18 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 160/24349/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу: ОСОБА_1
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2024р. у справі №160/24349/24
за позовом:ОСОБА_1
до: про:Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
09.09.2024р. ОСОБА_1 за допомогою засобів системи «Електронний суд» звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії / а.с. 1-13/.
Посилаючись у адміністративному позові на те, що вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2021р. у справі №160/15331/21 її чоловіку - ОСОБА_2 , який був пенсіонером МВС України, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019р., внаслідок цього перерахунку виникла заборгованість з виплати ОСОБА_2 пенсії з 01.12.2019р. по 01.12.2021р. у загальному розмірі 249296,56грн., її чоловік - ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , і на момент смерті заборгованість з виплати йому пенсії з 01.12.2019р. по 01.12.2021р. у загальному розмірі 249296,56грн. не була виплачена у зв'язку з чим вона звернулась до органу пенсійного фонду щодо виплати їй, як дружині померлого годувальника недоотриманої за життя пенсіонера пенсії - з 01.12.2019р. по 01.12.2021р. у загальному розмірі 249296,56грн., але відповідач листом від 25.08.2024р. відмовив їй у виплаті цієї суми. Вона вважає що такі дії відповідача є безпідставними, порушують її права та охоронювані законом інтереси тому звернулась до суду із цим позовом за захистом свого порушеного права та просила суд: - визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, щодо не виплати ОСОБА_1 як дружині померлого годувальника, нарахованої та невиплаченої пенсії померлого пенсіонера (годувальника) ОСОБА_2 у сумі 249296,56грн; -зобов'язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 , як дружині померлого годувальника, нараховану та невиплачену пенсію померлого пенсіонера (годувальника) ОСОБА_2 у сумі 249 296,56грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2024. у справі №160/24349/24 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ і Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії / а.с. 59-60/.
У вищезазначеній ухвалі суд першої інстанції зробив висновок про те, що оскільки в даній справі новий спір не виник, а має місце спір між тими самими сторонами (позивач діє в порядку правонаступництва), про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення, а тому позивач повинен звернутись до суду в рамках адміністративної справи №160/15331/21 із заявою в порядку статті 382 або 383 КАС України, що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ і Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії на підставі п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України.
Позивач, не погодившись із вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції, 16.09.2024р. за допомогою засобів системи «Електронний суд» подала до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу. /а.с. 63-76.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.09.2024р. у справі №160/24349/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2024р. у справі №160/24349/24 та витребувано з суду першої інстанції матеріали справи №160/24349/24 /а.с. 78/, про що судом повідомлено учасників справи / а.с. 79-81/.
Матеріали адміністративної справи №160/24349/24 надійшли до Третього апеляційного адміністративного суду 26.09.2024р. / а.с. 82/.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.09.2024р. у справі №160/24349/24 апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження призначено з 08.10.2024р. / а.с. 83/ , про що судом повідомлено учасників справи / а.с. 84-85/.
Позивач, посилаючись у апеляційній скарзі на те, що ухвала суду першої інстанції від 10.09.2024р. постановлена з порушенням норм чинного процесуального права, оскільки у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для відмови у відкритті провадження у справі, просила скасувати ухвалу суду першої інстанції від 10.09.2024р. та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали цієї адміністративної справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є вдовою пенсіонера МВС України ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області як отримувач пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону України 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» / а.с. 16,17,18,22,23,24/.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2021р. у справі №160/15331/21, яке набрало законної сили, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.12.2019р. та внаслідок цього перерахунку виникла заборгованість з виплати ОСОБА_2 пенсії з 01.12.2019р. по 30.11.2021р. у загальному розмірі 249296,56грн. / а.с. 29-36/.
У серпні 2024р. ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо виплати їй, як дружині померлого годувальника - пенсіонера МВС України ОСОБА_2 , недоотриманої за життя пенсіонера пенсії за період з 01.12.2019р. по 01.12.2021р. у загальному розмірі 249296,56грн., але відповідач листом від 25.08.2024р. відмовив їй у виплаті цієї суми / а.с. 27-28/.
ОСОБА_1 , вважаючи вищезазначену відмову такою, що порушує її права та охоронювані законом інтереси, 09.09.2024р. з метою захисту свого порушеного права звернулась до суду першої інстанції в порядку адміністративного судочинства за нормами встановленими КАС України із адміністративним позовом до ГУ ПФУ і Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії / а.с. 1-13/.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2024. у справі №160/24349/24 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ і Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, оскільки судом першої інстанції зроблено висновок про те, що в цій справі новий спір не виник, а має місце спір між тими самими сторонами (позивач діє в порядку правонаступництва), про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення, а тому позивач повинен звернутись до суду в рамках адміністративної справи №160/15331/21 із заявою в порядку статті 382 або 383 КАС України, що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ і Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії на підставі п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України./ а.с. 59-60/.
Колегія суддів не погоджується із таким висновок суду першої інстанції з огляду на наступне.
Спеціальним законом, який регулює спірні відносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992р. №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
Відповідно до ст. 61 Закону №2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Зміст ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» узгоджується з положеннями Цивільного кодексу України оскільки відповідно до положень ст.ст. 1218, 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті і не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.
Положеннями ст. 1227 Цивільного кодексу України, в свою чергу, визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї.
Отже, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю.
Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим до цих відносин не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок.
Відповідно до ч.3 ст.61 Закону №2262-ХІІ зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 29.11.2023р. у справі №420/5986/22.
Отже враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що з урахуванням того, що у даному випадку перехід до ОСОБА_1 належних ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , соціальних виплат - недоотриманої за життя пенсіонера ОСОБА_2 пенсії за період з 01.12.2019р. по 01.12.2021р. у загальному розмірі 249296,56грн., не є спадковим, тому ОСОБА_1 не може бути правонаступником позивача ОСОБА_2 в рамках адміністративної справи №160/15331/21, що виключає можливість вирішення цього спору в порядку ст. ст. 382,383 КАС України в межах справи №160/15331/21, і колегія суддів вважає, що фактично між ОСОБА_1 та ГУ ПФУ в Дніпропетровській області виник новий спір, який підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства за правилами позовного провадження, які встановлені КАС України.
З огляду на вищезазначене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив помилковий висновок про те, що цей спір не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства та безпідставно з порушенням положень ст. 170 КАС України відмовив у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ і Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, тому апеляційну скаргу позивача необхідно задовольнити, ухвалу суду першої інстанції від 10.09.2024р. у цій справі відповідно до п.4 ч. 1 ст. 320 КАС України необхідно скасувати, а справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 311, 315, 320, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2024р. у справі №160/24349/24 - скасувати.
Справу №160/24349/24 повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.
Постанову виготовлено та підписано - 18.11.2024р..
Головуючий - суддя А.О. Коршун
суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова