18 листопада 2024 року справа №200/4950/21
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року у справі № 200/4950/21 (головуючий І інстанції Молочна І.С.) за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил, яка полягає в не урахуванні грошової винагороди за участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській областях під час нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил нарахувати та виплатити звільненому з військової служби у запас ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби за 30 календарних років служби у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням грошової винагороди за участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів - з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил, яка полягає в не урахуванні грошової винагороди за участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській областях під час нарахування та виплати компенсації за невикористанні відпуски у кількості 336 діб звільненому з військової служби у запас ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил нарахувати та виплатити звільненому з військової служби у запас ОСОБА_1 компенсацію за невикористанні відпуски у кількості 336 діб з урахуванням грошової винагороди за участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів - з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті звільненому з військової служби у запас ОСОБА_1 компенсації за невикористанні відпуски у кількості 336 діб з урахуванням кратності відповідно до вимог пункту 3 розділу XXXI наказу Міністерства оборони України від 7 червня 2018 року №260;
- зобов'язати Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил компенсацію за невикористанні відпуски у кількості 336 діб з урахуванням кратності 3,8 календарних дня за кожен невикористаний день відпустки відповідно до вимог пункту 3 розділу XXXI наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 - з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті звільненому з військової служби у запас ОСОБА_1 грошового забезпечення, матеріальних допомог на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань за період служби з 01 березня 2018 року по 21 серпня 2020 року, а також відмові у перерахунку та виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористанні відпуски з урахуванням посадового окладу за військовим званням полковник юстиції обрахованого у спосіб та в розмірі, передбаченому приміткою до Додатку 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2018 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов'язати Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил перерахувати та виплатити звільненому з військової служби у запас ОСОБА_1 грошове забезпечення, матеріальні допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань за період служби з 1 березня 2018 року по 21 серпня 2020 року, а також перерахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби та компенсацію за невикористанні відпуски з урахуванням посадового окладу за військовим званням полковник юстиції обрахованого у спосіб та в розмірі, передбаченому приміткою до Додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2018 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті звільненому з військової служби у запас ОСОБА_1 грошового забезпечення в порядку та в розмірах, передбачених статтею 81 Закону України «Про прокуратуру» за період служби з 26 березня 2020 року по 21 серпня 2020 року.
- зобов'язати Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил нарахувати та виплатити грошове забезпечення звільненому з військової служби у запас ОСОБА_1 відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням положень: п. 3-1 Порядку виплати шомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1090, додатку 16 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, п. 2-1 Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року №414, Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», (з урахуванням приписів примітки до даного Додатку), а також грошової винагороди за участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів за період служби з 26 березня 2020 року по 21 серпня 2020 року - з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті звільненому з військової служби у запас ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористані відпуски з урахуванням грошового забезпечення, обрахованого в порядку та в розмірах, передбачених статтею 81 Закону України «Про прокуратуру»;
- зобов'язати Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні та компенсацію за невикористані відпуски звільненому з військової служби у запас ОСОБА_1 виходячи з грошового забезпечення, обрахованого в порядку та в розмірах, передбачених статтею 81 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням положень: п. 3-1 Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1090, додатку 16 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, п. 4- 1 Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року №414, Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», (з урахуванням приписів примітки до даного Додатку), а також грошової винагороди за участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, з урахуванням раніше виплачених сум за період служби.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2021 року позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті, звільненому з військової служби у запас ОСОБА_1 , компенсації за невикористанні відпуски у кількості 336 діб з урахуванням кратності відповідно до вимог п. З розділу XXXI наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260;
- зобов'язано Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил нарахувати та виплатити, звільненому з військової служби у запас ОСОБА_1 , компенсацію за невикористанні відпуски у кількості 336 діб з урахуванням кратності 3,8 календарних дня за кожен невикористаний день відпустки відповідно до вимог п. З розділу XXXI наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 - з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил, яка полягає у ненарахуванні таневиплаті, звільненому з військової служби у запас ОСОБА_1 , грошового забезпечення в порядку та в розмірах, передбачених ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» за період служби з 26 березня 2020 року по 21 серпня 2020 року;
- зобов'язано Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил нарахувати та виплатити грошове забезпечення, звільненому з військової служби у запас ОСОБА_1 , відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням положень: п. 3-1 Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1090, додатку 16 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, п. 2-1 Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 № 414, Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», (з урахуванням приписів примітки до даного Додатку), а також грошової винагороди за участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської редерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів за період служби з 26 березня 2020 року по 21 серпня 2020 року - з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті, звільненому з військової служби у запас ОСОБА_1 , одноразової грошової допомоги при звільненні та компенсації за невикористанні відпуски, з урахуванням грошового забезпечення, обрахованого в порядку та в розмірах, передбачених ст. 81 Закону України «Про прокуратуру»;
- зобов'язано Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні та компенсацію за невикористанні відпуски, звільненому з військової служби у запас ОСОБА_1 , виходячи з грошового забезпечення, обрахованого в порядку та в розмірах, передбачених ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», з урахуванням положень: п. 3-1 Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1090, додатку 16 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, п. 4-1 Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 № 414, Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», (з урахуванням приписів примітки до даного Додатку), а також грошової винагороди за участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів - з урахуванням раніше виплачених сум за період служби;
- в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 7 серпня 2023 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2021 року у справі № 200/4950/21 - залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 5 червня 2024 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 7 серпня 2023 року у справі № 200/4950/21 у частині відмови в задоволені позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача, через неврахування грошової винагороди при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та компенсації за невикористані 336 діб відпустки та щодо нарахування й виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та компенсації за невикористані 336 діб відпустки з урахуванням грошової винагороди - скасовано, а справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.
Скасовуючи рішення судів попередніх інстанції, Верховний Суд дійшов наступних висновків.
Для правильного вирішення цієї позовної вимоги судам необхідно установити характер виплати винагороди за участь в АТО, дослідити наявні у матеріалах справи лист Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил, довідку про безпосередню участь ОСОБА_1 в операції об'єднаних сил (АТО), забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України та довідки про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпечені їх здійснення, розрахункові листи виплат, здійснених позивачу, та залежно від встановленого, зробити розрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні, що є процесуальним обов'язком суду.
Таким чином, висновки суду першої та апеляційної інстанцій про те, що щомісячна грошова винагорода має тимчасовий характер, залежить від певних умов та порядку, а також не включається до складу одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, без з'ясування її виплати (періодичності), ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права.
Позовна вимога щодо необхідності включення додаткової грошової винагороди при розрахунку компенсації за невикористанні дні відпустки складових грошового забезпечення військовослужбовців як обрахункової величини, є аналогічною попередній вимозі за своїм правовим обґрунтуванням.
Звільнена особа з військової служби на день виключення зі списків особового складу військової частини, установи має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням та має право на отримання грошової компенсації за всі дні невикористаних відпусток.
Так, відповідачем на користь позивача було виплачено компенсацію за невикористані дні відпустки.
Оспорюваним у цьому випадку є невключення при розрахунку такої компенсації грошової винагороди за участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській областях.
З урахуванням наведеного колегія суддів зазначила, що ця позовна вимога щодо складових грошового забезпечення військовослужбовців як обрахункової величини, є аналогічною попередній вимозі за своїм правовим обґрунтуванням, а тому підлягає вирішенню з огляду на викладене вище.
Суди попередніх інстанцій не встановили обставин, які мають значення для правильного вирішення цієї справи, питання включення виплат ОСОБА_1 залишається спірним, без додаткового з'ясування обставин справи не може бути вирішено.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року змінено назву відповідача «Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил» на нову, відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - «Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону» (т.2 а.с. 116-121).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року позов задоволено:
- визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил через неврахування грошової винагороди при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та компенсації за невикористані 336 діб відпустки;
- зобов'язано Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Східного регіону нарахувати й виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 89807 грн. 55 коп. та компенсацію за невикористані 336 діб відпустки в розмірі 64891 грн. 90 коп.
Відповідачем подано апеляційну скаргу на рішення суду, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову через порушення норм матеріального, процесуального права, неповне з'ясування обставин.
Щодо порушення норм процесуального права.
Апелянт вважає, що справа помилково розглядалась судом першої інстанції у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Предметом розгляду справи № 200/4950/21 є питання правомірності неврахування до розрахунку грошової допомоги військовослужбовців при звільненні всіх складових грошового забезпечення та нездійснення відповідних виплат.
Велика Палата Верховного Суду своєю постановою від 29.09.2020 у справі № 712/5476/19 чітко визначила, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема з приводу проходження публічної служби (пункт 2 частини першої статті 19 КАС України). За змістом пункту 17 частини першої статті 4 КАС України військова служба належить до служби публічної.
Отже спірні відносини між відповідачем та позивачем виники виключно у зв'язку з проходженням останнім публічної служби.
Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України справами незначної складності є, у тому числі, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Відповідно до примітки до ст. 513 Закону України «Про запобігання корупції» під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище розуміються, у тому числі: Генеральний прокурор, його перший заступник та заступник, прокурори, слідчі і дізнавачі.
Оскільки у даній справі позивач ОСОБА_1 , як прокурор-військовослужбовець, одержував заробітну плату (грошове забезпечення) за рахунок коштів державного бюджету та здійснював встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, оскаржує бездіяльність Спеціалізованої прокуратури під час проходження публічної служби (тобто про проходження публічної служби особи, яка у значені Закону України «Про запобігання корупції» займає відповідальне становище), то така справа не підлягає розгляду у порядку спрощеного провадження.
Також, на думку апелянта, спірні правовідносини у справі № 200/4950/21 стосуються питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа становить значний суспільний інтерес, оскільки стосується широкого кола суб'єктів правовідносин, зокрема прокурорів-військовослужбовців органів прокуратури України.
Крім того, при застосуванні норм матеріального права до спірних правовідносин судом першої інстанції неправильно враховані висновки Верховного Суду, що викладено у постанові від 14.04.2019 у справі № 820/3719/18.
Зокрема, у зазначеній справі Верховним Судом досліджено та надано правову оцінку іншому питанню, а саме: щомісячній додатковій грошовій винагороді, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 889 від 22.10.2010, чи входить остання до структури і складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого нараховується й виплачується одноразова грошова допомога.
Ця винагорода має окремий, особливий і разовий характер виплати, оскільки виплачується тільки тим категоріям військовослужбовців, перелік яких наведений у цій постанові, і тоді, коли у фонді грошового забезпечення наявні (передбачені) кошти для її виплати. В свою чергу, Генеральна прокуратура України жодного наказу на виконання постанови КМУ № 889 не приймала, розмір додаткової грошової винагороди не встановлювала.
Ключовим у справі № 200/4950/21 є питання, зокрема, чи має винагорода за безпосередню участь в АТО/ООС постійний характер та, відповідно, чи входить така винагорода до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється вихідна допомога при звільненні.
Правові висновки щодо зазначеного питання викладено у постановах Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 266/2322/16-а, від 12.04.2021 у справі №812/1478/16, від 02.06.2021 у справі №240/11441/19, від 10.06.2021 у справі №126/2383/16-а, від 17.06.2021 у справі № 423/2139/17, від 15.06.2022 у справі №420/5223/21.
Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону є розпорядником нижчого рівня, який у своїй діяльності підпорядкований Офісу Генерального прокурора, як головному розпоряднику, та в своїй діяльності координується через нього.
Механізм взаємодії між Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Східного регіону та Офісом Генерального прокурора у випадку виникнення потреби у виконанні рішення суду про нарахування та виплату заробітної плати (грошового забезпечення) регулюється Бюджетним кодексом України та іншими законодавчими актами, що регулюють питання взаємовідносин між головним розпорядником бюджетних коштів та розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня.
Відповідно до частини другої статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII від 20.12.1991 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, на підставах, визначених пунктом 1 частини другої статті 36 Закону України «Про розвідку», а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Частиною другою статті 9 Закону України №2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Тобто, до грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункової величини, не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
Згідно з пунктом 5 розділу Порядку № 260 одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби обчислюється з розміру місячного грошового забезпечення, до якого звільненим із займаних посад включаються щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за останньою займаною посадою.
Щодо наявності/відсутності підстав для включення винагороди за безпосередню участь в АТО/ООС до складу грошового забезпечення.
Винагорода за участь в АТО/ООС належить до одноразових додаткових видів грошового забезпечення, який не враховується при обчисленні та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовців.
Аналіз постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 18 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичної операції», пунктів 3 та 5 розділу ІІ Порядку виплати військовослужбовцям військових прокуратур винагороди за безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській областях чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 26.07.2018 № 152, дає підстави вважати, що винагорода за участь в антитерористичній операції є додатковою виплатою військовослужбовцям, яких залучено до участі у ній.
При цьому, виплата винагороди залежить від певних умов та лише в означений період. Тобто, така виплата не є постійною і не має систематичного характеру, а її розмір залежить як від днів участі в антитерористичній операції, так і від виконаних завдань, що визначається наказом командира.
За таких обставин, винагорода за участь в антитерористичній операції є тимчасовою виплатою для тих військовослужбовців, які залучені до участі у ній, вона залежить від певних обставин, її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, у зв'язку з чим така винагорода не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, який є складовим елементом грошового забезпечення, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні відповідно до Закону № 2011.
При цьому, факт отримання позивачем винагороди за участь в АТО/ООС протягом більш ніж чотирьох років підтверджує не системність такої виплати, а лише системне виконання Державою свого обов'язку щодо реалізації соціального захисту військовослужбовців під час виконання військового обов'язку на територіях з особливим статусом.
Таким чином, під час розгляду справи № 200/4950/21 та ухвалення рішення суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку стосовно того, що винагорода за участь в АТО/ООС є невід'ємною складовою частиною грошового забезпечення позивача, носила постійний характер, оскільки нараховувалася та виплачувалася останні 24 місяці перед звільненням. Судом першої інстанції також залишено поза увагою те, що подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді, оскільки в частині застосування норм права не враховано правові висновки суду касаційної інстанції.
У постанові Верховного Суду від 25.11.2022 у справі № 240/5230/18 суд дійшов до висновку, що така винагорода є додатковою виплатою військовослужбовцям, яких залучено до участі у ній. Виплата винагороди залежить від певних умов та лише в означений період, а також під час безпосереднього перебування на стаціонарному лікуванні після отриманих у такий період порань (контузії, травми, каліцтва). Тобто, така виплата не є постійною і не має систематичний характер, а її розмір залежить від днів участі в антитерористичній операції так і від виконаних завдань, що визначаються наказом командира.
Таким чином, касаційний суд дійшов до висновку, що оскільки винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції не є постійною і не має систематичний характер, її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, у зв'язку з чим, така винагорода не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, який є складовим елементом цього забезпечення. Таке правозастосування відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним серед іншого в постановах від 24.04.2019 у справі № 266/2322/16-а, від 12.04.2021 у справі №812/1478/16, від 02.06.2021 у справі №240/11441/19, від 10.06.2021 у справі №126/2383/16-а, від 17.06.2021 у справі № 423/2139/17, від 15.06.2022 у справі №420/5223/21.
Таким чином, Спеціалізованою прокуратурою, виплати, що проведені з позивачем при звільненні, були здійснені з дотриманням чинного законодавства і проведені у повному обсязі, отже підстави для перерахунку та виплати вихідної допомоги та компенсації за невикористані відпустки у кількості 336 днів при звільненні з військової служби та органів прокуратури - відсутні.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволенні з посиланням на висновки Верховного суду в постанові від 05.06.2024 року у цій справі
Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 23.10.2015 року позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Позивач з 2 квітня 1998 року по 21 серпня 2020 року, включно, безперервно проходив службу в органах прокуратури України, послідовно обіймаючи посади слідчих та прокурорів у її структурних підрозділах.
Наказом Військової прокуратури об'єднаних сил № 501к від 14.08.2020 року, ОСОБА_1 , звільнено з посади начальника режимно-секретної частини військової прокуратури об'єднаних сил та з органів прокуратури (т. 1 а.с. 52-54, 70).
Згідно довідки № 340 від 24.12.2019 року про безпосередню участь особи в операції об'єднаних сил (антитерористичній операції), забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України ОСОБА_1 з 10 травня 2015 року по 30 квітня 2018 року безпосередньо приймав участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, забезпеченні її проведення відповідно на посадах: прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління нагляду за додержанням законів об'єднаними силами антитерористичної операції Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України та начальника режимно-секретної частини (на правах відділу) військової прокуратури сил антитерористичної операції. З 1 травня 2018 року по теперішній час ОСОБА_1 приймав участь в операції об'єднаних сил, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення на посаді начальника режимно-секретної частини (на правах відділу) військової прокуратури об'єднаних сил (т. 1 а.с. 50).
Згідно довідки № 96 від 23.02.2021 року про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення ОСОБА_1 з 1 травня 2018 року по 21 серпня 2020 року брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення перебуваючи безпосередньо у районах та в період здійснення зазначених заходів на посаді начальника режимно-секретної частини (на правах відділу) військової прокуратури об'єднаних сил.
Підстава: наказ тимчасово виконуючого обов'язки першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 08.06.2018 року № 8/ДСК, наказ начальника Генерального штабу ЗСУ від 08.09.2020 (т. 1 а.с. 51).
Згідно розрахункового листа за 2020 рік позивачу нараховано та виплачено винагороду за участь в антитерористичній операції (винагорода АТО): 5131,86 грн. - січень, 8228,67 грн. - лютий, 8268,67 грн.- березень, 8838, 20грн. - квітень, 8838,20 грн. - травень, 8838,20 грн. - червень, 8838,20 грн. - липень, 5987,17 грн. - серпень (т. 1 а.с. 55).
Згідно листа Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил від 24.03.2021 року № 13-17 вих 21 позивачу при звільненні виплачено:
- одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 30 повних календарних років служби, згідно ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в розмірі 44191, 00 * 50% * 30 (662 865, 00грн.);
- грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, згідно ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» загальною кількістю 336 днів в розмірі 478974, 72грн. (44191, 00/31*336).
Розрахунок вищевказаних виплат здійснено виходячи з наступних видів грошового забезпечення за серпень 2020 року: посадовий оклад - 7750,00 грн., оклад за військове звання - 1480,00грн., вислуга років (50%) - 4615,00грн., ОВР (100%) - 13845, 00 грн., надбавка за доступ до державної таємниці (50%) - 3875, 00 грн., щомісячна премія за серпень 2020 року (40%) - 12626, 00 грн. Всього: 44191, 00 грн. (т. 1 а.с. 47-49).
Наказом Генеральної прокуратури України від 26 липня 2018 року № 152 затверджено Порядок виплати військовослужбовцям військових прокуратур винагороди за безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській областях чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду (далі - Порядок № 152).
Згідно п. 1 розділу II Порядку № 152 військовослужбовцям за безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода в розмірі до 100 відсотків місячного грошового забезпечення у межах бюджетних призначень.
За п.п. 3 та 5 розділу II Порядку № 152 винагорода виплачується пропорційно часу участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, який обраховується з дня фактичного початку участі у цих заходах до дня завершення такої участі, на підставі відповідних наказів керівництва штабу антитерористичної операції, Об'єднаного оперативного штабу Збройних Сил України та інших оперативних штабів про включення (виключення) військовослужбовців до складу сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, з метою виконання службових завдань.
За час звільнення від виконання службових обов'язків, перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (крім випадків безперервного стаціонарного лікування після отриманих поранень (контузії, травми, каліцтва), у щорічній основній, щорічній додатковій відпустках, відпустці за сімейними обставинами, відрядження за межі районів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях чи проведення антитерористичній операції, інших заходів в умовах особливого періоду виплата винагороди не здійснюється.
За п. 1 розділу III Порядку № 152 винагорода виплачується військовослужбовцям за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу керівника органу прокуратури, підготовленого кадровим підрозділом та погодженого бухгалтерською службою цього органу прокуратури.
У разі звільнення військовослужбовця з органів військової прокуратури з метою своєчасного і повного розрахунку з військовослужбовцем винагорода виплачується за поточний місяць пропорційно часу участі у розмірі, визначеному наказом Генерального прокурора за попередній місяць, про що зазначається у наказі про звільнення.
Згідно ч.ч. 2-4 статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
За п. 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Верховний Суд в постановах від 14 квітня 2020 року у справі № 820/3719/18, від 18 травня 2023 року у справі № 640/6874/20, від 18 квітня 2022 року у справі № 520/9821/2020, враховуючи висновок Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 825/997/17, зазначив, що щомісячна додаткова грошова винагорода за участь в АТО/ООС входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців Військової прокуратури об'єднаних сил, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби.
Верховний Суд в постанові від 14 квітня 2020 року у справі № 820/3719/18 зазначив, що частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-ХІІ Міністру оборони України надано повноваження лише визначати порядок виплати грошового забезпечення, тоді як право визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та види виплат військовослужбовцям, які включаються до складу місячного грошового забезпечення законом, не віднесено до його компетенції та може бути змінений лише законодавцем. При визначенні розміру грошового забезпечення застосуванню підлягає саме Закон № 2011-ХІІ, а не підзаконні акти, які звужують поняття грошового забезпечення та суперечать вимогам зазначеного Закону.
Питання складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні, була предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі № 825/997/17. Приймаючи постанову від 10 листопада 2021 року у вказаній справі, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків: “встановлення підзаконним нормативно правовим актом порядку та умов виплати щомісячної додаткової грошової винагороди не може звужувати чи заперечувати права на отримання такої винагороди, встановленого актом вищої юридичної сили. Ієрархічні колізії нормативно-правових актів долаються шляхом застосування норми, яка закріплена в нормативно-правовому акті, що має вищу юридичну силу. Нормами Закону № 2011-XII також встановлено право військовослужбовців на виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.
До спірних правовідносин не підлягають застосуванню норми Інструкції № 260 в частині обмеження включення до грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, щомісячної додаткової грошової винагороди. Відтак щомісячна додаткова грошова винагорода входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби.
Щомісячна додаткова грошова винагорода виплачувалась постійно щомісяця з 01 червня 2015 року до дня звільнення особи із військової служби. Тому обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що розрахунок грошової допомоги при звільненні позивачки повинен був проводитися з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди. Водночас висновок суду апеляційної інстанції про те, що щомісячна грошова винагорода має тимчасовий характер, незважаючи на її виплату щомісяця, залежить від певних умов та порядку, а також не включається до складу одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права.
В цій постанові Велика Палата Верховного Суду також врахувала, що питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/2738/17, при прийнятті постанови від 6 лютого 2019 року, відповідно до висновків якої також підтверджено той факт, що до розрахунку одноразової грошової винагороди військовослужбовцю при звільненні та при обчисленні компенсації за невикористанні відпустки повинна бути включена додаткова грошова винагорода ) та винагорода за участь в АТО/ООС.
Отже, Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо порядку обчислення одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, визначивши, що щомісячна додаткова грошова винагорода входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби.
З огляду на викладене розрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні позивача повинен був проводитися з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди.
Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року № 260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).
За п. 7 розд. І Порядку № 260 середньоденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного військовослужбовцю за повний календарний місяць, на кількість календарних днів місяця, за який здійснюється виплата.
Згідно п. 6 розд. ХХХІ Порядку № 260, розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою.
За п. 5 розд. ХХХІІ Порядку № 260, одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби обчислюється з розміру місячного грошового забезпечення, до якого включаються: звільненим із займаних посад - щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення (крім винагород) за останньою займаною посадою.
Згідно п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» № 113- ІХ від 19.09.2019 року, за прокурорами військових прокуратур зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови КМУ, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.
Не є спірним між сторонами, що в період з 01.03.2020 року 21.08.2020 року розмір посадового окладу за посадою начальника режимно - секретної частини військової прокуратури об'єднаних сил складав 7750,00 грн., відповідно до постанови КМУ «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» від 30.08.2017 року № 657.
Крім того, сторонами не заперечується, що в період з 01.03.2018 року по 21.08.2020 року оклад за військовим званням полковник юстиції складав 1480,00 грн. та був розрахований відповідно до частини 4 постанови КМУ № 704 від 30 серпня 2017 року, відповідно до якого розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатком № 14.
Згідно листа Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил від 24.03.2021 року №13-17 вих 21 позивачу при звільненні було виплачено:
- одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 30 повних календарних років служби, згідно ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в розмірі 44191,00 * 50% * 30 (662865,00 грн.);
- грошову компенсацію за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, згідно зі статтею 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» загальною кількістю 336 днів в розмірі 478974,72 грн.
Розрахунок вищевказаних виплат здійснено виходячи з наступних видів грошового забезпечення за серпень 2020 року: посадовий оклад - 7750,00 грн., оклад за військове звання - 1480,00 грн., вислуга років (50%) - 4615,00 грн., ОВР (100%) - 13845,00 грн., надбавка за доступ до державної таємниці (50%) - 3875,00 грн., щомісячна премія за серпень 2020 року (40%) - 12626,00 грн. Всього: 44191,00 грн. (т. 1 а.с. 47-49).
Враховуючи висновки суду касаційної інстанції, при розрахунку одноразової грошової допомоги відповідачем протиправно не враховано винагороду позивача за участь в антитерористичній операції за серпень 2020 року в розмірі 5987,17 грн.
Отже, розмір грошового забезпечення за серпень 2020 року повинен бути визначений з урахуванням наступних складових: посадовий оклад - 7750,00 грн., оклад за військове звання - 1480,00 грн., вислуга років (50%) - 4615,00 грн., ОВР (100%) - 13845,00 грн., надбавка за доступ до державної таємниці (50%) - 3875,00 грн., щомісячна премія за серпень 2020 року (40%) - 12626,00 грн., винагорода за участь в антитерористичній операції за серпень - 5987,17 грн. Всього: 50178,17 грн.
Одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 30 повних календарних років служби, згідно зі статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в складає 752672,55 грн. (50178,17 * 50% * 30), несплачена решта суми становить 89807,55 грн. (752672,55 грн. - 662865,00 грн.).
Грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, згідно зі статтею 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» загальною кількістю 336 днів в розмірі 543866,62 грн. (50178,17/31*336), несплачена решта суми становить 64891,90 грн. (543866,62 грн. - 478974,72 грн.).
Суд касаційної інстанції в мотивувальній частині постанови від 5 червня 2024 року наголосив на необхідності здійснення розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, що є процесуальним обов'язком суду.
Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В апеляційній скарзі апелянт посилався на висновки в постановах Верховного Суду від 25.11.2022 у справі № 240/5230/18, від 24.04.2019 у справі № 266/2322/16-а, від 12.04.2021 у справі №812/1478/16, від 02.06.2021 у справі №240/11441/19, від 10.06.2021 у справі №126/2383/16-а, від 17.06.2021 у справі № 423/2139/17, від 15.06.2022 у справі №420/5223/21, в яких касаційний суд дійшов до висновку, що оскільки винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції не є постійною і не має систематичний характер, її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, у зв'язку з чим, така винагорода не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, який є складовим елементом цього забезпечення.
У зв'язку з чим, апелянт вважає, що винагорода за участь в АТО/ООС належить до одноразових додаткових видів грошового забезпечення, який не враховується при обчисленні та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовців.
Апеляційний суд не бере до уваги ці доводи апелянта з посиланням на зазначену практику касаційного суду та враховує висновки Верховного Суду в постанові від 05.06.2024 року у цій справі, які зазначені в пунктах 54-59, згідно яких Велика Палата Верховного Суду також врахувала, що питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/2738/17, при прийнятті постанови від 6 лютого 2019 року, відповідно до висновків якої також підтверджено той факт, що до розрахунку одноразової грошової винагороди військовослужбовцю при звільненні та при обчисленні компенсації за невикористанні відпустки повинна бути включена додаткова грошова винагорода ) та винагорода за участь в АТО/ООС.
Отже, Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України щодо порядку обчислення одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, визначивши, що щомісячна додаткова грошова винагорода входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про:
- визнання протиправною бездіяльності Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил через неврахування грошової винагороди при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та компенсації за невикористані 336 діб відпустки;
- зобов'язання Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Східного регіону нарахувати й виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 89807 грн. 55 коп. та компенсацію за невикористані 336 діб відпустки в розмірі 64891 грн. 90 коп.
Щодо розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного провадження.
Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України справами незначної складності є, у тому числі, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Відповідно до примітки до ст. 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище розуміються, зокрема, судді.
Апеляційний суд враховує, що у даній справі позивач на дату розгляду справи в суді першої інстанції не є прокурором, тобто не є особою, яка у значені Закону України «Про запобігання корупції» займає відповідальне та особливо відповідальне становище, тому така справа підлягає розгляду у порядку спрощеного провадження. Щодо доводів апелянта про те, що ключовим у справі № 200/4950/21 є питання, зокрема, чи має винагорода за безпосередню участь в АТО/ООС постійний характер та, відповідно, чи входить така винагорода до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється вихідна допомога при звільненні, апеляційний суд враховує наступне.
Згідно розрахункового листа за 2020 рік позивачу нараховано та виплачено винагороду за участь в антитерористичній операції (винагорода АТО): 5131,86 грн. - січень, 8228,67 грн. - лютий, 8268,67 грн.- березень, 8838, 20грн. - квітень, 8838,20 грн. - травень, 8838,20 грн. - червень, 8838,20 грн. - липень, 5987,17 грн. - серпень (т. 1 а.с. 55).
Таким чином, позивачу нараховано винагороду за участь в антитерористичній операції щомісячно з січня по серпень 2020 року, що підтверджує постійний характер такої виплати.
Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Керуючись ст.ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року у справі № 200/4950/21 за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 18 листопада 2024 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: А.А. Блохін
І.В. Сіваченко