18 листопада 2024 р.Справа № 520/5953/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Кононенко З.О.,
Суддів: Мінаєвої О.М. , Калиновського В.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про залишення апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 року по справі № 520/5953/24 без розгляду
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області від 22.01.2024 № 204750018769 щодо відмови в призначенні пенсії за вислугою років відповідно до заяви від 16.01.2024 відповідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ, з доповненнями згідно із Законом №3662-12 від 26.11.1993, у редакції Закону України №3314-ІV від 11.01.2006;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати пенсію за вислугу років відповідно до заяви від 16.01.2024 відповідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, з доповненнями згідно із Законом №3662-12 від 26.11.1993р., у редакції Закону України №3314-ІV від 11.01.2006 з розрахунку 88% від розміру всіх складових заробітної плати, згідно довідок виданих Миколаївською обласною прокуратурою № 21-14 вих. 24 від 15.01.2024 та № 21-15 вих. 24 від 15.01.2024, зазначених у довідках, без обмеження максимального розміру заробітної плати для призначення пенсії та проводити виплати довічно, щомісячно в повному обсязі без обмеження максимальним розміром виплати призначеної пенсії встановлених для працюючих осіб у тому числі за спеціальним законом, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ з доповненнями згідно із Законом № 3662-12 від 26.11.1993, у редакції Закону України №3314-ІV від 11.01.2006.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 року по справі № 520/5953/24 задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
15.10.2024 року до Другого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 року по справі № 520/5953/24, в якій заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 16.10.2024 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Кононенко З.О., судді: Калиновський В.А., Мінаєва О.М.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024 року поновлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області строк на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 року та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 по справі № 520/5953/24.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2024 адміністративну справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
На адресу Другого апеляційного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про залишення апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 по справі № 520/5953/24 без розгляду.
Колегія суддів дослідивши матеріали апеляційної скарги, перевіривши доводи заяви позивача, дійшла висновку, що поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження відбулось без надання повної оцінки підставам пропуску пенсійним органом строку на подання апеляційної скарги.
У відповідності до ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Такий підхід до визначення категорії поважності причин пропуску процесуального строку окреслено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі №9901/546/19, у якій акцентувалась увага й на тому, що нормами ст. 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Проаналізувавши вищенаведені приписи процесуального закону, Велика Палата Верховного Суду підкреслювала, що ними чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні відповідного процесуального документу, зокрема позовної заяви, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Так, з матеріалів справи колегією суддів встановлено, що оскаржуване рішення у справі № 520/5953/24 було прийнято 24.04.2024 у порядку спрощеного провадження.
Вперше Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області була подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції 21.05.2024 в межах строку на апеляційне оскарження, однак, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2024 зазначена апеляційна скарга була залишена без руху та наданий строк для усунення недоліків шляхом сплати судового збору в розмірі 1816,80 грн і надання безпосередньо до суду оригіналу платіжного доручення (квитанції тощо) протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа копія вказаної ухвали доставлена до електронного кабінету Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області 23.05.2024 о 18-50 год.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2024 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 по справі № 520/5953/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії повернуто скаржнику.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа копія вказаної ухвали доставлена до електронного кабінету Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області 10.06.2024 о 18-59 год.
20.06.2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області вдруге звернулися до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 по справі № 520/5953/24 в якій просили поновити строк на апеляційне оскарження.
Однак, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2024 року визнано наведені у клопотанні Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 по справі № 520/5953/24 підстави пропуску строку - неповажними, та апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 по справі № 520/5953/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху з наданням десятиденного строку для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору та подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав для його поновлення з додаванням відповідних доказів в її обґрунтування.
Згідно довідки про доставку електронного листа Головне управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області отримали копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 26.06.2024 о 19:35 год. (в матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа в електронний кабінет системи "Електронний Суд").
16.07.2024 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 по справі № 520/5953/24 повернуто скаржнику.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа копія вказаної ухвали доставлена до електронного кабінету Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області 16.07.2024 о 21-10 год.
25.07.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області втретє звернулися до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 по справі № 520/5953/24, в якій просили суд апеляційної інстанції поновити строк на апеляційне оскарження.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2024 зазначена апеляційна скарга була залишена без руху та наданий строк для усунення недоліків шляхом сплати судового збору в розмірі 1453,44 грн протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа копія вказаної ухвали доставлена до електронного кабінету Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області 05.08.2024 о 22-20 год.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2024 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 по справі № 520/5953/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії повернуто скаржнику.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа копія вказаної ухвали доставлена до електронного кабінету Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області 21.08.2024 о 01-10 год.
09.09.2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області вчетверте звернулися до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 по справі № 520/5953/24, в якій просили суд апеляційної інстанції поновити строк на апеляційне оскарження.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024 визнано наведені у клопотанні Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 по справі № 520/5953/24 підстави пропуску строку - неповажними. Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 по справі № 520/5953/24 залишено без руху з наданням Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору та надання до суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку із зазначенням інших поважних підстав пропуску строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа копія вказаної ухвали доставлена до електронного кабінету Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області 10.09.2024 о 19-20 год.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2024 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 по справі № 520/5953/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії повернуто скаржнику.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа копія вказаної ухвали доставлена до електронного кабінету Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області 08.10.2024 о 20-11 год.
16.10.2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області вп'яте звернулися до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 по справі № 520/5953/24, в якій просили суд апеляційної інстанції поновити строк на апеляційне оскарження.
Так, окрім обгрунтувань на поновлення строку на апеляційне оскарження в апеляційній скарзі, яка подана вп'яте, апелянт зазначив, що управлінням під час подання апеляційної скарги було сплачено судовий збір платіжною інструкцією від 09.05.2024 № 1453.
Колегія суддів з даного приводу вважає за необхідне вказати наступне.
Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Абзацом 1 частини першої статті 169 КАС України обумовлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (абзац 1 частини другої статті 169 КАС України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Так, частиною другою статті 9 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Водночас, колегія суддів враховуючи сталу практику Верховного Суду, зокрема у постанові від 31.10.2024 у справі № 520/1093/24, наголошує на тому, що пункт 1 частини п'ятої статті 296 КАС України встановлює обов'язок заявника апеляційної скарги надати суду документ про сплату судового збору, або повідомити реквізити сплаченого судового збору, а вже перевірка зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України здійснюється на підставі таких документів.
Дослідивши попередні подані апеляційні скарги (21.05.2024, 20.06.2024, 25.07.2024, 09.09.2024) колегія суддів не встановила жодних відомостей про вчинення відповідачем дій, спрямованих на виконання ухвали про залишення апеляційних скарг без руху, зокрема, направлення до суду платіжного документа про сплату судового збору та/або повідомлення із зазначенням реквізитів про його сплату.
Тобто станом на дати прийняття судом апеляційної інстанції ухвал про повернення апеляційної скарги (10.06.2024, 16.07.2024, 20.08.2024, 08.10.2024) докази про сплату судового збору та/або реквізити сплаченого судового збору відповідачем до суду не подавалися, а тому в апеляційного суду не виникало обов'язку перевіряти зарахування судового збору до Державного бюджету України, оскільки на момент постановлення ухвал про повернення апеляційної скарги в матеріалах справи була відсутня інформація від заявника, на підставі якої могла б здійснюватися така перевірка.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на положення Методичних рекомендацій підтвердження оплати (повернення) судового збору з Казначейства у комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», затверджених наказом Державного підприємства «Інформаційні судові системи» №134-ОД від 17.07.2023 (далі - Методичні рекомендації).
Так, відповідно до Методичних рекомендацій дані щодо підтвердження оплати (повернення) судового збору надходять в автоматичному режимі до КП «ДСС». При цьому виконується автоматичне поєднання записів про оплату (повернення) судового збору, які зазначаються в картці справи, з записами підтверджень про оплату (повернення) судового збору, які надійшли з Казначейства.
Існує два режими поєднання записів: автоматичний та ручний режим.
Під час надходження з Казначейства підтверджень оплати судового збору, КП «ДСС» виконує в автоматичному режимі поєднання записів карток судового збору з відповідними записами підтверджень про їх оплату.
В даному режимі виконується перевірка повного збігу наступних параметрів: 1. Сума сплаченого судового збору, грн.; 2. Дата документа /Дата отримання документа Банком розпорядника; 3. РНОКПП (ЄДРПОУ) платника.
У разі, якщо збігаються всі 3 параметри та даним параметрам відповідає тільки один запис судового збору, то виконується автоматичне поєднання записів Казначейства з записом судового збору КП «ДCC».
Ручний режим поєднання записів виконується з картки справи через закладку «Судовий збір» за допомогою кнопки «Прив'язка підтвердження оплати до обраного судового збору».
У разі відсутності в учасника процесу РНОКПП (ЄДРПОУ), пошук підтверджень виконується у випадку збігу наступних параметрів: 1. Сума сплаченого судового збору; 2. Дата документа (Дата отримання документа Банком розпорядника).
Отже, оплата судового збору з Казначейства може бути підтверджена як в автоматичному режимі (за умови збігу 3-х параметрів: суми судового збору, дати платіжного документа й ідентифікаційного коду платника), так і в ручному режимі (за умови збігу хоча б 2-х параметрів: суми судового збору і дати платіжного документа).
Таким чином, підтвердження оплати судового збору з Казначейства неможливе без даних щодо хоча б 2-х параметрів, а саме: суми судового збору і дати платіжного документа, що вказує на необхідність наявності у суду реквізитів платіжного документа, за якими підтверджується оплата з Казначейства.
Отже, відповідач хоч і сплатив судовий збір вчасно (09.05.2024 № 1453), проте не надіслав до суду відповідну квитанцію про сплату, та/або не проінформував у попередніх апеляційних скаргах про реквізити сплаченого судового збору.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що апелянт не виконував вимоги ухвал суду про залишення апеляційних скарг без руху, що свідчить про недобросовісне користування належними йому процесуальними правами і невиконував процесуальні обов'язки.
Колегія суддів наголошує, що відповідно до ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Колегія суддів звертає увагу, що невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та, як наслідок, повернення заявнику апеляційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Вказана позиція підтверджена висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 05.08.2020 по справі № П/808/182/14 (К/9901/16221/20).
Та обставина, що Головне управління Пенсійного фонду в Харківській області звернулось з первинною апеляційною скаргою у строк та сплатили судовий збір не повідомивши про це суд апеляційної інстанції протягом 6 (шести) місяців в період з 21.05.2024 (момент подання апеляційної скарги вперше) та до 16.10.2024 (момент звернення з апеляційною скаргою вп'яте) не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 03 квітня 2018 року у справі №804/7050/16 (адміністративне провадження №К/9901/41446/18), від 24.07.2023 у справі № 200/3692/21 право на повторне звернення з апеляційною скаргою може бути реалізовано лише в межах процесуального строку на апеляційне оскарження, встановленого законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об'єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
При цьому, дійсно положеннями Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено строків повторного звернення до суду з апеляційною скаргою, яку було повернуто, однак, відсутність вказаних положень не свідчить про те, що повторно апелянт може звернутися до суду в будь-який довільний строк, без дотримання часових меж, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі Рябих проти Росії (Ryabykh v. Russia), заява №52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).
Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою.
Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі Пономарьов проти України (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 15.07.2020 по справі № 140/2577/18.
Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення апеляційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику апеляційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Окрім того, колегія суддів зважає на те, що з моменту проголошення оскаржуваного судового рішення (24.04.2024) й до моменту звернення скаржника до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою вп'яте (16.10.2024) сплинуло майже шість місяців, а отже, в цій ситуації заявник, вочевидь, допустив безпідставне зволікання та затягування з поданням апеляційної скарги.
Також, колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що питання поновлення процесуального строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, є процедурним і вирішується шляхом постановлення судом апеляційної інстанції відповідної ухвали, яка повинна бути належним чином мотивована й містити, зокрема, мотиви, з яких суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення цього строку або для відмови у такому поновленні, норми закону, якими керувався суд, постановляючи ухвалу.
Верховний Суд в постанові від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21, зважаючи на зміст норм процесуального права, якими врегульовано питання строків апеляційного оскарження та їх поновлення, вимоги до процедурних рішень суду апеляційної інстанції, ухвалених з цього питання, а також беручи до уваги продемонстровані національними судами та ЄСПЛ підходи до поновлення процесуальних строків, правові позиції Верховного Суду з цього приводу, вважав, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Попередньо подані апеляційні скарги залишались судом апеляційної інстанції без руху з наданням відповідного строку на сплату судового збору. Однак, відповідачем знову і знову не долучалося ні документа про сплату судового збору, ні жодних інших доказів, які б свідчили про сплату судового збору. Таким чином, після неусунення вказаних недоліків суд приходив до висновку про повернення апеляційних скарг.
Слід зазначити, що саме по собі невідкладне звернення до суду із апеляційною скаргою повторно не є безумовною підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. На переконання колегії суддів, при такому зверненні мають бути усунуті недоліки попередньої апеляційної скарги, які стали підставою для її повернення, що у сукупності з обставинами повторного подання скарги у стислі строки свідчитиме про добросовісність заявника при реалізації права на апеляційне оскарження рішення суду і, відповідно, наявність підстав для поновлення такого процесуального строку.
Також, колегія суддів зазначає, що запровадження воєнного стану є підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС України повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такими обставинами.
Разом з тим обставина ведення воєнного стану на всій території України не звільняє учасників справи від обов'язку наведення обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), що істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію процесуальних прав, зокрема права на апеляційне оскарження судових рішень.
Суд звертає увагу, що відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Тобто, сам лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.
Вищенаведене узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 10 листопада 2022 року у справі №990/115/22.
Щодо посилання відповідача на наслідки військової агресії (ракетне чи інше ураження території, де знаходиться управління, затяжні повітряні тривоги, відсутність електрозабезпечення, неможливість використання транспорту), колегія суддів зазначає, що на підтвердження цих обставин відповідач жодних доказів не надає. Зокрема, ним не надано актів про відсутність електроенергії, тощо. Отже посилання апелянта на обстріли, відсутність електрозабезпечення є необґрунтованими/недоведеними та загальними.
Колегія суддів зазначає, що труднощі в організації належного виконання обов'язків працівників контролюючого органу не є об'єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.06.2021 у справі "Тряпишко проти України" зазначено, що, одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії», заява № 28342/95, пункт 61, ЄСПЛ 1999-VII). Юридична визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного розгляду справи та її нового вирішення.
У цій справі ЄСПЛ вказав, що, відкривши апеляційне провадження, апеляційний суд обмежився висновком про подання апеляційної скарги з дотриманням процесуальних вимог, не вказавши жодних підстав у зв'язку з цим, а Вищий адміністративний суд України також не розглянув це питання, хоча воно було чітко порушено заявником. З огляду на зазначене ЄСПЛ дійшов висновку, що національні суди не навели жодних підстав, які б продемонстрували існування особливих обставин непереборної сили, які б виправдовували повторне відкриття провадження у справі заявника.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).
Колегія суддів зазначає, що апеляційним судом передчасно визнано поважними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження, без врахування сукупності та послідовності дій апелянта в період з 21.05.2024 (момент подання апеляційної скарги вперше) та до 16.10.2024 (момент звернення з апеляційною скаргою вп'яте).
Частиною 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу на частину четверту статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Так, ця норма регулює правила поведінки суду першої інстанції у випадку, коли суд після відкриття провадження дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску був передчасним.
Водночас, частина четверта статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України не поширює свою дію на суд апеляційної інстанції, проте колегія суддів вважає, що в даному випадку може бути застосована у зв'язку з вимогами частини шостої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Так, частиною 4 статті 123 Кодексу передбачено, що якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Прийняття рішення про поновлення строку на апеляційне оскарження можливе виключно при наявності однієї підстави - існування поважних, документально підтверджених причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Таким чином, на підставі викладеного у сукупності та враховуючи, що на даному етапі суд апеляційної інстанції позбавлений можливості для застосування положень п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України та відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі, тому, по аналогії з наслідками встановлення пропуску строку звернення до суду після відкриття провадження у справі, колегія суддів вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин положення частини 4 статті 123 КАС України та залишити без розгляду подану апеляційну скаргу.
Керуючись ст.ст. 3, 7, 123, 295, 305, 311, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -
Заяву ОСОБА_1 про залишення апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 по справі № 520/5953/24 без розгляду - задовольнити.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2024 по справі № 520/5953/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя Кононенко З.О.
Судді Мінаєва О.М. Калиновський В.А.