Справа № 33/824/4852/2024 Головуючий суддя у суді першої інстанції: Васильєва К.О.
11 листопада 2024 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Сітайло О.М., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 10 вересня 2024 року, -
Постановою судді Святошинського районного суду міста Києва від 10 вересня 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Провадження щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Судом першої інстанції встановлено, що 25.04.2023 року о 15 год 20 хв ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Renault Logan», д.н.з. НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом «Fiat Doblo» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку, чим порушив вимоги пунктів 13.1, 10.1 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Не погоджуючись із постановою Святошинського районного суду міста Києва від 10 вересня 2024 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Святошинського районного суду міста Києва від 10 вересня 2024 року, провадження про притягнення його до адміністративної відповідальності закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що в адміністративних матеріалах відсутні докази на підтвердження доведеності його винуватості у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Разом з цим, апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду як такий, що пропущений з поважних причин, оскільки судовий розгляд відбувся за його відсутності, а постанову Святошинського районного суду міста Києва від 10 вересня 2024 року отримав лише 25.09.2024 року (згідно розписки), що унеможливило подання апеляційної скарги у передбачений законом строк.
Розглянувши клопотання ОСОБА_1 , з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження як такий, що пропущений з поважних причин, оскільки в адміністративних матеріалах відсутні докази, що спростовують його доводи у цій частині.
У судове засідання апеляційної інстанції потерпілий ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про судове засідання, не з'явився.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 , вивчивши адміністративні матеріали, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами та іншими документами.
Порядок дорожнього руху на території України згідно з положеннями Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - Правила дорожнього руху).
Відповідно до п. 13.1 ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Відповідно до п. 10.1 ПДР України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Дослідивши в судовому засіданні докази, що містяться у справі про адміністративне правопорушення, зокрема:
- дані, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №044684, в якому зазначено, що 25.04.2023 о 15 год 20 хв ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Renault Logan», д.н.з. НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом «Fiat Doblo», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку, чим порушив вимоги пунктів 13.1, 10.1 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП;
- дані, що містяться в схемі місця ДТП від 25.04.2023, складеної з дотриманням вимог пункту 4 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1395;
- письмові пояснення водія транспортного засобу марки «Renault Logan» ОСОБА_1 , надані одразу після події дорожньо-транспортної пригоди;
- письмові пояснення водія транспортного засобу марки «Fiat Doblo» ОСОБА_2 , які були надані одразу після події дорожньо-транспортної пригоди;
- висновок експертів за результатами проведення судової комісійної авто технічної експертизи від 28.08.2024 р. № 20312/23-52, складений експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Олександром Галузінським та Павлом Борщевським, про те, що в даній дорожній обстановці та при встановлених обставинах, водій автомобіля «Renault Logan» ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди, шляхом виконання вимог п.п. 10.1., 10.3 ПДР України. Наявність у водія ОСОБА_1 технічної можливості уникнути пригоди, що полягла у виконання ним вимог п. 10.1 та п. 10.3 ПДР України свідчать про невідповідність дій водія автомобіля «Renault Logan» ОСОБА_1 вимогам п.п. 10.1, 10.3 ПДР України, які й знаходились у причинному зв'язку з виникненням даної пригоди.
Проаналізувавши їх з точки зору об'єктивності та достатності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 13.1, 10.1 Правил дорожнього руху, з огляду на що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є необґрунтовані, оскільки спростовуються дослідженими судом доказами, яким суд дав належну оцінку у розумінні ст. 251 КУпАП.
Щодо доводів апелянта про притягнення до відповідальності іншого учасника ДТП, необхідно зазначити, що суд вирішує питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності виключно за наявності та у межах протоколу про адміністративне правопорушення, складеному уповноваженим на те органом. При цьому, самостійне виявлення та ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності не входить до компетенції суду.
Отже, суд першої інстанції дотримався у повній мірі вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП повно та всебічно з'ясував всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дослідив належним чином всі докази та надав їм належної оцінив їх в сукупності, внаслідок чого дійшов обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_1 п.п. 13.1, 10.1 ПДР України, а відтак наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наведених у ній підстав, а тому постанову Святошинського районного суду міста Києва від 10 вересня 2024 року необхідно залишити без зміни.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП України, суддя,-
Клопотання ОСОБА_1 задовольнити.
Строк на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду міста Києва від 10 вересня 2024 року - поновити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову Святошинського районного суду міста Києва від 10 вересня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Сітайло О.М.