спливу строків звернення до суду.
Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо об'єктивно йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив через можливі власні недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до свого права на звернення до суду.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У разі неподання особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Така позиція застосована Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14 травня 2019 року у справі № 826/26174/15, від 21 грудня 2019 року у справі №826/12776/15 та від 5 травня 2022 року у справі № 240/10663/20.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані ст. 123 КАС України, відповідно до ч. 2 якої, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом трьох місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка має об'єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Позивачем не наведено об'єктивних обставин, які б не дозволяли йому звернутися до суду у визначений законодавством строк.
Таким чином, суддя дійшов висновку про визнання неповажними причин пропуску строку звернення до суду, викладених у клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
З огляду на зазначені обставини, суддя не знаходить підстав для поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Ураховуючи вказані обставини, суддя дійшов висновку про наявність підстав для повернення позивачу позовної заяви з усіма доданими до неї документами на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 55, 57, 59, 169, 171, 248, 256, 295 КАС України, суддя, -
У задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення позивача до суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви не пізніше наступного дня після її постановлення надіслати позивачеві разом із позовною заявою та доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
СуддяБрильовський Роман Михайлович