12 листопада 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/5192/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Заступника керівника Новоукраїнської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Міністерства культури та інформаційної політики України до Виконавчого комітету Новомиргородської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Заступник керівника Новоукраїнської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України до Виконавчого комітету Новомиргородської міської ради, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Новомиргородської міської ради Кіровоградської області щодо невиконання вимог чинного законодавства України що полягає у не вжитті заходів щодо виготовлення облікової документації на об'єкт культурної спадщини “Гуртожиток зоотехнікуму» (початок XX століття), охоронний договір 214-Кв, що розташований по вул. Садова, 4, м. Новомиргород, Новоукраїнський район Кіровоградської області;
- зобов'язати Виконавчий комітет Новомиргородської міської ради Кіровоградської області виконати вимоги чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об'єкт культурної спадщини місцевого значення “Гуртожиток зоотехнікуму» (початок XX століття), охоронний договір 214-Кв, що розташований по вул. Садова, 4, м. Новомиргород, Новоукраїнський район Кіровоградської області.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 29.01.2020 №102-р “Про внесення змін до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 07.08.1997 №261-р “Про перелік пам'яток містобудування, архітектури, садово-паркового мистецтва загальнодержавного і місцевого значення та виявлених пам'яток» затверджено перелік пам'яток містобудування та архітектури, до якого, зокрема, включено “Гуртожиток зоотехнікуму» (початок XX століття), охоронний договір 214-Кв, що розташований по вул. Садова, 4, м. Новомиргород, Новоукраїнський район Кіровоградської області. Вказує, що з листа Новомиргородської міської ради Кіровоградської області від 03.06.2024 встановлено, що облікова документація на пам'ятку архітектури та містобудування “Гуртожиток зоотехнікуму» (початок XX століття), охоронний договір 214-Кв, не виготовлялась. Отже, за результатами опрацювання матеріалів щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, виявлено факт протиправної бездіяльності Виконавчого комітету Новомиргородської міської ради Кіровоградської області, що полягає у невиготовленні облікової документації на об'єкт культурної спадщини.
Ухвалою судді від 12.08.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та встановлено відповідачу строк для подання до суду відзиву на позовну заяву - упродовж 15 днів від дня отримання цієї ухвали (а.с.67-68).
Ухвалу про відкриття провадження у справі доставлено до електронного кабінету відповідача 12.08.2024 року (а.с.72).
Відповідач відзиву на позовну заяву чи пояснень до суду не подав.
Частиною 4 статті 159 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши подані учасниками справи документи і матеріали, судом встановлені наступні обставини.
Розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 29.01.2020 №102-р “Про внесення змін до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 07.08.1997 №261-р “Про перелік пам'яток містобудування, архітектури, садово-паркового мистецтва загальнодержавного і місцевого значення та виявлених пам'яток» затверджено, зокрема перелік пам'яток містобудування, архітектури місцевого значення в Кіровоградській області, до якого, під номером 209 включено “Гуртожиток зоотехнікуму» (початок XX століття), охоронний договір 214-Кв, що розташований по вул. Садова, 4, м. Новомиргород, Новоукраїнський район Кіровоградської області (а.с.18-39).
Заступник керівника Новоукраїнської окружної прокуратури звернувся до Департаменту культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації із листом щодо внесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення у Кіровоградській області та виготовлення на них облікової документації (а.с.40-42).
Листом від 20.05.2024 року Департамент культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації повідомив Новоукраїнську окружну прокуратуру Кіровоградської області, що відповідно до розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 29 січня 2020 року № 102-р "Про внесення змін до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 07 серпня 1997 року №261-р" пам'ятки місцевого значення, зокрема Гуртожиток зоотехнікуму (охоронний №214-Кв) вул. Садова, 4 в м. Новомиргород занесений до Переліку пам'яток містобудування, архітектури місцевого значення в Кіровоградській області. Розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 25 жовтня 2019 року №1110-р "Про стан збереження та використання об'єктів культурної спадщини Кіровоградської області" зобов'язано голів райдержадміністрацій та рекомендовано міським головам міст обласного значення, міським, селищним, сільським головам об'єднаних територіальних громад вжити відповідні заходи щодо фінансування робіт з паспортизації та інвентаризації пам'яток (об'єктів) культурної спадщини, передбачивши для цих цілей видатки з місцевих бюджетів, або за рахунок інших джерел, не заборонених чинним законодавством. Облікова, документація на зазначені об'єкти культурної спадщини за формою, визначеною Порядком обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженою, наказом Міністерства культури України від 11 березня 2024 року № 158 "Про затвердження Порядку обліку об'єктів культурної спадщини" на розгляд та погодження обласному спеціально уповноваженому органу охорони культурної спадщини - департаменту культури та туризму обласної військової адміністрації не надавалась. Також повідомлено, що перелік вищезазначених пам'яток було направлено до Міністерства культури та інформаційної політики України, як об'єкти культурної спадщини, які не взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Закону України «Про охорону культурної спадщини» та не включених до Державного реєстру нерухомих пам'яток України місцевого значення, та які рекомендовано щодо занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. (а.с.43-45).
Заступник керівника Новоукраїнської окружної прокуратури звертався до Новомиргородського міського голови із листом щодо внесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення у Кіровоградській області та виготовлення на них облікової документації, власника (балансоутримувача) об'єктів, тощо (а.с.46-48, 49).
З листа Новомиргородської міської ради Кіровоградської області від 03.06.2024 вбачається, що облікова документація на пам'ятку архітектури та містобудування “Гуртожиток зоотехнікуму» (початок XX століття), охоронний договір 214-Кв, що розташований по вул. Садова, 4, м. Новомиргород, Новоукраїнський район Кіровоградської області не виготовлялась (а.с.50).
Згідно інформації Міністерства культури та інформаційної політики України від 29.07.2024 №06/15/6843-24 “Гуртожиток зоотехнікуму» (початок XX століття), розташований по вул. Садова, 4, м. Новомиргород, був взятий на державний облік рішенням виконкому Кіровоградської обласної ради народних депутатів від 04.11.1991р. №279. Вказана пам'ятка архітектури була подана для внесення в Державний реєстр нерухомих пам'яток України листами Кіровоградської обласної військової адміністрації від 20.04.2023 №01-13/2140/0.4 та від 27.05.2023 №29-01-17/853/0.29. На цій основі підготовлено проект наказу про занесення об'єктів культурної спадщини Кіровоградської області до Реєстру. При цьому зазначено, що підписання наказу унеможливлює дія такого документа, як розпорядження голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 29.01.2020 №102-р, за яким передбачено внесення змін в розпорядження голови обласної державної адміністрації від 07.08.1997 №261-р і викладення додатків 1-3 цього розпорядження в новій редакції, додатки до розпорядження « 261-р визнаються такими, що втратили чинність. Також зазначено, що пам'ятку архітектури не внесено до Реєстру з огляду на відсутність облікової документації (а.с.54-55).
Отже, прокуратурою зазначено, що за результатами опрацювання матеріалів щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, виявлено факт невиготовлення облікової документації на об'єкт культурної спадщини, на пам'ятку архітектури та містобудування “Гуртожиток зоотехнікуму» (початок XX століття), охоронний договір 214-Кв, що розташований по вул. Садова, 4, м. Новомиргород, Новоукраїнський район Кіровоградської області.
Вважаючи протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Новомиргородської міської ради, невжиття заходів щодо виготовлення облікової документації на об'єкт культурної спадщини, прокурор звернувся до суду із позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Відповідно до приписів статті 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене положеннями статті 2, 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон № 1697-VII) та статтею 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно з абзацом 1 частини третьої статті 23 Закону №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Частиною четвертою статті 53 КАС України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Підставою звернення прокурора до суду з позовом щодо виготовлення облікової документації на об'єкт культурної спадщини слугувала тривала бездіяльність Виконавчого комітету Новомиргородської міської ради, яка сприяє створенню передумов для руйнування, пошкодження або навіть знищення об'єкта культурної спадщини.
Відповідно до частини 4 статті 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини регулює Закон України "Про охорону культурної спадщини" від 08.06.2000 №1805-III (далі - Закон №1805-III).
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №1805-III:
- об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;
- пам'ятка культурної спадщини (далі - пам'ятка) - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України;
- охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини;
облікова документація - документація, що формується в порядку обліку об'єктів культурної спадщини та містить дані щодо цінності об'єкта культурної спадщини, характерних властивостей, що становлять його історико-культурну цінність (предмет охорони об'єкта культурної спадщини), етапів розвитку, просторових, функціональних характеристик, стану збереження, а також дані проведених досліджень.
Отже, регулювання відносин у сфері охорони культурної спадщини, спрямоване на її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.
Згідно з статтею 3 Закону №1805-III державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України та спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.
До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать:
центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини;
орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим;
обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації;
виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.
Аналогічна норма міститься в статті 4 Закону України “Про охорону археологічної спадщини» від 18 березня 2004 року № 1626-IV.
Відповідно до частини другої статті 5 Закону №1805-III до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить, зокрема: 2) реалізація державної політики з питань охорони культурної спадщини; 3) ведення Державного реєстру нерухомих пам'яток України, здійснення координації та контролю за паспортизацією нерухомих об'єктів культурної спадщини; 4) координація робіт з виявлення, дослідження та документування об'єктів культурної спадщини; 5) подання Кабінету Міністрів України пропозицій про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та про внесення змін до нього щодо пам'яток національного значення; 6) занесення об'єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та внесення змін до нього щодо пам'яток місцевого значення.
Частиною 1 статті 6 Закону №1805-III визначені повноваження органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Так, відповідно до їхньої компетенції належить, зокрема: 2) подання пропозицій центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та про внесення змін до нього; 4) затвердження науково-проектної документації з визначення меж і режимів використання пам'ятки місцевого значення та її зон охорони, технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об'єктів культурної спадщини (у разі встановлення такою документацією меж території пам'ятки місцевого значення та її зон охорони); 5) затвердження науково-проектної (науково-дослідної) документації з визначення режиму використання пам'яток місцевого значення; 6) забезпечення захисту об'єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; 7) забезпечення виготовлення, складання і передачі центральному органові виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини наукової документації з описами та фіксацією об'єктів культурної спадщини, а в разі отримання дозволу на їх переміщення (перенесення) - демонтаж із них елементів, які становлять культурну цінність, з метою збереження.
Частиною другою статті 6 Закону №1805-III встановлені повноваження районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно у сфері охорони культурної спадщини належить, зокрема: 1) забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; 2) подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; 3) забезпечення юридичним і фізичним особам доступу до інформації, що міститься у витягах з Державного реєстру нерухомих пам'яток України, а також надання інформації щодо програм та проектів будь-яких змін у зонах охорони пам'яток та в історичних ареалах населених місць.
Відповідно до частини 1 статті 13 Закону № 1805-III, об'єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам'ятки. Порядок визначення категорій пам'яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом б частини 1 статті 14 Закону №1805-III, занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам'ятки) провадяться відповідно до категорії пам'ятки. Пам'ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.
Частиною 2 статті 14 Закону №1805-III, об'єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам'ятки вноситься до Переліку об'єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об'єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об'єкта або уповноважений ним орган (особу).
Переліки об'єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.
Порядок обліку об'єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.
Відповідно до Положення про Міністерство культури та інформаційної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2019 № 885, Міністерство культури та інформаційної політики України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах культури, державної мовної політики, популяризації України у світі, державного іномовлення, інформаційного суверенітету України (у частині повноважень з управління цілісним майновим комплексом Українського національного інформаційного агентства "Укрінформ") та інформаційної безпеки, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах кінематографії, відновлення та збереження національної пам'яті, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин в Україні, мистецтв, охорони культурної спадщини, музейної справи, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей.
Пунктом 2 вищезазначеного Положення визначено, що основними завданнями Міністерства культури та інформаційної політики є, зокрема, забезпечення формування та реалізації державної політики у сферах відновлення та збереження національної пам'яті, у сфері мистецтв, охорони культурної спадщини, музейної справи, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей.
Наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 за № 158 затверджено Порядок обліку об'єктів культурної спадщини (далі - Порядок №158).
Відповідно до пунктів 1.3 - 1.5 Порядку №158 система обліку об'єктів культурної спадщини включає комплекс заходів із виявлення нерухомих об'єктів культурної спадщини, складання облікової документації, взяття нерухомих об'єктів культурної спадщини на державний облік, занесення чи незанесення нерухомого об'єкта культурної спадщини до Реєстру, ведення Реєстру, порядок присвоєння охоронних номерів, включення до Реєстру об'єкта культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, внесення змін до Реєстру (зміна категорії пам'ятки та вилучення пам'ятки з Реєстру), моніторинг та інвентаризацію нерухомих об'єктів культурної спадщини, формування облікових справ, порядок переміщення (перенесення) пам'яток.
Ініціаторами розгляду питань занесення чи незанесення нерухомого об'єкта культурної спадщини до Реєстру, внесення змін до відомостей Реєстру та внесення змін до Реєстру (далі - Ініціатор) є:
уповноважений орган - за категорією пам'ятки національного значення;
уповноважений орган, Українське товариство охорони пам'яток історії та культури, інші громадські організації, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини - за категорією пам'ятки місцевого значення.
Фінансування робіт зі складання облікової документації, паспортизації, інвентаризації та моніторингу здійснюється за рахунок видатків, передбачених у державному та місцевих бюджетах, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.
Згідно п.2.1 Порядку №158 виявлення нерухомих об'єктів культурної спадщини та складання на них відповідної облікової документації забезпечують уповноважені органи, а також районні державні адміністрації, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини, зокрема виконують функції Замовника та укладають з цією метою контракти на виявлення, дослідження нерухомих об'єктів культурної спадщини для їх взяття на облік та подальшої державної реєстрації.
Відповідно до п.п.3.3 - 3.6 розробником облікової документації є наукові установи та громадські організації, юридичні особи та суб'єкти господарювання, в тому числі заклади культури, одним із видів діяльності яких є проведення наукових досліджень у сфері охорони культурної спадщини, та які мають у своєму складі чи залучають для проведення досліджень фахівців, що мають вищу освіту за спеціальністю «Музеєзнавство, пам'яткознавство», та/або фахівця-архітектора (для пам'яток та об'єктів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва), та/або дипломованого фахівця-археолога (для пам'яток та об'єктів археології), та/або фахівця, який має науковий ступінь кандидата наук (доктора філософії) або доктора наук за спеціальністю «Музеєзнавство, пам'яткознавство» або таких наук:
мистецтвознавство, культурологія, архітектура - для об'єктів монументального мистецтва;
архітектури - для об'єктів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, а також ландшафтних;
історії - для археологічних, історичних об'єктів та об'єктів науки і техніки.
Облікова документація складається у двох примірниках. Один примірник залишається у розробника, а другий разом з електронною версією передається для подальшого розгляду на Науково-методичній раді з питань охорони культурної спадщини органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, Консультативних рад органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних (військових) адміністрацій (далі - Консультативна рада) та/або Експертній комісії.
Облікова документація складається державною мовою. Текст облікової документації має бути написаний розбірливо машинописом, документи не мають містити підчищень або дописок, закреслених слів та інших виправлень, орфографічних та арифметичних помилок, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст. Достовірність інформації, що міститься в обліковій документації забезпечує її розробник.
Облікова документація у паперовій формі має бути скріплена, пронумерована згідно зі змістом та містити титульний аркуш. Облікову документацію підписує керівник органу охорони культурної спадщини. Титульний аркуш має містити назву об'єкта культурної спадщини, найменування замовника та розробника, ідентифікаційний код та підпис керівника розробника.
Розділом IV Порядку №158 передбачено порядок взяття нерухомих об'єктів культурної спадщини на державний облік.
Уповноважений орган зобов'язаний забезпечити складання облікової документації на щойно виявлений об'єкт культурної спадщини, внесений до Переліку до набрання чинності цим Порядком, у строк, що не перевищує 3 років з дати занесення об'єкта культурної спадщини до Переліку.
МКІП координує стан складання уповноваженими органами облікової документації та, у разі необхідності, приймає рішення про зобов'язання уповноваженого органу забезпечити складання облікової документації.
Отже, взяття на облік об'єкта культурної спадщини та оформлення облікової документація передує розгляду питання внесення об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. При цьому, обов'язок щодо забезпечення складання облікової документації покладено на уповноважений орган, тобто на орган виконавчої влади, в даному випадку - Виконавчий комітет Новомиргородської міської ради.
Таким чином, суд дійшов висновку, що Виконавчий комітет Новомиргородської міської ради допустив протиправну бездіяльність, яка полягає у не вчиненні ним необхідного комплексу дій спрямованих на вимог чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об'єкт культурної спадщини місцевого значення “Гуртожиток зоотехнікуму» (початок XX століття), охоронний договір 214-Кв, що розташований по вул. Садова, 4, м. Новомиргород, Новоукраїнський район Кіровоградської області.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, за сукупністю наведених обставин та враховуючи наявність письмових доказів, що підтверджують наведені позивачем доводи у позовній заяві та виходячи з системного аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає.
Згідно з ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
У даній справі прокурор є суб'єктом владних повноважень та виконує функції з представництва інтересів держави у суді відповідно до ч.3 ст.23 Закону України “Про прокуратуру» від 14.10.2014 р. №1697-VII та ч.3 ст.53 КАС України, а тому враховуючи, що витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз не понесено, суд дійшов висновку, що відсутні витрати, які б підлягали стягненню з відповідача в порядку розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст.139, 246, 255, 292-297, 325, 382 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Заступника керівника Новоукраїнської окружної прокуратури (27100, Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, пров. Степана Бандери, 7, ЄДРПОУ 02910025) в інтересах держави, в особі Міністерства культури та інформаційної політики України (01601, м. Київ, вул. Івана Франка, 19, ЄДРПОУ 43220275) до Виконавчого комітету Новомиргородської міської ради (26001, Кіровоградська область, м. Новомиргород, вул. Соборності, 227/7, код ЄДРПОУ 04055104) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Новомиргородської міської ради Кіровоградської області щодо невжиття заходів зі складання облікової документації на об'єкт культурної спадщини “Гуртожиток зоотехнікуму» (початок XX століття), охоронний договір 214-Кв, що розташований по вул. Садова, 4, м. Новомиргород, Новоукраїнський район Кіровоградської області.
Зобов'язати Виконавчий комітет Новомиргородської міської ради Кіровоградської області забезпечити складання облікової документації на об'єкт культурної спадщини місцевого значення “Гуртожиток зоотехнікуму» (початок XX століття), охоронний договір 214-Кв, що розташований по вул. Садова, 4, м. Новомиргород, Новоукраїнський район Кіровоградської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА