11 листопада 2024 року м. Київ № 320/6891/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження питання необхідності витребування доказів в межах адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Київській області
про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.05.2019 №Ф-9913-17/4608 на суму 21066,66 грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.02.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2021, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.07.2022 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2021 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
29.07.2022 протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями ця справа передана на розгляд судді Журавлю В.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.08.2022 прийнято до провадження адміністративну справу №320/6891/19. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Жуку Р.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 адміністративну справу прийнято до розгляду за правилами прощеного позовного провадження.
Направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд зазначив, що «…юридичним наслідком порушення контролюючим органом порядку і строку розгляду скарги, тобто ненаправлення впродовж визначених Законом №2464-VI строків платнику податків вмотивованого рішення за результатами розгляду скарги, є визнання скарги такою, що повністю задоволена на користь платника податків з наступного за днем закінчення зазначених строків дня. Своєю чергою, визнання скарги повністю задоволеною означає, що оскаржене рішення контролюючого органу з цього часу припинило регулюючу дію та не створює для платника податків юридичного обов'язку.
Так, за фактичними обставинам цієї справи, позивачем оскаржено в адміністративному порядку прийняту ГУ ДФС України в Київській області вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску до Державної фіскальної служби України як органу вищого рівня. Скарга від 4 червня 2019 року (вх. №7352/ФОП) надійшла до ДФС України 10 червня 2019 року. З наявних у справі доказів суди з'ясували, що за результатами розгляду вищевказаної скарги ДПС України (правонаступник ДФС України) прийнято рішення від 9 липня 2019 року № 31661/6/99-99-11-05-02-25, яким вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11 травня 2019 року залишено без змін, а скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.
Тобто, з наявних у справі похідних доказів (лист-відповідь ДПС України на адвокатський запит представника позивача та пояснення ГУ ДПС України в Київській області) судами з'ясовано, що скарга, подана позивачем, була розглянута 9 липня 2019 року. Проте, судами не досліджено, чи дотримано Державною податковою службою України передбачений Законом №2464-VI обов'язок із надсилання (відправлення) позивачу рішення за результатами розгляду скарги та настання відповідних правових наслідків у зв'язку з невчиненням таких дій.
Відсутність належної оцінки судами дотримання процедури розгляду скарги позивача на вимогу про сплату боргу (недоїмки) та наведеним позивачем аргументам з цього приводу не дає можливості сформувати висновки щодо наявності підстав до її скасування…»
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 відповідача зобов'язано надати до суду письмові пояснення та документи (докази) щодо обставин предмету спору з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 14.07.2022 у справі №320/6891/19.
Проте, станом на 25.03.2024 такі пояснення та докази відповідачем не надано.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.03.2024 повторно витребувано від відповідача письмові пояснення та документи (докази) щодо обставин предмету спору з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 14.07.2022 у справі №320/6891/19, зокрема, але не виключно, письмові пояснення, підтверджені належними доказами, щодо способу відправлення скарги позивача на вимогу про сплату боргу (недоїмки) до Державної фіскальної служби України від 04.06.2019 (вх. №7352/ФОП), належним чином завірену копію рішення від 09.07.2019 року № 31661/6/99-99-11-05-02-25, яким вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.05.2019 залишено без змін, а скаргу ОСОБА_1 - без задоволення з доказами його винесення 09.07.2019 та докази на підтвердження дати направлення означеного рішення позивачу та його вручення, а також, за наявності, інші докази, що можуть вплинути на результати розгляду цієї справи.
Проте вимоги ухвали суду станом на 11.11.2024 відповідачем не виконано.
Статтею 129 Конституції України обов'язковість рішень суду (до яких належать і ухвали) визначена як одна з основних засад судочинства.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Суд зазначає, що за приписами статті 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно статті 9 КАС України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частині четвертій статті 9 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Таким чином, принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі зобов'язує суд вчинити всі необхідні дії для повного та всебічного з'ясування фактичних обставин справи з метою забезпечення прийняття правосудного рішення.
Відповідно до частин першої та другої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.
Положеннями частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи.
Згідно частини шостої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України6. якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Згідно частини третьої, шостої - дев'ятої статті 80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Положеннями частини другої, третьої статті 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне повторно витребувати від відповідача письмові пояснення та документи (докази) щодо обставин предмету спору з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 14.07.2022 у справі №320/6891/19, зокрема, але не виключно, письмові пояснення, підтверджені належними доказами, щодо способу відправлення скарги позивача на вимогу про сплату боргу (недоїмки) до Державної фіскальної служби України від 04.06.2019 (вх. №7352/ФОП), належним чином завірену копію рішення від 09.07.2019 року № 31661/6/99-99-11-05-02-25, яким вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.05.2019 залишено без змін, а скаргу ОСОБА_1 - без задоволення з доказами його винесення 09.07.2019 та докази на підтвердження дати направлення означеного рішення позивачу та його вручення, а також, за наявності, інші докази, що можуть вплинути на результати розгляду цієї справи.
Керуючись статтями 80, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Повторно витребувати від Головного управління ДПС у Київській області письмові пояснення та документи (докази) щодо обставин предмету спору з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 14.07.2022 у справі №320/6891/19, зокрема, але не виключно, письмові пояснення, підтверджені належними доказами, щодо способу відправлення скарги позивача на вимогу про сплату боргу (недоїмки) до Державної фіскальної служби України від 04.06.2019 (вх. №7352/ФОП), належним чином завірену копію рішення від 09.07.2019 року № 31661/6/99-99-11-05-02-25, яким вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.05.2019 залишено без змін, а скаргу ОСОБА_1 - без задоволення з доказами його винесення 09.07.2019 та докази на підтвердження дати направлення означеного рішення позивачу та його вручення, а також, за наявності, інші докази, що можуть вплинути на результати розгляду цієї справи.
2. Витребувані докази надати суду протягом п'яти календарних днів з моменту отримання копії цієї ухвали (або її тексту засобами зв'язку) шляхом особистого подання документів через канцелярію Київського окружного адміністративного суду.
3. Попередити Головне управління ДПС у Київській області, що у разі невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; або зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству суд, відповідно до ст. 149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу шляхом постановлення ухвали про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу.
Покласти персональну відповідальність за виконання резолютивної частини ухвали на керівника Головного управління ДПС у Київській області, або осіб, які їх заміщають керівника на час виконання вказаної ухвали суду та довести до їх відома про відповідальність за умисне невиконання ухвали суду та про адмін відповідальність за неповагу до суду.
4. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) відповідачам справи, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Жук Р.В.