13 листопада 2024 року м. Київ № 320/48263/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у м. Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач/ФОП ОСОБА_1 ) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач/ГУ ДПС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05 жовтня 2023 року №0623860707.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем за наслідками фактичної перевірки магазину-кафе за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , складено акт фактичної перевірки від 15 вересня 2023 року №47596/26/15/07/30217939. Відповідно до висновків акта перевірки, в ході перевірки виявлено факти порушення ФОП ОСОБА_1 законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій, а саме: пункт 1, пункт 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995. № 265/95-ВР.
05 жовтня 2023 року ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення №0623860707, яким ФОП ОСОБА_1 нараховано штрафні (фінансові) санкції за порушення пункту 1, пункту 2, статті 3 Закону № 265/95-ВР в сумі 78 105,65 грн. Вважає вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Оскільки, чинне законодавство України не встановлює обов'язку для усіх суб'єктів господарювання поєднувати РРО/ПРРО з платіжним терміналом, рядки 11-18 фіскального звітного чека є по суті інформацією, шо конкретизує операцію з купівлі-продажу товарів з використанням безготівкових засобів розрахунків, тому формальна відсутність рядків 11-18 на фіскальному чеку не змінює встановленого факту придбання товару покупцем, а фіскальний чек підтверджує виконання розрахункової операції та містить реквізити, які достатньо повно ідентифікують господарську операцію. Санкція пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачає відповідальність саме за не роздрукування відповідного розрахункового документу, що підтверджує виконання розрахункової операції, а не за роздрукування розрахункового документу, на якому відсутні певні реквізити. Позивачем при проведенні перевірки розрахункові документи було роздруковано та видано покупцям, що свідчить про відсутність підстав для застосування до позивача санкції, передбаченої пунктом 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Просить суд задовольнити позов.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 грудня 2023 року, позовну заяву розподілено судді Жуковій Є.О.
27 грудня 2023 року зазначену позовну заяву було фактично передано судді Жуковій Є.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року відкрито провадження у справі №320/48263/23, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов та витребуваних документів.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, документ в електронному вигляді «Ухвала про відкриття спрощеного провадження без проведення судового засідання» від 15 січня 2024 року по справі №320/48263/23 доставлено до електронного кабінету ГУ ДПС у м. Києві 17 січня 2024 року.
15 лютого 2024 року до відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від ГУ ДПС у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву.
Відповідач із позовом не погоджується та вважає його необґрунтованим та такими, що не підлягає задоволенню. ГУ ДПС у м. Києві повністю спростовує доводи позивача, адже були присутні усі необхідні документи для здійснення фактичної перевірки, та ревізори діяли на законних підставах та щодо вимог чинного законодавства.
Перевірка була проведена у присутності продавця-консультанта ОСОБА_2 , яка після перевірки відмовилась від підписання та отримання акта фактичної перевірки (акт міститься в копіях матеріалів фактичної перевірки), проте відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання.
Перевіркою було встановлено, що розрахункові операції з використанням реєстратора розрахункових операцій фіскальним номером 3000757657 проводяться з формуванням розрахункових документів не встановленої форми, які не містять усіх обов'язкових реквізитів, визначених «Положенням про форму га зміст розрахункових документів/електронних документів», яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 року № 13, зокрема, у фіскальних чеках відсутні:
ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 11);
ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 12);
реквізит електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 15).
В ході перевірки було встановлено, що при купівлі пива «Кронербург» 1 л розрахункова операція проведена у готівковій формі з видачею нефіскального розрахункового документа № 3 від 07 вересня 2023 року на суму 100,00 грн. На місці проведення розрахунків знаходились готівкові кошти від продажу підакцизних товарів у розмірі 1 685,00 грн, при цьому згідно даних Х-звіту готівка в сейфі - 0, 00 грн.
Згідно з наявними електронними копіями розрахункових документів в інформаційній системі ДПС при проведенні розрахункових операцій з використанням РРО фіскальний номер 300757657 в період з 07 вересня 2023 року по 08 вересня 2023 рік встановлено відсутність обов'язкових реквізитів, а саме: ідентифікатора еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу ідентифікувати електронний платіжний засіб. Таким чином ФОП ОСОБА_1 в період з 07.09.2023 по 08.09.2023 проведено розрахункові операції в безготівковій формі з відсутністю вищезазначених обов'язкових реквізитів в розрахункових документах на загальну суму 50 385, 43 грн. Просить суд відмовити у задоволенні позову.
Правом надання відповіді на відзив відповідно до вимог статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позивач не скористався.
З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця. Здійснює господарську діяльність в магазині-кафе за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі п.п.80.2.2, п.п.80.2.3, п.п.80.2.4 п.80.2, п.80.6 ст.80 п.69.27 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Закону України «Про ціни і ціноутворення» наказом ГУ ДПС у м. Києві від 09 серпня 2023 року № 3910-п призначено проведення фактичної перевірки тривалістю 10 днів з 07 вересня 2023, зокрема, ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
ГУ ДПС у м. Києві виписані направлення на перевірку від 07 вересня 2023 року №15587/26-15-07-07-03 та № 15586/26-15-07-07-03.
За наслідками фактичної перевірки магазину-кафе за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , складено акт фактичної перевірки від 15 вересня 2023 року №47596/26/15/07/30217939.
Відповідно до висновків акта перевірки, в ході перевірки виявлено факти порушення ФОП ОСОБА_1 законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій, а саме: пункт 1, пункт 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995. № 265/95-ВР.
При купівлі споживачем пива «Кроненбург» 1 л була проведена розрахункова операція в готівковій формі з видачею нефіскального чеку №3 від 07 вересня 2023 року на суму 100,00 грн. На місці проведення розрахунків знаходились готівкові кошти від продажу підакцизних товарів у розмірі 1 685,00 грн. При цьому, згідно даних Х-звіту, готівка у сейфі - 0,00 грн. Таким чином, готівка у розмірі 1 685,00 грн отримана без застосування РРО та видачі відповідних розрахункових документів.
На підставі акта перевірки 05 жовтня 2023 року ГУ ДПС у м. Києві винесене податкове повідомлення-рішення форми «С» №0623860707, згідно з яким до ФОП ОСОБА_1 застосовані штрафні санкції на загальну суму 78 105,65 грн (52 070,43 грн. х 150%) за проведення розрахункових операцій через РРО при реалізації підакцизних товарів без створення відповідного розрахункового документа за кожне наступне вчинене порушення.
13 жовтня 2023 року позивачем подано скаргу до ДПС України на податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 05 жовтня 2023 року №0623860707.
Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 12 грудня 2023 року виї.№36595/6/99-00-06-03-01-06 податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 05 жовтня 2023 року №0623860707 залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Не погоджуючись з правомірністю прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення, позивач 20 грудня 2023 року, протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 Податкового кодексу України, звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент проведення перевірки).
Згідно з п.п.20.1.4 п. 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Так, відповідно до статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Згідно з п.75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно із п.п.75.1.3 п.75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Згідно із п.80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Абзацами 1-4 підп. 81.1 ст. 81 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Згідно з вимогами п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів(п.п.80.2.2);
письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування(п.п.80.2.3);
неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками(п.п.80.2.4).
Таким чином, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред'явлення оформлених відповідно до вимог ПК України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).
Так, працівниками ГУ ДПС у місті Києві на підставі п.п.80.2.2, п.п.80.2.3, п.п.80.2.4 п.80.2, п.80.6 ст.80, п.69.27 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами), відповідно до наказу ГУ ДПС у м. Києві від 09 серпня 2023 року №3910-п «Про проведення фактичних перевірок» було проведено фактичну перевірку магазину-кафе, де здійснює діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_1 .
Водночас, суд звертає увагу, що в наказі окрім нормативної підстави також зазначено підставу для проведення перевірки - доповідна записка управління контролю за розрахунковими операціями від 09 серпня 2023 року №1411/26-15-07-07-00-12.
Крім того, відповідно до приписів статті 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, інших емітованих платіжних інструментів та інших вимог цього Закону здійснюють контролюючі органи шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.
Таким чином, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів є самостійною обставиною, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред'явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.
В даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів).
Поряд з цим необхідно зазначити, що призначаючи фактичну перевірку щодо здійснення функцій, визначених законодавством у сфері здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів фахівці контролюючого органу вправі здійснювати перевірку виключно з вказаних питань.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом в постанові від 22 травня 2018 року по справі №810/1394/16, в постанові від 05 листопада 2018 року у справі №803/988/17.
Таким чином, суд дійшов висновку, що ГУ ДПС у м. Києві мало право на проведення фактичної перевірки позивача на підставі здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством, у сфері здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Слід звернути увагу, що у постанові Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі №805/3809/16-а (п.п.37-38) підтверджено позицію, що здійснення функцій, визначених законодавством, зокрема, у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред'явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.
Судом встановлено, що наказ на проведення фактичної перевірки №3910-п містить дату його видачі 09 серпня 2023 року, найменування контролюючого органу - ГУ ДПС м. Києві, найменування та реквізити суб'єкта, який перевіряється - ФОП ОСОБА_1 , адресу господарського об'єкту - АДРЕСА_1 , вид перевірки - фактична, підстави для проведення перевірки, визначені Податковим кодексом України - підпункт п.п.80.2.2, п.п.80.2.3, п.п.80.2.4 п.80.2, п.80.6 ст.80, п.69.27 підрозділу 10 «Інші перехідні положення», тривалість перевірки - 10 діб, період діяльності, який буде перевірятися - згідно ст. 102 Податкового Кодексу України.
Наказ №3910-п від 09 серпня 2023 року підписаний заступником начальником Головного управління ДПС у м. Києві та скріплений печаткою контролюючого органу.
Отже, наказ про проведення фактичної перевірки відповідає вимогам, встановленим Податковим кодексом України, був прийнятий без порушення визначеної чинним законодавством процедури призначення фактичної перевірки та за наявності передбаченої ПК України підстави для її проведення.
Щодо порушення позивачем пунктів 1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) суд зазначає наступне.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (далі - Закон № 265), дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Згідно пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Відповідно до статті 2 Закону № 265 розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Статтею 8 Закону № 265 передбачено, зокрема, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
На виконання приписів цієї норми прийнято Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 р. № 13 (далі - Положення № 13), пунктом 2 Розділу II якого передбачено обов'язкові реквізити для фіскального чека.
Відповідно до пункту 1 розділу II Положення № 13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).
Пунктом 2 розділу II Положення № 13 встановлено, що фіскальний чек має містити такі обов'язкові реквізити:
найменування суб'єкта господарювання (рядок 1);
назва господарської одиниці - найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об'єктів оподаткування» та повідомлене ДПС формою 20-ОПП (рядок 2);
адреса господарської одиниці - адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/квартири) та повідомлена ДПС формою 20-ОПП (рядок 3);
для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери «ПН» (рядок 4);
для СГ, що не є платниками ПДВ,- податковий номер або серія та номер паспорта / номер ID картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), перед яким друкуються великі літери «ІД» (рядок 5);
якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок 6);
код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7);
цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення - за бажанням платника) (рядок 8);
цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9)
назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 10);
ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 11);
ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 12);
сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 13);
вид операції (рядок 14);
реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 15);
напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 16);
підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир» (рядок 17);
підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ» (рядок 18);
позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 19);
загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» (рядок 20);
для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 21);
для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ),- окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення;
заокруглення (рядок 23);
до сплати (рядок 24);
фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 25);
QR-код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО / фіскальний номер ПРРО) (рядок 26);
для касового чека, що створюється програмним реєстратором розрахункових операцій:
позначку щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений касовий чек програмним реєстратором розрахункових операцій (рядок 27), контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 28);
заводський номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ЗН». Заводський номер для програмних реєстраторів розрахункових операцій не зазначається (рядок 29);
фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН» або фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН ПРРО» (рядок 30);
напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 31).
Згідно пункту 3 розділу ІІ Положення № 13 рядки 6 - 10 фіскального чека повторюються відповідно до кількості різних найменувань товарів (послуг), які оплачені за одним касовим чеком.
Якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) дорівнює одиниці виміру, відомості про товар (послугу) можна друкувати в одному рядку.
Якщо РРО працює з цінами (тарифами), що включають ПДВ, в фіскальному чеку друкується вартість кожного товару (послуги) з урахуванням ПДВ, інакше - вартість без урахування ПДВ.
Рядки 11 - 18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з'єднаного або поєднаного з РРО (пункт 4 розділу ІІ Положення № 13).
Рядки 15, 16, 18 фіскального чека повторюються відповідно до кількості електронних платіжних засобів, з використанням яких здійснюється оплата (пункт 5 розділу ІІ Положення № 13).
Рядок 19 фіскального чека повторюється відповідно до кількості різних форм оплати. У разі здійснення оплати лише в готівковій формі дозволяється не друкувати цей рядок (пункт 6 розділу ІІ Положення № 13).
Рядки 21, 22 фіскального чека повторюються відповідно до кількості податкових груп за різними ставками ПДВ та акцизного податку. Дозволяється не друкувати рядки за податковими групами, якщо сума ПДВ або акцизного податку дорівнює нулю (пункт 7 розділу ІІ Положення № 13).
У разі якщо загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) не кратна найменшому номіналу грошових знаків національної валюти, встановленому Національним банком України (далі - НБУ) в якості засобу платежу, результат заокруглення суми оплати у готівковій формі, виконаний відповідно до вимог НБУ щодо оптимізації обігу монет дрібних номіналів, друкується після рядка 22 з написом «Заокруглення». Наступним рядком друкується «До сплати» і сума після заокруглення (пункт 8 розділу ІІ Положення № 13).
Встановлені у Положенні № 13 вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не приймається як розрахунковий (пункт 3 розділу І Положення № 13).
Водночас, під час здійснення розрахункових операцій, ініційованих із використанням електронних платіжних засобів платіжних систем та користувачів електронних платіжних засобів, спеціальним нормативно-правових актом, що встановлює вимоги до форми і змісту документів, що підтверджують виконання таких операцій, є Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджене постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 № 705 (далі - Положення № 705).
Відповідно до пунктів 2, 8 Розділу VII Положення № 705 форми документів за операціями з використанням електронних платіжних засобів установлюються правилами платіжних систем і повинні містити обов'язкові реквізити, визначені цим Положенням.
Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів повинні містити такі обов'язкові реквізити:
1) найменування платіжної системи;
2) ідентифікатор еквайра та торговця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати;
3) ідентифікатор платіжного пристрою;
4) дату та час здійснення операції;
5) суму та валюту операції;
6) суму комісійної винагороди;
7) реквізити електронного платіжного засобу, які дозволені правилами безпеки платіжної системи;
8) вид операції;
9) код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі.
Як зазначає позивач, а також не спростовує відповідач, у період, за який проведена фактична перевірка, позивачем видавались покупцям квитанції платіжних терміналів, які відповідають вимогам до форми і змісту, що передбачені пунктом 8 Розділу VII Положення № 705.
Проведеною перевіркою встановлено відсутність у розрахункових документах не всіх, а лише окремих реквізитів з тих, що вказані у пункті 2 Розділу II Положення № 13, а саме - реквізитів у рядках 11-18.
Водночас, реквізити у квитанціях платіжних терміналів, що передбачені Положенням № 705, відповідають вимогам рядків 11-18 як це передбачено у пункті 2 Розділу II Положення № 13.
При цьому реквізит рядка 18 розрахункового документа не є обов'язковим, оскільки він зазначається лише у випадку, якщо це передбачено правилами платіжної системи. Зокрема, торговець не має права вимагати від користувача підписання квитанції платіжного термінала або інших первинних документів, що підтверджують здійснення платіжної операції, якщо користувач увів ПІН у процесі здійснення операції та інше не встановлено правилами платіжної системи (пункт 11 Розділу V Положення № 705).
За таких обставин, під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) позивачем роздруковувалися і видавалися покупцям розрахункові документи (фіскальні чеки) та квитанції платіжного термінала, які у своїй сукупності містили всі необхідні реквізити, передбачені як Положенням № 705, так і Положенням № 13.
Крім того, відповідно до пункту 4 Розділу II Положення № 13 рядки 11-18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з'єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій.
Тобто, рядки 11-18 фіскального чека є обов'язковими реквізитами не в усіх випадках, а лише у разі використання платіжного терміналу, який в свою чергу з'єднаний або поєднаний з реєстратором розрахункових операцій, тобто у разі забезпечення інтеграції програмного забезпечення платіжного терміналу до реєстратора розрахункових операцій.
Як встановлено судом, платіжний термінал, встановлений в магазині-кафе (ФОП ОСОБА_1 ) за адресою: АДРЕСА_1 , не з'єднаний та не поєднаний з РРО, що не спростовується учасниками судового розгляду.
Водночас, обов'язкова програмна інтеграція і з'єднання кожного платіжного терміналу із реєстратором розрахункових операцій чинним законодавством не передбачена, а так само не передбачено, що кількість платіжних терміналів, що використовуються суб'єктом господарювання, повинна відповідати кількості реєстраторів розрахункових операцій.
Наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2020 № 306 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13» передбачено, що до 01 серпня 2021 року реєстратори розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та які не перебували на обліку в контролюючих органах до дня набрання чинності цим наказом, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до цього наказу.
Дана норма зобов'язала виробників (постачальників) в строк до 01.08.2021 доопрацювати реєстратори розрахункових операцій з метою забезпечення відображення в фіскальних чеках нових обов'язкових реквізитів, передбачених Наказом № 306.
Тобто, вказана норма стосується саме виробників (постачальників) РРО, а не суб'єктів господарювання. При цьому, таке доопрацювання виробниками РРО має бути здійснено лише у разі наявності технічних можливостей.
Окрім іншого, суд зазначає, що ані Законом № 265, ані Положенням № 705, так як і Положенням № 13 недолік реквізиту розрахункового документа не прирівнює до відсутності розрахункового документа як такого. Зокрема, судом зазначається, що окремі недоліки програмування не становлять складу правопорушення.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх постановах, встановлюючи обов'язкове підтвердження платником податків задекларованих показників податкового обліку належними документами, законодавець презюмує, що ці документи мають відображати реальний стан речей щодо задекларованих об'єктів оподаткування. При цьому сама по собі наявність або відсутність окремих документів, так само, як помилки у їх оформленні, не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо фактичний рух активів або зміни в активах відбувся.
Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми), як один із принципів бухгалтерського обліку, закріплений в статті 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та відповідає сутності податкового обліку, який відповідно до частини другої статті 3 цього Закону ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
За змістом Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» правопорушенням є здійснення розрахункових операцій за відсутності розрахункового документа як такого, а не здійснення таких операцій на підставі розрахункових документів, що містять окремі недоліки, які не впливають ні на зміст розрахункової операції, ні на зміст платіжної операції.
Статтею 17 Закону не передбачено відповідальності за порушення правил оформлення розрахункових документів, а отже, застосування до позивача штрафних санкцій є протиправним.
Пунктом 111.2 статті 111 ПК України передбачено, що фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Згідно п.112.7 ст.112 ПК України усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.
У пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України закріплено принцип презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як i платника податків, так і контролюючого органу.
Положеннями п.56.21 ст.56 ПК України передбачено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Контролюючим органом не враховано, що при проведенні розрахункових операцій позивачем покупцям видавались розрахункові документи встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, а при проведенні розрахункових операцій з використанням електронного платіжного засобу - додатково видавались квитанції платіжних терміналів, і вказані два документи у своїй сукупності містять всі реквізити, передбачені для платіжної операції та підтверджують її виконання в розумінні п.п.1, 2 ст.3 Закону № 265.
Виходячи з приписів частини другої статті 2 КАС України, суд перевіряє відповідність такого рішення критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, а саме, чи прийнято це рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За встановлених обставин суд дійшов висновку, що позивачем не допущено порушення вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, відтак відповідач неправомірно застосував до товариства штрафні санкції, частиною першою статті 17 Закону №265, з огляду на що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 05 жовтня 2023 форми «С» №0623860707 слід скасувати як протиправне.
Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з статтею 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням встановлених судом обставин, оцінивши докази у справі, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено за реквізитами Київського окружного адміністративного суду судовий збір в розмірі 1073,60 грн згідно платіжної інструкції від 19 грудня 2023 року №4548512 згідно з інформацією, наявною в комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено.
Отже, в силу приписів статті 139 КАС України сплачений судовий збір в розмірі 1073,60 грн підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 05 жовтня 2023 року №0623860707, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 78 105,65 гривень.
3. Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривень 60 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жукова Є.О.