13 листопада 2024 р. Справа № 520/18642/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Жигилія С.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2024, головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В., м. Харків, повний текст складено 19.08.24 по справі № 520/18642/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області, відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 з 01.07.2021 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , починаючи з 01.07.2021, щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 у справі № 520/18642/24 позовну заяву - залишено без руху.
Надано позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання ухвали.
Повідомлено позивачу про можливість виправлення недоліків позовної заяви шляхом подачі до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням причин такого пропуску та доказами на підтвердження поважності таких причин.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2024 у справі № 520/18642/24 позовну заяву - повернуто позивачу.
Роз'яснено ОСОБА_1 , що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Позивач, не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду 19.08.2024 по справі № 520/18642/24, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги наполягав на відсутності підстав для повернення позову через не усунення ОСОБА_1 недоліків позовної заяви у строк, зазначений в ухвалі від 09.07.2024, оскільки вказану ухвалу він не отримував, а про її існування стало відомо лише 14.08.2024 з Єдиного державного реєстру судових рішень, після чого, позивачем було підготовлено та направлено до суду першої інстанції клопотання про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом, яке не було розглянуто, а позов було повернуто. Пояснив, що 09.07.2024 йому зроблено другу операцію з ендопротезування правого кульшового суглобу, у зв'язку з чим, ОСОБА_1 перебував у реанімації та не мав змоги протягом двох тижнів перевіряти електронну пошту, на яку судом першої інстанції було направлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Крім того, зауважив, що він не має зареєстрованого електронного кабінету в системі «Електронний суд», у зв'язку з чим, суд першої інстанції мав надіслати копію ухвали від 09.07.2024 по справі № 520/18642/24 у паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак судом не дотримано такі вимоги Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 № 3200-IX (далі - Закон № 3200-ІХ), що призвело до обмеження права позивача на доступ до суду.
Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою від 09.07.2024 адміністративний позов залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення викладених в ухвалі недоліків протягом п'яти днів з моменту отримання ухвали.
Копію ухвали від 09.07.2024 надіслано позивачу на електронну адресу зазначену ним в позовній заяві ІНФОРМАЦІЯ_1 та отримано 10.07.2024, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.
Враховуючи, що у встановлений вказаною ухвалою строк та станом на 19.08.2024 року вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем не виконано та недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не усунуті, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає таке.
Згідно із частиною 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до частини 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
На виконання положень частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина 2 статті 169 КАС України).
Згідно з вимогами частини 3 статті 169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
В силу вимог пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З аналізу наведених норм слідує, що строк для усунення недоліків позовної заяви починає спливати з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Отже, з метою вирішення даної справи з'ясуванню підлягають обставини щодо отримання позивачем ухвали Харківського окружного адміністративного суду 09.07.2024 у справі № 520/18624/24 про залишення позову без руху.
За приписами частини 6 статті 169 КАС України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
Відлік процесуального строку, з яким положення частини 1 статті 169 КАС України пов'язує можливість вирішення питання про відкриття провадження у справі після усунення недоліки позовної заяви на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху, напряму залежить від дня вручення судового рішення, який встановлюється за правилами статті 251 КАС України.
Відповідно до частин 6 та 7 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Згідно з частиною 11 статті 251 КАС України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
З матеріалів справи вбачається, що копія ухвали суду першої інстанції від 09.07.2024 була направлена на електронну адресу позивача «ssafo@ukr.net» та доставлена до зазначеної електронної скриньки 10.07.2024, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа. (а.с. 10).
При цьому позивач заперечує отримання ним такого листа 10.07.2024 та зазначає про відсутність у нього зареєстрованого електронного кабінету в системі «Електронний суд».
Так, питання, що є належним способом направлення копії судового рішення неодноразово було предметом розгляду Верховним Судом.
У постанові від 28.01.2021 у справі № 260/1888/20 Верховний Суд дійшов висновку, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі, а тому згідно з пп. 15.15 Перехідних положень КАС України, суд вручає судові рішення в паперовій формі.
У постановах від 07.07.2020 у справі №120/4298/21-а, від 28.06.2022 у справі №761/21436/20 Верховний Суд зазначив, що у розумінні Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, офіційною електронною адресою є адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.
Разом з цим, по даній справі позивачем у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС не зареєстрована електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 , на яку йому було направлено копію ухвали суду першої інстанції від 09.07.2024; також така адреса не вказана у будь-якому з державних реєстрів.
Перевіркою наявності електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС за РНОКПП НОМЕР_1 колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 не має зареєстрованого електронного кабінету.
Враховуючи, що ухвала суду про залишення позовної заяви без руху направлена на особисту електронну адресу позивача, а не в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення, як це передбачено статтею 251 КАС України у разі відсутності в учасника справи електронного кабінету, встановлення судом факту вручення ОСОБА_1 такої ухвали 10.07.2024, з якої розпочався перебіг процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви, є помилковим, оскільки наявні у матеріалах справи відомості не давали суду першої інстанції обґрунтованих підстав для встановлення факту вручення позивачеві ухвали про залишення позовної заяви без руху у встановлений процесуальний спосіб.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 31.05.2023 по справі № 946/4244/21, яка в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України підлягає врахуванню судом апеляційної інстанції під час вирішення цієї справи.
Колегія суддів наголошує, що застосування наслідків, встановлених положеннями пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, можливе лише за умов беззаперечного встановлення та з'ясування судом дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, яке є визначальним для обчислення строку, встановленого судом для усунення відповідних недоліків.
Правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року у справі № 760/22516/18 та від 28 жовтня 2020 року у справі № 826/10044/18.
Оскільки матеріали справи не містять жодних доказів вручення позивачу вказаної ухвали у спосіб, встановлений статтею 251 КАС України, що унеможливлює визначення дня вручення судового рішення, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України є передчасним та таким, що зроблено з порушенням норм процесуального права.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751 /3840/15-ц (провадження № 14-280цс18) наголошено на тому, що повернення апеляційної скарги з тих підстав, що особа не виконала вимог ухвали про усунення недоліків, можливо лише в тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, тобто ознайомилася з її змістом, але ухилилася від виконання вимог, указаних в ухвалі. Неотримання заявником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху виключає можливість усунення особою зазначених в ній недоліків скарги в установлений судом строк.
На час прийняття оскаржуваної ухвали суд першої інстанції достовірно не пересвідчився в отриманні ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем.
Враховуючи вищенаведені норми процесуального права та установлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.
Згідно з частиною 1 статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина 1 статті 312 КАС України).
Відповідно до частини 3 статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання (стаття 320 КАС України).
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч.4 ст.241, ст.ст.242, 243, 250, 308, 311, 312, 315, 317, 320 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2024 по справі № 520/18642/24 - скасувати.
Прийняти постанову, якою справу № 520/18642/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді Я.М. Макаренко С.П. Жигилій