12 листопада 2024 року м. Ужгород№ 260/3982/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луцович М.М., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52, м.Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 44106694) про визнання протиправним та скасування наказу, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області, в якому просить: визнати протиправним та скасувати наказ від 07.06.2024 № 8-дс Головного управління ДПС у Закарпатській області про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07 червня 2024 року відповідачем винесено наказ № 8-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону №889-VIII. Позивач заперечує наявність підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності у зв'язку з неналежним виконанням посадових обов'язків, так як не приймав протиправних рішень, не вчиняв винних, протиправних дій або бездіяльності, які б призвели до наслідків, про які зазначає відповідач у наказі про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Вказує, що наказ ГУ ДПС від 09.04.2024 № 17-дп (із змінами), який слугував підставою для порушення дисциплінарного провадження не містив обставин неналежного виконання позивачем посадових обов'язків щодо незабезпечення відповідного рівня організації та контролю роботи управління податкового аудиту з питань відпрацювання доведених ДПС України переліків суб'єктів господарювання - юридичних осіб, по яким у 2021-2023 роках отримано від Національного банку України інформацію щодо порушення законодавчо встановлених граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та надходження нарахованої пені до Державного бюджету. Підстави для дисциплінарної відповідальності позивача, які вказані в оскаржуваному наказі № 8-дс від 07.06.2024 не були вказані в наказі від 09.04.2024 № 17-дп як підстави для порушення дисциплінарного провадження відносно позивача. Описуючи зміст дисциплінарного проступку, відповідач у наказі не покликається на конкретні положення з посадових обов'язків відповідача, які на його думку не були належно виконані особисто позивачем. Наказ не містить обставин про те, що позивач свідомо переслідуючи цілі, які суперечать покладеним на нього посадовим обов'язкам, вчинив конкретну протиправну дію або протиправну бездіяльність. Відповідачем не встановлено вину позивача та наявність причинно наслідкового зв'язку між його ймовірними діями (бездіяльністю) та обставинами, з якими відповідач пов'язує факт неналежного виконання позивачем посадових обов'язків. Відповідно до ч. 3 ст. 65 Закону України «Про державну службу» державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).
09 липня 2024 року надійшов відзив від ГУ ДПС у Закарпатській області, в якому відповідач позовних вимог не визнав та просив відмовити в їх задоволенні з тих підстав, що Державною податковою службою України в ході проведення виїзної наради на базі Головного управління ДПС у Львівській області (п.3 протоколу наради ДПС від 01.03.2024 № 8-пк) визнано незадовільним стан організації роботи Головного управління ДПС у Закарпатській області за напрямом податкового структурного аудиту. Згідно Посадової інструкції, якою керується позивач, затвердженої начальником ГУ ДПС 26.09.2023, метою посади є здійснення керівництва діяльністю, організація роботи управління податкового аудиту ГУ ДПС відповідно до Регламенту ГУ та положення про структурний підрозділ. Одними з основних посадових обов'язків керівника даного підрозділу є здійснення керівництва діяльністю, організація та забезпечення виконання структурним підрозділом завдань та функцій, визначених у положенні, доручень керівництва, в тому числі, організація роботи та здійснення контролю щодо проведення документальних та фактичних перевірок з питань дотримання платниками податків - юридичними особами, фізичними особами, самозайнятими та громадянами вимог податкового та іншого законодавства в частині правильності обчислення, повноти і своєчасності нарахування та сплати до бюджету податків і зборів. За результатами планової тематичної перевірки, проведеної відділом забезпечення відомчого контролю, управління податкового аудиту ГУ ДПС з питань організації роботи по відпрацюванню доведених ДПС переліків суб'єктів господарювання - юридичних осіб, по яким отримано від Національного банку України інформацію щодо порушення законодавчо встановлених граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та надходження нарахованої пені до Державного бюджету станом на 30.09.2023 року, за результатами якої складено акт від 03.11.2023 №07-16-02/9/00-03, встановлено, що залишок неопрацьованих повідомлень банківських установ станом на 30.09.2023 (на момент завершення перевірки) складав 940 таких повідомлень по 160 суб'єктах господарювання; не вжиття контрольно - перевірочних заходів по 65-ти платниках відповідно до вимог п.п.78.1.1 п.78.1. ст.78 Податкового кодексу України, які станом на 30.09.2023 (на момент завершення перевірки) надали пояснення та їх документальне підтвердження щодо можливого порушення валютного законодавства. Також Дисциплінарною комісією враховано доведені листом ДПС України від 23.05.2024 №15120/7/99-00-19-01-03-07 рейтингові оцінки ефективності роботи ГУ ДПС за період січень-грудень 2023 та січень-березень 2024 для врахування та вжиття заходів із метою поліпшення роботи структурних підрозділів за відповідними напрямами. Звертає увагу , що 25.03.2024 у розумінні вимог частини п'ятої статті 74 Закону України № 889-VIII, є днем виявлення дисциплінарного проступку, а тому відповідачем не порушено строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.
15 липня 2024 року представником позивача подано відповідь на відзив, згідно якої заперечує доводам, наведеним у відзиві. Вказує, що викладена відповідачем у відзиві інформація, щодо результатів роботи підрозділу податкового аудиту за іншими напрямами діяльності, які не вказані у наказі як підстави для дисциплінарної відповідальності, не має значення у даному спорі, оскільки не входить до обставин, що складають предмет доказування у справі. Наголошує, що обставини, про які вказується в наказі від 07.06.2024 № 8-дс про притягнення до дисциплінарної відповідальності, були виявлені 03.11.2023 актом Планової тематичної перевірки від 03.11.2023 № 07-16-02/9/00-03. Наведеним спростовується аргумент відповідача про те, що датою виявлення проступку є 25.03.2024 - вхідна дата отримання Головним управлінням ДПС у Закарпатській області Протоколу виїзної наради.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , з 29.12.2020 по теперішній час перебуває на посаді начальника управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Закарпатській області.
Державною податковою службою України в ході проведення виїзної наради на базі Головного управління ДПС у Львівській області (п.3 протоколу наради ДПС від 01.03.2024 № 8-пк) визнано незадовільним стан організації роботи Головного управління ДПС у Закарпатській області за напрямом податкового аудиту.
Відповідно до наказу від 09.04.2024 №17-дп «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 » щодо позивача було розпочато дисциплінарне провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку, на підставі п.3 Протоколу виїзної наради Державної податкової служби України на базі Головного управління ДПС у Львівській області від 01.03.2024 №8-пк (вх. №836/8/01 від 25.03.2024).
Згідно подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного управління ДПС у Закарпатській області про результати розгляду дисциплінарної справи начальника управління податкового аудиту ГУ ДПС у Закарпатській області ОСОБА_1 від 05.06.2024, за результатами розгляду матеріалів дисциплінарної справи Дисциплінарною комісією встановлено неналежне виконання ОСОБА_2 своїх посадових обов'язків, що призвело до неналежного рівня організації та контролю в частині забезпечення роботи з питань відпрацювання доведених ДПС переліків суб'єктів господарювання - юридичних осіб, по яким отримано від Національного банку України інформацію щодо порушення законодавчо встановлених граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та надходження нарахованої пені до Державного бюджету. Дисциплінарна комісія дійшла висновку про наявність в діях начальника управління податкового аудиту ГУ ДПС ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, що є підставою для дисциплінарної відповідальності.
Згідно наказу від 07.06.2024 №8-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 » за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону №889-VIII, а саме: неналежне виконання посадових обов'язків, що полягає у незабезпеченні відповідного рівня організації та контролю роботи управління податкового аудиту з питань відпрацювання доведених ДПС України переліків суб'єктів господарювання - юридичних осіб, по яким у 2021-2023 роках отримано від Національного банку України інформацію щодо порушення законодавчо встановлених граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та надходження нарахованої пені до Державного бюджету, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани.
Позивач вважає вищевказаний наказ ГУ ДПС у Закарпатській області протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Спеціальним законом, що регулює відносини, які виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, є Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII (далі - Закон №889-VIII, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).
В розумінні статті 1 Закону № 889-VIII державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.
Відповідно до частини першої статті 64 Закону №889-VІІІ за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 65 Закону №889-VІІІ підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Згідно з частиною другою цієї ж статті дисциплінарними проступками, зокрема є: 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Відповідно до частини першої статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
Згідно частини 3 статті 66 Закону № 889-VIIІ у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.
Відповідно до частини першої статті 67 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
За змістом статті 69 Закону №889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).
Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
Згідно частини першої статті 71 Закону №889-VIII порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема: 1) повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії; 2) порядок формування дисциплінарної комісії; 3) порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.
За правилами частини першої статті 73 Закону №889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Частиною другою статті 73 Закону №889-VIII обумовлено, що дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 12) пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.
Приписами статті 74 Закону №889-VIII передбачено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.
Процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначає Порядок здійснення дисциплінарного провадження, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року №1039 (далі - Порядок №1039).
Згідно із пунктом 2 Порядку №1039 процедура здійснення дисциплінарного провадження передбачає: прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження; формування дисциплінарної комісії та її склад; визначення повноважень дисциплінарної комісії; визначення основних засад роботи дисциплінарної комісії; формування дисциплінарної справи; прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи.
Вказана процедура є обов'язковою, а вказаний у ній перелік є обов'язковим та не підлягає розширеному тлумаченню.
Пунктом 13 Порядку №1093 передбачено, що дисциплінарна комісія у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, що регулюють питання здійснення дисциплінарних проваджень, і цим Порядком.
Згідно із пунктом 24 Порядку №1039 з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
У відповідності до пункту 25 Порядку №1039 дисциплінарна справа повинна містити: дату і місце її формування; підстави для відкриття дисциплінарного провадження; характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та/або акт про відмову від надання таких пояснень; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності); належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.
У відповідності до п. 32 Порядку №1039, про дату, час і місце засідання Комісії, дисциплінарної комісії державному службовцю повідомляється шляхом вручення інформації чи документів або надсилання їх поштою за адресою місця проживання/перебування чи на його адресу електронної пошти, або з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку за наявними в особовій справі контактними даними.
Таке повідомлення здійснюється не менш як за п'ять календарних днів до дня проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії.
У разі коли державний службовець не прибув на засідання або не повідомив про поважні причини своєї відсутності, а також не надав письмові пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, Комісія, дисциплінарна комісія складає акт про відмову від надання пояснень.
Відсутність державного службовця на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження.
Пунктом 33 Порядку №1039 визначено, що комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.
Дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.
Досліджуючи наведені норми права суд зазначає, що для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкта, суб'єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Об'єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб'єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов'язків, закріплених нормами спеціального законодавства про працю, які регламентовані зокрема Законом №889-VII, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень роботодавця, уповноваженої ним адміністрації.
Подібні за своїм змістом правові висновки сформовано Верховним Судом у постановах від 16 березня 2021 року у справі №140/2819/19, від 26 січня 2021 року у справі №420/2949/19, від 04 вересня 2020 року у справі №826/6165/17 тощо.
Разом з тим, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.03.2021 у справі №140/2819/19, суд дійшов висновку, що для накладення дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність протиправної поведінки державного службовця, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених Законом №889-VIII та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Також необхідно враховувати інші обставини, що мають значення: характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
Виходячи з суті спірних правовідносин і предмету доказування у цій справі, судом підлягає дослідженню правомірність висновків стосовно вчинення позивачем дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених Законом України «Про державну службу» та іншими нормативно-правовими актами.
Суд, здійснивши перевірку оскаржуваного наказу щодо його відповідності критеріям правомірності, визначених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Як вбачається з матеріалів справи, щодо позивача було розпочато дисциплінарне провадження на підставі п.3 Протоколу виїзної наради Державної податкової служби України на базі Головного управління ДПС у Львівській області від 01.03.2024 №8-пк, згідно якого визнано незадовільним стан організації роботи Головного управління ДПС у Закарпатській області за напрямом податкового аудиту.
За результатами планової тематичної перевірки, проведеної відділом забезпечення відомчого контролю, управління податкового аудиту ГУ ДПС з питань організації роботи по відпрацюванню доведених ДПС переліків суб'єктів господарювання - юридичних осіб, по яким отримано від Національного банку України інформацію щодо порушення законодавчо встановлених граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та надходження нарахованої пені до Державного бюджету станом на 30.09.2023 року, за результатами якої складено акт від 03.11.2023 №07-16-02/9/00-03, встановлено:
- що залишок неопрацьованих повідомлень банківських установ станом на 30.09.2023 (на момент завершення перевірки) складав 940 таких повідомлень по 160 суб'єктах господарювання;
- не вжиття контрольно - перевірочних заходів по 65-ти платниках відповідно до вимог п.п.78.1.1 п.78.1. ст.78 Податкового кодексу України, які станом на 30.09.2023 (на момент завершення перевірки) надали пояснення та їх документальне підтвердження щодо можливого порушення валютного законодавства.
Також Дисциплінарною комісією враховано доведені листом ДПС України від 23.05.2024 №15120/7/99-00-19-01-03-07 (вх. ГУ ДПС від 24.05.2024 №1475/8/19) рейтингові оцінки ефективності роботи ГУ ДПС за період січень- грудень 2023 та січень-березень 2024 для врахування та вжиття заходів із метою поліпшення роботи структурних підрозділів за відповідними напрямами.
За наслідками проведення дисциплінарного провадження щодо позивача встановлено неналежне виконання посадових обов'язків, що полягає у незабезпеченні відповідного рівня організації та контролю роботи управління податкового аудиту з питань відпрацювання доведених ДПС України переліків суб'єктів господарювання - юридичних осіб, по яким у 2021-2023 роках отримано від Національного банку України інформацію щодо порушення законодавчо встановлених граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та надходження нарахованої пені до Державного бюджету.
Судом встановлено, що у спірних правовідносинах дисциплінарне стягнення у вигляді догани до позивача було застосовано за порушення ним п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону №889-VIII. В той же час, суд звертає увагу на те, що за наведеною нормою підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їх повноважень.
Відповідно до Посадової інструкції державного службовця, затвердженої начальником ГУ ДПС у Закарпатській області 26.09.2023, метою посади начальника управління податкового аудиту ГУ ДПС у Закарпатській області є здійснення керівництва діяльністю та організація роботи структурного підрозділу ГУ ДПС відповідно до Регламенту ГУ та положення про структурний підрозділ.
Одними з основних посадових обов'язків керівника даного підрозділу є, зокрема, здійснення керівництва діяльністю, організація та забезпечення виконання структурним підрозділом завдань і функцій, визначених у положенні про структурний підрозділ; доручень керівництва, в тому числі, організація роботи та здійснення контролю щодо проведення документальних та фактичних перевірок з питань дотримання платниками податків - юридичними особами, фізичними особами, самозайнятими особами та громадянами вимог податкового ти іншого законодавства в частині правильності обчислення, повноти і своєчасності нарахування та сплати до бюджетів податків, зборів; моніторинг, оцінка стану виконання покладених на структурний підрозділ завдань і функцій; визначення та погодження завдань і ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності підпорядкованих працівників, моніторинг їх виконання та проведення оцінювання результатів службової діяльності підпорядкованих працівників.
Відповідно до Положення про управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Закарпатській області, затвердженим наказом ГУ ДПС у Закарпатській області №164 від 11.05.2023 (далі Положення) основними завданнями управління в т.ч. є здійснення контролю за дотриманням суб'єктами господарської діяльності порядку розрахунків відповідно до законодавчих актів, які регулюють питання готівкового обігу, дозволів на здійснення окремих видів підприємницької діяльності, та розробка методичних рекомендацій з питань, пов'язаних з контролем за розрахунками у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (2.1.2.); збір та аналіз інформації щодо платників податків, створення інформативних баз даних (2.1.5.); аналіз та опрацювання інформації, отриманої від структурних підрозділів органів ДПС, ГУ, державних органів, органів місцевого самоврядування, інших джерел, що свідчить про можливі порушення платниками податків законодавства, у межах компетенції підрозділу (2.2.11.5.); ведення обліку податків, зборів, платежів, єдиного внеску та моніторинг обліково-звітних показників (2.2.13.), сум пені, нарахованих на грошові зобов'язання, визначені контролюючим органом за результатами податкової перевірки (2.2.13.1.1.) тощо.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені норми, суд зазначає, що забезпечення відповідного рівня організації та контролю роботи управління податкового аудиту з питань відпрацювання доведених ДПС України переліків суб'єктів господарювання - юридичних осіб, щодо порушення законодавчо встановлених граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та надходження нарахованої пені до Державного бюджету відноситься до посадових обов'язків позивача, а тому неналежне виконання такого обов'язку є підставою для застосування до державного службовця дисциплінарної відповідальності.
Суд вказує, що позивачем, як начальником управління податкового аудиту, не були дотримані вищевказані вимоги Посадової інструкції, Положення про управління, що призвело до неналежної координації роботи в управлінні та контролю за підлеглими працівниками та відповідно вказані обставини були встановлені дисциплінарною комісією.
Щодо доводів позивача про те, що підстави для дисциплінарної відповідальності позивача, які вказані в оскаржуваному наказі № 8-дс від 07.06.2024, не були вказані в наказі від 09.04.2024 № 17-дп як підстави для порушення дисциплінарного провадження відносно позивача, суд вказує, що «незабезпечення відповідного рівня організації та контролю роботи управління податкового аудиту з питань відпрацювання доведених ДПС України переліків суб'єктів господарювання - юридичних осіб, по яким у 2021-2023 роках отримано від Національного банку України інформацію щодо порушення законодавчо встановлених граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та надходження нарахованої пені до Державного бюджету», встановлене за результатами дисциплінарного провадження, прямо впливає на стан організації роботи Головного управління ДПС у Закарпатській області за напрямом податкового аудиту та не виходить за межі підстави, за якою порушено дисциплінарне провадження відносно позивача.
Щодо аргументу позивача про порушення відповідачем визначених законом строків притягнення до дисциплінарної відповідальності необхідно зазначити таке.
Відповідно до частини п'ятої статті 74 Закону України №889-VIII дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.
Наказом ГУ ДПС від 09.04.2024 №17-дп «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 » щодо позивача було розпочато дисциплінарне провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку, на підставі п.3 Протоколу виїзної наради Державної податкової служби України на базі Головного управління ДПС у Львівській області від 01.03.2024 №8-пк (вх. ГУ ДПС у Закарпатській області від 25.03.2024 № 836/8/01).
Тобто, 25.03.2024 у розумінні вимог частини п'ятої статті 74 Закону України № 889-VIII, є днем виявлення дисциплінарного проступку, з огляду на що судом не встановлено порушення відповідачем визначених законом строків притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
Суд звертає увагу, що обставинами, що призвели до вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку є несумлінне, недобросовісне виконання ним обов'язків державного службовця, про що свідчать матеріали дисциплінарної справи.
Під час розгляду даної справи судом встановлено, що відповідачем не допущено будь-яких процедурних порушень, що можуть бути підставою для скасування оскаржуваного наказу.
Суд враховує і те, що вид дисциплінарного стягнення, який застосовано відповідачем, не є найсуворішим, та при прийнятті оскаржуваного наказу відповідачем, з метою визначення вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку, враховані в тому числі інформація про наявність та відсутність дисциплінарних стягнень; його особисті пояснення про спірні обставини; матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку, тощо.
У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
У цьому контексті, суд звертає увагу на справу «Серявін та інші проти України» рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року, згідно якої зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Отже, у рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто вмотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.
Так, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
При цьому, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Враховуючи встановлені обставини справи та вищенаведені норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що відповідачем належними та допустимими доказами доведено правомірність винесення наказу від 07.06.2024 № 8-дс про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 . Головне управління ДПС у Закарпатській області під час винесення оскаржуваного наказу діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а тому позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними, в зв'язку з чим у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
Враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено, судові витрати позивачу відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 139, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52, м.Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 44106694) про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМ.М. Луцович