13 листопада 2024 року м. Київ № 640/31066/21
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у м. Києві
про визнання протиправним та скасування рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач/ГУ ДПС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку №1287/26-15-24-17/1901107580 від 30 вересня 2021 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона є платником єдиного податку другої групи оподаткування за ставкою 20% та перебуває на обліку в ГУ ДПС у м. Києві. Рішенням ГУ ДПС у м. Києві від 30 вересня 2021 року №1287/26-15-24-17-26/1901107580 ОСОБА_1 виключено з реєстру платника єдиного податку. Прийняття рішення про виключення з реєстру платника єдиного податку суперечить вимогам статті 299 Податкового кодексу України, що свідчить про неправомірність прийнятого рішення. Просить суд задовольнити позов.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києві від 04 листопада 2021 року відкрито провадження у справі.
23 серпня 2022 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду м. Києва від ГУ ДПС у м. Києві надійшов відзив на позов в якому зазначає, що спірне рішення є правомірним та таким що не підлягає скасуванню. Просить суд відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-ІХ ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва; утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; визначено територіальну юрисдикцію Київського міського окружного адміністративного суду, яка поширюється на місто Київ.
Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ установлено, що з дня набрання чинності цим Законом: до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, справа надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 серпня 2024 року справа розподілена судді Жуковій Є.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року прийнято справу №640/31066/21 до провадження судді Жукової Є.О.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «Ухвала про прийняття адміністративної справи до провадження» від 15 серпня 2024 року у справі №640/31066/21 доставлено до електронного кабінету ГУ ДПС у м. Києві 16 серпня 2024 року.
28 вересня 2024 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від ГУ ДПС у м. Києві надійшов відзив на позов зміст якого ідентичний відзиву, що надійшов раніше.
З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця з 23 липня 2020 року.
Відповідно до витягу з реєстру платників єдиного податку ОСОБА_1 зареєстрована платником єдиного податку другої групи оподаткування за ставкою 20% та перебуває на обліку в ГУ ДПС у м. Києві.
07 вересня 2021 року відповідачем була проведена фактична перевірка позивача на підставі наказу № 6937-п від 06 вересня 2021 року та підпункту 80.2.2. пункту 80.2. статті 80 Податкового кодексу України.
За результатами перевірки складений акт фактичної перевірки №2038/26/15/07/1901107580 від 14 вересня 2021 року.
27 вересня 2021 року позивачем на вказаний акт подано заперечення.
Листом від 08 жовтня 2021 року №30006/І/26-15-07-07-01-13 ГУ ДПС у м. Києві висновки акту залишено без змін, а заперечення без задоволення.
Рішенням ГУ ДПС у м. Києві від 30 вересня 2021 року №1287/26-15-24-17-26/1901107580 ОСОБА_1 виключено з реєстру платника єдиного податку з 30 вересня 2021 року.
Не погоджуючись із вказаним рішенням про виключення з реєстру платника єдиного податку позивачка звернулася до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до п.п. 291.2., 291.3. статті 291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Пунктом 299.3. статті 299 ПК України визначено, що у разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов'язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.
Згідно з підпунктом 3 пункту 299.10 статті 299 ПК України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.
Положеннями абз. 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України визначено, що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки - у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.
Так, згідно положень пункту 299.11 статті 299 ПК України, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Зміст наведеної правової норми дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої групи у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Вказане узгоджується з правовими висновками, викладеним в постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 21 травня 2020 року у справі №820/5346/17.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Так, перевірка суб'єкта підприємницької діяльності-платника єдиного податку на предмет дотримання ним вимог перебування на спрощеній системі оподаткування не відноситься до фактичних перевірок, а може проводитись шляхом призначення та проведення документальної планової або позапланової перевірки платника податків у відповідності до норм ПК України.
Так, Верховний Суд при розгляді аналогічних адміністративних справ сформував наступні висновки: «реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування» (постанови від 26.02.2019 у справі №805/1396/17-а, від 05.02.2019 р. у справі №805/206/17-а, від 10.11. 2021 р. у справі № 200/697/20-а).
Отже, контролюючим органом повинна бути проведена документальна перевірка платника податків та прийнято рішення про анулювання реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.
Натоміть, що у відношенні ФОП ОСОБА_1 проведено фактичну перевірку та складено акт №2038/26/15/07/1901107580 від 15 вересня 2021 року.
На підставі висновків акта фактичної перевірки, ГУ ДПС у м. Києві прийнято рішення № 1287/26-15-24-17-26/1901107580 від 30 вересня 2021 року про виключення з Реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_1 .
Так, у відношенні позивача контролюючим органом не проведено документальної планової або позапланової перевірки платника податків перевірки, а рішення № 1287/26-15-24-17-26/1901107580 від 30 вересня 2021 року прийнято на підставі акта фактичної перевірки.
Тобто, оскаржуване рішення прийнято без дотримання процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку.
Вказану позицію також підтримано постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2023 року по справі №440/3106/23.
Таким чином, рішення Головного управління ДПС у м. Києві №1287/26-15-24-17-26/1901107580 від 30 вересня 2021 року про виключення з Реєстру платників єдиного податку, прийняте щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено за реквізитами Окружного адміністративного суду м. Києва судовий збір в розмірі 2270 грн згідно платіжного доручення від 28 жовтня 2021 року №526, згідно з інформацією, наявною в комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено.
Отже, в силу приписів статті 139 КАС України сплачений судовий збір в розмірі 2270грн підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві про виключення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з реєстру платників єдиного податку №1287/26-15-24-17-26/1901107580 від 30 вересня 2021 року.
3. Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жукова Є.О.