18 листопада 2024 року м.Київ № 320/38181/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д., розглянувши заяву про розгляд справи у судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін у справі за позовом ТОВ "Долина Ленд" до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області про визнання протиправними дій,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "Долина Ленд" з позовом до Козинської селищної ради Обухівського району Київської області та просить суд:
визнати протиправними дії Козинської селищної ради, що пов'язані із проведенням громадських обговорень проекту містобудівної документації місцевого рівня «Детальний план території «Котеджного містечка Сонячна Долина» в с. Романків» та звіту про його стратегічну екологічну оцінку;
визнати такими, що не відбулися, громадські слухання від 26.01.2024 щодо обговорення проекту містобудівної документації місцевого рівня «Детальний план території «Котеджного містечка Сонячна Долина» в с. Романків», та звіту про його стратегічну екологічну оцінку.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.09.2024 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 було залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Обслуговуючий кооператив «Котеджного містечка Сонячна Долина».
12.11.2024 від представника позивача надішло клопотання щодо призначення розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
В обгрунтування заявленого клопотання вказує, що у зв'язку з поданням відповідачем копії протоколу громадських слухань від 26.01.2024, що відрізняється від версії протоколу громадських слухань від 26.01.2024, що є в розпорядженні позивача, тому необхідно оглянути ці докази та надати пояснення сторін.
Вирішуючи питання про наявність підстав для розгляду адміністративної справи в судовому засіданні, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені ст 262 КАС України.
Відповідно до ч. 5 вказаної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 6 ст. 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу; якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Частиною 6 ст. 12 КАС України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
У даному випадку предметом позову, є зокрема, дії щодо проведення громадських слухань.
Таким чином, дана адміністративна справа у розумінні КАС України є справою незначної складності, що може бути розглянута без проведення судового засідання.
Зазначаючи про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін, представник позивача не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.
Враховуючи, що дана адміністративна справа з огляду на її предмет і характер спірних правовідносин є незначної складності і будь-яких вагомих підстав для її розгляду в судовому засіданні позивач не зазначив, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.
Крім того, суд звертає увагу представника позивача, що нормами КАС України, а саме ст. 44, передбачено право учасників справи ознайомлюватися з матеріалами справи, у тому числі подавати додаткові пояснення по справі.
Керуючись ст. 44, 12, 243, 248, 257, 262 КАС України, суд
У задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Головенко О.Д.