16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202
Справа №730/1389/24
Провадження № 2-а/730/18/2024
"19" листопада 2024 р. м. Борзна
Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді - Луговця О.А.
з участю секретаря судового засідання - Чорнухи Н.О.
позивача - ОСОБА_1
третьої особи - Макієнка О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни в порядку спрощеного позовного провадження (з повідомленням учасників) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - поліцейський СРПП ВП №3 (м.Борзна) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області старший сержант поліції ОСОБА_2 , про скасування постанов по справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - поліцейський СРПП ВП №3 (м.Борзна) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області старший сержант поліції ОСОБА_2 , у якому просить: 1/скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3272912 від 16.10.2024р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 20400 грн і закрити провадження у справі; 2/скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3272928 від 16.10.2024р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 1190 грн і закрити провадження у справі. Свої вимоги обгрунтовує тим, що вказані постанови відповідача є незаконними й необгрунтованими та такими, що підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним встановленням поліцейським фактичних обставин події, оскільки адміністративних правопорушень він не вчиняв, на момент прибуття екіпажу патрульної поліції в автомобілі нікого не було, поряд з транспортним засобом знаходився він із донькою ОСОБА_3 , яка і керувала цим автомобілем, а він перебував у якості пасажира. Однак, ці їх пояснення поліцейським були проігноровані, правоохоронцем неправомірно складені постанови на його ім'я, які надійшли йому поштовим зв'язком 28.10.2024р. Також подав заяву про поновлення строку на звернення до адміністративного суду, в якій зазначає, що поштовий конверт з копіями оскаржуваних постанов відповідача йому передала 28.10.2024р. односельчанка ОСОБА_4 , яка знайшла дану поштову кореспонденцію на вулиці поряд зі своїм господарством, на підтвердження чого додає її письмове пояснення.
Позивач у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав у повному обсязі й просив їх задовольнити з вищевказаних підстав. Пояснив, що вранці 16 жовтня 2024 року він разом з дочкою на автомобілі, який він придбав для своєї волонтерської діяльності, їхали в м. Київ на станцію діагностики; номерні знаки лежали в багажнику, а замість них висіла табличка з написом «ЗСУ»; автомобілем керувала дочка, яка має посвідчення водія відповідної категорії, а він сидів поруч за пасажира. На виїзді з м. Борзна до них під'їхали патрульні поліцейські і стали писати якісь документи, з якими його не ознайомили, а 28 жовтня 2024 року односельчанка ОСОБА_4 віддала йому поштовий конверт, у яких містилися оскаржувані постанови.
Відповідач ГУНП в Чернігівській області був належним чином та своєчасно повідомлений про дату, час і місце розгляду справи в електронній формі та додатково засобами поштового зв'язку, що підтверджується довідкою про доставку процесуальних документів до електронного кабінету, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (ч.1 ст.268, ч.2 ст.269 КАС України), але своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, про причини неприбуття не повідомив, у встановлений строк відзиву на позов не подав, клопотання представника відповідача ОСОБА_5 про надання додаткового строку для подання відзиву на позову заяву ухвалою суду від 18.11.2024р. повернуто заявнику без розгляду.
Неявка в судове засідання належним чином сповіщеного відповідача в даному випадку з огляду на приписи ч.3 ст.268 КАС України не перешкоджає розгляду справи.
Третя особа поліцейський ВП №3 (м.Борзна) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області Макієнко О.С. у встановлений судом строк письмових пояснень щодо позову не подав, надав відеозапис з місця події, у судовому засіданні проти позову заперечив і пояснив, що вранці 16 жовтня 2024 року під час патрулювання м. Борзни ними було виявлено автомобіль «Форд» без реєстраційних номерних знаків. За даним автомобілем вони трохи прослідували близько, після чого зупинили. За кермом цього автомобіля знаходився ОСОБА_1 , який судом позбавлений права керування транспортними засобами, а його дочка сиділа поруч за пасажира, з транспортного засобу не виходила і в спілкування з ними не вступала. За порушення ПДР на ОСОБА_1 було складено дві постанови за ч.4 ст.126, ч.1 ст.121-3 КУпАП, від підписання та отримання копій яких водій відмовився, у зв'язку з чим вони були надіслані йому поштою.
Заслухавши пояснення позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
За змістом положень ст.7, 9, 245, 252, 280 КУпАП підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об'єктивних і суб'єктивних ознак, тобто об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони. При цьому, має бути дотриманий порядок (процедура) провадження в справі про адміністративне правопорушення. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин, вирішення питання, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протокол про вилучення речей і документів, а також інші документи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У судовому засіданні встановлено, що в справі №730/449/24 постановою Борзнянського районного суду Чернігівської області від 27 травня 2024 року, яка набрала законної сили 18.07.2024р., ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Постановою поліцейського ВП №3 (м.Борзна) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області старшого сержанта поліції Макієнка Олександра Сергійовича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №3272912 від 16 жовтня 2024 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 20400 грн, а саме: 16.10.2024р. о 06:23:01 год у м. Борзна по вул. Київська, 74, водій керував автомобілем «Форд Фокус», безномерний, будучи Борзнянським районним судом позбавленим права керування транспортними засобами, чим порушив п.2.1а Правил дорожнього руху (далі - ПДР).
Також постановою поліцейського ВП №3 (м.Борзна) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області старшого сержанта поліції Макієнка Олександра Сергійовича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №3272928 від 16 жовтня 2024 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1190 грн, а саме: 16.10.2024р. о 06:33:56 год у м. Борзна по вул. Київська, 74, водій керував автомобілем «Форд Фокус», безномерний, без державного номерного знаку, чим порушив п.2.9в ПДР.
Копії оскаржуваних постанов відповідача ОСОБА_1 відмовився підписувати та отримувати у день їх винесення, у зв'язку з чим вони були направлені позивачу цього ж дня рекомендованим листом, що підтверджується відміткою у постановах (п.9), у п.7 яких також зазначено, що до них додається відео з бодікамери.
Відповідно до вимог ч.1, 3 ст.285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.
Приписами ч.2 ст.286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно з ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відтак, оскільки в оскаржуваних постановах про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності наявні відомості про надіслання їх копію адресату рекомендованим листом 16.10.2024р., а позивач зазначає про їх одержання лише 28 жовтня 2024 року, на підтвердження чого надає письмове пояснення ОСОБА_4 та поштовий конверт із датою відправки 18.10.2024р. адресату, що може відповідати розумному строку обігу поштової кореспонденції, то ці твердження позивача відповідачем нічим не спростовані.
Водночас до суду з даним позовом ОСОБА_1 звернувся 30 жовтня 2024 року, тобто в межах встановленого законом десятиденного строку з часу отримання оскаржуваних постанов, у зв'язку з чим строк на їх оскарження не є пропущеним і вимога заяви позивача про поновлення строку на звернення до адміністративного суду є зайвою та не підлягає задоволенню.
У ст.14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувались вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Порядок дорожнього руху на території України згідно Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001р. (далі - ПДР).
Положеннями п.1.3 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а згідно п.1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з п.2.1а ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до ч.10 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Приписами ч.2 ст.317-1 КУпАП визначено, що особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Згідно з ч.4 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.2.9в ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом, зокрема без номерного знака.
Згідно з ч.1 ст.121-3 КУпАП керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як встановлено в судовому засіданні, спір між сторонами стосується наявності в позивача статусу водія, тобто хто керував транспортним засобом, а відтак є суб'єктом відповідальності за вищевказані правопорушення, тобто особи, яка безпосередньо несе адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
З переглянутого в судовому засіданні відеозапису з бодікамери, який є додатком до постанов, суд не вбачає порушень прав позивача зі сторони поліцейського при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч.4 ст.126, ч.1 ст.121-3 КУпАП.
Так, на даному відеозаписі зафіксовано рух службового автомобіля працівників патрульної поліції слідком за автомобілем «Форд», на якому відсутні державні реєстраційні номерні знаки, що й стало підставою для зупинки вказаного транспортного засобу та відповідає вимогам ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію». Після зупинки поліцейськими автомобіля «Форд» за його кермом виявився водій ОСОБА_1 , якого суд протягом року вже позбавив права керування транспортними засобами. Під час спілкування з правоохоронцями ОСОБА_1 поясняв, що обізнаний про позбавлення його права керування транспортними засобами, повідомив про наявність номерних знаків у багажнику автомобіля, не заперечував факту керування ним автомобілем та просив не складати на нього адмінпостанови, бо перебуває на умовному терміні кримінального покарання. Водночас дочка притягуваного, яка знаходилась на передньому пасажирському сидінні, не приймала участі в спілкуванні свого батька з працівниками поліції і не повідомляла, що саме вона керувала автомобілем. Поліцейським роз'яснено ОСОБА_1 його права, оголошено постанови про притягнення водія до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126, ч.1 ст.121-3 КУпАП, від підписання та отримання копій яких той відмовився.
Преюдиційна обставина щодо позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами не оспорюється самим позивачем та підтверджується копією відповідної постанови суду від 27.05.2024р., зі змістом якої правопорушник був обізнаний, приймаючи участь в судовому засіданні при розгляді справи №730/449/24 за ч.1 ст.130 КУпАП.
Отже, пояснення ОСОБА_1 , у яких він не заперечує обставин керування автомобілем без установлених державних реєстраційних номерних знаків та будучи позбавленим прав керування транспортними засобами, а також наданий відеозапис з місця події, в силу положень ст.251 КУпАП є належними й допустимими доказами в справі про адміністративне правопорушення, на підставі яких відповідачем і були винесені законні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126, ч.1 ст.121-3 КУпАП.
При цьому, суд зазначає, що вимога ст.14 Закону України «Про дорожній рух» та п.1.3 ПДР зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007р., Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує транспортним засобом, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання ними є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Натомість наведені ОСОБА_1 у позовній заяві та в судовому засіданні аргументи, що не він, а його дочка, керувала автомобілем нічим не підтверджені і повністю спростовуються дослідженим відеозаписом з бодікамери, у зв'язку з чим така процесуальна поведінка позивача на думку суду свідчить про його намір уникнення від відповідальності за вчинені правопорушення.
Водночас, як зазначив Верховний Суд у постанові від 25 червня 2020 року в справі №520/2261/19, хоча приписами ч.2 ст.77 КАС України обов'язок доказування правомірності свого рішення й покладено на відповідача - суб'єкта владних повноважень, проте це не виключає визначеного в ч.1 ст.77 КАС України обов'язку позивача довести ті обставини, на яких грунтуються його вимоги.
Підсумовуючи викладене, суд констатує, що працівником поліції під час розгляду справ про адміністративне правопорушення було встановлено належними, допустимими й переконливими доказами належного суб'єкта відповідальності за вищевказані правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а саме позивача - як водія транспортного засобу, тоді як будь яких доказів, які б спростовували правильність встановлених відповідачем в оскаржуваних постановах обставин, ОСОБА_1 надано не було. Натомість, позивачем на підтвердження своєї позиції висловлено лише суб'єктивну думку щодо допущених поліцейськими порушень вимог законодавства, що не має жодного нормативного та доказового підґрунтя.
Відповідно до ст.293 КУпАП, ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, враховуючи викладені обставини, суд вважає, що оскаржувані постанови винесені відповідачем щодо позивача на законних підставах й у межах службових повноважень, адміністративне стягнення накладено у відповідності до санкції частин статей, а тому вимоги позивача про їх скасування із закриттям провадження у справі є необгрунтованими й такими, що не підлягають задоволенню.
Оскільки в задоволенні позовних вимог по суті спору суд повністю відмовляє, то у відповідності до ст.139 КАС України понесені ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору залишаються за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про дорожній рух», Правилами дорожнього руху, ст.7, 9, 121-3, 126, 245, 246, 249, 251, 252, 268, 278-280, 283-285, 289, 291, 293 КУпАП, ст.2, 5, 11-30, 72-79, 90, 121, 139, 241-250, 257-262, 268-272, 286 КАС України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на звернення до адміністративного суду - залишити без задоволення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - поліцейський СРПП ВП №3 (м.Борзна) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області старший сержант поліції Макієнко Олександр Сергійович, про скасування постанов по справі про адміністративне правопорушення, - відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя Борзнянського районного суду О.А.Луговець