06 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 340/10426/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Кругового О.О.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 липня 2024 р. (суддя Черниш О.А) в адміністративній справі №340/10426/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01 травня 2017 р. по 01 березня 2018 р., із встановленням базового місяця - січень 2008 р.;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 донарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01 травня 2017 р. по 01 березня 2018 р., застосувавши базовий місяць - січень 2008 р., та виплатити індексацію, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 проходив військову службу та у період з 01 травня 2017 р. по 01 березня 2018 р. перебував на фінансовому забезпеченні у Військовій частині НОМЕР_1 . У цей період служби Військова частина НОМЕР_1 всупереч вимогам Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 р., не здійснювала індексацію грошового забезпечення. Лише у травні 2022 р. на виконання рішення суду в адміністративній справі №340/10529/21 Військова частина НОМЕР_1 нарахувала та виплатила ОСОБА_1 індексацію за період з 01 травня 2017 р. по 01 березня 2018 р. З наданої у листопаді 2023 р. довідки стало відомо, що для розрахунку індексації Військова частина НОМЕР_1 протиправно застосувала базовий місяць - січень 2016 р., замість - січень 2008 р.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 липня 2024 р., ухваленим за результатами розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Суд визнав протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період служби з 01 червня 2017 р. по 01 березня 2018 р., враховуючи базовий місяць - січень 2016 р. та зобов'язав Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період служби з 01 червня 2017 р. по 01 березня 2018 р., застосувавши січень 2008 р. як місяць підвищення доходу, для розрахунку індексації грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Військовою частиною НОМЕР_1 подано апеляційну скаргу, в якій вона посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги вказано про пропуск позивачем строку звернення до суду, правомірності обрахунку індексації, із застосуванням базового місяця - січень 2016 р. та відсутності належного фінансування.
Письмовий відзив на апеляційну скаргу від позивача до суду апеляційної інстанції не надходив.
Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до положень статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у складі комендатури військових сполучень залізничної дільниці та станції Знам'янка Одеської залізниці на посаді заступника військового коменданта, з якої був звільнений у запас наказом командувача Сил логістики Збройних Сил України №132 від 22 вересня 2021 р. У період проходження служби позивача комендатура військових сполучень залізничної дільниці та станції Знам'янка Одеської залізниці перебувала на фінансовому забезпеченні Військової частини НОМЕР_2 , а з 01 червня 2017 р. зарахована на фінансове забезпечення Військової частини НОМЕР_1 .
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2022 р. у справі №340/10529/21 зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період служби з 01 червня 2017 р. по 01 березня 2018 р.
На виконання даного рішення Військова частина НОМЕР_1 у травні 2022 р. нарахувала позивачу індексацію грошового забезпечення у сумі 3132, 81 грн., однак при її розрахунку використала базовий місяць - січень 2016 р., а не січень 2008 р., в зв'язку з чим ОСОБА_1 звернувся до суду.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції вказав про протиправність дій Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 червня 2017 р. по 01 березня 2018 р., із застосуванням базового місяця - січень 2016 р., а не січень 2008 р.
В частині доводів апеляційної скарги щодо порушення позивачем строку звернення до суду з позовними вимогами слід зазначити наступне.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частина 2 статті 233 КЗпП України в редакції до липня 2022 р. передбачала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник може звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, без обмеження будь-яким строком.
Станом на дату звернення ОСОБА_1 до суду з відповідним позовом (21 грудня 2023 р.) редакція статті 233 КЗпП України більше не передбачала звернення до суду з позовом про стягнення заробітної плати, без обмеження будь-яким строком. Водночас, частина перша даної статті визначає, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору працівник має право звернутися до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи письмових доказів, про порушення своїх прав позивачу стало відомо у листопаді 2023 р., після отримання від відповідача довідки про суми нарахованої та виплаченої йому індексації за період з 01 червня 2017 р. по 01 березня 2018 р. (а.с. 11 - зворот, 12,13).
Звернувшись до суду з позовними вимогами 21 грудня 2023 р., позивач не порушив встановлений статтею 233 КЗпП України строк.
Щодо застосування базового місяця для розрахунку індексації.
Статтею 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (ст.2 цього Закону).
В силу вимог статей 18 та 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" індексація доходів населення відноситься до державних соціальних гарантій, які є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Верховним Судом в постанові від 23 березня 2023 р. у справі №400/3826/21 вказано, що схеми посадових окладів військовослужбовців затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294, яка була чинною з 01 січня 2008 р. до 01 березня 2018 р. Тобто січень 2008 р. є місяцем підвищення доходу (посадового окладу), за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення. Також вказано, що у суду наявні підстави зобов'язати суб'єкта владних повноважень здійснити на користь особи перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення, і це не є втручанням у його дискреційні повноваження.
Крім цього, згідно за висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 липня 2019 р. у справі №240/4911/18, від 07 серпня 2019 р. у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 р. у справі №620/1892/19, від 29 листопада 2021 р. у справі № 120/313/20-а, від 12 травня 2022 р. у справі № 200/7006/21, обмежене фінансування жодним чином не впливає на право особи отримати індексацію грошового забезпечення.
Нарахування та виплата ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01 червня 2017 р. по 01 березня 2018 р., із застосуванням базового місяця - січень 2008 р. Військовою частиною НОМЕР_1 не здійснена, що нею в апеляційній скарзі не заперечується, тому суд першої інстанції правомірно зобов'язав її вчинити на користь ОСОБА_1 відповідні дії.
Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення суду, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 липня 2024 р. в адміністративній справі №340/10426/23 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 06 листопада 2024 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя Н.П. Баранник
суддя О.О. Круговий