Справа №755/10230/24 Головуючий у І інстанції Старовойтова С.М.
Провадження № 33/824/3869/2024 Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач у 2 інстанції Шроль В. Р.
15 листопада 2024 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Шроль В.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 04 липня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору,
За постановою ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 07 червня 2024 року о 00 годині 05 хвилин керував транспортним засобом «Toyota», державний номер НОМЕР_1 , по вул. Березняківська, 21-А у м. Києві з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя. Від огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, просить постанову скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою внаслідок однобічного та неповного з'ясування фактичних обставин справи та не надання їм належної правової оцінки.
Вважає, що огляд було проведено з порушенням вимог ст. 266 КУпАП,
оскільки працівниками поліції не було встановлено та названо ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, а також відсутні будь-які докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі, оскільки працівниками поліції було запитано лише про те, чи відмовляється останній пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатор «Драгер».
Окрім того, вказує, що вказана у протоколі суть адміністративного правопорушення, за якою ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності, не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки у протоколі зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, а не у стані алкогольного сп'яніння.
Зазначає, що працівниками поліції порушено вимоги ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 не було роз'яснено у встановленому законом порядку його права та обов'язки та він був позбавлений можливості скористатись правовою допомогою адвоката, а також пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у найближчому закладі охорони здоров'я.
Заслухавши захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Вимогами п.2.5 ПДР встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Винуватість ОСОБА_1 у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння за обставин, викладених у постанові, стверджується сукупністю доказів , яким суд надав належну правову оцінку.
Із наявного в матеріалах справи відеозапису події, вбачається, що працівниками поліції було зупинено ОСОБА_1 з підстав порушення комендантської години та наїзду на перешкоду, після зупинки транспортного засобу у водія було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, водій підтвердив вживання ним алкогольних напоїв. Працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння відповідно до норм законодавства як на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», так і в медичному закладі, водій ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідного огляду як на місці зупинки, так і у лікаря-нарколога.
Зазначені докази, які містяться на відеозапису події, спростовують доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не повідомлялося про наявні у нього ознаки алкогольного сп'яніння та не пропонувався огляд у закладі охорони здоров'я.
Твердження апеляційної скарги про те, що зазначена у протоколі суть адміністративного правопорушення не відповідає диспозиції ч.1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними, оскільки факту перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння встановлено не було, а зазначення у протоколі лише про такі ознаки і про відмову від проходження у встановленому порядку медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в порушення п.2.5 ПДР вимогам ст.256 КУпАП відповідає.
Також ОСОБА_1 власним підписом у протоколі про адміністративне правопорушення підтвердив факт роз'яснення йому прав та обов'язків, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, чим спростовуються доводи апеляційної скарги про необізнаність з правами, у тому числі із правом на отримання правничої допомоги.
Інших міркувань, які б ставили під сумнів правильність висновку судді та підтверджували відсутність події та складу адміністративного правопорушення, в апеляційній скарзі не наведено.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладене з дотриманням вимог ст.33 КУпАП.
Процесуальних порушень, які б могли слугувати безумовними підставами для зміни чи скасування судового рішення, не встановлено.
За таких обставин постанова є законною.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, залишити без задоволення, а постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 04 липня 2024 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Р. Шроль