14 листопада 2024 року м. Ужгород№ 260/6751/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
24 жовтня 2024 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулася з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), яким просить суд: "1. Прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 . 2.Відкрити провадження в адміністративній справі, з вжиттям заходів щодо невідкладного розгляду і вирішення справи; 2. Справу розглянути в порядку письмового провадження (без виклику сторін); 3. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви; 4. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 15 грудня 2023 року, із застосуванням щомісячної індексації різниці 3891,74 грн., з урахуванням вимог абзаців 3-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078; 5. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення в розмірі 3891,74 грн. щомісячно за період з 01 березня 2018 року по 15 грудня 2023 року, відповідно до абзаців 3-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078. 6.Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період 2016-2023 роки; 7. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період 2016- 2023 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення, визначеної у розмірі за відповідний місяць, в якому відбувалася фактична виплата таких видів грошового забезпечення, а саме: за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року - згідно відомостей зазначених у довідці військової частини НОМЕР_1 від 15.10.2024 №141/53/5357 про суми виплаченої індексації за період з 01.01.2016 по 28.02.2018; за період з 01 березня 2018 року по 15 грудня 2023 року - згідно відомостей зазначених у довідці військової частини НОМЕР_1 від 15.10.2024 №141/53/5358 про суми виплаченої індексації за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та включно з урахуванням щомісячної індексації-різниці в розмірі 3891,74 грн., визначеної з урахуванням вимог абзаців 3-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.".
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і її проведення, у зв'язку із зростанням споживчих цін, є обов'язковою для всіх роботодавців, незалежно від форм власності та виду юридичної особи. Вважає, що нарахування йому індексації здійснювалося неправильно та призвело до нарахування індексації грошового забезпечення у занижених розмірах, оскільки при нарахуванні індексації грошового забезпечення відповідачем не враховано вимоги пункту 5 абзаців 3-6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078. На підставі викладеного просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Окрім того, позивач вказує, що йому протиправно у період 2016-2023 роки не враховувалася індексація грошового забезпечення у складі грошового забезпечення, з якого проводилося обчислення розмірів грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, у зв'язку із чим звернувся із даним позовом до суду.
До суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача, в якому заперечує проти задоволення позовних вимоги, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити. Зазначив, що позивачу під час проходження військової служби у період на який вказує позивач, частково нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення на підставі діючих нормативно-правових актів. На підставі викладеного, відповідач просив відмовити в задоволенні позову повністю.
Згідно зі статтею 262 частиною 5 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до статті 4 частини 1 пункту 10 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що у період з 01 серпня 2014 року по 15 грудня 2023 року проходив службу в військовій частині НОМЕР_1 , де перебував на грошовому забезпеченні. В подальшому, з 15 грудня 2023 року по 13 серпня 2024 року проходив службу у військовій частині НОМЕР_4 в складі військової частини НОМЕР_1 (а.с. 17).
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 13 серпня 2024 року №174, у зв'язку зі звільненням з військової служби, виключений з 13.08.2024 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_4 , знятий з усіх видів забезпечення, та направлений для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 18).
27 вересня 2024 року позивач звернувся до відповідача із запитом на інформацію, в якому, просив повідомити, зокрема чи нараховувалася та виплачувалася позивачу індексація грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 15 грудня 2023 року, з дотриманням вимог пункту 5 абзаців 1-6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078 (зазначити який вид індексації: поточна або індексація-різниця; в якому розмірі нарахована та виплачена, який базовий місяць (місяць підвищення доходу) було взято при її обчисленні у вказаний період).
17 жовтня 2024 року у відповідь на запит відповідача листом від 17 жовтня 2024 року № 141/53/5394, позивача було повідомлено, що відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078 (зі змінами), в місяці, в якому відбувається підвищення тарифних ставок (окладів), індекс споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів населення провадиться, якщо величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації - 103%. Ураховуючи, що в березні 2018 року у військовослужбовців посадові оклади збільшилися, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації розраховується з квітня 2018 року (місяця, наступного за місяцем, в якому відбувається підвищення посадових окладів). Згідно з офіційними даними, що містяться на веб-сайті Державної служби статистики України, лише у жовтні 2018 року було перевищено поріг індексації у 103%. Вказані відсоткові показники індексу інфляції за жовтень 2018 року були опубліковані у листопаді 2018 року. Тому враховуючи положення пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078, індексацію грошового забезпечення проведено з 01 грудня 2018 року, як першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Право військовослужбовців на індексацію грошового забезпечення настає у грудні 2018 року за індексом 3,7%. Індексації підлягають грошові доходи в межах прожиткового мінімуму, який у грудні 2018 року становив 1921 грн. Сума індексації в грудні становить 71 грн. 08 коп. Враховуючи наведене відповідач вказує, що військова частина НОМЕР_1 при нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством (а.с. 19).
Позивач вказує, що відповідач не в повному обсязі нараховував та виплачував йому індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 15 грудня 2023 року, оскільки під час її нарахування не врахував вимоги пункту 5 абзаців 3-6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078.
Вирішуючи даний адміністративний позов по суті, суд зазначає наступне.
Правовідносини, з приводу яких винник спір, регулюються Законом України від 20 грудня 1991 року №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон України №2011 -XII), який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
При цьому, статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до статті 9 частини 1 Закону України №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із статтею 9 частинами 2-4 Закону України №2011-ХІІ визначено, що до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Відповідно до пункту 1.9. Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.05.2008 №425, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.06.2008 за №537/15228 (була чинна до липня 2018 року) визначено, що індексація грошового забезпечення військовослужбовцям здійснюється в порядку та розмірах, установлених законодавством.
Індексація грошових доходів населення здійснюється відповідно до Закону України від 3 липня 1991 року №1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон України №1282-ХІІ) та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078).
Статтею 2 частиною 1 абзацом 4 Закону України №1282-ХІІ передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: оплата праці (грошове забезпечення).
Статтею 4 Закону України №1282-ХІІ передбачені підстави для проведення індексації. Так, відповідно до статей 4, 6 цього Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Згідно із пунктом 1-1 Порядку №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (у 2016 році 103 відсотка).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до пункту 2 абзацу 5 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
За змістом пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Відсутність затвердженого особливого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Тобто, сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Так, позивач, звертаючись із позовними вимогами в цій частині, посилається на пункт 5 абзаци 4, 5, 6 Порядку №1078, зокрема згідно з якими якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Постановою Кабінету Міністрів України №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 р. в редакції від 24.02.2018 р., яка набрала чинності з 01.03.2018 р. (далі Постанова №704), було змінено систему виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та розміри тарифних ставок.
Пунктом 4 Постанови №704 визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Таким чином, Постановою №704 визначено інший порядок встановлення розміру посадового окладу осіб рядового та начальницького складу.
Пунктом 5 Порядку №1078 передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 %.
Отже, враховуючи те, що підвищення посадового окладу позивача з березня 2018 року відбулося у зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови №704, якою змінено (підвищено) розміри окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців саме березень 2018 року в контексті застосування у спірних правовідносинах норми абзацу першого пункту 5 Порядку №1078 є місяцем підвищення доходів позивача (базовим місяцем), а тому значення індексу споживчих цін у цьому місяці приймається за 1 або 100 відсотків.
Пунктом 5 абзацом 2 Порядку №1078 визначено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Разом з тим, як вбачається з офіційних даних, що містяться на інтернет-сайті Державної служби статистики України, з березня 2018 року по листопад 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103%.
Між тим, у контексті спірних правовідносин необхідно звернути увагу на те, що питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано пункту 5 абзацами 3, 4, 6 Порядку №1078.
Як вбачається з пункту 5 абзаців 3, 4, 6 Порядку №1078, сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці 1 цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Аналізуючи вищевказані положення спеціального підзаконного нормативно-правового акта, суд вважає за необхідне зазначити, що підвищення посадового окладу у певному місяці не тягне за собою безумовне припинення виплати індексації у подальших періодах.
В даному випадку, суб'єкту владних повноважень необхідно вираховувати розмір підвищення доходу і визначати різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідної особи.
Отже, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення.
Якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується; якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 11 Порядку №1078.
При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог Закону №1282 та Порядку №1078 обов'язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) покладається безпосередньо на роботодавця.
Відтак, відповідачем враховано лише норми пункту 5 абзаців 1, 2 Порядку №1078, згідно з якими у разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Відповідно для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 необхідно встановити: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року; суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року; чи перевищує розмір підвищення доходу суму можливої індексації.
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (пункт 5 абзацу 5 Порядку № 1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (пункту 4 абзац 5 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби. У такому випадку відповідно до пункту 5 абзацу 4 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Зазначені висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 22.06.2023 у справі №520/6243/22, від 06.07.2023 у справі 560/6684/22, від 19.10.2023 у справі №380/9726/20 за подібних правовідносин.
Щодо кола обставин, які належить з'ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, Верховний Суд зазначив, що для їхнього застосування суд повинен встановити:
-розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року (А);
-суму можливої індексації грошового забезпечення позивачки в березні 2018 року (Б);
чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачці індексації - різниці до чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже зазначалося, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації - різниці у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Так, згідно картки особового рахунку військовослужбовця № 5861 за 2018 рік, грошове забезпечення позивача за лютий 2018 р. становило: оклад за військове звання - 125 грн.; посадовий оклад - 999 грн.; надбавка за вислугу років - 449,60 грн.; надбавка за особливості проходження військової служби - 786,80 грн.; щомісячна додаткова грошова винагорода - 4293,36 грн.; щомісячна премія - 4795,20 грн.; Отже, за лютий 2018 року позивачу нараховано та виплачено грошове забезпечення у сумі 11448,96 грн (а.с. 30).
У березні 2018 року, грошове забезпечення позивача становило: оклад за військове звання - 1340 грн.; посадовий оклад - 4230 грн.; надбавка за вислугу років - 2785 грн.; надбавка за особливості проходження військової служби - 835,50 грн.; щомісячна премія - 2829,87 грн. Всього за березень 2018 року мені нараховано та виплачно грошове забезпечення у сумі 12020,37 грн.
Таким чином, мій грошовий дохід у березні 2018 року, з урахуванням його постійних складових, збільшився лише на 571,41 грн. (12020,37 - 11448,96 грн.).
Додатково слід врахувати, що при визначенні розміру грошового забезпечення застосуванню підлягає саме Закон України № 2011-XII, відповідно до якого щомісячна додаткова грошова винагорода входить до складу грошового забезпечення військовослужбовця, яке не має разового характер, що відповідає правовій позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №522/2738/17, постанові Верховного Суду по справі №520/8887/2020 від 26.01.2022.
Отже, підвищення доходу позивача в березні 2018 року у зв'язку із підвищенням на законодавчому рівні посадових окладів у березні 2018 року військовослужбовцям згідно постанови КМУ №704 від 30.08.2017 відбулося на - 377,1 грн (7972,14 грн - 7595,04 грн).
При цьому визначальним значенням для врахування видів грошового забезпечення при визначенні розміру доходу позивача у лютому та березні 2018 року для визначення різниці доходу має значення факт виплати у конкретних місяцях складових грошового забезпечення, а не період, за який вони виплачені (правові висновки за постановами Верховного Суду від 11.11.2021 у справі №240/5760, п. 26 постанови від 14.11.2021 у справі № 240/12040/19).
Згідно з статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017 №2246- VIII прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року становить 1762 гривні, що був актуальним для березня 2018 року.
Величина приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення розрахована наростаючим підсумком за період з лютого 2008 року та станом на березень 2018 року становить 253,30% (таке нарахування визначено вірним, про що зазначив Верховний Суд в постанові від 22.06.2023 по справі №520/6243/22).
Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації грошового забезпечення за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножити на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 відсотків (1762 грн х 253,30%/ 100 = 4463,15 грн.).
Так, згідно із пунктом 5 абзацом 3 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Отже, розмір підвищення доходу (А) 571,41 грн є меншим від суми можливої індексації в березні 2018 року (Б) = 4463,15 грн, а різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А) дорівнює: 3891,74 грн (4463,15 грн - 571,41 грн).
Таким чином, починаючи з квітня 2018 року сума індексації грошового забезпечення з урахуванням абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 мала виплачуватися позивачу щомісяця в розмірі 4086,05 грн і до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення його зі служби.
Враховуючи вищевказане відповідачами протиправно зменшено розмір індексації грошового забезпечення. В жодному разі нарахована індексація не може бути зменшена без застосування базового місяця, допускається лише її виплата в фіксованому розмірі, або в більшому при збільшені індексу інфляції.
При цьому необхідне зазначити, що нормами Закону України № 1282-ХІІ та Порядку № 1078 визначено джерело коштів на проведення індексації.
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Щодо позовних вимог у частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення з врахуванням індексації при розрахунку грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2024 роки, суд зазначає таке.
27 вересня 2024 року представник позивача звернувся до відповідача із запитом на інформацію, в якому, просив повідомити, зокрема чи враховувалися у складі його грошового забезпечення, з якого мені обчислювалися грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, зокрема індексація грошового забезпечення за період 2014-2023 роки, з урахуванням вимог пункту 5 абзаців 1-6 постанови КМУ від 17.07.2003 року №1078.
17 жовтня 2024 року відповідач листом від 17 жовтня 2024 року №141/53/5394, в якому повідомив, що розрахунки складових грошового забезпечення, які взяті для нарахування йому грошової допомоги на оздоровлення та грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період 2014 - 2023 роки (а.с. 19).
Позивач вважає, що йому протиправно у період 2016-2023 роки не враховувалася індексація грошового забезпечення у складі грошового забезпечення, з якого проводилося обчислення розмірів грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, у зв'язку із чим звернувся із даним позовом до суду.
Пунктом 1 розділу XXXІІI Порядку №260 передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Згідно із пунктом 2 абзацом 1 розділу XXXІІI Порядку №260 грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям у разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості, або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулі роки), або без вибуття у відпустку (за їх рапортом протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.
Відповідно до пункту 6 абзацу 1 розділу XXXІІI Порядку №260 розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Крім того, пунктом 1 розділу XXIV Порядку №260 передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Згідно пункту 7 абзацу 1 розділу XXIV Порядку №260 розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, порядок її виплати встановлюються за рішенням Міністра оборони України виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України. До місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги (абз. 3 пункт 7 розділ XXIV Порядку).
Відповідно до пункту 9 розділу XXIV Порядку №260 виплата матеріальної допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника), а командиру (начальнику) - наказу вищого командира (начальника) за підпорядкованістю із зазначенням у ньому розміру допомоги. Аналізуючи наведені норми, вбачається, що обрахунок грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань здійснюється виходячи з місячного грошового забезпечення.
Як передбачено статтею 9 частиною 2 Закону України № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
А за нормами статті 9 частини 3 абзацу 2 Закону України № 2011-XII чітко передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону
Статтею 18 Закону України №2017-ІІІ визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (стаття 19 частина 2 Закону України №2017-ІІІ).
Повторюючись, що правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України №1282-ХІІ.
Статтею 2 Закону України № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
При цьому, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Відповідно до пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення.
Таким чином, враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, можна зробити висновок, що механізм індексації має універсальний характер.
У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
Незважаючи на наявність спеціального законодавства, якими імперативно визначаються складові грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону України №2011-XII, Закону України №2017-ІІІ, Закону України №1282-ХІІ, та Порядку №1078.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, грошової компенсації при звільненні з військової служби за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.
Як вбачається із розрахунків військової частини НОМЕР_1 , відповідач не включав індексацію до складових грошового забезпечення під час нарахування позивачу грошової допомоги на оздоровлення та грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період 2016 - 2023 роки (а.с.а.с. 22-29).
Водночас, виходячи з довідки військової частини НОМЕР_1 від 15 жовтня 2024 року №141/53/5357 відповідач нарахував та виплатив позивачу суми індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року (а.с. 20).
Таким чином, оскільки індексація грошового забезпечення має систематичний характер, відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо не включення при розрахунку позивачу грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2023 роки, індексації як складової місячного грошового забезпечення, чим відповідач порушив права позивача на отримання такої виплати в повному розмірі.
Оскільки, у даному випадку виплата позивачу індексації грошового забезпечення мала щомісячний характер та враховуючи її особливу правову природу, у відповідача відсутні правові підстави для її неврахування при обрахунку позивачу грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2023 роки.
Виходячи з вищезазначеного, неврахування відповідачем індексації грошового забезпечення при обрахунку грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2023 роки є протиправним та такі виплати підлягають перерахунку.
Суд вважає безпідставними посилання відповідача на те, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань не входять до складу грошового забезпечення, мають разовий характер, а тому у відповідності до статті другої Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" не підлягають індексації.
Суд звертає увагу на те, що спірним питанням в цій справі є бездіяльність відповідача щодо розрахунку грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2023 роки без урахування, зокрема, індексації. Тобто, дослідженню підлягають обставини включення сум індексації до розрахунку таких виплат, а не включення цих виплат до складу грошового забезпечення військовослужбовця та їх індексації.
Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №820/3423/18 від 21.12.2021.
Отже, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такі необхідно задовольнити.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії- задовольнити.
Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 у відношенні до ОСОБА_1 щодо не нарахування (нарахування у меншому розмірі) та невиплаті індексації грошового забезпечення в належному розмірі із 01 березня 2018 року по 15 грудня 2023 року із урахуванням базового місяця березень 2018 року та без застосування абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, у фіксованій величині 3891,74 грн в місяць.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 15 грудня 2023 року, з урахуванням нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення , відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 у фіксованій величині 3891,74 грн в місяць, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо неврахування індексації грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016-2023 роки.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за період 2016-2023 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення, визначеної у розмірі за відповідний місяць, в якому відбувалася фактична виплата таких видів грошового забезпечення, а саме: за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року - згідно відомостей зазначених у довідці військової частини НОМЕР_1 від 15 жовтня 2024 року №141/53/5357 про суми виплаченої індексації за період з 01 січня 2016 по 28 лютого 2018 року; за період з 01 березня 2018 року по 15 грудня 2023 року - згідно відомостей зазначених у довідці військової частини НОМЕР_1 від 15 жовтня 2024 року № 141/53/5358 про суми виплаченої індексації за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року та включно з урахуванням щомісячної індексації-різниці в розмірі 3891,74 грн, визначеної з урахуванням вимог пункту 5 абзаців 3-6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяС.Є. Гаврилко