14 листопада 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/5050/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрально-південного міжрегіонального управління ДМС України про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби (код ЄДРПОУ 45200774) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду про поновлення на роботі, за період з 16.03.2024 р. по 30.04.2024 р. в сумі 33376 (тридцять три тисячі триста сімдесят шість) гривень 96 коп.
Суддя ухвалою від 05.08.2024 року залишила без руху позовну заяву та встановила десятиденний строк для усунення її недоліків, а саме подання обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення з цим позовом та надання документальних доказів поважності причин його пропуску. Таку заяву було подано.
Ухвалою судді від 02.09.2024 року відкрито провадження у даній справі, вирішено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, сторонам встановлено процесуальний строк на подання заяв по суті спору.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15.03.2024 по справі № 580/399/24, визнано протиправним та скасовано наказ Державної міграційної служби України від 12.12.2023 № 345-кт ''Про звільнення ОСОБА_1 '' та наказ Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області від 13.12.2023 № 134-к ''Про оголошення звільнення ОСОБА_2 ''. Вказане рішення в частині поновлення позивача на посаді було виконано несвоєчасно, у зв'язку з чим Центрально-південного міжрегіонального управління ДМС України зобов'язано провести нарахування та виплату середнього заробітку за затримку у виконані вищевказаного рішення суду, за період з 16.03.2024 по 30.04.2024 року. Проте, позивач отримала відмову у проведенні нарахування середнього заробітку за затримку у виконанні рішення суду.
Центрально-південного міжрегіональним управлінням ДМС України (надалі - відповідач) поданий відзив на позов, у якому заперечуються позовні вимоги, зазначаючи про повне виконання рішення суду. Повноваження щодо призначення позивача на посаду є виключеною компетенцією Голови ДМС, яка в даному випадку є суб'єктом призначення/поновлення позивача на посаді, а відтак до повноважень Центрально-південного міжрегіональним управлінням не належить вирішення питання щодо поновлення позивача на посаді.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ОСОБА_1 (надалі - позивач) з 23.07.2012 призначена на посаду завідувача Тальнівського районного сектору управління Державної міграційної служби України в Черкаській області. В порядку переведення 21.09.2021 призначена на посаду завідувача Тальнівського сектору управління Державної міграційної служби України в Черкаській області.
У зв'язку із утворенням як юридичної особи публічного права Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби в порядку реорганізації, шляхом злиття Управління Державної міграційної служби в Кіровоградській області та Управління Державної міграційної служби в Черкаській області, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2023 № 569 ''Про реорганізацію територіальних органів Державної міграційної служби'', за підписом в.о. начальника УДМС у Черкаській області 12.07.2023 позивача попереджено про наступне звільнення (дата ознайомлення з попередженням 12.07.2023), на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону України ''Про державну службу'' з урахуванням абзацу першого частини третьої статті 87 Закону України ''Про державну службу''.
Наказом голови Державної міграційної служби України видано наказ від 12.12.2023 №345-кт ''Про звільнення ОСОБА_1 '' ОСОБА_1 звільнено з посади завідувача Тальнівського сектору Управління Державної міграційної служби в Черкаській області, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України ''Про державну службу'' з 14.12.2023.
На виконання вищевказаного наказу, Управління Державної міграційної служби в Черкаській області, видано наказ від 13.12.2023 № 134-к ''Про оголошення звільнення ОСОБА_2 ''.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15.03.2024 по справі № 580/399/24
- визнано протиправним та скасувати наказ Державної міграційної служби України від 12.12.2023 № 345-кт ''Про звільнення ОСОБА_1 '' та наказ Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області від 13.12.2023 № 134-к ''Про оголошення звільнення ОСОБА_2 '';
- поновлено ОСОБА_1 на посаді завідувача Тальнівського сектору Управління Державної міграційної служби в Черкаській області з 15.12.2023;
- стягнути з Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 68839 грн. 98 коп. з відрахуванням податків зборів та обов'язкових платежів;
- рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача Тальнівського сектору Управління Державної міграційної служби в Черкаській області та присудження виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць 21903 грн. 63 коп., допустити до негайного виконання.
На виконання вказаного рішення суду по справі № 580/399/24, згідно наказів від 30.04.2024 № 96-кт та № 88- к, ОСОБА_1 поновлено на посаді завідувача Тальнівського сектору Управління Державної міграційної служби в Черкаській області з 15.12.2023 й одночасно призначено в порядку переведення на посаду завідувача Тальнівського сектору ЦПМУ ДМС з 01.05.2024. Також, здійснено нарахування та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 15.12.2023 по 15.03.2024 з відрахуванням податків зборів та обов'язкових платежів.
Позивач звернулась 10.06.2024 року до Центрально-південного міжрегіонального управління ДМС України із листом про виплату середнього заробітку за затримку у виконанні рішення суду (а.с.12).
Листом Центрально-південного міжрегіонального управління ДМС України від 02.07.2024 № К-123/61/3501-24/3501 10203-24 відмовлено у нарахуванні середнього заробітку у зв'язку з відсутністю правових підстав для нарахування та виплати середнього заробітку (а.с.13).
Отже, наявність або відсутні правових підстав для нарахування середнього заробітку є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за зазначає наступне.
Пунктом 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) встановлено, що рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.
Правові положення аналогічного змісту містяться також в статті 235 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України), якою передбачено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Згідно із статтею 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Отже, законодавством передбачено обов'язок роботодавця негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника у разі його незаконного звільнення. Цей обов'язок полягає у тому, що роботодавець зобов'язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду.
Негайне виконання судового рішення полягає у тому, що таке рішення підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, а негайно з моменту його прийняття.
Рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов'язків. При цьому працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов'язків.
Вказана позиція наведена правова позиція підтверджується також висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 17 червня 2020 року у справі №521/1892/18.
Отже, після прийняття Черкаським окружним адміністративним судом рішення від 15 березня 2024 року у справі № 580/399/24 у відповідача, як роботодавця, виник обов'язок добровільно і негайно виконати це рішення в частині поновлення мене на роботі та виплати середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць.
Однак, поновлення мене на роботі відбулося 30.04.2024 року.
Затримка виконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника тягне обов'язок роботодавця виплатити такому працівникові середній заробіток за весь час затримки.
Статтею 236 КЗпП України визначено, що у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Середній заробіток за своїм змістом є державною гарантією, право на отримання якого виникло у працівника, який незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин. Закон пов'язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.
Отже, згідно зі статтею 236 КЗпП України виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі здійснюється незалежно від вини роботодавця в цій затримці.
У постановах Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі №802/1183/16-а та від 05.03.2020 року у справі №280/360/19 вказано, що для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 Кодексу законів про працю України належить встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення, у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного дня після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону ''Про оплату праці'' від 24.03.1995 №108/95-ВР за правилами, передбаченими постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 ''Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати'' (надалі - Порядок №100).
Згідно приписів 5 Порядку №100 основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.
Суд вважає, що розмір середньоденного заробітку, встановлений у рішенні Черкаського окружного адміністративного суду від 15.03.2024 року у справі №580/399/24, та становить - 1043,03 грн.
Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У взаємозв'язку з вищенаведеним суд, вирішуючи спір по суті, також зазначає, що відповідно до статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, відповідно до принципу змагальності позивач має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.
Позивач зазначає, що затримка виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.03.2024 року у справі №580/399/24 становить 32 робочих днів: з 16.03.2024 по 31.03.2019 - 10 днів та з 01.04.2024 по 30.04.2024 - 22 дня.
На виконання ухвали суду Центрально-південне міжрегіональне управління ДМС надало інформацію про те, що управління отримало рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.03.2024 року у справі №580/399/24 27.03.2024 року (а.с.44).
Згідно довідки про доставку електронного листа Черкаського окружного адміністративного суду рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.03.2024 року у справі №580/399/24 27.03.2024 року було надіслано одержувачу Центрально-південне міжрегіонального управління ДМС в його електронний кабінет доставлено 27.03.2024 року (а.с.65-66).
Враховуючи наведену інформацію та з огляду на порядок обрахунку строків, обов'язок відповідача щодо виконання рішення суду в частині негайного виконання розпочався 28.03.2024 року. Саме з цієї дати слід обраховувати кількість днів порушення.
Отже, затримка виконання рішення суду мала місце у період з 28.02.2024 по 30.04.2024 та становить 24 робочих дні, що становить 25032,72 грн (1043,03 х 22).
У зв'язку із наведеним, адміністративний позов слід задовольнити частково.
Судові витрати не розподіляються через їх відсутність.
Керуючись статтями 9, 72-77, 139, 241-246 КАС України суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Центрально-південного міжрегіонального управління ДМС України (вул. Єгорова Олексія, буд. 25 а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25015; код ЄДРПОУ 45200774) про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити частково.
Стягнути з Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду про поновлення на роботі в сумі 25032 гривень 72 копійки.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду направити сторонам.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК