15 листопада 2024 року м. Житомир справа № 240/13688/24
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, встановленої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період з 14.03.2022 по 31.05.2022 в розрахунку до 100 000 гривень пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", за прийняття ним безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 14.03.2022 по 31.05.2022 в розрахунку до 100000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з врахуванням проведених виплат за цей період;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів У зв'язку з порушенням строків їх виплати».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України. За період з 14.03.2022 по 31.05.2022 військова частина НОМЕР_1 не нарахувала та не виплатила мені в повному розмірі додаткову грошову винагороду в розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях та у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, яка встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану». У зазначені періоди військова частина НОМЕР_1 безпідставно виплачувала мені додаткову винагороду в розмірі 30 000 гривень розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позич звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 24.07.2024 суддя прийняла позовну заяву до розгляду, відкрила провадження в адміністративній справі, вирішила здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 надати до суду у термін, протягом п'ятнадцяти днів, з дня отримання даної ухвали картку особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 за період з 14.03.2022 по 01.07.2022.
У період з 19.08.2024 по 02.09.2024 головуюча у справі суддя перебувала у відпустці.
Відповідача, сформував відзив на позовну заяву 11.09.2024 через систему ЄСІТС "Електронний суд", в якому останній просить, відмовити повністю у задоволені позовних вимоги, посилаючись на те, не заперечує не нарахування та не виплати позивачу за спірний період додаткової винагороди, яка встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі збільшеному до 100 000 тисяч, пропорційно з розрахунку на місяць за періоди часу: з 14.03.2022 по 31.05.2022. Однак, відповідач стверджує, що не нарахування та невиплата ним позивачеві додаткової винагороди у збільшеному розмірі за вказані періоди за жодних обставин не може вважатися наслідком протиправних дій саме військової частини НОМЕР_1 , а є натомість наслідком відверто недосконалого регулювання механізму документування безпосередньої участі військовослужбовців у військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України, з боку релевантних нормативно-правових актів та відомчих регуляторних актів.
У період з 17.10.2024 по 30.10.2024 головуюча у справі суддя перебувала у відпустці.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 01.11.2024 витребувано у Військової частини НОМЕР_1 картку особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 за період з 14.03.2022 по 01.07.2022.
На виконання вимог ухвали через систему ЄСІТС "Електронний суд" 04.11.2024 було сформовано та подано картку особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 за період за квітень - червень 2022 року.
Дану справу розглянуто у порядку ст.263 КАС України із складанням судового рішення відповідно до ч.4 ст.243 та ч.5 ст.250 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.03.2022 №2 ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , з поставленням на усі види забезпечення з 04.03.2022.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14.03.2022 №12 нижчепойменованих військовослужбовців 2 батальйону спеціального призначення вважати такими, що вибули з пункту дислокації (м.Житомир) 14 березня 2022 року для бойової участі у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування, збройної агресії, виконання бойових завдань на лінію безпосереднього зіткнення з противником (район АДРЕСА_1 ): командир відділення молодшого сержанта ОСОБА_1 , підстава: бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.03.2022 №30 зняти з продовольчого забезпечення військовослужбовців 2 батальйону, які убувають у оперативне підпорядкування командувача ОУВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " з районів виконання завдань з АДРЕСА_1 , молодшого сержанта ОСОБА_1 , підстава: бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.03.2022 №98 сержанта ОСОБА_1 , вважати таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби до військової частини НОМЕР_2 . З 31.05.2022 виключити зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Позивач подав заяву до відповідача щодо виплати всіх сум. У якій просив нарахувати та виплатити мені додаткову грошову винагороду в розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць за період з 14.03.2022 по 31.05.2022, з урахуванням виплачених сум.
Військова частина НОМЕР_1 , листом від 28.06.2024 №1663/3780 відмовила у задоволенні заявлених вимог.
Позивач вважає, що відповідач протиправно не здійснив виплату йому передбаченої зазначеною Постановою додаткової винагороди.
Позивач, вважаючи бездіяльність відповідача щодо виплати йому додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168 протиправною, звернувся до суду з цим позовом.
Спірні відносини між позивачем та відповідачем виникли з приводу виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168 у період з 14.03.2022 по 31.05.2022, з розрахунку 100 000, 00 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
За приписами пункту другого вищевказаного Указу військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування наказано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Надалі неодноразово строк дії воєнного часу продовжувався, зокрема, Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, затвердженим Законом України від 14.03.2022 № 7168, Указом Президента України від 19.04.2022 № 7300, затвердженого Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX, Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 № 2263-IX, Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 № 2500-IX, Указом Президента України від 07.11.2022 № 757/2022, затвердженим Законом України 16.11.2022 № 2738-IX, Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 № 2915-IX, Указом Президента України від 01.05.2023 № 254/2023 та продовжений до теперішнього часу.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначає Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ).
Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
За правилом ч. 4 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.З 01.01.2008 структура та розміри складових елементів грошового забезпечення військовослужбовців були установлені Постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 № 1294.
З цього ж самого питання 30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 (далі - Постанова КМУ № 704), котра набула чинності з 01.03.2018.
Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв Постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» № 168, якою було запроваджено виплату додаткової винагороди у розмірі 30 000,00 грн та до 100 000,00 грн.
Пунктом 1 Постанови № 168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Згідно із пунктами 2-1, 3 Постанови № 168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, телеграмою від 25.03.2022 № НР 248/1298 Міністр оборони України врегулював умови та порядок виплати додаткової винагороди військовослужбовцям (далі телеграма № НР 248/1298).
Абз. 3, 4 пункту 3 телеграми № НР 248/1298 передбачено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
Згідно з п. 5 телеграми № НР 248/1298 виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн. або 30 000 грн. здійснювати на підставі наказів, зокрема, командирів (начальників) військових частин особовому складу військової частини.
У цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 грн. за місяць обов'язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо (зразок наведено в додатку №2 до цієї телеграми).
Отже, враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку, що підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, є відповідні накази командирів (начальників), а документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі: бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини.
Крім того, за відповідності переліченим кваліфікаційним умовам громадянин набував право на отримання додаткової винагороди у порядку Постанови № 168 до 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Пунктом 1 Постанови № 168 у редакції Постанови КМУ від 01.04.2022 № 400 право на отримання додаткової винагороди до 100 000,00 грн було поширено на такі категорії осіб які: 1) у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії; 2) захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення); 3) загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).
Отже, з 24.02.2022 у військовослужбовців Збройних Сил України, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, виникло право на отримання додаткової винагороди в розмірі 100 000, 00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Підставою для нарахування та виплати такої винагороди є відповідний наказ командира.
У цій справі, суд встановив, що позивач у позовній заяві зазначає про проходження військової служби у Збройних Силах України, під час проходження військової служби з 04.03.2022 по 20.12.2022 перебував на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 , яка проводила фінансові розрахунки. У період з 14.03.2022 по 31.05.022 відповідач не виплатив додаткову щомісячну винагороду, передбачену Постановою № 168, в розмірі 100 000 грн.
Щодо виплатити позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, у розмірі до 100 000 грн пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 14.03.2022 по 31.05.2022 (включно), суд зазначає наступне.
Як встановив суд, відповідно до картки особового рахунку військовослужбовця № НОМЕР_3 за 2022 рік, яка сформована військовою частиною НОМЕР_1 , позивачу нарахована додаткова винагорода: у квітні 2022 року у сумі 27096,77 грн; у травні 2022 року у сумі 30 000 грн; у червні 2022 року у сумі 30 000 грн.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14.03.2022 №12 нижчепойменованих військовослужбовців 2 батальйону спеціального призначення вважати такими, що вибули з пункту дислокації (м.Житомир) 14 березня 2022 року для бойової участі у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування, збройної агресії, виконання бойових завдань на лінію безпосереднього зіткнення з противником (район АДРЕСА_1 ): командир відділення молодшого сержанта ОСОБА_1 , підстава: бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .
З аналізу вище зазначеного правового регулювання вбачається, що для отримання виплати додаткової винагороди особа має не лише перебувати у зоні, а безпосередньо приймати участь у бойових діях у відповідні періоди.
Суд зауважує, що довідка №498 від 13.06.2023 містить інформацію про те, що позивач дійсно в період з 24.03.2022 по 06.07.2022, з 19.07.2022 по 18.10.2022, з 22.10.2022 по 05.11.2022, з 12.11.2022 по 19.12.2022, брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України у м.Новоград-Сіверський, м.Семенівка, с.Машеве, с.Чорний Ріг Новоград сіверського району Чернігівської області, м.Костянтинівка, Краматорського району, м.Сіверськ, с.Григорівка, с.Серебрянка Бахмутського району Донецької області, с.Невське Сватівського району, с.Білогорівка, с.Червонопопівка Сєвєродонецького району Луганської області.
Однак, довідка військової частини про участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України не є безумовною підставою для нарахування та виплати додаткової винагороди з розрахунку 100 000 грн та не свідчить про безпосереднє виконання бойових розпоряджень позивачем у відповідний період.
Підставою для виплати відповідно до постанови КМУ № 168, як вже зазначалось судом, є саме наказ командира, якому передує документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, яким є один з вказаних документів.
Для виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил на період дії воєнного стану у розмірі, збільшеному до 100 000 грн, необхідно встановити наявність/відсутність таких обставин, як:
- несення військової служби у період дії воєнного стану;
- несення військової служби у статусі військовослужбовця Збройних Сил;
-безпосередня участь в бойових діях/забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії;
- перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Суд звертає увагу, що під терміном "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів" слід розуміти виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави в районі ведення воєнних (бойових) дій; виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей; виконання бойових завдань у районах бойових дій з виявлення повітряних цілей та ін.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях, визначається на підставі: бойового наказу (бойового розпорядження); журналу бойових дій, рапорту командиру підрозділу.
У матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані, докази безпосередньої участі позивача саме у бойових діях на відповідних територіях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період із 14.03.2022 по 31.05.2022.
Матеріали справи не містять в собі жодних відомостей щодо наявності бойових наказів (бойових розпоряджень); журналів бойових дій (вахтових журналів), журналів ведення оперативної обстановки; списків особового складу, який залучався для виконання бойових (спеціальних) завдань; бойових донесень; рапортів (донесень) командира підрозділу (групи) про безпосередню участь позивача у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних завдань) тощо періоду із 14.03.2022 по 31.05.2022, які б були підставою для нарахування додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168 з розрахунку 100 000 грн пропорційно.
Перебування позивача на території, яка відноситься до території бойових дій, а також віднесення підрозділу до певних роду військ, без наявності вказаних вище доказів про безпосередню участі позивача саме у бойових діях на відповідних територіях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, - не є безумовною підставою для нарахування позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168, виходячи з розрахунку 100 000 грн.
Відтак, судом не встановлено протиправної бездіяльності відповідачів щодо невиплати позивачу з 14.03.2022 по 31.05.2022 додаткової винагороди з розрахунку 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі у заходах, визначених постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 № 168.
З урахуванням викладеного суд не вбачає підстав для задоволення позову.
На виконання частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу.
Частина 2 вказаної статті передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зазначає, що незважаючи на встановлену вказаною нормою презумпцію винуватості суб'єкта владних повноважень, позивач не звільняється від свого процесуального обов'язку, встановленого частиною 1 статті 77 КАС України, довести належними та достатніми доказами ті обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
Згідно з частиною 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Тобто, доводи позивача про безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у період з 14.03.2022 по 31.05.2022, про що останній вказав у позовній заяві, та, як наслідок, виникнення права на отримання додаткової щомісячної винагороди, передбаченої Постановою № 168, мають бути підтверджені належними та достатніми доказами.
З огляду на те, що доказів безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у інших періодах, ніж зазначив відповідач, позивач не надав, його доводи про порушення відповідачем приписів Постанови № 168 під час нарахування грошового забезпечення, суд вважає необґрунтованими.
Питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України суд не вирішує, оскільки позивач згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ "Про судовий збір" від сплати судового збору звільнений.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Лавренчук
15.11.24