14 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 160/24556/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 року (суддя Озерянська С.І.)
у справі №160/24556/24
за позовом ОСОБА_1
до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області»
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» від 22 липня 2024 року, оформлене у вигляді довідки від 22 липня 2024 року №237 - с/НГУ, яким солдата за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 НГУ ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби; зобов'язати медичну (військово-лікарську) комісію Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» повторно провести військово-лікарську експертизу стану здоров'я солдата за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 НГУ ОСОБА_1 для визначення придатності за станом здоров'я до військової служби.
Разом із позовом подано заяву про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом:
зупинення дії рішення медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» від 22 липня 2024 року, оформленого у вигляді довідки від 22 липня 2024 року №237 - с/НГУ, яким солдата за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 НГУ ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби, до набрання законної сили рішенням у цій справі.
В обґрунтування заяви зазначено, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до настання значних негативних наслідків, а саме від правильного визначення у рішенні М(ВЛ)К стану його здоров'я залежить можливість його подальшого правильного лікування. Також неврахування командуванням військової частини під час покладання на нього несумісних зі станом здоров'я службових завдань та навантажень може призвести до значного погіршення стану здоров'я, настання інвалідності, що може призвести до загибелі під час виконання бойових завдань.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 року в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.
Ухвала суду фактично мотивована відсутністю правових підстав для задоволення заяви та вжиття заходів забезпечення позову у вказаний позивачем спосіб. Так, судом не виявлено існування очевидної небезпеки порушення прав та інтересів заявника до прийняття у відповідній справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь заявника.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постанови нову ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на те, що наявність спірного рішення медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» від 22 липня 2024 року може призвести до видачі наказу або бойового розпорядження стосовно виконання позивачем завдань, які несумісні за станом його здоров'я. Невжиття в даному випадку заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених відповідачем прав позивача.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 150 Кодексу адміністративного України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
За змістом частин першої та другої статті 151 Кодексу адміністративного України (в редакції на час вирішення судом першої інстанції питання щодо забезпечення позову), позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, за положенням КАС України, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з наведених позивачем у заяві обставин не вбачається підстав для забезпечення позову, з огляду на таке.
Як вже було зазначено раніше, в обґрунтування для вжиття заходів забезпечення позову заявник посилається на можливе погіршення стану здоров'я у разі отримання наказу або бойового розпорядження через наявне спірне рішення, яким позивача визнано придатним до військової служби.
Колегія суддів зазначає, що вказані доводи є лише припущеннями та не підтверджуються жодними доказами.
Також суд першої інстанції правильно зазначив, що позивач не позбавлений можливості ініціювати питання перед судом про доцільність забезпечення позову на будь-якій стадії розгляду справи у разі виникнення відповідних підстав для цього.
Водночас в даному випадку позивачем не доведено існування реальної можливості завдання шкоди його правам, свободам та інтересам внаслідок невжиття заходів забезпечення адміністративного позову, або того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або унеможливить ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав/інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Щодо посилань позивача про наявність очевидних ознак протиправності рішення медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області» від 22 липня 2024 року, зокрема, не досліджено та не відображено наявність ряд захворювань, то такі обставини можуть бути встановлені лише під час розгляду справи по суті.
З урахуванням приведеного, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засідання усіх обставин справи в їх сукупності.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної ухвали.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 року у справі №160/24556/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає за виключенням випадків, встановлених цим пунктом.
Повний текст постанови складено 14.11.2024
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк