14 листопада 2024 р.Справа № 520/6867/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Катунова В.В.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,
розглянувши клопотання ОСОБА_1 від 08.11.2024 та від 13.11.2024 про закриття апеляційного провадження по справі за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 по справі № 520/6867/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії .
На зазначене рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області подано апеляційну скаргу.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 29.10.24 відкрито апеляційне провадження та призначено до розгляду в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2024 року по справі № 520/6867/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Позивачем заявлені клопотання від 08.11.2024 та від 13.11.2024 про закриття апеляційного провадження на підставі п.2 ч.1 ст.305 КАС України. Свої клопотання мотивував тим, що апеляційна скарга не підписана елекронним цифровим підписом, окрім того зазначає, що апеляційна скарга від імені Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області подана особою, яка не має права на її підписання та подання, у зв'язку із чим, наявні підстави для закриття апеляційного провадження на підставі п.2 ч.1 ст.305 КАС України.
Перевіривши доводи вказаних клопотань, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Згідно з частинами сьомою, восьмою, десятою, одинадцятою статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.
Частиною першою статті 55 КАС України передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, шостої статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
За правилами абзацу другого частини восьмої статті 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не визначено цим Кодексом.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).
Згідно з пунктом 8 Положення підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - це підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.
Пунктом 24 Положення визначено, що підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) є підсистемою ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Згідно з пунктом 26 Положення електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
Відповідно до пункту 27 Положення до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи з використанням підсистеми «Електронний суд». Надсилання у встановленому порядку процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд» розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням такою особою власного електронного підпису.
З аналізу наведених норм також слідує, що будь-які документи, які направляються до суду в електронному вигляді через підсистему «Електронний суд» без попереднього накладення на них електронного цифрового підпису, не можуть бути направлені до суду, що передбачено самою ж підсистемою «Електронний суд».
Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду від 21.03.2024 року по справі №160/3200/23.
Як вбачається з матеріалів справи апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області подана за допомогою підсистеми Електронний суд, отже на неї накладений електронний цифровий підпис.
Таким чином, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи позивача стосовно того, що апеляційна скарга не підписана електронним цифровим підписом.
Щодо посилань позивача на неможливість надання ОСОБА_2 довіреності в порядку передоручення на підставі витягу з ЄДР та відсутність електронного підпису, колегія судддів вважає за необхідне зазначити наступне.
До апеляційної скарги додано довіреність від 16.08.2024 р., якою ОСОБА_2 , уповноважує, в порядку передоручення, ОСОБА_3 представляти інтереси Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, а також пред'являти виконавчі документи, видані у формі електронного документа, на примусове виконанння до органів державної виконавчої служби (приватних виконавців).
З виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань долученої до апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_2 є керівником Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Згідно з ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Статтею 57 КАС України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно з ч. 2 ст. 57 КАС України у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до ч. 2 ст. 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Відповідно до ч. ч. 1, 3, 7 ст. 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами, зокрема довіреністю фізичної або юридичної особи.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Частиною 1 ст. 18 КАС України встановлено, що у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 18 КАС України Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до частини 7 статті 59 КАС України у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства (пункт 30 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 N 1845/0/15-21 (далі - Положення ЄСІТС)).
У відповідності до п. 30 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС) користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства.
Надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного. (п. 31 Положення про ЄСІТС).
Згідно із пунктом 32 Положення про ЄСІТС довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення).
Від імені юридичної особи видавати довіреності в електронній формі мають право особи, зазначені у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо такої юридичної особи у графі "Прізвище, ім'я, по батькові, дати обрання (призначення) осіб, що обираються (призначаються) до органу управління такої юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або такі, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи". Від імені іноземної юридичної особи електронні довіреності видаватися не можуть (пункт 33 Положення про ЄСІТС).
Довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника, та електронні документи, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя (за їх наявності), автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами Електронного суду (пункт 34 Положення про ЄСІТС).
Згідно п. 9 Положення про ЄСІТС Інструкція користувача Електронного кабінету розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою wiki.court.gov.ua.
У розділі «Реєстрація кабінету установи та надання довіреностей представникам» сайту wiki.court.gov.ua надається наступне роз'яснення функціонування Електронного суду в контексті видачі довіреностей на представлення юридичної особи:
«З кабінету юридичної особи можливе формування та направлення заяв/клопотань. При цьому, на заяву/клопотання та додатки буде накладено КЕП керівника підприємства/установи. До списку додатків автоматично буде додано витяг з ЄДР, завірений системним КЕП.
Для надання довіреностей представникам установи необхідно:
· Перейти в розділ Довіреності/Ордери в кабінеті керівника установи;
· Відкрити документ Виписка з ЄДР;
· Натиснути кнопку Передоручити;
· Ввести РНОКПП представника (особа має бути вже зареєстрована в кабінеті ЕС);
· Обрати необхідні права доступу представника;
· Натиснути кнопку Підписати.»
Відтак, функціональна складова підсистеми Електронний суд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи передбачає формування у системі Електронний суд довіреності у порядку передоручення уповноваженою особою згідно витягу з ЄДР.
У постанові від 30 червня 2021 року у справі №380/830/21 Верховний Суд зазначав, що: «Учасник справи може уповноважити представника на подання документів від свого імені шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми «Електронний суд» електронного доручення за формою, установленою адміністратором системи, примірник якого додається підсистемою до кожного відправленого (підписаного) представником документу автоматично. Довіреність, видана із дотриманням зазначених правил, як електронний документ не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді. При цьому, у випадку звернення до суду через підсистему «Електронний суд» суди мають перевіряти відповідність вчиненої представником дії наданому представнику обсягу повноважень, визначеному в електронному дорученні".
Таким чином, електронне доручення, яке можливо надати за допомогою підсистеми "Електронний суд", видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі "Електронний суд", що передбачає наявність у таких осіб електронного цифрового підпису. Електронне доручення видається лише за умови його підписання електронним ключем довірителем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі "Електронний суд".
Аналогічний підхід застосований Верховним Судом у постанові від 19.10.2023 у справі N 300/2054/23, від 04.09.2024 у справі N 600/5282/23-а.
Таким чином, долучена до апеляційної скарги довіреність є належним документом що підтверджує повноваження представника у суді.
Стосовно доводів позивача, про те що апеляційна скарга подана ОСОБА_3 , яка не має пвноважень діяти в порядку самопредставництва відповідача, а також не є представником відповідача, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною 3 статті 55 КАС України встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Згідно із частиною 1 статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Також за ч.2 ст. 57 КАС України, у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
За наведеним у пункті 20 частини першої статті 4 КАС України визначенням, адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Відповідно до частин першої-третьої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
З урахуванням наведених положень Конституції України, з 01.01.2020 представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах здійснюється адвокатами.
Водночас, винятком із цього правила є окремі категорії справ, зокрема справи, які, у розумінні КАС України, є справами незначної складності (малозначними справами).
Таким чином, якщо справа не розглядається виключно за правилами загального позовного провадження, представництво в ній можуть здійснювати не лише адвокати. Отже, справа може бути віднесена до категорії справ незначної складності, представництво в яких можуть здійснювати не лише адвокати.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.08.2020р. у справі №200/14466/19-а, від 22.09.2020р. у справі №200/14511/19-а, від 20 травня 2021 року у справі № 759/2593/20, від 09 листопада 2023 року у справі №280/6016/22 у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 січня 2020 року у справі № 761/35015/17, якою роз'яснено, що у справах у малозначних спорах представником може бути особа від 18 років.
Аналіз викладеного свідчить про те, що справа може бути віднесена до категорії справ незначної складності, представництво у яких можуть здійснювати не лише адвокати, а й інші визначені особи, які мають адміністративну процесуальну дієздатність.
Відповідна правова позиція викладена Верховний Судом у постановах від 03.12.2020 у справі № 536/1633/19, від 29.12.2020 у справі № 263/18632/19, від 14.01.2021 у справі №599/114/20, від 18.02.2021 у справі № 426/13269/19.
Колегія суддів звертає увагу, що зазначена справа розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного провадження, як справу незначної складності, а тому у цьому конкретному випадку, враховуючи, що справа є справою незначної складності, доданої до апеляційної скарги довіреності в порядку передоручення, достатньо для підтвердження повноважень представника відповідача на подання апеляційної скарги, саме в порядку представництва, а не самопредставництва, як вважає позивач.
Таким чином, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи позивача стосовно того, що апеляційну скаргу підписано не уповноваженим на те представником.
Також, суд відхиляє посилання відповідача на численні ухвали Другого апеляційного адміністративного суду, та звертає увагу, що відповідно до приписів ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Вичерпний перелік підстав для закриття апеляційного провадження наведено у ст.305 КАС України, згідно п.2 ч.1 якої суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.
Отже, апеляційну скаргу від імені Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області підписано ОСОБА_3 , яка, з урахуванням довіреності від 16.08.2024р. має повноваження на її підписання та подання, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для закриття апеляційного провадження передбачені п.2 ч.1 ст.305 КАС України.
За таких обставин, колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга у цій справі підписана особою, яка має право її підписувати, у зв'язку з чим відсутні підстави для закриття апеляційного провадження на підставі п.2 ч.1 ст.305 КАС України.
Керуючись ст.ст. 55, 59, 305 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -
У задоволенні клопотань ОСОБА_1 від 08.11.2024 та від 13.11.2024 про закриття апеляційного провадження по справі №520/6867/24 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Катунов В.В.
Судді Подобайло З.Г. Чалий І.С.