18 листопада 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/6145/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Казанчук Г.П., розглядаючи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій з урахуванням уточнених позовних вимогах просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , як суб'єкта владних повноважень, щодо не підготовки та не видачі ОСОБА_1 Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, визначеною додатком 5 Положення про Військово-лікарську експертизу в Збройних силах України, затверджену наказом Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008), яка почалася 29.01.2024 та носить триваючий характер до моменту звернення з позовною заявою.;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 підготувати та видати ОСОБА_1 . Довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, визначеною додатком 5 Положення про Військово-лікарську експертизу в Збройних силах України, затверджену наказом Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008).
Суддя ухвалою від 24.09.2024 року залишила без руху позовну заяву та встановила десятиденний строк для усунення її недоліків. Недоліки позовної заяви усунуто.
Суддя ухвалою від 22.10.2024 року відкрила спрощене позовне провадження у справі за цим позовом, а сторонам встановила процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він 24.01.2024 року та 05.06.2024 року повторно звернувся із рапортом про видачу довідки про обставини поранення про обставини травми, які він отримав 3.01.2023 року о 09-40 на ОСОБА_2 на спостережному пункті 2 під час мінометного обстрілу в районі смт Нестерянка Запорізької області, проте відповіді не було отримано. Вказане стало підставою для звернення до суду.
Військовою частиною НОМЕР_1 поданий відзив на позов, яким позовні вимоги не визнаються, оскільки службове розслідування за рапортом ОСОБА_1 було проведено службове розслідування та складений Акт службового розслідування від 15.08.2024 за вх.№8339 та видано наказ командира військової частини від 15.08.2024 №191 «Про результати службового розслідування по факту встановлення обставин травмування старшого матроса ОСОБА_1 під час виконання бойового завдання», який встановлено, що відповідне документальне підтвердження, яке б дійсно свідчило про факт отримання поранення.
18.11.2024 року до суду надійшли довідка про безпосередню участь у заходах для забезпечення оборони України від19.07.2023 року №1173, довідка про перебування на військовій службі та витяг з наказу про виключення позивача з особового складі від 09.11.2024 року. Вказані документи позивач надає в якості інформації про проходження ним військової служби у період складення рапорту 29.01.2024 року.
Дослідивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, надані докази, суд, -
ОСОБА_1 (надалі позивач) проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Позивач звернувся із рапортом від 24.01.2024 року та від 05.06.2024 року про призначення службового розслідування та про видачу довідки про обставини травми (контузії), отриманої під час виконання заходів безпосереднього захисту Батьківщини 13.01.2023 року о 09.40 при спостереженні за перебуванням ворожої техніки на ОСОБА_2 на спостережному пункті 2, де був обстрів з міномету у зв'язку з отриманням мінно-вибухової травми, в районі Запорізької області в напрямку смт. Нестерянка (а.с.26).
Для з'ясування обставин зазначених у вищевказаному рапорті наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 17.06.2024 №460 було призначено службове розслідування по факту встановлення обставин травмування матроса ОСОБА_1 під час виконання бойового завдання (а.с.51).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 16.07.2024 року №529 продовжено строк проведення службового розслідування по факту встановлення обставин травмування матроса ОСОБА_1 під час виконання бойового завдання у зв'язку з необхідністю збору додаткових пояснень (а.с.51 зв).
За результатами службового розслідування було видано Акт службового розслідування від 15.08.2024 за вх.№8339 та видано наказ командира військової частини від 15.08.2024 №191 «Про результати службового розслідування по факту встановлення обставин травмування старшого матроса ОСОБА_1 під час виконання бойового завдання.»
Актом службового розслідування встановлено, що відповідне документальне підтвердження, яке б дійсно свідчило про факт отримання поранення позивачем - відсутнє. Враховуючи обставини виконання бойового завдання 13.01.2023 та витяг із журналу бойових дій тактичної групи №3 військової частини НОМЕР_1 інв.№2380т від 01.01.2023, який вівся відповідно до обставин та подій які відбувались з групою №421 в склад якої входив позивач, де за 13.01.2024 року вказано, що ''…в ході проведення спеціальної розвідки чути звук техніки, й зіткнень з противником не відбувалось, ураження не наносилось…''. Лікар медичного пункту в підрозділі, старший лейтенант медичної служби ОСОБА_3 у поясненні наданому під час проведення службового розслідування вказала, що позивач у період з 01.01.2023 по 29.01.2024 за медичною допомогою не звертався. В журналі бойових дій відсутній запис про отримання поранення позивачем (а.с.53-57).
Отже, відповідач надав докази розгляду рапорту позивача в результаті якого було проведено службове розслідування, проте обставин, які свідчили б про отримання позивачем травми 13.01.2024 року, не було підтверджено.
Дисциплінарний Статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV (надалі Дисциплінарний Статут ЗСУ) визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України
від 24 березня 1999 року № 548-XIV (надалі Статут ВС ЗСУ) визначає загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах.
Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України (далі - військові частини).
Обов'язки посадових осіб, не зазначені в цьому Статуті, визначаються відповідними порадниками та положеннями.
Приписами пункту 14 Статуту передбачено, що із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника (загальний обов'язок військовослужбовця).
На виконання вказаної норми, позивачем поданий рапорт від 01.11.01.2023 року поданий рапорт про проведення службового розслідування.
Порядком проведення службового розслідування у Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства Оборони України від 21 листопада 2017 року №608 визначені підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов'язаних та резервістів (надалі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі.
Пунктом 5 розділу ''І. Загальні положення'' Порядку №608 встановлено, що розслідування нещасних випадків, професійних захворювань, аварій проводиться відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360.
Відповідно до пункту 15 розділу ''ІІІ. Порядок проведення службового розслідування'' Порядку №608 одночасне проведення декількох службових розслідувань за одним випадком вчинення правопорушення не допускається.
Згідно пункту 1 розділу ''V. Оформлення результатів службового розслідування'' Порядку №608 за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
У пункті 6 розділу ''V. Оформлення результатів службового розслідування'' Порядку №608 вказано, що після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.
За результатом проведеного службового розслідування, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 15.08.2024 року №191, яким за результатом службового розслідування не підтверджено отримання старшим матросом ОСОБА_1 вибухового пошкодження 13.01.2024 року (а.с.52).
Отже, до звернення позивача до суду, було проведене службове розслідування, результати якого можуть бути предметом окремого оскарження.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
У даній справі "спором про право" в аспекті вищезазначеного, є вимога представника позивача про проведення додаткового службового розслідування через незгоду із висновками такого розслідування.
Досліджуючи зміст позовних заяв у справі, суд констатує, що вони стосується саме наявності протиправних дій щодо відмови провести додаткове/повторне службове розслідування.
Згідно з частинами 1 і 2 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист; захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також у будь-який спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до правових позицій Великої Палати Верховного Суду, зокрема, у постановах від 28 листопада 2018 року у справі №607/6092/18, від 05 червня 2019 року у справі №607/6865/18, від 11 червня 2019 року у справі №917/1338/18, визначення предмета, підстав позову та відповідача у спорі - це право, яке належить позивачу; натомість установлення обґрунтованості позову - це обов'язок суду, який здійснюється під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
У відзиві вказано, що результати розслідування були доведені в телефонному режимі у зв'язку з тим, що позивач перебуває поза межами розташування підрозділу, а саме на лікуванні в іншій області України. Водночас, до матеріалів справи долучені докази відправлення відзиву та матеріалів службового розслідування позивачу (а.с.58), які отримані 07.11.2024 року (а.с.60).
При цьому, суд зауважує, що надані позивачем докази щодо виконання ним у січня 2023 року бойового розпорядження у складі тактичної групи, не може бути беззаперечним доказом отримання ним травми в цей період.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність предмету спору, а відтак у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 143, 242-246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні адміністративного позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК