про залишення позовної заяви без руху
18 листопада 2024 року м. Київ № 320/50545/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, по нарахуванню ОСОБА_1 єдиного соціального внеску за період отримання доходу як особа, що проводить незалежну професійну діяльність - адвокат;
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №Ф-7560-50/67У від 09.11.2020;
- зобов'язати Державну податкову службу України в особі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області привести у відповідність облікові данні інформаційної системи органу доходів і зборів платника та даних інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до висновків суду.
Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Адміністративний позов не відповідає вимогам процесуального закону, з огляду на таке.
У силу вимог частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною другою статті 132 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною першою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною другою вказаної статті передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями) за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
При цьому, частиною третьою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями) встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Статтею 7 Закону України від 09.11.2023 № 3460-IX "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01.01.2024 складає 3028, 00 грн.
Так, у позовній заяві позивачем заявлено одну позовну вимогу майнового характеру на суду 6295,30 грн. та одну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, при зверненні до суду із цим позовом, позивачеві слід було сплатити 1937,92 грн судового збору за заявлені позовні вимоги майнового та немайнового характеру (з урахуванням коефіцієнту пониження ставок судового збору, оскільки позовна заява подана через систему «Електронний суд»).
Водночас, на підтвердження доказів сплати судового збору позивачем надано квитанцію від 09.07.2024 на суму 1211,20 грн., отже судовий збір сплачено не в повному обсязі.
Таким чином, позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 726,72 грн та надати до суду докази такої сплати.
Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В рамках даних правовідносин предметом оскарження є дії контролюючого органу щодо нарахування єдиного соціального внеску та винесення вимоги про сплату боргу від 09.11.2020.
Водночас, до суду із даним позовом позивач звернувся через особистий кабінет системи «Електронний суд» 09.07.2024 року, тобто із пропуском шестимісячного строку звернення, встановленого частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства.
Частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відтак, позивачу слід надати до суду клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, вказавши причини, які є об'єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення особи, були пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, та відповідні докази, що підтверджують дані обставини.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- оригіналу документа про доплату 726, 72 грн судового збору;
- заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин пропуску такого строку.
Керуючись статтями 44, 45, 122, 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Шевченко А.В.