Головуючий І інстанції: Лук'яненко М.О.
15 листопада 2024 р. Справа № 520/12700/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2024, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/12700/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області
про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 , (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі - відповідач, ДСНС у Харківській області), в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (код 38631015) щодо відмови ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2020 року, станом на 01.01.2021 року, станом на 01.01.2022 року станом на 01.01.2023 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №704 (з поточними змінами та доповненнями), щодо визначення посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня відповідного календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022 та з 01.02.2023;
- визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (код 38631015) щодо відмови ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , станом на 01.06.2023 року, станом на 01.01.2024 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №704 (з поточними змінами та доповненнями) із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з 01.07.2023, з 01.02.2024;
- зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (код 38631015) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нові довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , станом на 01.01.2020, станом на 01.01.2021 року, станом на 01.01.2022 року та станом на 01.01.2023 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №704 (з поточними змінами та доповненнями), щодо визначення посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня відповідного календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення тощо) та премії, при цьому вказати розмір надбавки за особливості проходження служби та премії, у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за посадою Заступника начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (або аналогічної посади), для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з 01.02.2020, з 01.02.2021, з 01.02.2022 та з 01.02.2023;
- зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нові довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , станом на 01.06.2023, станом на 01.01.2024 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №704 (з поточними змінами та доповненнями) із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення тощо), а також премії, при цьому вказати розмір надбавки за особливості проходження служби та премії за особливості проходження служби у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за посадою Заступника начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (або аналогічної посади у Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області), для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з 01.07.2023 та з 01.02.2024;
- визнати протиправною відмову щодо надання інформації на запити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , від 14.12.2023, 05.04.2024 викладені у листі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області від 20.12.2023 № 65020-9121/65190 та 09.04.2024 № 65050-3359/65151;
- зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (Код 38631015, вулиця Шевченка, 8, Харків, Харківська область, 61013) надати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,інформацію згідно запиту на публічну інформацію від 14.12.2023, 05.04.2024;
- визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (Код 38631015, вулиця Шевченка, 8, Харків, Харківська область, 61013) щодо зменшення ОСОБА_1 в довідці № 11 від 05.01.2024 року станом на 05 березня 2019 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, розміру премії з 50% до 10%;
- зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (Код 38631015, вулиця Шевченка, 8, Харків, Харківська область, 61013) скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області на ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, в якій вказати розміри премії - 50% посадового окладу.
Ухвалою суду від 08.05.2024 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.
Ухвалою суду від 08.05.2024 роз'єднано у самостійні провадження вимоги, заявлені по справі № 520/11888/24.
Ухвалою суду від 14.05.2024 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі №520/12700/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про:
-визнання протиправною відмову щодо надання інформації на запити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , від 14.12.2023, 05.04.2024 викладені у листі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області від 20.12.2023 № 65020-9121/65190 та 09.04.2024 № 65050-3359/65151;
- зобов'язання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області надати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , інформацію згідно запиту на публічну інформацію від 14.12.2023, 05.04.2024.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем протиправно відмовлено у наданні інформації на запити позивача від 14.12.2023 та від 05.04.2024, викладені у листі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області від 20.12.2023 №65020-9121/65190 та від 09.04.2024 №65050-3359/65151.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2024 задоволено адміністративний позов.
Суд вийшов за межі позовних вимог.
Визнав протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області щодо відмови у наданні інформації на запити ОСОБА_1 від 14.12.2023 та від 05.04.2024, викладені у листах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області від 20.12.2023 №65020-9121/65190 та 09.04.2024 № 65050-3359/65151.
Зобов'язав Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (код ЄДРПОУ 38631015, вулиця Шевченка, 8, Харків, Харківська область, 61013) розглянути по суті запити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) від 14.12.2023 та від 05.04.2024, надавши вичерпну публічну інформацію по суті усіх сформульованих питань.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (код ЄДРПОУ 38631015, вулиця Шевченка, 8, Харків, Харківська область, 61013) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати в розмірі 1937 (одна тисяча дев'ятсот тридцять сім) грн. 92 коп.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2024 по справі № 520/12700/24 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що у зв'язку з тим, що інформація про середній відсотковий розмір місячної премії та середній відсотковий розмір надбавки за особливість проходження служби не розраховувалася та не створювалась Головним управлінням у процесі діяльності, тому запитувана інформацію не відповідає вимогам Закону України «Про доступ до публічної інформації», а інформація про розмір премії за посадою носить індивідуальний характер, так як грошове забезпечення визначається індивідуально кожні особі в залежності від спеціального звання, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавок, у тому числі стимулюючого характеру, які встановлюються в розмірах в залежності від якості, складності, обсягу та важливості виконаних обов'язків відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначив, що запитувана інформація є готовою та доступною, міститися, принаймні, в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль. Тобто, рішення суду першої інстанції не суперечить постанові Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 420/27593/21. Вказав, що суд мав право вийти за межі позовних вимог, оскільки це було необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, у сфері публічно- правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень та для остаточного вирішення спору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно зі ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Учасниками по даній справі було отримано копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. позивачем отримано копію апеляційної скарги відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного документа через підсистему "Електронного суду" та повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач є пенсіонером ДСНС, та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
15.12.2023 позивач звернувся із запитом від 14.12.2023 про надання публічної інформації, в якому просив відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації» надати інформацію про розмір грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за звання, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення по кожній посаді заступника начальника Головного управління ДСНС України у Харківській області за січень 2019-листопад 2023 року (а.с. 44).
Листом від 20.12.2023 № 65020-9121/65190 позивачу повідомлено наступне: "Відповідно до п. 57 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" посади, на які призначаються особи рядового і начальницького складу, та відповідні їм спеціальні звання служби цивільного захисту визначаються штатом (штатним розписом). Відповідно до положень частини третьої статті 34, частини другої статті 64 Конституції України, статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" право на доступ до інформації в умовах воєнного стану може підлягати обмеженням, перш за все, для захисту інтересів національної безпеки та територіальної цілісності держави. Таким чином, інформація, яка міститься у штатному розписі не підлягає оприлюдненню в умовах воєнного стану. Умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Схеми тарифних розрядів за посадами осіб рядового і начальницького складу ДСНС затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.03.2018 р. № 179, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 березня 2018 р. за №316/31768. Відповідно до вищевказаного нормативного документу посадові оклади за тарифними розрядами визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний коефіцієнт. Також повідомлено, що відповідно до Наказів ДСНС України "Про окремі питання грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту", щомісячне преміювання осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту необхідно здійснювати відповідно до положення про преміювання та їх особистого внеску в загальний результат служби, з дотриманням міжпосадових співвідношень, спеціального звання, тривалості та умов служби, кваліфікації, у розмірах згідно з додатком (крім осіб, щодо яких прийнято окремі рішення ДСНС). Таким чином, інформація про розмір премії за посадою носить індивідуальний характер, так як грошове забезпечення визначається індивідуально кожній особі в залежності від спеціального звання, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавок, в тому числі стимулюючого характеру, які встановлюються в розмірах в залежності від якості, складності, обсягу та важливості виконаних обов'язків відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.» (а.с. 51-52).
05.04.2024 позивач звернувся із запитом про надання публічної інформації, в якому просив відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації» надати інформацію про розмір грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за звання, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення заступника начальника Головного управління ДСНС України у Харківській області за червень, грудень 2023 року (а.с.57).
Листом 09.04.2024 № 65050-3359/65151 позивачу повідомлено наступне: "Відповідно до п.57 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" посади, на які призначаються особи рядового і начальницького складу, та відповідні їм спеціальні звання служби цивільного захисту визначаються штатом (штатним розписом). Відповідно до положень частини третьої статті 34, частини другої статті 64 Конституції України, статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" право на доступ до інформації в умовах воєнного стану може підлягати обмеженням, перш за все, для захисту інтересів національної безпеки та територіальної цілісності держави. Таким чином, інформація, яка міститься у штатному розписі не підлягає оприлюдненню в умовах воєнного стану. Умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Схеми тарифних розрядів за посадами осіб рядового і начальницького складу ДСНС затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.03.2018 р. № 179, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 березня 2018 р. за №316/31768. Відповідно до вищевказаного нормативного документу посадові оклади за тарифними розрядами визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний коефіцієнт. Таким чином, інформація про розмір премії за посадою носить індивідуальний характер, так як грошове забезпечення визначається індивідуально кожній особі в залежності від спеціального звання, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавок, в тому числі стимулюючого характеру, які встановлюються в розмірах в залежності від якості, складності, обсягу та важливості виконаних обов'язків відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби. Також повідомляємо, що відповідно до Наказу ДСНС України "Про внесення змін до наказу ДСНС від 13.01.2023 №35" від 03.02.2023 р. № НС-102 керівникам органів та підрозділів цивільного захисту починаючи з лютого 2023 року (премія за січень 2023 р.), щомісячне преміювання осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту необхідно здійснювати відповідно до положення про преміювання та їх особистого внеску в загальний результат служби з дотриманням міжпосадових співвідношень, спеціального звання, тривалості та умов служби, кваліфікації, у розмірах згідно з додатком (крім осіб, щодо яких прийнято окремі рішення ДСНС). Підсумовуючи вищевикладене, повідомлено, що інформація про преміювання та надбавку за особливості проходження служби носить суто індивідуальний характер та встановлюється не за посадою, а конкретній особі, яка проходить службу цивільного захисту." (а.с. 58-59).
Вважаючи такі відмови відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не зазначено якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право громадськості знати цю інформацію в інтересах національної безпеки, економічного добробуту чи прав людини.
Також, вказав, що у запитах на публічну інформацію відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації» від 14.12.2023 та від 05.04.2024 позивач не просив надати інформація про середній відсотковий розмір місячної премії та середній відсотковий розмір надбавки за особливість проходження служби.
З огляду на викладене, вказані твердження відповідача у відзиві вважав необґрунтованими та безпідставними.
Отже, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно відмовлено у наданні запитуваної інформації.
Як наслідок, з метою ефективного захисту прав позивача суд вважав за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом зобов'язання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області розглянути по суті запити ОСОБА_1 від 14.12.2023 та від 05.04.2024, надавши вичерпну публічну інформацію по суті усіх сформульованих питань.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, переглядаючи справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Отже, усі без виключення суб'єкти права на території України зобов'язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб'єкти владних повноважень (органи публічної влади/адміністрації) додатково обтяжені ще й обов'язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Закон України «Про інформацію» № 2657-XII (далі - Закон №2657-XII) визначає, що кожен має право на вільне одержання, використання, поширення, зберігання та захист інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Статтею 1 Закону № 2657-XII визначено, що інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
У свою чергу, порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначається Законом України від 13.01.2011р. №2939-VІ "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон України №2939-VI).
Так, відповідно до статті 1 Закону України № 2939-VI, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі ст. 3 Закону України №2939-VI визначені гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема: обов'язок розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначення розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; максимальне спрощення процедури подання запиту та отримання інформації.
Відповідно до статті 5 Закону України №2939-VI одним із способів доступу до інформації є надання такої за запитами на інформацію.
Отже, публічною інформацією є вже існуюча річ матеріального світу - інформація, котра фізично знаходиться у володінні особи, у відання якої передано повноваження з приводу виконання функцій держави чи місцевого самоврядування.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 13 цього Закону розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Статтею 14 Закону № 2939-VI встановлено обов'язки розпорядника інформації, серед яких обов'язок оприлюднювати інформацію про свою діяльність та прийняті рішення та надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.
Згідно з положеннями статті 19 Закону № 2939-VI під запитом на інформацію розуміється прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.
Статтею 20 Закону України № 2657-ХІІ за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.
Статтею 21 Закону України № 2657-ХІІ передбачено, що інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація (частина перша). Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом. Відносини, пов'язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом (частина друга). Аналогічні за змістом положення містяться і у ч.1 ст.6 Закону України №2939-VI.
Частиною 2 ст.6 Закону України №2939-VI передбачено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Відповідно до частини п'ятої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» не може бути обмежено доступ до інформації про володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно (крім випадків, передбачених частиною другою статті 23 Закону України "Про основи національного спротиву").
Тобто, запровадження обмеження доступу до конкретної інформації (у тому числі і за окресленою ч.5 ст.6 Закону України №2939-VI категорією) повинно відбуватись за обов'язкового дотримання умов ч.2 ст.6 Закону України №2939-VI та з урахуванням фізичної змоги надання інформації у знеособленій формі та у частині документа.
Відповідно до статті 7 Закону № 2939-VI конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону.
Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Отже, можливість віднесення інформації до конфіденційної, таємної чи службової не слід розуміти як єдину достатню підставу для обмеження доступу до конкретної інформації, що містить ознаки будь-якого із названих видів інформації.
Запровадження обмеження доступу до конкретної інформації за результатами розгляду запиту на інформацію допускається лише за умови застосування вимог пунктів 1-3 частини другої статі 6 Закону № 2939-VI.
Ці вимоги називають «трискладовим тестом», який повинна пройти публічна інформація для визначення її відкритою чи обмеженою. За умови додержання сукупності всіх трьох підстав може бути обмежено доступ до інформації (постанова пленуму Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації»).
Таким чином, передумовою для встановлення відкритості чи обмеження інформації є застосовування до такої інформації «трискладового тесту».
Суд звертає увагу на те, що положення частини другої статті 6 Закону № 2939-VI передбачають вимоги до обмеження доступу до інформації, а не підстави для надання такого доступу. Такий підхід ґрунтується на тому, що статтею 1 цього Закону закріплена презумпція відкритості публічної інформації, доступ до якої може бути обмеженою лише у разі, якщо розпорядник інформації обґрунтує це на підставі «трискладового тесту». Отже, тягар доведення того, що доступ до інформації може бути обмежений, покладається на розпорядника публічної інформації.
Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України №2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Відповідно до частини 4 ст. 22 Закону України №2939-VI у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.
Таким чином, відмова у наданні інформації є обґрунтованою у разі, якщо розпорядник в листі вказує, якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право громадськості знати цю інформацію в інтересах національної безпеки, економічного добробуту чи прав людини.
Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 05.04.2023 по справі №420/27593/21.
Відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17 лютого 2022 року №2073-IX у разі якщо вирішення порушених у заяві питань не належить до компетенції адміністративного органу, що її отримав, заява невідкладно, а за наявності обґрунтованих причин - не пізніше п'яти робочих днів, надсилається за належністю до іншого адміністративного органу для розгляду по суті, про що в той самий день письмово повідомляється заявник. У такому разі днем подання заяви вважається день отримання заяви компетентним адміністративним органом (стаття 44). Адміністративний орган розглядає і вирішує справи, віднесені до його відання законом (предметна компетенція) (ч.1 ст.21). Делегування повноваження щодо вирішення справ можливе у випадках, визначених Конституцією України, та здійснюється відповідно до закону (ч.2 ст.21).
Згідно з абзацом 2 частини 3 статті 5 Закону України «Про захист персональних даних» не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про отримання у будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів, державного чи комунального майна, структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага керівника, заступника керівника юридичної особи публічного права, керівника, заступника керівника, члена наглядової ради державного чи комунального підприємства або державної чи комунальної організації, що має на меті одержання прибутку, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, крім випадків, передбачених статтею 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Отже, інформація про заробітну плату, премії, матеріальну допомогу, будь-які інші виплати з державного чи місцевого бюджету працівнику державного органу або органу місцевого самоврядування не є конфіденційною, не може бути обмежена в доступі та підлягає наданню у відповіді на запит.
Окрім того, при вирішенні спору по суті суд враховує, що 01.12.2020 набрала чинність Конвенція Ради Європи про доступ до офіційних документів (ратифіковано Україною із заявами Законом № 631-IX від 20.05.2020), у відповідності до частини 1 статті 2 якої кожна Сторона гарантує право кожному, без дискримінації за будь-якою ознакою, на доступ, за вимогою, до офіційних документів, що знаходяться в розпорядженні державних органів (далі - Конвенція Ради Європи).
Згідно із частиною 2 статті 2 Конвенції Ради Європи кожна Сторона вживає необхідних заходів у своєму національному законодавстві для впровадження положень щодо доступу до офіційних документів, передбачених цією Конвенцією.
Відповідно до частин 1, 2 статті 3 Конвенції Ради Європи кожна Сторона може обмежувати право доступу до офіційних документів. Обмеження повинні бути чітко встановлені у законі, бути необхідними у демократичному суспільстві і бути пропорційними цілям захисту: a. національної безпеки, оборони та міжнародних відносин; b. громадської безпеки; c. попередження, розслідування та судового переслідування кримінальної діяльності; d. дисциплінарного розслідування; e. перевірки, контролю та нагляду з боку державних органів; f. приватного життя та інших законних приватних інтересів; g. комерційних та інших економічних інтересів; h. економічної, монетарної політики і політики обмінного курсу держави; і. рівності сторін у судовому провадженні та ефективного здійснення правосуддя; j. навколишнього середовища, або k. обговорень всередині державного органу або між такими органами стосовно вивчення питання. Держави, яких це стосується, під час підписання або депонування ратифікаційної грамоти, документа про прийняття, затвердження або приєднання, у заяві на ім'я Генерального секретаря Ради Європи можуть заявити, що листування з правлячою сім'єю та її двором або главою держави може також бути включено до можливих обмежень. У доступі до інформації, що міститься в офіційному документі, може бути відмовлено у разі, якщо її розголошення завдасть або ймовірно може завдати шкоди хоча б одному з інтересів, перелічених у пункті 1, якщо тільки відсутній переважаючий суспільний інтерес в оприлюднені такої інформації.
У спірних правовідносинах позивач звернувся до відповідача із запитами про надання публічної інформації відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації» від 14.12.2023 та від 05.04.2024 щодо надання інформації про розмір грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за звання, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення по кожній посаді заступника начальника Головного управління ДСНС України у Харківській області за січень 2019-листопад 2023 року, за червень, грудень 2023 року.
Проте, листами від 20.12.2023 №65020-9121/65190 та від 09.04.2024 №65050-3359/65151 Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області фактично відмовлено в надані вказаної інформації, мотивуючи тим, що вказана інформація носить індивідуальний характер та право на доступ до інформації в умовах воєнного стану може підлягати обмеженням для захисту інтересів національної безпеки та територіальної цілісності держави.
При цьому, відповідачем не заперечується про те, що він є розпорядником запитуваної інформації.
Однак, відповідачем не зазначено якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає право громадськості знати цю інформацію в інтересах національної безпеки, економічного добробуту чи прав людини.
У відзиві на позов та в апеляційній скарзі відповідачем зазначено, що інформація про середній відсотковий розмір місячної премії та середній відсотковий розмір надбавки за особливість проходження служби не розраховувалася та не створювалась Головним управлінням у процесі діяльності, а тому запитувана інформація не відповідає вимогам Закону України "Про доступ до публічної інформації".
З цього приводу суд зазначає, що у запитах на публічну інформацію відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації» від 14.12.2023 та від 05.04.2024 позивач просив надати інформацію про розмір грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за звання, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення по кожній посаді заступника начальника Головного управління ДСНС України у Харківській області за січень 2019-листопад 2023 року, за червень, грудень 2023 року.
Отже, інформація про середній відсотковий розмір місячної премії та середній відсотковий розмір надбавки за особливість проходження служби позивачем не запитувалась.
З огляду на викладене, вказані твердження відповідача є необґрунтованими та безпідставними.
Колегія суддів вважає безпідставними посилання представника відповідача в апеляційній скарзі на обставини того, що така інформація не розраховувалася та не створювалась оскільки така підстава для відмови у наданні позивачу публічної інформації не вказана відповідачем у листах від 20.12.2023 та від 09.04.2024 про відмову у наданні публічної інформації.
Крім того, відповідно до ст. 30 Закону України «Про оплату праці» при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б)розміри і підстави відрахувань із заробітної плати; в)сума заробітної плати, що належить до виплати.
Роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку, крім випадків, передбачених законом.
Тобто, роботодавець зобов'язаний мати інформацію про загальну суму заробітної плати з розшифровкою за видами виплат кожного працівника на певній посаді.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем протиправно відмовлено у наданні запитуваної інформації.
Як встановлено частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно зі ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Згідно з Рішенням ЄСПЛ по справі "Рисовський проти України" (Rysovskyyv. Ukraine) від 20.10.2011 року (заява № 29979/04), принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.
Отже, з урахуванням зазначено вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ефективним способом захисту у розглядуваній справі є зобов'язання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області розглянути по суті запити ОСОБА_1 від 14.12.2023 та від 05.04.2024, надавши вичерпну публічну інформацію по суті усіх сформульованих питань.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2024 по справі № 520/12700/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді І.С. Чалий З.Г. Подобайло