Справа № 697/2396/23
Провадження № 2-др/697/1/24
19 листопада 2024 року м. Канів
Канівський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Деревенського І.І.
за участю:
секретаря с/з ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Канівського міськрайонного суду Черкаської області заяву представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Гончарука Андрія Володимировича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання, -
27.12.2023 представник позивача ОСОБА_3 - адвокат Гончарук Андрій Володимирович звернувся до Канівського міськрайонного суду Черкаської області з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 понесені позивачем судові витрати на отримання правничої (правової0) допомоги в сумі 3000 грн..
Також представник позивача ОСОБА_3 - адвокат Гончарук А.В. подав заяву про поновлення процесуального строку звернення до суду з заявою про відшкодування судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу.
У обґрунтування поданого клопотання про поновлення строку представник позивача посилається на те, що 15.12.2023 Канівським міськрайонним судом Черкаської області ухвалено рішення про задоволення позовних вимог частково. Про існування даного рішення представнику позивача стало відомо 22.12.2023 шляхом отримання його копії. Безпосередньо в судовому засіданні під час розгляду справи представник позивача присутній не був, але письмовою заявою було повідомлено суд про те, що в разі якщо суд прийде до висновку про відмову (часткове задоволення) позовних вимог, представником позивача у відповідності до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України буде подано до суду належні докази щодо обґрунтування розміру витрат на правничу (правову) допомогу, які сторона сплатила, або має сплатити у зв'язку з розглядом справи. Про існування рішення суду представнику позивача стало відомо лише 22.12.2023, тому останній п'ятий день подачі таких доказів є 27.12.2023. Тому просить поновити вказаний строк для подання заяви про прийняття додаткового рішення.
08.01.2023 від відповідача ОСОБА_2 надійшло заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких останній вказує, що дана заява не підлягає до задоволення з огляду на те, що розмір витрат на опалату послуг адвоката має бути співмірним та пропорційним. Також зазначає, що представником позивача не надано детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не зазначено та не підтверджено жодним чином обсягу наданих робіт, часу, затраченого на їх надання, та взагалі не конкретизовано критеріїв визначення розміру правової допомоги в сумі 3000 грн., а тому просить відмовити у задоволенні заяви представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу (правову) допомогу.
Дана справа перебувала в провадженні судді Власової Б.В.
Ухвалою судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 27.12.2023 справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду на 08.01.2024.
У зв'язку з відпусткою для догляду за дитиною судді ОСОБА_4 та відповідно до рішення зборів суддів Канівського міськрайонного суду Черкаської області № 16 від 18.10.2024 було проведено повторний автоматичний розподіл справи.
Згідно протоколу про повторний авторозподіл, справу передано для подальшого розгляду судді Деревенському І. І..
Ухвалою судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 25.10.2024 справу прийнято до свого провадження та призначено до судового розгляду на 19.11.2024.
Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася свої інтереси уповноважила представляти адвоката Гончарука А.В.
Заявник - представник позивача адвокат Гончарук А.В. у судове засідання не з'явився. Пр день та час розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.67). Про причини неявки суд не повідомив.
Відповідач - ОСОБА_2 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні заяви з підстав зазначених в запереченні. Також додав, що є особою з інвалідністю ІІІ групи та має батьків інвалідів.
Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Заслухавши думку відповідача та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.12.2023 судом ухвалено рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1073,60 грн. (а.с.41-44).
Справа розглянута у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в порядку письмового провадждення (за відсутності учасників процесу).
Представником позивача - адвокатом Гончаруком А.В. 15.12.2023 подано до суду заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача. Заявлені вимоги підтримує та просить їх задоволити в повному обсязі. А також прохання: за наслідками розгляду справи, в разі задоволення позовних вимог, у відповідності до вимог передбачених ч. 8 ст. 141 ЦПК України, надати передбачений законом процесуальний строк для подання належних доказів щодо розміру витрат на правничу (правову) допомогу, які за наслідками розгляду справи підлягають стягненню з відповідача (а.с.39).
Тобто, позивач та представник позивача мали б подати заяву про ухвалення додаткового рішення до 20.12.2023, включно.
З заявою про ухвалення додаткового рішення представник позивача звернувся - 27.12.2023.
Отже, представник позивача звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення з порушенням строку звернення.
Представник позивача зазначає, що строк на подачу заяви про ухвалення додаткового рішення розпочався з дати отримання рішення суду у справі, з чим не погоджується суд.
Норма ч. 8 ст. 141 ЦПК України, встановлює п'ятиденний строк після ухвалення рішення, а не після його отримання стороною у справі. При цьому ст. 141 ЦПК України не передбачає можливості поновлення строку для подання заяви про розподіл судових витрат, оскільки визначає такий строк подією, яка неминуче має настати (закінчення судових дебатів).
Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, справа «Стаббігс та інш. проти Великобританії» рішення від 22 жовтня 1996 року, «Девеер проти Бельгії» рішення від 27 лютого 1980 року).
Представник позивача пропустив строк на звернення з заявою про ухвалення додаткового рішення.
У пунктах 93-96 у постанові Великої палати Верховного Суду від 19.01.2023 у справі № 140/1770/19 зазначено, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників … судочинства та своєчасного виконання ними передбачених … певних процесуальних дій. Інститут строків … сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників … процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Суд зазначає, що представником позивача не надано жодного доказу про поважність причини пропуску строку на звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення.
У справі № 500/1912/22 Верховний Суд зазначив, що причину пропуску строку можна вважати поважною, якщо вона відповідає одночасно всім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, які безпосередньо унеможливлюють чи ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, що виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) цю обставину підтверджено належними й допустимими засобами доказування.
Отримання представником позивача та позивачем рішення лише 22.12.2023 не може вважатися поважною, об'єктивною і непереборною причиною несвоєчасного звернення до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням процесуальних строків (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Відповідно до правової позиції, яка міститься у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Каракуця проти України», будь-яке порушення права доступу до суду відсутнє, якщо особа не виявила належної зацікавленості у розгляді його справи.
У своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З наведеного вище, суд не вбачає підстав для поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового строку.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Тому, заяву представника позивача - адвоката Гончарука А.В. про ухвалення додаткового рішення слід залишити без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 13, 14, 43, 127, 141, 260, 261, 353-355 ЦПК України, суд, -
У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Гончарука Андрія Володимировича про поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення - відмовити.
Заяву представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Гончарука Андрія Володимировича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №697/2396/23 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий І . І . Деревенський