Справа № 646/11754/24
№ провадження 1-кс/646/2843/2024
25 жовтня 2024 року м.Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова
у складі: слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові клопотання слідчого СВ Куп'янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_6 , в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221100002715 від 23.10.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця с. Акимівка Близнюківського району Харківської області, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, одруженого, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця Збройних сил України головний сержант - командир кулеметного відділення кулеметного взводу стрілецької роти військової НОМЕР_1 у званні молодший сержант, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України,
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з вказаним вище клопотанням посилаючись на те, що у провадженні слідчого відділення Куп'янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області знаходиться кримінальне провадження за № 12024221100002715 від 23.10.2024, у ході досудового розслідування якого ОСОБА_7 пред'явлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України.
В обґрунтування клопотання слідчий вказав, що 23 жовтня 2024 року військовослужбовець Збройних сил України - молодший сержант служби за мобілізацією, головний сержант - командира кулеметного відділення кулеметного взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 військової частини НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував за місцем тимчасової дислокації, тобто за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно ст. 68 Конституції України ОСОБА_5 зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції країни покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Органи військового управління забезпечують неухильне додержання вимог Конституції України стосовно того, що Збройні Сили України не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів державної влади чи перешкоджання їх діяльності. Ніякі надзвичайні обставини, накази чи розпорядження командирів і начальників не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій по відношенню до цивільного населення, його майна та навколишнього середовища. За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу військовослужбовці несуть відповідальність згідно з законом. Права і обов'язки військовослужбовців, які залучаються до здійснення заходів, передбачених частиною четвертою цієї статті, визначаються законом.
Відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 49, 50, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.1,4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України ОСОБА_5 був зобов'язаний додержуватись Конституції і Законів України, бути прикладом високої культури, скромності та витримки, з повагою відноситися до спів службовців, поважати чужу гідність, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від їх вчинення інших, додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; берегти державне майно, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання та виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, досконало володіти зброєю і технікою, тримати їх справними, чистими та готовими до бою, неухильно виконувати правила безпеки під час використання зброї.
Порушуючи вимоги вказаних вище нормативно-правових актів ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, став на шлях злочинної діяльності та вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, 23 жовтня 2024 року, близько о 12 години (більш точного часу встановити під час досудового розслідування не виявилось за можливе), військовослужбовець Збройних сил України, ОСОБА_5 , перебував за місцем тимчасової дислокації, тобто за адресою: АДРЕСА_2 , де після чергування, в порушення статуту Збройних сил України, розпивав спиртні напої.
Перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, у ОСОБА_5 відбувся конфлікт через особисті неприязні стосунки з ОСОБА_8 , який також перебував в стані алкогольного сп'яніння, внаслідок чого у ОСОБА_5 , на ґрунті раптових виниклих неприязних відносин, виник злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_8 , використовуючи при цьому у якості знаряддя вчинення злочину, закріплений за ним АК-74 кал. 5,45 мм., №1685670.
Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині та бажаючи настання саме таких наслідків, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, молодший сержант служби за мобілізацією, головний сержант - командира кулеметного відділення кулеметного взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 військової частини НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у приміщенні кімнати житлового будинку АДРЕСА_2 , використовуючи закріплену за ним автоматичну зброю марки АК-74 кал. 5,45 мм., № НОМЕР_4 , здійснив більше двох пострілів у напрямку ОСОБА_8 , в наслідок чого останній отримав вогнепальне поранення грудної клітини та лівої руки, від даних поранень останній помер на місці.
24.10.2024 о 19 годині 30 хвилин ОСОБА_5 , було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Згідно вимог ст. ст. 42, 276-278 КПК України 24.10.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Як зазначає слідчий, причетність ОСОБА_5 до вчинення вказаного вище кримінального правопорушення підтверджується сукупністю доказів, зібраних в ході досудового розслідування, а саме: протоколом огляду місця події проведеного 23.10.2024 слідчим у в період часу з 15:36-15:43 год. за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого було виявлено та вилучено: АК-74 1989 р.в. № НОМЕР_5 , патрони з магазину АК-74 1989 р.в. - 29 шт., АК-74 1982 р.в. № НОМЕР_4 , патрони з магазину АК-74 1982 р.в. 26 шт., гільза (270,88) 1 шт., гільза (270,81) 1 шт., гільза (60,89) 1 шт., гільза (60,89) 1 шт., гільза (3,84) 1 шт., гільза (270,81) 1 шт., змив з рукоятки АК-74 1982 р.в. № НОМЕР_4 , змив з цівки АК-74 1982 р.в. № НОМЕР_4 , змив з спускового гачку АК-74 1982 р.в. НОМЕР_6 НОМЕР_4 , змив в цівки АК-74 1982 р.в. № НОМЕР_4 , змив з спускового гачку АК-74 1982 р.в. НОМЕР_6 НОМЕР_4 , змив з рукоятки АК-74 1982 р.в. НОМЕР_6 НОМЕР_4 ; показаннями свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які показали, що 23.10.2024 року приблизно о 11:50 годині вони почули з будинку автоматні постріли та коли прийшли перевірити що трапилося, в одній із кімнат будинку на підлозі побачили ОСОБА_8 без ознак життя та поряд з ним на ліжку сидів ОСОБА_13 в руках тримавши свій автомат, кинувши автомат на підлогу, він вибіг на вулицю; лікарським свідоцтвом про смерть № 12-17/25-1-Шв/24 від 24.10.2024 року; протоколом затримання підозрюваного в порядку ст.208 КПК України; повідомленням про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення -злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
У клопотанні слідчий вказує, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років, враховуючи передбачене законом покарання, це може спонукати підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин. Окрім цього, підозрюваний ОСОБА_5 перебуваючи на свободі, може здійснювати тиск та незаконно впливати на свідків по даному кримінальному провадженню, які разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині, тим самим спробувати уникнути кримінальної відповідальності за вчинення вказаного злочину та може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи наявність вищевказаних ризиків, визначених ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий вважає, що застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою не зможе запобігти цим ризикам.
До судового засідання на виконання вимог ч.2 ст.184 КПК України підозрюваному надана копія клопотання про застосування запобіжного заходу та копії матеріалів, якими обґрунтовується клопотання, що підтверджується його підписом.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_14 у судовому засіданні заперечували проти задоволення заявленого клопотання, оскільки прокурором не доведені ризики, що вказані в клопотанні, підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, є військовослужбовцем, тому просять застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або заставу.
Дослідивши надані слідчому судді матеріали клопотання, заслухавши думки учасників процесу, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
За положеннями статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Європейський суд з прав людини у п.п. 127-128 рішення від 10 грудня 2019 року по справі «Кавала проти Туреччини» (CASE of Kavala v. Turkey (аpplication no. 28749/18)) наголосив, що "обґрунтована підозра" означає наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об'єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. Термін "обґрунтованість" також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об'єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачень.
У діях ОСОБА_5 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України, які відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років. Наявні у справі докази у своїй сукупності та взаємозв'язку свідчать про обґрунтованість підозри, отже подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. 184 КПК України.
При цьому слідчий суддя зазначає, що вимога обґрунтованої підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Остаточна кваліфікація дій та доведеність вини підозрюваного підлягають з'ясуванню в процесі досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для обмеження свободи особи має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Слідчим суддею при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою встановлена наявність ризиків, визначених п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: реальна можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду з огляду на усвідомлення ним невідворотності покарання за вчинення особливо тяжкого злочину; ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, які є його побратимами по військовій службі; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. Обґрунтованих доводів того, що ці ризики на теперішній час зменшилися чи перестали існувати, слідчому судді не надано.
Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Clooth v. Belgium» серйозність звинувачень може примусити судові органи помістити обвинуваченого під варту з метою попередження спроб подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб цей ризик був очевидним, а захід таким, що відповідає обставинам справи, зокрема, минулому та особі обвинуваченого.
Крім цього, у п. 73 рішення Європейського суду від 27.02.2018 у справі «Сінькова проти України» (CASE OF SINKOVA v. UKRAINE), (Заява № № 39496/11) зазначено, що тривале тримання під вартою може бути виправданим у конкретній справі тільки за наявності чітких ознак існування суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої свободи.
Зважаючи на те, що кримінальне правопорушення вчинено в умовах воєнного стану, коли у суспільстві наявна велика напруженість та від військовослужбовців очікується максимальна чіткість, стійкість та дисциплінованість з огляду на небезпеку, що виникла у зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України, слідчий суддя вважає, що в даному випадку суворість покарання, передбаченого за злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_5 є достатньо суттєвим елементом при оцінюванні ризику його переховування, оскільки на сьогодні в Україні продовжує діяти правовий режим воєнного стану.
Суд приймає до уваги наявність у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, постійного місця проживання, однак зазначає, що ці обставини існували і на час вчинення інкримінованого правопорушення та не стали для нього достатнім стримуючим фактором.
При вирішенні клопотання сторони захисту щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя враховує, що підозрюваний, будучи військовослужбовцем був обізнаний про порядок зберігання та застосування вогнепальної зброї, нехтуючи правилами несення військової служби, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, пов'язаного із посяганням на найвищу соціальну цінність - життя людини в умовах воєнного стану. Слідчий суддя приймає до уваги відсутність вагомих стримуючих факторів запобігання ризикам, зазначених слідчим, адже лише факт наявності сім'ї, постійного місця проживання, під загрозою суворого покарання нівелює їх. Крім того, суд вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу може створити в очах суспільства уяву безкарності та свавілля.
На підставі викладеного, враховуючи, що на теперішній час ризики зазначені в клопотанні є доведеними та продовжують існувати, зважаючи на те, що оперативно-слідчі дії, направлені на збирання доказів у кримінальному провадженні, тривають, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання слідчого та відмову у задоволенні клопотання сторони захисту.
Відповідно до п.1 ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.
Враховуючи, що злочин, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 вчинено із застосуванням насильства, слідчий суддя розмір застави не визначає.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 176-178, 183,184, 193-197, 205 КПК України, слідчий суддя
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ « Харківський слідчий ізолятор».
Встановити строк дії ухвали - 60 днів з моменту взяття під варту ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто по 23 грудня 2024 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали, у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному, складено та проголошено 19.11.2024 року о 08 годині 30 хвилин.
Слідчий суддя Червонозаводського
районного суду м. Харкова ОСОБА_1