Справа № 646/12627/24
№ провадження 1-кс/646/2983/2024
18 листопада 2024 року м. Харків
Слідчий суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню за №12024226170000474 від 13.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст.309 КК України,
встановив:
У провадження слідчого судді надійшло клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню за №12024226170000474 від 13.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст.309 КК України.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що у провадженні сектору дізнання відділу поліції №1 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області, перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12024226170000474 від 13.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст.309 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 12.11.2024 о 15:09 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на контрольно пропускному пункті "Безлюдівка" виявлено військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мав при собі речовину ззовні схожу на наркотичну (ЖЕО 13137).
13.11.2024 проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на контрольно-пропускному пункті «Безлюдівка», за участю військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в якого в ході огляду місця події було вилучено: один прозорий зіп пакет в середині з речовиною рослинного походження зеленого кольору, який було поміщено до сейф пакету №7363463.
Власником вилученого майна є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 .
Враховуючи викладене, в ході досудового розслідування встановлено, що вказані речі (предмети) мають доказове значення за даним кримінальним провадженням, визнані речовими доказами та зможуть сприяти розкриттю даного кримінального правопорушення та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, а також мають значення для встановлення істини під час досудового розслідування.
Згідно п. 4 ст. 167 КІ1К України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких с достатньо підстав вважати, що вони одержанні внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, згідно п.5 ст. 171 КПК України, повинно бути подано слідчим, прокурором, не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 100 КПК України зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 4 «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 р. № 1104 «Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України» встановлено:п. 4 - речові докази, зберігаються до передачі їх суду в органі, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, або інших місцях зберігання, визначених у цьому Порядку.
На підставі викладеного та зважаючи на те, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів, а завданням арешту є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження речових доказів.
Враховуючи, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, а не застосування такого заходу забезпечення, призведе до втрати вищезазначених речей та настання цих наслідків перешкоджатиме встановленню істини у даному кримінальному провадженні, а також належного збереження речових доказів, прокурор просив клопотання задовольнити.
У судове засідання прокурор не з'явився, звернувся із клопотанням, в якому просив розгляд клопотання проводити за його відсутності, вимоги клопотання підтримав, просив задовольнити.
Власник майна в судове засідання не з'явився, про його місце та час повідомлявся своєчасно та належним чином.
У відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Перевіривши доводи поданого клопотання, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Вимогами п. 1 ч. 2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом. Документи є речовими доказами, якщо вони містять вищевказані ознаки.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Судовим розглядом встановлено наступне.
Наразі триває досудове розслідування у кримінальному провадженні, яке внесено в ЄРДР за №12024226170000474 від 13.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст.309 КК України, яким встановлено, що 12.11.2024 о 15:09 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на контрольно пропускному пункті "Безлюдівка" виявлено військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мав при собі речовину ззовні схожу на наркотичну (ЖЕО 13137).
13.11.2024 проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на контрольно-пропускному пункті «Безлюдівка» за участю військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в якого в ході огляду місця події було вилучено: один прозорий зіп пакет в середині з речовиною рослинного походження зеленого кольору, який було поміщено до сейф пакету №7363463.
Власником вилученого майна є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 .
13.11.2024 вилучені в ході огляду місця події речі, визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні, про що винесено відповідну постанову.
Стороною обвинувачення доведено, що вилучені речі мають значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину та відповідає критеріям, зазначеним уст. 98КПК України. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт вказаного майна, в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1ст. 173 КПК України сторона обвинувачення в цій частині довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1ст. 170 КПК України.
Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.
Таким чином, без накладання арешту на вищевказане майно в подальшому воно може бути приховане, знищене або передано третім особам. Накладення арешту на вилучене майно необхідно з метою забезпечення збереження речового доказу, у зв'язку з чим клопотання слідчого про арешт майна є законним, обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст.170-173,309,372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню за №12024226170000474 від 13.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст.309 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, що вилучене 13.11.2024 під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на контрольно-пропускному пункті «Безлюдівка», а саме: один прозорий зіп пакет в середині з речовиною рослинного походження зеленого кольору, який було поміщено до сейф пакету №7363463.
Майно, на яке накладено арешт, зберігати у встановленому законодавством порядку.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1