про залишення позовної заяви без руху
13 листопада 2024 рокум. Ужгород№ 260/6983/24
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Плеханова З.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Бюро економічної безпеки України про зобов'язання вчинити дії
08 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Бюро економічної безпеки України , яким просить:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років час роботи в державних органах - з 21.08.2008 по 29.03.2012 в органах Державної податкової адміністрації України, з 30.03.2012 по 30 06.2013 в органах Державної податкової служби України, з 01.07.2013 по 29.! 2.20 \ 4 з органах Міністерства доходів і зборів України, з 30.12.2014 по 04.11.2019 в органах Державної фіскальної служби України, з 05.11.2019 по 07.11.2022 в органах Державної податкової служби України, з 08.11.2022 по 25.06.2024 в органах Бюро економічної безпеки України, що становить 15 років 10 місяців 05 днів як такий, що відповідає абзацу 12 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»».
3. Розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Розглянувши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суддя встановив наявність підстав для залишення позову без руху, з огляду на наступне.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Частиною 1 ст. 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до частин 1-2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Аналіз вказаних норм КАС України дає підстави стверджувати про обов'язок суду з'ясувати в кожному випадку чи адміністративний позов подано у строк, установлений законом, а якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.05.2021 в справі №380/2355/20.
В обґрунтування строку звернення до суду позивачем в позовній заяві зазначено, що
Листом БЕБ від 07.10.2024 11/11.1/10903-24 позивачу надано відповідь та запитувані документи, згідно яких БЕБ не врахував до вислуги років час мого перебування на посадах державної служби відповідно до п. «и» статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», чим було порушено її права.
Проте з позовної заяви та доданих до неї письмових доказів судом встановлено, шо Наказ № 225-к/ДСК-ДП про встановлення стажу служби був винесений відповідачем 26.06.2024 року .
Крім того в матеріалах позову міститься Висновок комісії щодо обчислення стажу служби № 287/11.4-11ДСК-24 який складений 26.06.20274 року.
Доказів, що вказані документи їй не оголошувались, не надавалися на ознайомлення або тільки нещодавно її ознайомили з ними - позивачкою не надано, і які були обставини непереборної сили або інші поважні причини звернення позивачки до відповідача тільки 03.10.24 року з відповідним листом - також в позові не вказано.
При цьому з даними позовними вимогами позивач звернулась до суду лише 08.11.2024 року тобто із порушенням встановленого місячного строку звернення до суду, передбаченого ч.5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Проте, відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Однак позивачем ( представником позивача) такої заяви не додано.
За приписами частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає вимогам частини третьої статті 161 КАС України, її слід залишити без руху, надавши позивачу строк, достатній для усунення недоліків.
Керуючись статтями 161, 169, 171, 248 КАС України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Бюро економічної безпеки України про зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
2.Надати позивачу строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вищезазначених недоліків.
3. Попередити позивача , що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає .
Суддя З.Б.Плеханова