Справа № 33/824/3651/2024 Головуючий суддя у суді першоїінстанції: Василенко Т.К.
04 листопада 2024 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Сітайло О.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 травня 2024 року,
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 травня 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 29.02.2024 року о 16 год. 34 хв. в Київській області Броварського району, с. Скибин, по вул. Київська, 97 керував транспортним засобом «Volkswagen Passat В6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортними засобами, тобто вчинив правопорушення повторно протягом року згідно постанови серії ЕАС №7081088 від 30.05.2023 року.
Не погоджуючись із постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 травня 2024 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 травня 2024 року скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та працівниками поліції під час складання та оформлення матеріалів допущенні такі порушення норм матеріального та процесуального права, що унеможливлюють притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Крім того, суд першої інстанції розглянув справу у відсутність ОСОБА_1 та його захисника Семиряки О.М., проігнорував клопотання ОСОБА_1 про зупинення судового провадження у зв'язку з його мобілізацією, що є порушенням ч. 1 ст. 335 КПК України.
У судове засідання ОСОБА_1 та його захисник Семиряка О.М., будучи належним чином повідомлені про судове засідання, не з'явилися, причин неявки суду не повідомили; будь-яких клопотань чи заяв до суду від них не надходило.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді, вивчив матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідив докази, зібрані у адміністративних матеріалах, перевірив доводи апеляційної скарги та дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За особливостями конструкції об'єктивної сторони склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, є формальним, тобто є закінченим з моменту повторного протягом року вчинення передбаченої законом дії.
За змістом п. 2.1. «а» Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
В рішення по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підлягає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Як убачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД за № 633974 від 29.02.2024 року, ОСОБА_1 29.02.2024 року о 16 год. 34 хв. на в Київській області, Броварський район, в с. Скибин по вул. Київська, 97 керував транспортним засобом «Volkswagen Passat В6» реєстраційний номер НОМЕР_1 , належність - в/ч НОМЕР_2 , не маючи права керування транспортними засобами, вчинив правопорушення повторно протягом року згідно постанови серії ЕАС №7081088 від 30.05.2023 року.
Всупереч доводам апеляційної скарги, на переконання суду апеляційної інстанції, вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП і порушень при його складанні, що стали би підставою для скасування постанови суду, не встановлено.
Вказані обставини також підтверджуються відеозаписом, з якого вбачається зупинення працівниками поліції транспортного засобу під керування ОСОБА_1 ; довідки про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, за змістом якої ОСОБА_1 постановою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 04.11.2022 року позбавлено права керування транспортними засобами на 1 рік за ч. 1 ст. 130 КУпАП, 30.05.2023 року за постановою про накладення адміністративного стягнення серії ЕАС №7081088 ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 126 КУпАП притягнутий до адміністративної відповідальності; поясненнями ОСОБА_1 , наданими одразу на місці події, з яких убачається, що він, усвідомлюючи, що позбавлений права керування транспортними засобами, керував транспортним засобом.
За таких обставин суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги про недоведеність наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Щодо доводів апелянта про те, що розгляд справи відбувся без участі ОСОБА_1 та його захисника Семиряки О.М., варто зазначити наступне.
Як убачається із матеріалів адміністративного провадження, розгляд справи був призначений на 19.03.2024, 18.04.2024, 25.04.2024, однак судові засідання були відкладенні за клопотанням ОСОБА_1 та його захисника Семиряки О.М.
При цьому, до клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 09.05.2024 року, захисником не надано жодного підтверджуючого документа на поважність відкладення судових засідань.
Щодо доводів апелянта про зупинення судового провадження у зв'язку із мобілізацією ОСОБА_1 варто зазначити, що наявна в адміністративних матеріалах довідка про його мобілізацію датована 24.11.2022 року і не завірена належним чином. Отже, достовірних і беззаперечних доказів, про те, що ОСОБА_1 як на час розгляду справи судом першої інстанції, так і на час розгляду судом апеляційної інстанції перебував на військовій службі, матеріали справи не містять.
Отже, беззаперечних підстав для задоволення клопотання про зупинення судового провадження, з підстав наведених у клопотанні, стороною захисту не надано.
Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, за відсутності можливості брати участь у судовому засіданні безпосередньо, не позбавлена можливості реалізувати свої процесуальні права, визначені у ст. 268 КУпАП, в тому числі, подавати свої письмові пояснення щодо обставин справи, надавати докази, тощо, і, відповідно, не позбавлена можливості забезпечити належним чином свій судовий захист під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, що, на переконання суду, свідчить про наявність у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, достатнього рівня можливостей для здійснення ефективного судового захисту, а суду прийти до законного та обґрунтованого висновку, на підставі наявних в провадженні доказів.
За результатами перегляду апеляційного розгляду порушень, що ставили би під сумнів законність та обґрунтованість рішення, не встановлено.
При цьому, із адміністративних матеріалів вбачається, що суд першої інстанції у повній мірі вжив необхідних заходів для дотримання принципу диспозитивності, доступу до правосуддя, законності, розумності строків, рівності перед законом та судом.
Отже, суд першої інстанції, дотримуючись вимог ст. ст. 251, 252 КУпАП, повно, всебічно та об'єктивно дослідив всі обставини справи в їх сукупності, дав оцінку кожному доказу із наведенням відповідних мотивів та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, належним чином вмотивувавши своє рішення.
Враховуючи зазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її необхідно залишити без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 травня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, - без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Сітайло О.М.