12 листопада 2024 року № 640/16092/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої Діски А. Б., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області, Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язати вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області та Державної судової адміністрації України, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у місті Києві та Київської області щодо невинесення наказу про нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168;
- зобов'язати уповноважену особу Територіального управління Служби судової охорони у місті Києві та Київської області винести наказ про нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168;
- зобов'язати Територіальне управління Служби судової охорони у місті Києві та Київській області провести нарахування ОСОБА_1 додаткової винагороди, визначеної постановою Кабінету Міністрів України №168, починаючи з 24 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року;
- стягнути з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_1 , додаткову винагороду у розмірі 90 000,00 грн (дев'яносто тисяч гривень, 00 коп), яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168. за кожний місяць починаючи від 24 лютого 2022 року по 31 травня 2022 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходить службу в Службі судової охорони. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан строком на 30 діб, а Указом № 69 - оголошено загальну мобілізацію. Пунктом 1 постанови Кабінет Міністрів України від 28.02.2022 № 168, установлено, що на період дії воєнного стану, у тому числі, співробітникам Служби судової охорони, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Втім, на порушення вказаної норми, накази про виплату додаткової винагороди відповідачем не приймались, додаткова винагорода позивачу у спірний період не виплачувалась, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та проведення судового засідання.
Представник Територіального управління Служби судової охорони у місті Києві та Київської області подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказує, що виплата грошового забезпечення співробітникам Управління здійснюється виключно в межах фондів оплати праці, затверджених у кошторисах Управління. Для видання наказу про виплату співробітникам Служби додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, необхідна наявність у затвердженому кошторисі Служби або територіального управління Служби за фондом оплати праці співробітників відповідних коштів на її виплату.
Пунктом третім частини третьої статті 148 Закону визначено, що функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності Служби судової охорони здійснює Державна судова адміністрація України.
Натомість, у затвердженому Державною судовою адміністрацією України кошторисі Служби судової охорони на 2022 рік та відповідних кошторисах територіальних управлінь Служби судової охорони видатки, у тому числі Управління, на виплату додаткової винагороди, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 не передбачались та не затверджувались, у зв'язку з чим існуючий за фондом оплати праці фінансовий ресурс Служби не дозволяє здійснити таку виплату.
Враховуючи вищезазначене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить відмовити у їх задоволенні.
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ було постановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва. Крім того установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду Діски А. Б. прийнято справу до свого провадження, ухвалено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.
З матеріалів справи судом вбачається, що позивач прийнятий на службу до Служби судової охорони та призначений на посаду контролера ІІ категорії 2 відділення 11 взводу охорони 3 підрозділу охорони територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області.
Довідкою ТУ ССО у м. Києві та Київській області підтверджується факт проходження позивачем відповідної служби у спірний період.
Згідно з довідкою про доходи, виданою ТУ ССО у м. Києві та Київській області, сума доходу позивача за період з лютого 2022 року по червень 2022 року обраховувалася без урахування додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн.
На звернення позивача листом ТУ ССО у м. Києві та Київській області повідомило позивача про те, що на оперативній нараді службової діяльності територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області було доведено присутнім керівникам структурних підрозділів Управління інформацію щодо постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану». Також було повідомлено про відсутність порядку виплати співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди, передбаченої зазначеною постановою Кабінету Міністрів України та відповідних бюджетних асигнувань. У зв'язку з цим, в усному порядку повідомлено про проблемні питання керівництву ЦОУ ССО. у свою чергу, керівництво Управління до Державної судової адміністрації України не зверталося у зв'язку з тим, що Управління безпосередньо підпорядковується ЦОУ ССО.
Разом з тим, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди за період з 24.02.2022 по 31.05.2022 включно, позивач за захистом своїх порушених прав та інтересів звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, та вирішуючи спір по суті, суд зазначає таке.
На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 161 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах. Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України.
Повноваження Служби судової охорони визначені статтею 162 вказаного Закону, і до цих повноважень належать: 1) забезпечення пропуску осіб до будинків (приміщень) судів, органів та установ системи правосуддя та на їх територію транспортних засобів; 2) забезпечення підтримання та реагування на порушення громадського порядку при розгляді справ судом, вжиття заходів до припинення проявів неповаги до суду;
3) здійснення заходів з охорони, забезпечення недоторканності та цілісності приміщень судів, органів і установ системи правосуддя, недоторканності та цілісності розташованого у таких приміщеннях майна, запобігання, недопущення чи припинення протиправних дій щодо нього; 4) здійснення заходів із запобігання загрозам особистій безпеці суддів, членів їх сімей, працівників суду, а також у суді - учасників судового процесу, виявлення та нейтралізації таких загроз; вжиття у разі надходження від судді відповідної заяви необхідних заходів для забезпечення безпеки судді, членів його сім'ї; 5) реагування в межах наданих законом повноважень на протиправні дії, пов'язані із посяганням на суддів, членів їх сімей, працівників суду, учасників судового процесу.
Згідно зі статтею 165 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками.
Так, постановою Кабінету Міністрів України № 289 від 03.04.2019, затверджено схему посадових окладів за посадами окремих категорій співробітників Служби судової охорони, які займають керівні посади; тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів співробітників Служби судової охорони; схему тарифних розрядів за основними типовими посадами співробітників Служби судової охорони; схему тарифних коефіцієнтів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони; розміри надбавки за стаж служби співробітників Служби судової охорони.
Пунктом 2 вказаної постанови установлено, що розміри посадових окладів, окладів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із схемою тарифних розрядів за основними типовими посадами співробітників Служби судової охорони та схемою тарифних коефіцієнтів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони, затверджених цією постановою; а порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони затверджується Державною судовою адміністрацією.
Відповідно до пункту 3 Порядку виплати грошового забезпечення співробітникам служби судової охорони, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України №384 від 26.08.2020, грошове забезпечення співробітникам Служби судової охорони визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби, інтенсивності та умов служби, почесного звання, спортивного звання.
Згідно з пунктом 4 Порядку, грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; надбавка за стаж служби. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги (пункти 5-7 Порядку).
Пунктами 9-10 Порядку передбачено, що підставою для виплати грошового забезпечення є наказ Служби або територіального управління Служби про призначення на посаду співробітника в Службі, територіальному управлінні Служби та встановлення розмірів посадового окладу, надбавок, доплат.
Грошове забезпечення співробітникам виплачується за місцем проходження служби виключно в межах фондів оплати праці співробітників, затверджених у кошторисах Служби або територіального управління Служби на грошове забезпечення.
Зміст вказаних норм дає підстави для висновків про те, що Служба судової охорони є органом системи правосуддя і її завданням є забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах. Співробітники служби Судової охорони за рахунок коштів державного бюджету отримують грошове забезпечення у межах затверджених фондів оплати праці, яке складається із основних виплат, додаткових та одноразових виплат.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова № 168, пунктом 1 якої було установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 5 зазначеної постанови передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування, застосовується з 24.02.2022.
Отже, за змістом вказаних норм, з 24.02.2022 у співробітників Служби судової охорони виникло право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень щомісячно. А у тих співробітників, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, вказану додаткову винагороду могло бути збільшено до 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Судом встановлено, що позивач у спірний період проходив службу в Територіальному управлінні Служби судової охорони, виконуючи завдання із забезпечення охорони та підтримання громадського порядку.
За таких обставин, суд доходить висновку, що у період з 24.02.2022 по 31.05.2022 позивач мав право на отримання додаткової щомісячної винагороди встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022.
При цьому, посилання відповідача на відсутність у затвердженому на 2022 рік кошторисі відповідних бюджетних призначень, як підставу для не винесення наказів, суд не приймає до уваги, оскільки пунктом 3 постанови КМУ № 168 від 28.02.2022, Міністерство фінансів зобов'язано опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови.
Крім того ненарахування та невиплата грошового забезпечення у розмірі передбаченому законом є обмеженням права позивача на майно, що є незаконним.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 8 листопада 2015 року у справі "Кечко проти України" висловив правову позицію, що поняття "власності", яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як "майнові права", і, таким чином, як "власність" в цілях вказаного положення. Питання, що потребує визначення, полягає в тому, чи мав відповідно до обставин справи, взятих в цілому, заявник право на матеріальний інтерес, захищений статтею 1 Протоколу № 1.
Суд враховує, що відповідачем вживались заходи щодо збільшення видатків бюджету для забезпечення реалізації вимог Постанови № 168, проте, обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування додаткової щомісячної винагороди, що є предметом спору у цій справі, оскільки держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов'язань, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань.
Отже, суд визнає, що при невиплаті позивачу додаткової щомісячної винагороди у період з 24.02.2022 по 31.05.2022 у розмірі 30000 грн щомісячно, відповідач діяв не у спосіб, передбачений чинним законодавством.
Таким чином, суд вважає, що належним та достатнім способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльності Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової щомісячної винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, у період з 24.02.2022 по 31.05.2022.
Висновки суду узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною за наслідками розгляду зразкової справи у постанові від 06 квітня 2023 року у справі № 260/3564/22 (адміністративне провадження № Пз/990/4/22).
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невинесення наказу про нарахування та виплату додаткової винагороди та зобов'язання відповідача винести наказ про нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, то вони задоволенню не підлягають. Суд зазначає, що прийняття відповідачем наказу про нарахування та виплату додаткової винагороди є лише підставою для виплати. У цій справі позов спрямовано на захист порушеного права саме щодо невиплати та неотримання позивачем належних йому сум додаткової винагороди, а тому, з огляду на нормативно встановлений розмір додаткової щомісячної винагороди, належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу додаткову щомісячну винагороду, встановлену п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за період проходження служби з 24.02.2022 по 31.05.2022, з урахуванням висновків суду.
Щодо позовних вимог про стягнення з Державної судової адміністрації України на користь позивача додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168, за період з 24.02.2022 по 31.05.2022 у розмірі 90 000 грн, суд відмовляє у їх задоволенні, виходячи з наступного.
Так, судом встановлено, що виплата додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, позивачу не проведена та не нарахована ТУ ССО у м. Києві та Київській області, існує спір про право на отримання наведеної винагороди саме між цими особами. Крім того, визначення конкретної суми, яка підлягає перерахуванню позивачу після сплати необхідних податків та зборів, належить до компетенції відповідача (роботодавця). Позивачем же обраховано таку суму без урахування обов'язкових платежів до бюджету.
Крім того, права позивача іншим відповідачем у справі Державною судовою адміністрацією України не порушено, адже між позивачем і Державною судовою адміністрацією України безпосередньо не виникло жодних правовідносин, у яких би цей суб'єкт владних повноважень порушив права позивача.
Такими чином, позовні вимоги щодо стягнення з ДСА України на користь позивача додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану від 28 лютого 2022 року № 168 є такими, що не підлягають задоволенню».
Щодо заявленого представником відповідача клопотання про залучення до участі в справі третіх осіб, суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Отже, необхідною умовою для залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, є те, що судове рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Спірні правовідносини у цій справі виникли між ТУ ССО у м. Києві та Київській області та його співробітником щодо ненарахування та невиплати останньому додаткової винагороди, передбаченої постановою КМ України № 168.
Разом з тим, виходячи із предмета спору та обсягу правовідносин в межах розгляду цієї справи, а також відсутності доказів на підтвердження того, що судове рішення за результатом розгляду цієї справи може істотно вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки Служби судової охорони, Мінфіну та Кабінету Міністрів України суд не вбачає визначених КАС України підстав для залучення їх до участі у цій справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Керуючись ст.ст. 90, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
У задоволенні клопотання представника Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області про залучення до розгляду справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової щомісячної винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, у період з 24.02.2022 по 31.05.2022.
Зобов'язати Територіальне управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області (01601, м. Київ, вул. Жилянська, 58-Б, код ЄДРПОУ 43162533) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_1 ) додаткову щомісячну винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за період проходження служби з 24.02.2022 по 31.05.2022, з урахуванням висновків суду.
В іншій частині адміністративного позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Діска А.Б.