Рішення від 13.11.2024 по справі 320/26484/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 року справа №320/26484/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Державного бюро розслідувань (далі - відповідач, ДБР), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не зарахування позивачу до стажу служби (роботи) в Державному бюро розслідувань, що дає право на встановлення доплати за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, стажу служби позивача в податковій міліції з 01.07.2002р. до 26.12.2012р.;

- зобов'язати відповідача зарахувати до стажу служби (роботи) позивача в ДБР, що дає право на встановлення доплати за вислугу років, надання додатково оплачуваної відпустки, стаж його служби в податковій міліції з 01.07.2002р. до 26.12.2012р.

Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження у справі, вирішено здійснювати її розгляд у порядку письмового провадження.

Відповідач, заперечуючи проти позову, у відзиві зазначив, що законні підстави для зарахування запитуваного періоду роботи позивача в податковій міліції до його стажу роботи в ДБР - відсутні.

Дослідивши обставини справи судом було встановлено наступне.

З 01.07.2002р. до 26.12.2012р. позивач працював в органах податкової міліції Державної податкової адміністрації на посадах начальницького складу:

01.07.2002р. - 01.10.2002р. - оперуповноважений оперативного відділу головного відділу податкової міліції Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва;

01.10.2002р. - 01.06.2003р. - оперуповноважений відділу по оперативному супроводженню збиткових підприємств Головного відділу податкової міліції Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва;

01.06.2003р. - 19.06.2004р. - оперуповноважений відділення по організації викриття злочинів в базових галузях економіки оперативного відділу Головного відділу податкової Печерському районі м. Києва;

19.06.2004р. -07.02.2005р. - старший оперуповноважений відділення по організації викриття злочинів в базових галузях економіки оперативного відділу Головного відділу податкової міліції Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва;

07.02.2005р. - 16.05.2005р. - старший оперуповноважений в особливо важливих справах відділення боротьби з фіктивними суб'єктами підприємницької діяльності відділу по боротьбі з податковими правопорушеннями в сфері зовнішньоекономічної діяльності оперативного управління Управління податкової міліції Державної податкової адміністрації у м. Києві;

16.05.2005р. - 27.09.2005р. - слідчий слідчого відділення податкової міліції Державної податкової міліції у Голосіївському районі м. Києва;

27.09.2005р. - 22.02.2006р. - слідчий відділення по розслідуванню кримінальних справ у Голосіївському районі слідчого відділу податкової міліції Державної податкової адміністрації у м. Києві;

22.02.2006р. - 09.02.2007р. - слідчий Відділення з розслідування кримінальних справ у Печерському районі слідчого відділу податкової міліції Державної податкової адміністрації у м. Києві;

09.02.2007р. - 02.08.2007р. - старший слідчий відділення розслідування кримінальних справ слідчого відділу податкової міліції Державної податкової адміністрації у м. Києві;

02.08.2007р. - 23.05.2008р. - слідчий з особливо важливих справ відділення розслідування кримінальних справ слідчого відділу податкової міліції Державної податкової адміністрації у м. Києві;

23.05.2008р. - 22.10.2009р. - заступник начальника відділення розслідування кримінальних справ слідчого відділу податкової міліції Державної податкової адміністрації у м. Києві;

22.10.2009р. - 27.01.2012р. - заступник начальника слідчого відділу податкової міліції Державної податкової адміністрації у м. Києві;

27.01.2012р. - 26.12.2012р. - заступник начальника відділу розслідування кримінальних справ слідчого управління податкової міліції Державної податкової адміністрації у м. Києві.

Позивач звільнений 26.12.2012р. з податкової міліції в запас за пп. «з» п. 64 (перехід у встановленому порядку на роботу в інші міністерства і відомстві (організації) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою КМУ УРСР від 29.07.1991р. року №l14.

Вислуга років на день звільнення з податкової міліції складає 16 років 01 місяць 01 день.

З 29.01.2021р. та станом на момент звернення до суду із даним позовом позивач проходить службу (роботу) в ДБР на посадах начальницького складу.

18.01.2024р. позивач звернувся до відповідача щодо зарахування стажу служби в податковій міліції з 01.07.2002р. до 26.12.2012р. до стажу служби (роботи) в ДБР, який дає право на доплату за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки працівникам ДБР.

Зазначене звернення пов'язане з тим, що згідно із наказом ДБР від 28.01.2021р. №35-ос/дск, позивача з 29.01.2021р. призначено на посаду рядового та начальницького складу в Державне бюро розслідувань.

Під час прийняття на службу в ДБР Комісією з обчислення стажу служби (роботи), який дає право особі рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань на отримання доплати за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки (далі - Комісія) встановлено, що станом на 29.01.2021р. стаж служби для виплати доплати за вислугу років складав 10 років 01 місяць 06 днів.

При цьому, Комісія зарахувала до стажу для встановлення надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки такі підтверджені відповідними наказами строки служби позивача: з 14.03.1997р. - 20.04.2000р.(військова служба в Управлінні державної охорони України), з 27.12.2012р. - 24.12.2019р.(робота в органах прокуратури на посадах заступника начальника відділу, начальника відділу, заступника начальника Головного управління, заступника начальника Департаменту, заступника начальника управління, заступника начальника Департаменту Генеральної прокуратури України).

За результатом розгляду рапорту позивача від 18.01.2024р., Державним бюро розслідувань відмовлено позивачу у задоволенні його вимог (відповідь від 12.02.2024р. №1/10-10-01/77), посилаючись на те, що частиною 2 статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» визначено вичерпний перелік періодів служби, які зараховуються до стажу служби (роботи) в Державному бюро розслідувань, до яких служба в податковій міліції не входить.

Не погоджуючись з такою позицією відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з таких приписів законодавства.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015р. №580-Vlll (далі по тексту - Закону №580-VIII), який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони праві свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги (ст. 2 Закону № 580-VIII).

За приписами ч. ч. 1 та 2 ст. 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 Закону №580-VIII стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додатково оплачуваної відпустки.

До стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; З) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького1 рядового складу з дня призначення на в1дпов1дну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 12 липня 2018 року N° 2509-VIII); б) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР (ч. 2 ст. 78 Закону №580-VIII).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04 грудня 1990р. №509-ХІІ (далі - Закон №509-ХІІ, чинний до 20 листопада 2012 р., діяв на момент проходження служби позивачем), податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально - процесуальну та охоронну функції. Завданнями податкової міліції є: запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення; розшук платників, які ухиляються від сплати податків, інших платежів; запобігання, виявлення та припинення корупційних правопорушень в органах державної податкової служби; забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків.

У ст. 21 Закону №509-ХІІ, яка визначала повноваження податкової міліції, зазначено, що податкова міліція відповідно до покладених на неї завдань: приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини і правопорушення, віднесені до її компетенції, здійснює в установленому порядку їх перевірку і приймає щодо них передбачені законом рішення; здійснює відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність, досудову підготовку матеріалів за протокольною формою, а також проводить дізнання та досудове (попереднє) слідство в межах своєї компетенції, вживає заходів до відшкодування заподіяних державі збитків; виявляє причини і умови, що сприяли вчиненню злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування, вживає заходів до їх усунення; забезпечує безпеку діяльності органів державної податкової·служби та їх працівників, а також захист працівників від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням ними службових обов'язків, запобігає, виявляє, припиняє корупційні правопорушення працівників органів державної податкової служби; складає протокол про вчинення корупційного правопорушення відповідно до закону; збирає, аналізує, узагальнює інформацію щодо порушень податкового законодавства, прогнозує тенденції розвитку негативних процесів кримінального характеру, пов'язаних з оподаткуванням (ч. 1).

За приписами ч. 1 ст. 24 Закону №509-ХІІ особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ.

Згідно зі ст. 26 Закону №509-ХІІ держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені ст. ст. 20-23 Закону України «Про міліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні» від 05 липня 2012 р. №5083-VI, який набрав чинності з 12 серпня 2012 р., серед іншого, доповнено Податковий кодекс України розділом XVIII-2 «Податкова міліція».

За приписами п. 348.1 ст. 348 Податкового кодексу України (у редакції, чинній з 12 серпня 2012 р.) (далі - ПК України) податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державно податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.

Завданнями податкової міліції є: запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у сфері оподаткування та бюджетній сфері, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення; розшук осіб, які переховуються від слідства та суду за кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування та бюджетній сфері; запобігання і протидія корупції у контролюючих органах та виявлення її фактів; забезпечення безпеки діяльності працівників контролюючих органів, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків (п. 348.2 ст. 348 ПК України).

Згідно із п. 353.1 ст. 353 ПК України особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Відповідно до п. 356.1 ст. 356 ПК України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України «Про Національну поліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

У ч. 4 ст. 78 Закону №580-VIII зазначено, що порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.

Приписами пп. 3-6 п. 7 р. ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580-VIII зобов'язано Кабінет Міністрів України в місячний строк: прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити перегляд приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом; забезпечити прийняття міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23 грудня 2015р. №900- VIII, який набрав чинності 29 грудня 2015 р., п. 15 р. ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580-VIII доповнено абзацами другим і третім такого змісту: За колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

З наведеного слідує, що правовий статус служби в органах внутрішніх справ та служби в органах податкової міліції є тотожним, служба в органах податкової міліції здійснювалась в порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, відтак, має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу, а тому повинна зараховуватись до стажу служби (роботи) в Державному бюро розслідувань на підставі п. 3 ч. 2 ст. 78 Закону №580-VIII, ст. 19 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» та п. 2.2. р. ІІ Інструкції про механізм реалізації норм законодавства щодо встановлення доплати за вислугу років та обчислення стажу служби (роботи), який дає право на доплату за вислугу років працівникам Державного бюро розслідувань, затвердженої наказом Державного бюро розслідувань від 08.10.2021 №524 (зі змінами).

Водночас, варто зауважити, що спірні правовідносини між сторонами склались з приводу не зарахування стажу служби в органах податкової міліції до стажу служби в Державному бюро розслідувань, що дає право на встановлення позивачеві доплати за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки.

Окрім того, приписами ст. ст. 353, 356 ПК України визначено, що особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ; на них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені ст. ст. 20-23 Закону України «Про міліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

Те, що особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ також передбачалось приписами ч.1 ст. 24 Закону №509-ХІІ.

Також, враховуючи вказані правові норми, висновок про те, що на момент виникнення спірних правовідносин законодавством статус осіб, які проходили службу в органах податкової служби України, прирівнювався до статусу осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ України, підтверджується також тим, що позивачу під час проходження служби у податковій міліції було присвоєно спеціальне звання - полковника податкової міліції (наказ ДПА України №1310-о від 26.10.2009), яке у свою чергу призначалось на підставі Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року №114.

Аналізуючи повноваження, завдання та функції відповідних органів, Верховний Суд у постанові від 07.10.2020 р. в справі №826/16143/18, в якій склалися подібні правовідносини, дійшов висновків про те, що і податкова міліція, і відповідні підрозділи поліції здійснюють оперативно - розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Верховний Суд погодився із висновком судів попередніх інстанцій щодо тотожності статусу служби в органах внутрішніх справ і служби податкової міліції, вказавши, що визначаючи наявність чи відсутність права на зарахування спірного стажу служби необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувались та визначення чинним на момент проходження служби, статусу такої служби.

Вказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 13.08.2021р. у справі №440/1564/20, від 22.12.2022р. у справі №380/8659/20, від 11.11.2021р. у справі №280/1546/21, від 02.06.2022р. у справі №280/8419/20, які слід враховувати судом в силу положень ч. 5 ст. 242 КАС України, підстави для відступу від неї відсутні.

Слід враховувати позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) №303-А, пункт 29).

Згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суду необхідно застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, та вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», які передбачають, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Таким. чином, виходячи з системного аналізу вказаних правових норм суд дійшов висновку про те, що чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством статус осіб, які проходили службу в органах податкової служби України, прирівнювався до статусу осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ України, та стаж служби в податковій міліції повинен зараховуватись, як стаж служби в органах внутрішніх справ на посадах начальницького складу з дня призначення на відповідну посаду, що зазначений у п.3 ч.2 ст.78 Закону України «Про національну поліцію».

Суд зауважує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Враховуючи викладене вище, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, слід визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не зарахування позивачу стажу служби у податковій міліції до стажу служби (роботи) в ДБР та зобов'язати відповідача зарахувати позивачу стаж служби у податковій міліції з 01.07.2002р. до 26.12.2012р., а саме 10 років 05 місяців 26 днів, до стажу служби (роботи) в ДБР, який дає право на встановлення доплати за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача у відповідності до вимог приписів ч. 1 ст. 139 КАС України.

Таким чином, керуючись ст. ст. 2, 5, 6-12,19, 25, 77, 90, 159, 160-163, 242,243,250,263 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) до Державного бюро розслідувань (місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 28; код ЄДРПОУ 41760289) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державного бюро розслідувань (місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 28; код ЄДРПОУ 41760289) щодо не зарахування ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) до стажу служби (роботи) в Державному бюро розслідувань, що дає право на встановлення доплати за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, стажу служби ОСОБА_1 в податковій міліції з 01.07.2002р. до 26.12.2012р.

3. Зобов'язати Державне бюро розслідувань (місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 28; код ЄДРПОУ 41760289) зарахувати до стажу служби (роботи) ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) в Державному бюро розслідувань, що дає право на встановлення доплати за вислугу років, надання додатково оплачуваної відпустки, стаж його служби в податковій міліції з 01.07.2002р. до 26.12.2012р.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 (двадцять) коп. за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Державного бюро розслідувань (місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, 28; код ЄДРПОУ 41760289).

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Марич Є.В.

Попередній документ
123116810
Наступний документ
123116812
Інформація про рішення:
№ рішення: 123116811
№ справи: 320/26484/24
Дата рішення: 13.11.2024
Дата публікації: 20.11.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відмовлено у відкритті провадження (23.06.2025)
Дата надходження: 15.05.2025
Предмет позову: про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії
Розклад засідань:
23.04.2025 00:00 Шостий апеляційний адміністративний суд