06 листопада 2024 р. Справа № 520/16155/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ральченка І.М.
суддів: Подобайло З.Г. , Катунова В.В.
за участю секретаря судового засідання Кіт Т.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2024, суддя Мар'єнко Л.М., по справі № 520/16155/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
22.08.2024 року до Харківського окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про заміну сторони (боржника) у виконавчому провадженні №75720074, в якій заявник просив замінити сторону (боржника) з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2024 у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про заміну сторони виконавчого провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подало апеляційну скаргу, в якій просило ухвалу скасувати, прийняти нове рішення, яким заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про заміну сторони (боржника) у виконавчому провадженні від 07.08.2024 № 75720074 задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначив, що рішення суду в частині здійснення виплати пенсії не може бути виконано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області у відповідності до норм чинного законодавства з огляду на те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судовим розглядом, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 у справі №520/16155/23 частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України а Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 22.05.2023 №204850009479 про відмову ОСОБА_1 у призначенні та виплаті одноразової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити і виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення відповідно до пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2024 року залишено без задоволення апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 у справі №520/16155/23 в частині задоволення позову залишено без змін.
На виконання вищезазначеного рішення суду, Харківським окружним адміністративним судом 02.08.2024 року видано виконавчий лист №520/16155/23.
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження №75720074 з примусового виконання виконавчого листа від 02.08.2024 №520/16155/23, виданого Харківським окружним адміністративним судом.
У свою чергу, Харківський окружний адміністративний суд від 29.08.2024 у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про заміну сторони (боржника) у виконавчому провадженні з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відмовив.
Колегія суддів за результатами перегляду ухвали суду першої інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Одночасно згідно зі ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
У той же час, відповідно до ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником.
В силу ч. 1 ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Судовим розглядом встановлено, що рішення про відмову у задоволенні заяви позивача прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області за принципом екстериторіальності, і саме воно досліджувало пенсійні документи позивача і вирішувало питання щодо нарахування та виплати грошової допомоги, а не Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області.
Крім того, рішенням суду від 18.03.2024 обов'язок призначити та виплатити позивачу грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення відповідно до пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" покладено на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Натомість, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішення про відмову у нарахуванні та виплаті грошової допомоги, а тому відсутні правові та фактичні обставини для покладання на нього обов'язку щодо призначення і виплати ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.
При цьому заявник зазначає, що рішення суду в частині здійснення виплати пенсії не може бути виконано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області у відповідності до норм чинного законодавства з огляду на те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та посилаючись на ст. 52, 379 КАС України просить замінити сторону (боржника) виконавчого провадження.
З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
Так, Верховним Судом у постанові від 22.03.2021 у справі № 200/6387/20-а сформульовано правовий висновок, відповідно до якого, враховуючи положення ст. 52 КАС України, суд першої інстанції може допустити заміну сторони у справі її правонаступником до закінчення судового розгляду. Це пов'язано із тим, що з моменту вступу правонаступника у судовий процес, він користується правами та несе обов'язки особи, яку він замінив. З моменту закінчення судового розгляду справи вирішення питання процесуального правонаступництва знаходиться поза межами повноважень суду першої інстанції, однак, таке питання може бути вирішено під час апеляційного і касаційного провадження.
Одночасно Верховний Суд вказав на те, що на стадії примусового виконання судового рішення заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником здійснюється при зверненні до суду, що розглянув справу, державного виконавця або заінтересованої особи в порядку, передбаченому ст. 379 КАС України. Натомість, після набрання судовим рішенням законної сили процесуальне законодавство не передбачає заміни сторони у справі в порядку ст. 52 КАС України, оскільки інакше це призведе до зміни судового рішення, що є недопустимим.
Аналогічні висновки сформовані Верховним Судом в ухвалі від 19.01.2022 у справі № 440/6771/20, постанові від 08.12.2022 у справі № 440/4060/18.
При цьому, положення ст. 379 КАС України передбачають можливість заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, тобто за наявності відкритого виконавчого провадження або можливість заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Отже, ст. 379 КАС України прямо вказує на можливість заміни сторони у виконавчому провадженні внаслідок її вибуття в порядку процесуального правонаступництва.
Так, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
У такому разі також відбувається вибуття суб'єкта владних повноважень із публічних правовідносин.
При цьому, особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов'язків, що відбувається із суб'єктами владних повноважень, має бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.
Адміністративне (публічне) правонаступництво передбачає дві форми: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.
Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб'єкта владних повноважень, припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.
Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб'єктом, коли права та обов'язки суб'єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб'єкта владних повноважень, а також можливість суб'єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.
При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.
У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб'єкта владних повноважень, не пов'язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач суд залучає іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.
Таким чином, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб'єктом владних повноважень.
Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 у справі № 812/1408/16.
Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Відповідно до ст. 106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.
Разом з тим, станом на теперішній час Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області є окремим територіальним органом Пенсійного фонду України із самостійним балансом, рахунком в установах банків, печаткою та своїм найменуванням, не перебуває в стані реорганізації чи припинення.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підтвердження процесуального правонаступництва у спірних правовідносинах, а отже і можливості вибуття відповідача з виконавчого провадження.
Крім того, колегія суддів зазначає, що вимоги заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про заміну сторони (боржника) виконавчого провадження №75720074, які полягають у визначенні боржником, який має виконувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 шляхом призначення та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області фактично спрямовані на зміну судового рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для заміни сторони виконавчого провадження згідно зі ст. 379 КАС України, з огляду на що у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області слід відмовити.
Згідно зі ст. 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2024 по справі № 520/16155/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді З.Г. Подобайло В.В. Катунов
Постанова складена в повному обсязі 14.11.24.