Провадження № 1-кс/734/822/24 Справа № 734/5134/24
іменем України
19 листопада 2024 року смт Козелець
Слідчий суддя Козелецького районного суду Чернігівської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні зали суду в смт. Козелець клопотання старшого дізнавача сектору дізнання відділення поліції №1 Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно по кримінальному провадженню №12024275460000256, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.11.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, -
старший дізнавач сектору дізнання відділення поліції №1 Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 звернулася до суду в рамках кримінального провадження № 12024275460000256, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.11.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, з клопотанням про накладення арешту на майно.
Клопотання мотивоване тим, що сектором дізнання ВП №1 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024275460000256 від 16.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
15.11.2024 до ВП №1 ЧРУП надійшло повідомлення від поліцейського ВРПП ЧРУП про те, що на трасі Вишгород - Чернігів (Р69), поворот на м. Остер, зупинили гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія серії НОМЕР_1 , викликають сумніви, має ознаки підробки.
15.1 1.2024 в ході огляду місця події у гр. ОСОБА_4 вилучено посвідчення водія СССР на його ім?я серії НОМЕР_1 видане «ГАИ МВД-УВД г. Чернигова 19.05.1992 г.» з відкритими категоріями «В, С».
Посвідчення водія СССР на ім'я ОСОБА_4 , серії НОМЕР_1 видане «ГАИ МВД-УВД г. Чернигова 19.05.1992 г.» з відкритими категоріями « ОСОБА_5 » визнано речовим доказом у кримінальному провадженні. Посвідчення водія має значення речового доказу у кримінальному провадженні, так як несе на собі сліди кримінального правопорушення, а тому для збереження речових доказів необхідно накласти арешт на вилучене майно.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів.
Разом з тим, незастосування заборони розпоряджатися вказаним майном може призвести до зникнення, втрати або пошкодження майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КПК дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого.
Дізнавач в судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд клопотання без її участі.
Власник майна в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі.
Вивчивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною другою статті 170 КПК України передбачено, що слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом; набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Статтею 131 КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, а заходами забезпечення кримінального провадження, в тому числі, є арешт майна.
Отже, на вказане в клопотанні майно необхідно накласти арешт, так як в разі не накладення на нього арешту воно може мати наслідки зникнення, втрати, пошкодження майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати встановлення істини в кримінальному провадженні.
Таким чином, проаналізувавши доводи клопотання та додані до нього докази, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення клопотання.
Враховуючи викладене, клопотання про накладення арешту на майно, підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 167, 168, 170, 171, 173 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання старшого дізнавача сектору дізнання відділення поліції №1 Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно по кримінальному провадженню № 12024275460000256, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.11.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме: посвідчення водія СССР на ім'я ОСОБА_4 , серії НОМЕР_1 видане «ГАИ МВД-УВД г. Чернигова 19.05.1992 г.» з відкритими категоріями « ОСОБА_5 », що належить гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю АДРЕСА_1 , з метою збереження речового доказу.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_6