Справа № 623/3382/18
Провадження № 1-в/638/670/24
18 листопада 2024 року Дзержинський районний суд м. Харкова
у складі головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові подання начальника Ізюмського районного відділу філії №2 Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_3 про звільнення від призначеного судом покарання відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Калуга, рф, росіянина, громадянина України, засудженого 09.01.2019 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України до 4 років позбавлення волі із застосуванням статті 75 Кримінального кодексу України на 3 роки, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,-
02.09.2024 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшло подання начальника Ізюмського районного відділу філії №2 Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_3 про звільнення від призначеного судом покарання відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Подання обґрунтовано тим, що 02.09.2021 року до Ізюмського ВР №2 філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області відносно ОСОБА_4 для виконання надійшов вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 09.01.2019 року, вирок набрав законної сили 12.08.2021 року. На підставі статті 76 Кримінального кодексу України на засудженого були покладені наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Засудженому не було роз'яснено покладені на нього судом обов'язки у зв'язку із тим, що під час виконання вироку було встановлено, що ОСОБА_4 перебуває під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України. Відповідно до вироку Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 07.02.2020 року ОСОБА_4 засуджений за частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України до 3 років позбавлення волі, вирок набрав законної сили 29.09.2020 року. 17.11.2020 року Ізюмського міськрайонного суду Харківської області ОСОБА_4 засуджений за частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі частини 4 статті 70 Кримінального кодексу України до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднана невідбута частина покарання, призначена вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 07.02.2020 року у виді 06 місяців позбавлення волі і остаточно до відбуття ОСОБА_4 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, вирок набрав законної сили 03.05.2023 року. 09.01.2022 року закінчився строк випробування ОСОБА_4 (за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 09.01.2019 року), у зв'язку із чим, 10.01.2022 року до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області було направлене клопотання про передачу матеріалу до суду для вирішення питання про звільнення від призначеного судом покарання. Однак, ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 21.02.2022 року в задоволенні клопотання було відмовлено. Тобто, стосовно вироку Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 09.01.2019 року рішення не було прийняте. 29.02.2024 року до Дзержинського районного суду м. Харкова було направлене клопотання про застосування покарання за наявності кількох вироків, оскільки ОСОБА_4 утримується в Державній установі «Олексіївська виправна колонія (№25)». 03.06.2024 року ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова постановлено вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 09.01.2019 року виконувати самостійно. 09.01.2022 року закінчився строк випробування ОСОБА_4 . У зв'язку із чим, уповноважений з питань пробації звернувся до суду із вказаним поданням.
Від начальника Ізюмського районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_5 в матеріалах справи наявна заява з проханням розгляд справи проводити без її участі, клопотання підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.
Засуджений ОСОБА_4 та прокурор Ізюмської окружної прокуратури Харківської області в судове засідання не з'явились, причину неявки не повідомили, про час та місце слухання справи повідомлялись належним чином.
Відповідно до частини 4 статті 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали подання, дійшов до наступних висновків.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 537 КПК України, під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про звільнення від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку.
Згідно пункту 3 частини 2 статті 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого проживає засуджений, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктом 9 частини 1 статті 537 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 78 Кримінального кодексу України, після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджений вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 09.01.2019 року за частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України та призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, на підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 рік, та покладенням обов'язків, передбачених статтею 76 Кримінального кодексу України.
Згідно розпорядження, вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 09.01.2019 року набрав законної сили 12.08.2021 року.
Із ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 03.06.2024 року вбачається, що вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 07.02.2020 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 17.11.2020 року ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців. На підставі частини 4 статті 70 Кримінального кодексу України до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання, призначеного вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 07.02.2020 року у виді 6 місяців позбавлення волі і остаточно до відбуття призначено ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 03.05.2023 року, вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 17.11.2020 року залишено без змін.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 03.06.2024 року, визначено засудженому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання за наявності кількох вироків: вважати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженим за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 17.11.2020 року, яким ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців. На підставі частини 4 статті 70 Кримінального кодексу України до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання, призначеного вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 07.02.2020 року, у виді 6 місяців позбавлення волі і остаточно до відбуття призначено ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. Строк тримання під вартою ОСОБА_4 встановлено рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 17 листопада 2020 року, зарахувавши його в строк відбування покарання. Вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 09.01.2019 року, яким ОСОБА_4 , визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України та призначено йому покарання у виді 4 роки позбавлення волі. На підставі статті 75 Кримінального кодексу України, звільнено ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробувальним терміном у 3 роки, якщо він протягом визначеного випробувального терміну не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Відповідно до статті 76 Кримінального кодексу України зобов'язано ОСОБА_4 в період випробувального строку періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання - виконувати самостійно.
Тобто, із вказаного слідує, що засуджений ОСОБА_4 в період з 17.11.2020 року перебував під вартою.
Вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 09.01.2019 року набрав законної сили 12.08.2021 року, тобто вже після того, як засудженого ОСОБА_4 було взято під варту.
Іспитовий строк за вказаним вироком закінчився 09.01.2022 року.
Враховуючи викладене, оскільки засуджений ОСОБА_4 не з'являвся до уповноваженого з питань пробації, оскільки перебував під вартою, враховуючи, що вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 09.01.2019 року постановлено ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 03.06.2024 року, виконувати самостійно, суд дійшов до висновку про те, що неявка засудженого до уповноваженого з питань пробації вважає поважними причинами, оскільки вони не залежали від волі засудженого, а тому суд вважає за доцільне задовольнити подання щодо звільнення від призначеного судом покарання.
На підставі викладеного, керуючись ч. 9 ст. 537, ст. 539 КПК України, -
Подання начальника Ізюмського районного відділу філії №2 Державної установи «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_3 про звільнення від призначеного судом покарання відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 09.01.2019 року у зв'язку з закінченням іспитового строку.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий: