18 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 340/6908/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Кропивницької митниці
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2023 року (суддя Науменко В.В.)
у справі №340/6908/23
за позовом Приватного підприємства «Торговий дім «Золота Миля»
до Кропивницької митниці Державної митної служби України
про визнання протиправним та скасування рішення,-
Приватне підприємство «Торговий дім «Золота Миля» звернулося до суду з позовом до Кропивницької митниці Державної митної служби України, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів UA901000/2023/000018/1 від 09.03.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA901020/2023/000038.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час митного оформлення придбаного товару для визначення його митної вартості застосовано основний метод, тобто метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) та відповідачу було подано всі необхідні документи, проте митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом визначення митної вартості. Митний орган витребував документи, що не передбачені Митним Кодексом України, відсутністю яких, обґрунтовує застосування резервного методу при визначенні митної вартості товару.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.10.2023 позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Кропивницької митниці Державної митної службу України про коригування митної вартості товарів UA901000/2023/000018/2 від 09.03.2023.
Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA901020/2023/000038.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено факт подання достатніх відомостей для застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, а відповідачем безпідставно обрано другорядний (резервний) метод.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Кропивницька митниця подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позову.
Відповідач зазначає, що подані декларантом для митного оформлення документи мали розбіжності, не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості, тому у відповідача виник обґрунтований сумнів у правильності визначення митної вартості декларантом, який став підставою для витребування додаткових документів та для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, адже декларантом не надано усіх додатково витребуваних документів.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.
Позивач вказує, що декларантом надано вичерпний перелік документів згідно норм Митного Кодексу України щодо документального підтвердження складових частин заявленої митної вартості оцінюваного товару за ціною угоди та методу її визначення, на підставі яких можливо визначити всі складові митної вартості відповідачем без достатніх на те підстав та з порушення порядку черговості послідовного використання методів, визначених ст. 59 - 63 МК України.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 30.01.2021 між ПП «Торговий дім «Золота миля» та Компанією Mayur Enterprise (Джунагадх, Індія) укладений контракт №ВО-205-300121, відповідно до умов якого, з урахуванням специфікацій до контракту, придбано товар - Арахіс сирий в ядрах неочищений сорту Bold, калібр 50/60, врожай 2022 року.
07.03.2023 з метою митного оформлення товару, що надійшов за вказаним контрактом та відповідно до Специфікації №3 від 15.12.2022, позивачем подано до митного органу митну декларацію МД №23UA020001830U9, в якій митна вартість товару визначена за основним методом - за ціною контракту (ст.58 МК України).
Умови поставки товару відповідно до CIF Констанца (Румунія).
На підтвердження митної вартості товару підприємством надано митному органу документи, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації, в тому числі: пакувальний лист б/н від 30.01.2023 (а.с.27); проформа інвойс EXP/959 від 19.12.2022 (а.с.28); інвойс ЕХР/055/2022-23 від 18.01.2023 (а.с.29); коносамент 224604928 від 30.01.2023 (а.с. 30-31); коносамент 7 від 26.02.2023 (а.с.32); Т1 23ROСТ190000131306 від 21.02.2023 (а.с.33); фітосанітарний сертифікат РSС89РІР2023000448 від 25.01.2023 (а.с.34); сертифікат про походження товару 034 від 02.02.2023 (а.с.35); платіжне доручення про оплату за товар разом зі свіфтами 301 від 06.01.2023 (а.с.36); платіжне доручення про оплату за товар разом зі свіфтами 342 від 14.02.2023 (а.с.37); транспортний рахунок 5653205220 від 16.02.2023 (а.с.38-39); транспортний рахунок 5653205219 від 16.02.2023 (а.с.40-41); висновок про вартісні характеристики товару 190 від 17.02.2023 (а.с.42); калькуляція б/н від 15.12.2022 (а.с.43); страховий поліс 142800/21/2023/1/0049 від 01.02.2023 (а.с.44); доповнення до договору №3 від 15.12.2022 (а.с.45-49); контракт ВО-205-300/21 від 30.01.2023 (а.с.50-56); зава про відсутність ГМО б/н від 18.01.2023 (а.с.57); декларація виробника б/н від 21.12.2023 (а.с.60); лист б/н від 08.03.2023 (а.с.61); експортна декларація 7230974 від 24.01.2023 (а.с.52).
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митниця дійшла висновку про неможливість здійснення перевірки числових значень відповідних витрат, оскільки подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За наслідками опрацювання згенерованих профілів ризику митним органом направлено декларанту повідомлення про подання таких документів: транспортні документи, а також документи що містять вартість перевезення оцінюваних товарів, договір перевезення, виписки з бухгалтерської документації; інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару; виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (а.с.64-68).
08.03.2023 позивач надав митному органу пояснення та додаткові документи в підтвердження заявленої митної вартості, а саме: прайс-лист від 15.12.2022 та договір на перевезення вантажів від 20.02.2022 UA00069121 (а.с.69-72).
09.03.2023 за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки наданих до митного оформлення документів та проведення відповідних консультацій з декларантом відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA901000/2023/000018/2 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA901020/2023/000038.
При цьому митний орган виходив з того, що:
- враховуючи умови поставки товару CIF Констанца (Румунія), що зобов'язує продавця укласти договір страхування та сплатити страхові внески, здійснити митне очищення товару для експорту, фактично витрати на митне очищення товару для експорту не відображені в наданій калькуляції продавця від 15.12.2022 №б/н, документальне підтвердження включення зазначених витрат в графу «інші витрати» відсутнє та надано не було;
- згідно договору про перевезення №UA00069121 від 20.09.2021 (розділ 5) - якщо інше спеціально не передбачено письмовою згодою перевізника або окремою угодою сторін, замовник зобов'язаний здійснювати попередню оплату за послуги, надані згідно пп.2.2, 4.5, 6.3.1 у доларах США у розмірі 100% від суми виставленого перевізником рахунку. Підтвердження здійснення оплати за перевезення та документів необхідних для обчислення повноти включення транспортної складової при формуванні заявленої декларантом митної вартості товару з урахуванням розбіжностей, викладених в Повідомленні №1, надано не було;
- наданий до митного оформлення висновок ДП «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» від 17.02.2023 №190 посилається на умови поставки відмінні від тих, що заявлені в графі 20 МД від 07.03.2023 №23UA901020001830U9 та поданих до митного оформлення товаросупровідних документів. У висновку ДП «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» від 17.02.2023 №190 експерт однозначно не дає відповідь щодо вартісних характеристик товару. Окрім положень, викладених в абзаці третьому висновку, експерт одночасно зазначає, що рівень цін може змінюватись в залежності від якості зазначеного товару, сорту, країни походження, умов оплати, розміру партії, постачальника, кон'юнктурної ситуації на ринку, тощо. В свою чергу, не можливо з'ясувати, чи було враховано експертом при аналізі цінової інформації, якість зазначених товарів, умови оплати, розмір партії, ринок збуту товару, кон'юнктурна ситуація на ринку, враховуючи, що товар одночасно відповідає поточній кон'юнктурі, тощо.
Як зазначено митницею, рівень заявленої декларантом митної вартості товару «арахіс» (код товару згідно УКТЗЕД 1202420010) - 1,43 дол.США/кг. З використанням автоматизованої системи митного оформлення - ПІК «Інспектор» проведене порівняння рівня заявленої митної вартості товару з рівнями митної вартості товарів з максимально наближеними характеристиками товарів, та виявлено, що заявлений рівень митної вартості товару нижчий, ніж рівні митних вартостей всіх вищезгаданих товарів по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі «імпорт» за час наближений до дати експорту в Україну оцінюваного товару. Враховуючи зазначені в повідомленні №1 митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару та згенеровані АСУР ФМК; неподання декларантом або уповноваженою ним особою інших документів згідно з переліком (окрім вищезазначених), результати порівняння рівня заявленої митної вартості товару з рівнями митної вартості товарів з максимально наближеними характеристиками товарів, що містяться в ПІК «Інспектор» - основний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), неможливо застосувати, відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України, ч.2. ст.58 МК України. Проведено консультацію з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості. Цінова інформація (ціни договорів) щодо вартості ідентичних та подібних товарів в розумінні ст. 59 - 61 МК України у максимально наближений до дати експорту товару в Україну термін у митниці не виявлено, а декларантом надано не було. Для визначення митної вартості товару за методами на основі віднімання та додавання вартості згідно ст. 62 та 63 МК України необхідна інформація у митниці відсутня, а декларантом не надана. У відповідності до положень ст. 54, 55 МК України, на підставі інформації, яка міститься в ПІК «Інспектор» та враховуючи встановлену ст. 57 МК України послідовність застосування методів визначення митної вартості, митну вартість товарів визначено згідно ст. 64 МК України резервним методом на рівні 1,7501 дол.США/кг.
Вважаючи протиправними рішення про коригування митної вартості товарів UA901000/2023/000018/1 від 09.03.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA901020/2023/000038, позивач звернувся до суду з цим позовом.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про протиправність означеного рішення та картки відмови митного органу.
Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
За правилами ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, міститься в частині 2 статті 53 Митного кодексу України, а саме:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові, зазначені в цій частині, документи.
За правилами ч.6 ст. 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Виходячи з аналізу наведених норм, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Отже, суть повноважень митного органу щодо перевірки правильності визначення митної вартості товарів полягає у перевірці правильності визначення саме числових значень, які стосуються складових митної вартості товару і які значаться у документах, що відповідно до статті 53 МК України підтверджують цю митну вартість.
Тобто виявлені митним органом розбіжності (ознаки підробки, недостатність відомостей, невідповідність) повинні бути наявними саме у тих документах, що підтверджують митну вартість товарів.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч.3 ст.54 МК України).
Згідно з пп.1-4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Таким чином, наведені правові норми в їх сукупності свідчать, що для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю у митного органу повинні бути наявними обґрунтовані причини, якими б обумовлювалась неможливість визначення митної вартості товару, що ввозиться, за визначеним декларантом методом, у спірному випадку за ціною договору (основний метод) відповідно до ст.58 МК України.
Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, наведені у статті 57 МК України.
Згідно даної статті такими методами є 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до ст.64 Митного кодексу України резервний метод визначення митної вартості товарів полягає в наступному.
У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:
1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;
2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;
3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;
4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;
5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;
6) мінімальної митної вартості;
7) довільної чи фіктивної вартості.
У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
При цьому, суд зазначає, що митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, зокрема, ч.6 ст.54 МК України, яка, як вказано вище, визначає підстави, за наявності яких митний орган відмовляє декларанту у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, а відомості, які містяться в ЄАІС ДМСУ, мають допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.
За визначенням, наведеним у статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За приписами ч.ч.1, 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається декларантом відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.58 глави 9 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У відповідності до частини 4 вказаної статті митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
В свою чергу, за визначенням, наведеним у ч.5 ст.58 МК України, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно ч.ч.6, 8, 9 ст.58 МК України платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця.
Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Відповідно до ч. 10 статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема:
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
Відповідно до ч.1 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи (ч.ч.2, 3 ст.58 МК України).
10 квітня 2008 року Верховною Радою України шляхом прийняття Закону України №250-VI ратифіковано Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі (надалі - СОТ) та приєдналася до Угоди про СОТ, чим держава взяла на себе зобов'язання, серед іншого, дотримуватися положень Генеральної угоди про тарифи та торгівлю 1994 року (ГАТТ 1994).
Відповідно до статті VII п. 2. (a) Генеральної угоди по тарифам и торгівлі 1947 року (ГАТТ 1947) оцінка імпортованого товару для митної мети повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, та не повинна ґрунтуватись на вартості товару національного походження або на вільних чи фіктивних оцінках.
Пунктом 2(b) статті VII ГААТ 1947 встановлено, що від «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи аналогічного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов'язуватися або (i) з порівнюваними кількостями, або (ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.
Отже митний орган наділений повноваженнями щодо перевірки правильності визначення митної вартості товарів, тобто правильності визначення саме числового значення і саме складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення, а також щодо перевірки достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, та відсутності законодавчо встановлених обмежень для визначення митної вартості за ціною договору.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, подані позивачем документи в повній мірі давали змогу відповідачу визначити митну вартість товару за ціною договору (контракту).
З огляду на наявні в матеріалах справи докази, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що наведені митним органом в обґрунтування прийняття оскаржуваного рішення обставини не є підставою для коригування митної вартості заявленого позивачем до митного оформлення товару.
Виходячи з рішення про коригування митної вартості та доводів, викладених відповідачем в апеляційній скарзі, документи, подані згідно з частиною другою статті МК України, містять розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості, а саме:
- в наданій калькуляції продавця №б/н від 15.12.2022 не відображені витрати щодо митного очищення товару для експорту, враховуючи, що митна декларація країни відправлення була оформлена (від 24.01.2023 №7230974).
З цього приводу судом з'ясовано, що умови поставки товару - CIF Констанца (Румунія). Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс) умови поставки CIF (Cost, Insurance and Freight (... named port of destination) вартість, страхування і фрахт (... назва порту призначення). Термін «вартість, страхування та фрахт» означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов'язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. Однак за умовами терміну CIF на продавця покладається також обов'язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення. Отже, продавець зобов'язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески.
У разі укладання контракту за умовами поставки CIF, на продавця покладається обов'язок забезпечення транспортування товару (оплати фрахту) до порту відвантаження та страхування проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення, тобто вартість страхування включаються до ціни товару, який постачається на умовах CIF згідно з Incoterms.
У відповідності до пункту 7 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: витрати на страхування цих товарів.
В даному випадку позивач у відповіді на електронне повідомлення митного органу надав митному органу пояснення 08.03.2023 (вих. №23/12/51), що продавцем було надано страховий поліс, який підтверджує укладання договору страхування, який надавався до декларації (страховий поліс 142800/21/2023/1/0049 від 01.02.2023). Продавець здійснив митне очищення товару для експорту та в наданій до декларації калькуляції продавця від 15.12.2022 витрати щодо митного очищення товару були включені до розділу інші витрати.
Таким чином, за встановлених судом і не спростованих відповідачем обставин продавцем за власний рахунок застраховано вантаж, вартість страхування включена до ціни товару, сплачуваної позивачем, відповідно, така складова митної вартості як витрати на страхування оцінювальних товарів підтверджена наданими декларантом документами.
- стосовно доводів митниці про ненадання декларантом підтвердження здійснення оплати за перевезення та документів, необхідних для обчислення повноти включення транспортної складової при формуванні заявленої декларантом митної вартості, оскільки згідно договору про перевезення №UA00069121 від 20.09.2021 якщо інше спеціально не передбачено письмовою згодою перевізника або окремою угодою сторін, замовник зобов'язаний здійснювати попередню оплату за послуги, надані згідно пп.2.2, 4.5, 6.3.1 у доларах США у розмірі 100 % від суми виставленого перевізником рахунку.
Відповідно до умов поставки CIF Інкотермс рахується, що продавець виконав свої обов'язки по поставці, коли застрахований та зафрахтований ним товар розміщений на борту судна для доставки в порт призначення.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно коносаменту від 30.01.2023 №224604928, порт завантаження - Pipavav, India, порт прибуття - Constanta, Romania, назва морського судна «Maersk Columbus». Згідно коносаменту №7 від 26.02.2023 порт завантаження- Constanta, Romania, порт прибуття- Рені, Україна, назва морського судна - «Bolero», контейнер MRKU5769840.
Відповідно до ч. 10 статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті,: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
Відповідно до п.6 ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Наведеною нормою не встановлено певних вимог чи документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, які подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості.
В той же час, згідно Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Мінфіну України №599 від 24.05.2012, до документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, можуть належати:
рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;
калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
В даному випадку, на підтвердження витрат на транспортування товару позивачем подані митниці договір на перевезення зовнішньоторговельних вантажів №UA00069121 від 20.09.2021 з компанією Maersk A/S, Данія, транспортні рахунки №5653205220 від 16.02.2023, №5653205219 від 16.02.2023, які містять посилання на контейнер MRKU5769840.
Виходячи з наведених правових норм, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що подані декларантом митному органу транспортні рахунки в сукупності з іншими документами, є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Митницею не доведено, що вказані документи містять розбіжності або явні ознаки підробки. Відповідачем не надано суду доказів, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Натомість надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.
- стосовно зауважень митниці до змісту висновку ДП «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» від 17.02.2023 №190, суд апеляційної інстанції враховує, що ціна імпортованого товару повинна відповідати цінам, що склалися на ринку експорту на ідентичний або аналогічний товар, тобто на товар, який є однаковим або подібним за характеристиками, торговельною маркою, артикулом та має однакову собівартість виробництва.
Як вказано у висновку ДП «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» від 17.02.2023 №190, виходячи із аналізу даних спеціалізованих торговельних майданчиків, а також цінової інформації фірм постачальників та виробників відповідної продукції, можна вважати, що рівень ціни на арахіс сирий в ядрах, неочищений, сорту Bold, калібр 50/60, врожай 2022 р., країна походження Індія, а саме 1,36 дол. США/кг, на умовах поставки CFR - Констанца, що імпортується згідно з Комерційним Інвойсом №EXP/055/2022-23 від 18.01.2023, Специфікацією №3 від 15.12.2022 до контракту №BO-205-300121 від 30.01.2021, відповідає кон'юнктурі ринку станом на 27.01.2023.
Суд апеляційної інстанції погоджується з позивачем, який подав митному органу додаткові пояснення, що різниця між поставками CFR (ціна і фрахт) і СІF (ціна, страхування і фрахт) полягає лише в додаткових витратах на страхування, тому оскільки поставка товару за Специфікацією №3 від 15.12.2022 була за умовами СІF, то рівень ціни 100% відповідає кон'юнктурі ринку.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що висновок таких спеціалізованих організацій як ДП «УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА» має консультативний характер, за правилами ч.2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (п1 ч.4 ст.54 МК України).
За встановлених у справі обставин суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що в спірному випадку позивачем до митного органу для підтвердження заявленої митної вартості товару подано усі документи згідно з переліком (частина 2 статті 53 МК України) та у поданих документах наявні усі відомості, що підтверджують числові значення складової митної вартості товару та відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за такий товар.
Виявлена різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю тотожних товарів згідно з інформаційними ресурсами мережі Інтернет, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників інформаційних ресурсів, оскільки подані митному органу документи містили достатню інформацію щодо митної вартості товару і не мали будь-яких розбіжностей. В той же час відповідачем не доведено, що при коригуванні митної вартості застосована митна вартість товарів, який має однакові характеристики, умови поставки є схожими, відповідно, така митна вартість є співставною із митною вартість спірного товару та може бути застосована при коригуванні митної вартості оцінюваного товару.
Обставини, на які в даному випадку послався відповідач, не можуть спростовувати правильність визначення митної вартості отриманого позивачем товару. Тому є правильним висновок суду першої інстанції, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та підлягають скасуванню.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Кропивницької митниці залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2023 року у справі №340/6908/23 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, що встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко