15 листопада 2024 р. Справа № 520/13428/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Катунова В.В.,
Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2024, головуючий суддя І інстанції: Бадюков Ю.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/13428/24
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій Головного управління ДПС У Харківській області № 4698/0901 від 29 січня 2024 р. на суму 17 000 грн.;
- стягнути на користь ФОП ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківській області судові витрати зі сплати судового збору.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що 07.02.2024 року він отримав рішення Головного Управління Державної податкової служби у Харківській області про застосування фінансових санкцій від 29 січня 2024 № 4698/0901. Зазначене рішення прийняте на підставі акту перевірки від 27.12.2023 № 41948/20-40-09-01-03/2819411210. Не погодившись з висновками викладеними в акті фактичної перевірки позивач подав заперечення на акт фактичної перевірки, а потім - 19.02.2024 року подав скаргу в адміністративному порядку на рішення 29 січня 2024 № 4698/0901 до Державної податкової служби України. Звертав увагу суду, що обґрунтуванням встановленого у акті порушення є виключно аналіз інформаційної бази ДПС України на яку надходять електронні копії розрахункових документів, і згідно якої було встановлено, що у період з 01.04.2023 по 19.11.2023 підприємцем ФОП ОСОБА_1 через ПРРО з фіскальним № 4000445599 було реалізовано алкогольні напої в об'ємі, який перевищує ємність тари на яку видані вказані акцизні марки.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2024 у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про повне задоволення його позовних вимог.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що податкова інформація не може вважатися належним доказом і сама по собі її наявність не може бути підставою для встановлення факту порушень вчинених/допущених суб'єктом господарювання, оскільки зазначена податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента суб'єкта господарювання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер, а висновки акту перевірки побудовані виключно на аналізі інформаційної бази ДПС України на яку надходять електронні копії розрахункових документів, і згідно з якої було встановлено, що у період з 01.04.2023 р. по 19.11.2023 р. підприємцем через ПРРО з фіскальним № 4000445599 було реалізовано алкогольні напої в об'ємі, який перевищує ємність тари на яку видані вказані акцизні марки. З посиланням на роз'яснення ДПС України від 19.10.2021 зазначив, що сканування марки акцизного податку для відображення її реквізитів у розрахунковому документі робиться лише при відкупорюванні такої продукції, а при подальшому продажу алкогольного напою на розлив або для використання у приготуванні коктейлів не потрібно відображати реквізити такої марки у наступних розрахункових документах до закінчення алкогольного напою у відкритій пляшці. Вказав, що під час проведення перевірки контролюючим органом інспектори не перевіряли алкоголь в наявності, не знімали залишки алкоголю на місці, тому їх висновок про продаж алкогольних напоїв в об'ємі, який перевищує ємність тари на яку видані вказані акцизні марки є хибним.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2024 у справі №520/13428/24 - залишити без змін.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно зі ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що згідно з наказом Головного управління ДПС у Харківській області від 15.12.2023 № 5451-п та направлень на перевірку від 18.12.2023 № 11317, № 11316, головними державними інспекторами відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах управління контролю за підакцизними товарами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з метою контролю за дотриманням вимог Податкового кодексу України, Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», інших нормативно-правових актів у сфері обігу підакцизної продукції, проведено фактичну перевірку ФО-П ОСОБА_1 (податковий номер 2819411210) за місцем провадження діяльності: м. Харків, пров. Криничний, б. 6. приміщення №2.
За наслідками вказаної перевірки складено акт від 27.12.2023 № 41948/20-40-09-01-03/2819411210.
Відповідно до висновків, зазначених в акті фактичної перевірки встановлено порушення ст. 226 Податкового кодексу України та ст. 11 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Не погодившись з висновками викладеними в акті фактичної перевірки № 41948/20-40- 09-01-03/2819411210 від 27 грудня 2023 року, позивач подав заперечення на акт фактичної перевірки.
Листом від 25.01.2024 року № 3324/6/20-4009-01-07 Головне управління ДПС у Харківській області повідомило, що заперечення від 09.01.2024 № 09-01/24 (вхідний від 12.01.2024 № 2605/6) на висновки акту фактичної перевірки від 27.12.2023 № 41948/20-40-09-01- 03/2819411210 розглянуто 24.01.2024 на засіданні комісії з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок та здійснення розгляду спірних питань щодо встановлених перевіркою порушень, складених управлінням податкового аудиту, управлінням трансферного ціноутворення та управлінням контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Харківській області. За результатами розгляду, підстав для задоволення заперечень не встановлено, висновки акту фактичної перевірки від 27.12.2023 № 41948/20-40-09-01-03/2819411210 залишено без змін.
19.02.2024 року позивач подав скаргу до Державної податкової служби України на рішення про застосування фінансових санкцій №4698/0901 від 29.01.2024.
Рішенням від 17.04.2024 №11059/6/99-00-06-03-02-06 ДПС про результати розгляду скарги залишено без змін рішення ГУ ДПС у Харківській області від 29.01.2024 № 4698/0901, а скаргу - без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням про застосування фінансових санкцій, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що порушення, які були виявлені під час проведення перевірки підтверджені належними та допустимими доказами, тому суд першої інстанції дійшов висновку щодо вмотивованості прийнятого рішення про застосування фінансових санкцій № 4698/0901 від 29 січня 2024 на суму 17 000 грн.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених ст. 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (надалі ПК України).
Зокрема, як передбачено підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до п.п.19-1.1.14 статті 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу - контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері.
Також, відповідно до ч. 1ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі по тексту Закон № 481/95-ВР) контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Контроль за дотриманням вимог відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства до малих виробництв виноробної продукції здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.
За змістом пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
За визначенням, наведеним у підпункті 75.1.3 пункту 75.1 цієї статті, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Судовим розглядом встановлено, що нормативною підставою для ініціювання та проведення спірної фактичної перевірки у наказі ГУ ДПС у Харківській області № 5451-п від 15.12.2023 року зазначено підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 (здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах), підпункти 19-1.1.14, 19-1.1.16-19-1.1.20 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України, частини першої статті 16 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
В наказі № 5451-п від 15.12.2023 зазначена: дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта, адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені ПК України, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки містить підпис заступника керівника контролюючого органу та скріплений печаткою контролюючого органу, тобто Головне управління ДПС у Харківській області мало право на проведення фактичної перевірки позивача.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів на території України визначено Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон № 481/95-ВР).
Згідно з частиною четвертою статті 11 вказаного Закону, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів (підпункт 14.1.107).
Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку (підпункт 14.1.109).
Згідно з пунктом 226.1 статті 226 Податкового кодексу України, у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об'ємних одиниць не здійснюється. Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв. Кожна марка акцизного податку на тютюнові вироби повинна мати окремий номер та позначення про квартал і рік випуску марки. Виробники та імпортери тютюнових виробів ведуть облік та звітують про використання марок акцизного податку за видами марок (ТІ «тютюн імпортний», ТВ «тютюн вітчизняний») у кількісному виразі.
Відповідно до пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах» встановлено, що на кожну марку для алкогольних напоїв наносяться такі реквізити:
- позначення виду марки, що складається із слів та літер "алкоголь вітчизняний (лікеро-горілчана продукція)" - "АВ ЛГП", "алкоголь вітчизняний (виноробна продукція)" - "АВ ВП", "алкоголь імпортний (лікеро-горілчана продукція)" - "АІ ЛГП", "алкоголь імпортний (виноробна продукція)" - "АІ ВП;
- індекс регіону України, що відповідає місцезнаходженню виробника продукції, позначений двома цифрами (для маркування вітчизняної продукції), серія із чотирьох літер і шестизначний номер, два двозначних числа (місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв), сума акцизного податку (для алкогольних напоїв), сплаченого за одиницю продукції, з точністю до тисячного знака, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.
Відповідно до п. 226.7 ст. 226 ПК України кожна марка акцизного податку (МАП) на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.
Тобто, всі алкогольні напої (крім зазначених у пункті 226.10 ст. 226 ПК України) з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць, повинні бути марковані відповідними марками акцизного податку з унікальним поєднанням літер та цифр, що визначено п. 226.6 ст. 226 ПК України та ст. 11 Закону № 481.
Згідно з п. 226.9 ст. 226 ПК України алкогольні напої, марковані марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції, вважаються такими, що немарковані.
Пунктом 226.11 статті 226 ПКУ передбачено, що ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, забороняються.
Відповідальність за вказане порушення передбачене абз. 20 ч. 2 ст. 17 Закону № 481, розмір фінансової санкції у разі реалізації алкогольних напоїв без марки акцизного податку встановленого зразка становить 200 відсотків вартості товару, але не менше 17 000 гривень.
В ході аналізу інформаційної бази ДПС України на яку надходять електронні копії розрахункових документів податковим органом встановлено, що у період з 01.04.2023 по 19.11.2023 підприємцем через ПРРО з фіскальним № 4000445599 реалізовано алкогольні напої в об'ємі, який перевищує ємність тари на яку видані вказані акцизні марки, а саме:
Реалізовано - 28 порцій (1,4 л) з МАП АЕНІ380795 (видана АТ "Коблево" на АВ ВП, 8,42 грн (на 1л), що є перевищенням об'єму тари на 0,4 л.;
Реалізовано 18 порцій (0,9 л) з МАП АЕКК075269 (видана ТОВ "Баядера Логістік" на АІ ЛГП, 26,662 грн (на 0,5 л, 40%), 10/22), що є перевищенням об'єму тари на 0,4 л.;
Реалізовано -13 порцій (0,65л) з МАП АЕVD191596 (видана ТОВ "Глобал Спірітс груп» на АВ ЛГП, 26,662 грн (на 0,5 л, 40%), 02/23), що є перевищенням об'єму тари на 0,15л.
Реалізовано 13 порцій (0.65л) з МАП АFНР430103 (видана ТОВ "Глобал Спірітс груп" на АВ ЛГП, 26,662 грн (на 0,5 л 40%), 02/23), що є перевищенням об'єму тари на 0,15 л.;
Реалізовано -12 порцій (0,6л) з МАП АЕСЕ286591 (видана ТОВ "Браун-Формен Україна", АІ ЛГП, 24,996 грн (на 0,5л 37,5%), 09/22), що є перевищенням об'єму тари на 0,1л.;
Реалізовано -10 порцій з МАП АЕYО250398 (видана ТОВ "Баядера Логістік", АІ ЛГП, 23,329 грн (на 0,5 л, 35%), 02/23). МАП відповідає Сapitan Morgan, згідно чого реалізовано 2 порції 2208307100# Ред Лейбл (РедЛейбл) без МАП;
Реалізовано - 12 порцій з МАП АFСІ648900 (видана ДПІІ “Перно Рікар Україна", АІ ЛГП, 26,662 грн (на 0,5л, 40%), МАП відповідає JAMESON ВІСКІ, згідно чого реалізовано 1 порція 2208202900#Старый Кахетти без МАП;
Реалізовано 12 порцій (0,6л) з МАП АFСІ648905 (ДПІІ "Перно Рікар Україна", АІ ЛГП, 26,662 грн (на 0,5л, 40%), що є перевищенням об'єму тари на 0,1 л.;
Реалізовано - 12 порцій (0,6л) з МАП АFНР430087 (ТОВ "Глобал Спірітс груп", АВ ЛГП, 26,662 грн (на 0,5 л 40%), 06/23), що є перевищенням об'єму тари на 0,1 л.
Крім того, встановлено невідповідність найменування реалізованого алкогольного виробу на який отримано марку акцизного податку.
Підставою для прийняття відповідачем спірного рішення про накладення штрафних санкцій став висновок контролюючого органу про порушення позивачем ст. 226 ПК України та ст. 11 Закону № 481, а саме: реалізація алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка на загальну суму 1482 грн, оскільки маркування алкогольних напоїв здійснюється відповідною маркою в залежності від виду продукції, міцності та об'єму тари, а марки акцизного податку унікальні і не можуть дублюватись на інших пляшках алкогольних виробів, а позивачем реалізовано алкогольні напої в об'ємі, який перевищує ємність тари на яку видані вказані акцизні марки.
Склад правопорушення, за яке статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» передбачена відповідальність, утворює факт зберігання, транспортування чи реалізацію алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.
Відповідно до абзацу 19 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» склад правопорушення утворює факт зберігання, транспортування чи реалізації алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.
Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону визначає Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 №790.
Пунктом 5 вказаного Порядку передбачено, що підставами для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта господарювання, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Таким чином, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють зберігання та реалізацію алкогольних напоїв , повинні додержуватись вимог абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», статті 226 ПК України та пункту 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251, щодо належного маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Враховуючи те, що порушення, які були виявлені під час проведення перевірки підтверджені належними та допустимими доказами, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо вмотивованості прийнятого рішення про застосування до позивача фінансових санкцій № 4698/0901 від 29 січня 2024 на суму 17 000 грн.
Колегія суддів вказує, що доводи апелянта не спростовують той факт, що позивачем реалізовано алкогольні напої в об'ємі, який перевищує ємність тари на яку видані вказані акцизні марки.
Відповідно до Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно-правовим обгрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2024 по справі № 520/13428/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.В. Катунов
Судді І.С. Чалий З.Г. Подобайло