Справа № 11-кп/824/5260/2024 Головуючий у 1-ій інстанції: ОСОБА_1
05 вересня 2024 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_2 , вирішуючи питання про прийняття апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на вирок Голосіївського районного суду міста Києва від 19 червня 2024 року щодо ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України,-
Вироком Голосіївського районного суду міста Києва від 19 червня 2024 року ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України.
На підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнено ОСОБА_5 від покарання у зв'язку із закінченням строків давності.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок Голосіївського районного суду міста Києва від 19 червня 2024 року скасувати, ухвалити новий, яким виключити посилання суду на особу ОСОБА_4 .
Вивчивши апеляційну скаргу, вважаю, що апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 слід повернути апелянту, виходячи із наступного.
Згідно ч. 2 ст. 24 КПК України гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
Положеннями ст. 393 КПК України визначено суб'єктів права на апеляційне оскарження.
Перелік осіб, які мають право подати апеляційну скаргу, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо її подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі як на підставу свого права на апеляційне оскарження адвокат ОСОБА_3 послався на те, що суд першої інстанції допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, вказавши у вироку Голосіївського районного суду міста Києва від 19 червня 2024 року дані про ОСОБА_4 , матеріали щодо якого виділено в окреме провадження.
Однак, апеляційна скарга адвоката ОСОБА_3 не містить достатніх даних, які свідчили би про те, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 стосується інтересів ОСОБА_4 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3 , тією мірою, яка має достатні підстави стверджувати, що згідно із ч. 2 ст. 24, ч. 1 ст. 393 КПК України надає апелянту право оскаржити його в апеляційному порядку.
Отже, ОСОБА_4 , а відтак і адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , не є стороною кримінального провадження у розумінні п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК України та згідно ч. 1 ст. 393 КПК України не є суб'єктом права на апеляційне оскарження вироку Голосіївського районного суду міста Києва від 19 червня 2024 року, а тому апеляційна скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК України підлягає поверненню особі, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст. 399 КПК України, суддя-доповідач,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на вирок Голосіївського районного суду міста Києва від 19 червня 2024 року щодо ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України, повернути.
Копію ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка її подала.
Ухвала про повернення апеляційної скарги може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Суддя
Київського апеляційного суду ОСОБА_2