Справа №519/772/22
1-в/519/34/24
18.11.2024 року м.Південне
Южний міський суд Одеської області
у складі: головуючого - ОСОБА_1 , секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Южне подання начальника ОРВ №3 філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_3 про звільнення від покарання відносно засудженого ОСОБА_4 ,
До Южного міського суду Одеської області надійшло вищевказане подання, згідно якого ОСОБА_4 04.01.2023 засуджений Южним міським судом Одеської області за ч.4 ст.185, ч.1 ст.357 КК України, з застосуванням ст.70 КК України до п'яти років позбавлення волі, відповідно до ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з випробуванням строком на два роки. Законом України від 18.07.2024 №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» підвищено поріг кримінальної відповідальності за крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрату чужого майна, чим скасовано кримінальну відповідальність за вчинення таких діянь, якщо вартість викраденого майна складає менше двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян. За злочини чи правопорушення в частині адміністративного та кримінального законодавства сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги. Податкова соціальна пільга дорівнює 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, а прожитковий мінімум встановлюється законом станом на 01 січня поточного року. Просить привести вирок у відповідності до вимог закону.
Відповідно до частини п'ятої статті 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду подання, не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Представник ОРВ №3 філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд подання за його відсутності, подання підтримує в повному обсязі.
Від прокурора надійшла заява про розгляд подання за його відсутності, не заперечує з приводу задоволення подання.
Засуджений до судового засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, заява про розгляд справи за його відсутності до суду не надходила, а тому із урахуванням вимог ч.5 ст.539 КПК України, суд вважає за можливе розглядати подання за його відсутності.
Згідно з вимогами ч.4 ст.107 КПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому розгляді фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши матеріали подання судом встановлено наступне.
Вироком Южного міського суду Одеської області від 04.01.2023 ОСОБА_4 засуджений за ч.4 ст.185 до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, за ст.357 ч.1 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік.На підставі ст.70 ч.1 КК України остаточно міру покарання визначено по їх сукупності шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання із встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки. Вирок набрав законної сили 06.02.2023.
09.08.2024 набув чинності Закон України №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 (далі - Закон №3886-IX), яким було внесено зміни до ст.51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Положеннями ч.1 ст.51 КУпАП (у редакції Закону №3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Частиною 2 ст.51 КУпАП (у редакції Закону №3886-IX) установлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч.1 ст.51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст.51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно із ч.5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп.169.1.1 п.169.1 ст.169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Зі змісту вироку вбачається, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, ОСОБА_4 вчинив 08.06.2022, вартість викраденого майна становила 610,60 грн.
Станом на 01 липня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2270 грн, а 50 відсотків від його розміру становили 1135 грн.
За змістом ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Об'єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 07 жовтня 2024 року викладений висновок, що Закон №3886-IX, яким унесені зміни до ст.51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст.5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.51 КУпАП; зміни, внесені Законом №3886-IX, мають зворотну дію в часі; у ході з'ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст.51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п.5 підрозд.1 розд.ХХ та пп.169.1.1 п.169.1 ст.169 розд.IV Податкового кодексу України; питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом №3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
Частиною 2 статті 74 КК України, передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
З урахуванням викладеного, враховуючи передбачений ст.58 Конституції України і ст.5 КК України принцип зворотної дії закону в часі, що ОСОБА_4 не відбув покарання, що розмір вартості викраденого майна не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з якого відповідно до Закону №3886-IX та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для звільнення засудженого від покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Внаслідок звільнення від покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, необхідність застосування у вироку Южного міського суду Одеської області від 04.01.2023 положень ч.1 ст.70 КК України та призначення покарання за сукупністю злочинів відпала, тому підлягає виключенню.
Таким чином, вважати ОСОБА_4 засудженим вироком Южного міського суду Одеської області від 04.01.2023 за ч.1 ст.357 КК України до покарання у виді у виді обмеження волі на строк 1 рік. На підставі ст.75 КК України звільненим від відбування покарання із встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки, з покладенням обов'язків, передбачених ст.76 ч.1 п.п.1,2, ч.3 п.2 КК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.74 КК України, ст.372, 537, 539 КПК України, суд,
Задовольнити частково подання начальника ОРВ №3 філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області ОСОБА_3 про звільнення від покарання відносно засудженого ОСОБА_4 .
Звільнити ОСОБА_4 від покарання призначеного вироком Южного міського суду Одеської області від 04.01.2023 за ч.4 ст.185 КК України у зв'язку з усуненням караності діяння.
Виключити з вироку Южного міського суду Одеської області від 04.01.2023 застосування ч.1 ст.70 КК України щодо призначення покарання ОСОБА_4 за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Вважати ОСОБА_4 засудженим за ч.1 ст.357 КК України до покарання України у виді обмеження волі на строк 1 рік, на підставі ст.75 КК України звільненим від відбування покарання із встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки,з покладенням обов'язків, передбаченихст.76 ч.1 п.п.1,2, ч.3 п.2 КК України.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Южний міський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги в 7-денний строк з дня проголошення ухвали.
Суддя Южного міського суду
Одеської області ОСОБА_1