Провадження № 1-кс/734/802/24 Справа № 734/4928/24
іменем України
19 листопада 2024 року селище Козелець
Слідчий суддя Козелецького районного суду Чернігівської області ОСОБА_1 , секретар судових засідань ОСОБА_2 , із участю представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12024270350000426, відомості про яке внесені 06 листопада 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України,
із клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12024270350000426, відомості про яке внесені 06 листопада 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, у Козелецький районний суд Чернігівської області 12 листопада 2024 року звернулася адвокат ОСОБА_3 в інтересах власника майна ОСОБА_6 . Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим суддею Козелецького районного суду Чернігівської області 12 листопада 2024 року накладений арешт на алкогольні напої, що вилучені під час огляду автомобіля Renault Trafic, д.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_6 . Вказані в ухвалі слідчого судді алкогольні вироби придбані для власних потреб, без мети їх збуту, містять акцизні стрічки. Вважає, що нині відпала потреба в застосуванні такого засобу забезпечення як арешт майна, оскільки слідчим алкогольні вироби оглянуті та визначено, що вони містять акцизні стрічки. Представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 заявила вимогу про скасування арешту на майно, власником яких є ОСОБА_6 , накладений за ухвалою слідчого судді Козелецького районного суду Чернігівської області від 12 листопада 2024 року.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 вважає, що вказане клопотання необхідно повернути особі, яка його подала. Слідчий ОСОБА_5 і прокурор ОСОБА_4 вважають, що вказане клопотання не підлягає розгляду Козелецьким районним судом Чернігівської області.
Вислухавши позиції учасників судового провадження, слідчий суддя дійшов такого висновку.
06 листопада 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про кримінальне провадження № 12024270350000426 за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України. За ухвалою слідчого судді Козелецького районного суду Чернігівської області від 12 листопада 2024 року накладений арешт на речі, що вилучені в ході проведення огляду місця події 05 листопада 2024 року, шляхом заборони володіння, користування і розпорядження (всього - 76 найменувань).
За постановою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_4 , що винесена 14 листопада 2024 року, підслідність кримінального провадження № 12024270350000426, відомості про яке внесені 06 листопада 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, визначена за другим відділом Детективів Підрозділу детективів із розслідування кримінальних проваджень у сфері обігу підакцизних товарів Бюро економічної безпеки України. Постанова і матеріали вказаного кримінального провадження прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_4 15 листопада 2024 року направлені до Офісу Генерального прокурора для організації досудового розслідування.
Відповідно до ч.ч. 1 і 2 ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Згідно з положеннями ч.ч. 1 і 2 ст. 38 КПК України органами досудового розслідування є органи, що здійснюють досудове слідство і дізнання. Досудове слідство здійснюють слідчі підрозділи органів національної поліції, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державного бюро розслідувань, а також підрозділ детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.
Зі змісту положень глави 26 КПК України виходить, що територіальна підсудність клопотань не визначена, однак відповідно до правових норм Кримінального процесуального кодексу України заяви, скарги під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Правовими нормами ч. 6 ст. 9 КПК України визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.
З урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України, зазначене правило необхідно застосовувати й до розгляду скарг і клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом.
З метою однакового застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм кримінального процесуального законодавства, уникнення неоднозначного його тлумачення під час здійснення повноважень слідчим суддею суду першої інстанції судова палата у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у Листі від 05 квітня 2013 року № 223-558/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» зазначила про таке: «Беручи до уваги, що законодавець у більшості випадків прямо зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ч. 7 ст. 100, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 192, ч. 2 ст. 199, ч. 1 ст. 201, ч. 3 ст. 244, ч. 10 ст. 290 КПК), з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України, правильним є застосування зазначеного правила й до розгляду клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (наприклад, ч. 1 ст. 306, ч. 3 ст. 234 КПК тощо). Зауважимо, що у таких випадках не можна керуватися положенням ч. 1 ст. 32 КПК, яке, з огляду на зміст цієї статті та її місце у структурі КПК, стосується лише суду, який здійснює кримінальне провадження як орган, що розглядає справу по суті (пункти 20 - 22 ч. 1 ст. 3, ст. 30, ст. 31 КПК), і не регламентує діяльність слідчого судді».
Судовий контроль слідчими суддями Козелецького районного суду Чернігівської області у цьому кримінальному провадженні з 14 листопада 2024 року не здійснюється.
Враховуючи, що підслідність кримінального провадження № 12024270350000426, відомості про яке внесені 06 листопада 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, визначена з 14 листопада 2024 року за другим відділом Детективів Підрозділу детективів із розслідування кримінальних проваджень у сфері обігу підакцизних товарів Бюро економічної безпеки України, і процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні повинне здійснюватись Офісом Генерального прокурора, а тому клопотання представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна має бути подане і розглянуте слідчим суддею у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
За викладених обставин слідчий суддя вважає, що клопотання представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного за ухвалою слідчого судді Козелецького районного суду Чернігівської області від 12 листопада 2024 року в кримінальному провадженні № 12024270350000426, відомості про яке внесені 06 листопада 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, необхідно повернути особі, яка його подала.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити власникові майна ОСОБА_6 його право подати клопотання про скасування арешту майна у цьому кримінальному провадженні до слідчого судді місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, - другий відділ Детективів Підрозділу детективів із розслідування кримінальних проваджень у сфері обігу підакцизних товарів Бюро економічної безпеки України.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 38, 170 і 174 КПК України, слідчий суддя
клопотання представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного за ухвалою слідчого судді Козелецького районного суду Чернігівської області від 12 листопада 2024 року в кримінальному провадженні № 12024270350000426, відомості про яке внесені 06 листопада 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, повернути особі, яка його подала.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом п'яти днів із дня проголошення. Ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка подала скаргу, тому строк апеляційного оскарження відраховується з дня отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя