Справа №639/5957/24
Провадження №2/639/1805/24
19 листопада 2024 року Жовтневий районний суд м. Харкова
в складі: головуючого - судді Баркової Н.В.,
за участю секретаря - Кобзар І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
16.09.2024 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернувся представник АТ «Райффайзен Банк» з позовом до відповідача ОСОБА_1 та просить стягнути з відповідача достроково заборгованість за Договором №014-RO-82-256114474 від 13.02.2024 року у сумі 199 890,13 грн. та стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 3 028,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що АТ «Райффайзен Банк Аваль» розмістив на власному офіційному сайті в мережі Інтернет «www.raiffeisen.ua» Публічну пропозицію про надання громадянам банківських послуг на умовах, що викладені у Правилах банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен Банк Аваль». У Публічній пропозиції визначено, що фізична особа, яка виявила намір прийняти (акцептувати) цю публічну пропозицію, підписує Заяву про акцепт публічної пропозиції/Угоду, за встановленою формою. Також у Публічній пропозиції зазначено, що ця Публічна пропозиція, Заява про акцепт, Правила, разом із Тарифами, заявами, всіма змінами, додатками, додатковими договорами/угодами до них у сукупності є Договором банківського обслуговування. При цьому договір банківського обслуговування є укладеним з дати приймання банком або кредитним посередником підписаної фізичною особою Заяви про акцепт. Так, ОСОБА_1 звернувся до АТ «Райффайзен Банк Аваль» 08.10.2018 року та підписав Угоду №СМDРІ-39276. Відповідно до цієї угоди відповідач прийняв/акцептував публічну пропозицію АТ «Райффайзен Банк Аваль» про надання послуг в порядку та на умовах, що викладені у Правилах банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен Банк Аваль», що оприлюднені та знаходяться у вільному доступі на сайті банку «www.raiffeisen.ua», висловив повну та безумовну згоду з її умовами. 13.02.2024 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого за всіма правами та обов'язками є АТ «Райффайзен Банк», та ОСОБА_1 було укладено Заяву-Договір про відкриття карткового рахунку та надання Кредиту «Кредит готівкою» №014-RO-82-256114474, за яким кредитор надав позичальнику кредитні кошти на умовах кредитного договору в межах поточного ліміту у розмірі 181 854,92 грн. строком до 13.08.2028 року під 29,90% річних, а позичальник зобов'язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно з умовами договору та тарифами кредитора, та виконати інші зобов'язання в порядку та у строки, визначені заявою-договором. Таким чином, як на це посилається представник позивача, Банк виконав свої зобов'язання. З укладенням заяви-договору у відповідача виник обов'язок повернути банку кредит та відсотки у строки та розмірах чітко встановлених заявою-договором та Правилами, у разі прострочення якого кредитор має право достроково стягнути заборгованість за кредитом та відсотки. Проте, всупереч вимогам Кредитного Договору відповідач не виконує взяті на себе договірні зобов'язання, не здійснює сплату Банку обов'язкового щомісячного платежу за користування кредитом та відсотків за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим станом на 26.07.2024 року заборгованість відповідача перед АТ «Райффайзен Банк» становить 199 890,13 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 180 000,55 грн., в т.ч. прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 6 960,81 грн.; заборгованості за відсотками у розмірі 19 889,58 грн., в т.ч. прострочена заборгованість за відсотками у сумі 17 977,93 грн.
У зв'язку з викладеним позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова 19.09.2024 року прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Призначено судове засідання.
В судове засідання 19.11.2024 року учасники справи не з'явились, повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи.
Представник позивача АТ «Райффайзен Банк» подав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи за його відсутності та не заперечував проти заочного розгляду справи.
Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ст. 128 ЦПК України у судове засідання не з'явився, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив не надав, у зв'язку з чим на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 19.11.2024 року проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст.ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 08.10.2018 року звернувся до АТ «Райффайзен Банк Аваль» та підписав Угоду №СМDРІ-39276 про акцепт Публічної пропозиції/Угода (а.с.19-21).
Відповідно до цієї угоди відповідач ОСОБА_1 прийняв/акцептував публічну пропозицію АТ «Райффайзен Банк Аваль» про надання послуг в порядку та на умовах, що викладені у Правилах банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен Банк Аваль», що оприлюднені та знаходяться у вільному доступі на сайті банку «www.raiffeisen.ua», висловив повну та безумовну згоду з її умовами.
13.02.2024 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого за всіма правами та обов'язками є АТ «Райффайзен Банк», та ОСОБА_1 було укладено Заяву-Договір про відкриття карткового рахунку та надання Кредиту «Кредит готівкою» №014-RO-82-256114474, за яким кредитор надав позичальнику кредитні кошти на умовах кредитного договору в межах поточного ліміту у розмірі 181 854,92 грн. строком до 13.08.2028 року під 29,90% річних, а позичальник зобов'язався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно з умовами договору та тарифами кредитора, та виконати інші зобов'язання в порядку та у строки, визначені заявою-договором. Також з укладенням заяви-договору у відповідача виник обов'язок повернути банку кредит та відсотки у строки та розмірах чітко встановлених заявою-договором та Правилами, у разі прострочення якого кредитор має право достроково стягнути заборгованість за кредитом та відсотки. (а.с.7-16).
Банк виконав свої зобов'язання, що підтверджується випискою по рахунку на суму виданого кредиту в розмірі 181 854,92 грн. (а.с.16 (зворот) - 18, 22).
Проте, всупереч вимогам Кредитного Договору відповідач ОСОБА_1 не виконує взяті на себе договірні зобов'язання, не здійснює сплату Банку обов'язкового щомісячного платежу за користування кредитом та відсотків за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим станом на 26.07.2024 року заборгованість відповідача перед АТ «Райффайзен Банк» становить 199 890,13 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 180 000,55 грн., в т.ч. прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 6 960,81 грн.; заборгованості за відсотками у розмірі 19 889,58 грн., в т.ч. прострочена заборгованість за відсотками у сумі 17 977,93 грн. (а.с.6).
Позивачем відповідачу 26.07.2024 року направлялась вимога про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором в зазначеному вище розмірі (а.с.23-28).
Проте доказів сплати заборгованості відповідачем суду не надано.
Виходячи з вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права чи інтересу.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України та відповідно до ч.ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Положеннями ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов'язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов'язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).
Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як передбачено ч.1,2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з п. 21 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» договір про відкриття кредитної лінії є одним із видів кредитного договору, а кредитна лінія - однією із форм її кредитування, в якій у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту кількома частинами (траншами).
Відповідно до ст.ст. 526-530, 610-612, 623, 625 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору, вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, у встановлений строк (термін). Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Як визначено ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За змістом ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
В даному випадку відповідач ОСОБА_1 уклав з позивачем 13.02.2024 року Заяву-Договір про відкриття Поточного рахунку та надання Кредиту «Кредит готівкою» №014-RO-82-256114474 в письмовій формі, однак не виконав умови кредитного договору у визначений строк, що підтверджено дослідженими в судовому засіданні доказами, а також не надав відзиву на позов з відповідними запереченнями і доказами на їх підтвердження, відтак, суд, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі, які засновані на законі та умовах договору, у зв'язку з чим з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №014-RO-82-256114474 від 13.02.2024 року у розмірі 199 890,13 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 180 000,55 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 19 889,58 грн.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
Окрім того, у зв'язку із задоволенням позову на підставі вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у сумі 3 028,00 грн. (а.с. 5).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 7, 12, 13, 19, 43, 76, 81, 82, 89, 131, 133, 141, 258, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, ст.ст. 258, 526, 549, 610-612, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» заборгованість за кредитним договором №014-RO-82-256114474 від 13.02.2024 року у розмірі 199 890 (сто дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто) гривень 13 копійок, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 180 000,55 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 19 889,58 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк», ЄДРПОУ: 14305909, юридична адреса: 01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4-А;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 19.11.2024 року.
Суддя Н.В. Баркова