14 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 280/5712/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року (суддя - Калашник Ю.В.) у справі №280/5712/24 за позовом Комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
КП «Облводоканал» Запорізької обласної ради звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 29.03.2024 №00036730407, яким до підприємства застосовані штрафні санкції за порушення строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН.
Підставами заявленого позову визначено те, що приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, відповідач формально дослідив обставини справи та застосував санкції лише по факту несвоєчасної реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, не врахувавши причин невчасної реєстрації податкових накладних - не виконання податковим органом своїх повноважень, визначених законодавчими актами - не поповнення електронного рахунку позивача; невиконання Державною податковою службою України зобов'язань щодо збільшення реєстраційного ліміту підприємства в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість, покладених судовим рішенням по справі №280/9227/20; несвоєчасне перерахування субвенцій; тяжкий фінансовий стан підприємства; надання послуг з водопостачання та водовідведення. Крім того, зауважував, що застосування штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних можливе лише за наявності вини платника податку, яка у даному випадку відсутня. З огляду на викладене, вважав, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідає приписам чинного законодавства, порушує права та законні інтереси позивача.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року позов задоволено.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що обов'язковим для застосування до платника штрафних санкцій, передбачених ст..120-1 ПК України, є встановлення вини такого платника у вчиненні податкового правопорушення у вигляді порушення граничних строків реєстрації податкових накладних.
Зробивши такий висновок, суд першої інстанції зазначив те, що у спірному випадку порушення строків реєстрації ПН пов'язано не з винними діями чи бездіяльністю позивача, а з вини державних органів, у т.ч. контролюючого органу, що виключає протиправність діянь
платника податку, та, як наслідок, притягнення його до відповідальності. У свою чергу, як зазначив суд першої інстанції, відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовила протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.
Такі висновки суд обгрунтував несвоєчасним відображенням в системі електронного адміністрування ПДВ позивача сум субвенцій, невиконанням Державною податковою службою України рішення суду у справі № 280/9227/20, яким зобов'язано збільшити реєстраційний ліміт платника на суму 7 566 516,27 грн., що обумовило подальше збільшення від'ємного значення електронного рахунку позивача в СЕА з ПДВ, та призвело до унеможливлення своєчасної реєстрації КП “Облводоканал» ЗОР податкових накладних, зокрема, виписаних у січні-жовтні 2023 року.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що підставою для застосування штрафних санкцій у відповідності до ст..120-1 ПК України є сам факт порушення строків реєстрації ПН в ЄРПН. Відповідач зазначає, що позивачем не було надано жодних доказів на підтвердження виконання свого обов'язку щодо своєчасного направлення на реєстрацію податкових накладних.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що Комунальне підприємство “Облводоканал» Запорізької обласної ради (код ЄДРПОУ 03327115) зареєстроване як юридична особа 23.04.1999. Основним видом економічної діяльності є 36.00 Забір, очищення та постачання води (а.с.126).
На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75 у порядку статті 76 Податкового кодексу України, фахівцями відповідача проведено камеральну перевірку з питань своєчасності реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних з датою виписки січень-жовтень 2023 року, платника - КП “Облводоканал» ЗОР, за результатами якої складено акт камеральної перевірки від 06.03.2024 № 1929/08-01-04-07/03327115, яким встановлено порушення вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, платником не своєчасно зареєстровано виписані податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.9-39).
У ході проведення перевірки контролюючим органом було встановлено, що податкові накладні, виписані позивачем у період січень-жовтень 2023 року були зареєстровані підприємством лише 05.08.2023, 18.08.2023, 31.10.2023, 07.11.2023, 08.11.2023, 15.11.2023, 16.11.2023, 17.11.2023, 20.11.2023, 22.11.2023, 24.11.2024, 27.11.2023, 29.11.2023, 01.12.2023, тобто з порушенням граничних строків реєстрації податкових накладних, визначених Податковим кодексом України. Кількість днів затримки реєстрації податкових накладних склала від 4 до 304 днів.
На підставі акту перевірки від 06.03.2024 №1929/08-01-04-07/03327115, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми “Н» від 29.03.2024 №00036730407, яким до позивача за перевищення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення - січень-жовтень 2023 року) застосовано штраф у сумі 683 124,44 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішення відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.
За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Так, встановлені обставини справи свідчать про те, що у січні - жовтні 2023 року КП “Облводоканал» ЗОР було виписано 2813 податкових накладних, які були зареєстровані з порушенням установленого пунктом 201.10 статті 201 ПК України строку реєстрації.
Фактичні дані щодо реквізитів, дати реєстрації та суми реєстрації податкових накладних, які були предметом перевірки, визнаються сторонами, спір щодо цих обставин між сторонами відсутній.
Отже, позивачем не заперечується сам факт порушення граничних строків реєстрації ПН в ЄДРПН, складених у січні - жовтні 2023 року, натомість, позиція позивача полягає у неправомірності притягнення його до відповідальності за порушення строків реєстрації ПН без наявності у цьому його вини.
Надаючи оцінку правомірності застосування спірних штрафних санкцій, враховуючи підстави заявленого позову, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Відповідно до статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
За правилами статті 37 ПК України підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку. Підставами для припинення податкового обов'язку, крім його виконання, є: ліквідація юридичної особи; смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою; втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом; скасування податкового обов'язку у передбачений законодавством спосіб.
При цьому, враховуючи положення наведених статей у сукупності із нормами, зокрема, статей 44, 49, 134, 163, 187, 198, 201 ПК України можна дійти висновку, що під податковим обов'язком платника розуміється не виключно обов'язок зі сплати конкретного податку. Сплата податку є реалізацією основного обов'язку платника податків і може бути розглянута як податковий обов'язок у вузькому розумінні. Однак, податковий обов'язок у широкому розумінні включає в себе обов'язок з ведення податкового обліку; обов'язок зі сплати податків і зборів; обов'язок з подання податкової звітності. Податковий обов'язок у широкому розумінні можна диференціювати і за видовими обов'язками платника податків, що виникають щодо кожного податку чи збору. Сукупність подібних окремих обов'язків і складатиме комплекс податкових обов'язків платника податків або податковий обов'язок у широкому розумінні.
ПК України визначає, що датою виникнення податкових зобов'язань є дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України. На дату виникнення податкових зобов'язань платник податків зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пункти 201.1, 201.10 статті 201 ПК України). В подальшому податкові зобов'язання відображаються у податковій декларації за звітний період і підлягають сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації.
З урахуванням наведеного, системний аналіз норм податкового законодавства дає підстави для висновку, що реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строки, встановлені пунктом 201.10 статті 201 ПК України, є одним із елементів податкового обов'язку, який закріплений для усіх платників податку (продавців), незалежно від форм власності або специфіки діяльності.
Відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних встановлена пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, з урахуванням вимог розділу ХХ Перехідних положень ПК України.
Виходячи з положень п.120-1.1 ст.120-1 ПК України підставою для застосування штрафних санкцій є сам факт порушення строків реєстрації ПН в ЄРПН. При цьому, випадки які звільняють від застосування штрафних санкцій прямо передбачені вказаною нормою права і до таких випадків відсутність коштів на рахунку СЕА не відноситься.
Щодо аргументів позивача про недоведеність його вини у вчиненні податкового порушення, слід зазначити те, що у разі застосування контролюючим органом до платника податку штрафу за порушення строків реєстрації ПН/РК на підставі п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України встановлення контролюючим органом вини такого платника у вчиненні ним умисного діяння доведенню не потребує, а достатнім є виявлення лише факту допущення платником податків порушення строку реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Такий висновок узгоджується з положеннями п.109.3 ст.19 ПК України, яким передбачено те, що у випадках, визначених пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.
Отже, відповідальність, передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, до якої у спірному випадку притягнуто позивача, не пов'язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності).
При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що позивачем не було надано доказів виконання чи намагання виконати свій податковий обов'язок щодо реєстрації ПН/РК в ЄРПН, а саме не було надано доказів того, що ПН/РК були направлені позивачем, у встановлені законом строки, для реєстрації в ЄРПН.
Суд апеляційної інстанції враховує, що за усталеною практикою Верховного Суду (постанови від 14 серпня 2018 року у справі № 803/1583/17, від 30 січня 2018 року у справі № 815/2745/17, від 02 липня 2019 року у справі № 2340/3802/18, від 20 серпня 2019 року у справі № 1640/3125/18) вчинення платником всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, яка не відбулася внаслідок протиправної поведінки суб'єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов'язок, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності.
В той же час, оскільки позивачем не було надано доказів вчинення ним всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації ПН/РК, то у спірному випадку не можливо стверджувати про відсутність підстав для притягнення позивача до відповідальності.
Щодо тверджень позивача, з якими погодився суд першої інстанції, про не поповнення електронного рахунку на суми субвенцій, невиконання Державною податковою службою України зобов'язань щодо збільшення реєстраційного ліміту підприємства в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість, покладених судовим рішенням по справі №280/9227/20; несвоєчасне перерахування субвенцій, слід значити те, що такі обставини не визначаються законом як підстави для звільнення платника від виконання обов'язку щодо своєчасної реєстрації ПН/РК в ЄРПН і, як наслідок, для його від відповідальності, яка передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.
При цьому, слід звернути увагу і на те, що позивач був обізнаний про такі обставини, оскільки рішення суду у справі №280/9227/20 стосувалося не збільшення ДПС України та органами Держказначейства реєстраційного ліміту позивача в СЕА на суму субвенцій 2015 року, а тому позивач міг планувати своє господарську діяльність у 2023 році з їх урахуванням з метою забезпечення можливості належного виконання свого податкового обов'язку.
Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - задовольнити.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року у справі №280/5712/24 - скасувати та прийняти нову постанову.
В задоволенні позову Комунальному підприємству «Облводоканал» Запорізької обласної ради - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України.
Вступну та резолютивну частину проголошено 14.11.2024
Повне судове рішення складено 15.11.2024
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк