Рішення від 11.11.2024 по справі 569/3618/24

Справа № 569/3618/24

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Першко О.О.,

секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,

з участю представника позивача ОСОБА_1 ,

представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Рівнеоблводоканал» до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення,

ВСТАНОВИВ:

РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» (надалі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 (надалі - відповідачі), в якому просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в розмірі 55 334 грн 66 коп.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» є первинним водокористувачем та має право здійснювати спеціальне водокористування, передавати для використання воду іншим водокористувачам на визначених умовах для задоволення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб в порядку централізованого водопостачання.

31 грудня 2021 року на веб-сайті РОВКП ВКН «Рівнеоблводоканал» було опубліковано про публічну пропозицію (оферту) про укладення індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення для споживачів - співвласників багатоквартирного будинку.

В зв'язку з тим, що від відповідачів на адресу РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» не надходило жодних заяв та повідомлень про відмову від отримання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, відповідачі вважаються такими, що приєдналися до публічного договору та зобов'язані виконувати обов'язки, зазначені в ньому.

Відповідачі користуються житлово-комунальними послугами. Інформація про період нарахування оплати за послугу відображається в довідці оборотів по особовому рахунку № НОМЕР_1 , який обліковується за адресою: АДРЕСА_1 , та оформлений на ОСОБА_4 . Проте, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 25 жовтня 2021 року є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . На момент дарування квартири по ній обліковувалася заборгованість в сумі 21 717 грн 26 коп. Станом на 31 січня 2024 року відповідачі отримали послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення на загальну суму 55 334 грн 66 коп., однак не оплатили їх.

28 червня 2024 року представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Гуль Н.В. подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити позивачу в задоволенні вимог.

Зазначала, що відповідач ОСОБА_2 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування від 25 жовтня 2021 року, зареєстрованого в реєстрі під № 262. При цьому, в договорі дарування не передбачено обов'язку обдарованого сплачувати борги попередніх власників (наймачів) квартири за отримані ними раніше житлово-комунальні послуги. Тобто, новий власник не зобов'язаний повертати заборгованість попереднього власника квартири, яка виникла до моменту дарування квартири - до жовтня 2021 року.

Окрім цього, вказала, що позивачем не вказано на підставі яких нормативів та тарифів здійснено нарахування заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в розмірі 55 334 грн 66 коп., та не надано жодного посилання на вказані Постанови Національної комісії, як і не долучено їх копій до позовної заяви.

У довідці оборотів по особовому рахунку № НОМЕР_1 , який обліковується за адресою: АДРЕСА_1 , долученої до позовної заяви, кількість зареєстрованих осіб - 6, період нарахування заборгованості встановлено з січня 2011 по січень 2024 року. З довідки про склад зареєстрованих осіб у житловому приміщенні видно, що у вказані періоди в квартирі було зареєстровано різну кількість осіб. З 12 жовтня 2021 року в квартирі, окрім відповідача ОСОБА_2 , зареєстровані ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , тобто - три особи.

Крім того, позивачу було достеменно відомо про кількість зареєстрованих осіб у період з 01 січня 2011 року по 23 березня 2017 року, оскільки листом № 132/01-11 від 19 липня 2018 року РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» повідомило ОСОБА_7 про те, що заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення, за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 01 липня 2018 року становить 15 315 грн 73 коп., а також вказано, що у лютому 2018 року на підставі звірки з ЦНАП, проведено коригування нарахувань згідно затверджених нормативів (норм) і діючих тарифів: з 01 січня 2011 року з 1 особи на 2 особи; з 08 серпня 2012 року з 2 осіб на 3 особи; з 29 серпня 2012 року з 3 осіб на 4 особи; з 26 жовтня 2016 року з 4 осіб на 3 особи; з 23 березня 2017 року з 3 осіб на 4 особи. У довідці оборотів по особовому рахунку № НОМЕР_1 , станом на 01 липня 2018 року заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення становить 15 836 грн 32 коп., що на 520 грн 59 коп. більше.

Також, заборгованість за житлово-комунальні послуги нараховувалась позивачем щомісяця, відповідно перебіг загальної позовної давності слід відраховувати від кожного щомісячного платежу. На час звернення позивача з вказаним позовом до суду строк позовної давності щодо періоду з січня 2011 по січень 2021 року сплив, в той час як поважних причин пропуску чи клопотання про його поновлення позовна заява не містить. Оскільки платіж за січень відповідачі мали внести не пізніше останнього числа лютого відповідного року, позивач міг здійснювати нарахування заборгованості лише з лютого 2021 року. Згідно поданих позивачем розрахунків позивач міг звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості в розмірі 36 823 грн 02 коп. за період з лютого 2021 року по січень 2024 року, що на 18 511 грн 64 коп. менше стягненої заочним рішенням суду суми. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено сторонами у спорі є підставою для відмови у позові.

28 червня 2024 року представник відповідача ОСОБА_4 адвокат Гуль Н.В. подала до суду відзив, який за змістом аналогічний відзиву поданому в інтересах ОСОБА_2 , окрім вказівки про те, що ОСОБА_2 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування від 25 жовтня 2021 року. ОСОБА_4 знята з реєстрації за вказаною квартирою з 26 жовтня 2016 року. При цьому, споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги виключно тоді, якщо вони фактично користувалися ними.

04 липня 2024 року РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» подано відповідь на відзив, в якому позивач зазначає, що відзиви на позовну заяву є необґрунтованими та безпідставними. Зокрема, за адресою: АДРЕСА_1 , відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , який оформлений на ОСОБА_4 . Після прийняття ОСОБА_2 , відповідно до умов договору дарування від 25 жовтня 2021 року, квартири АДРЕСА_2 , до підприємства не надходило звернень щодо переоформлення особового рахунку на іншу особу та не надавалася інформація щодо кількості зареєстрованих осіб.

Планову періодичну повірку вузлів розподільного обліку холодної води необхідно було провести до 21 вересня 2021 року, а вузлів розподільного обліку гарячої води до 02 березня 2021 року, про що відповідачі були повідомлені в рахунках за послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, які щомісячно отримують у поштову скриньку на паперовому носії. Так як повірка засобів обліку своєчасно не була проведена, відповідно з 01 вересня 2022 року нарахування за послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення проведено згідно затверджених нормативів (норм) споживання відповідно до кількості зареєстрованих осіб, в даному випадку на 6 осіб. На момент подання даної відповіді на відзив інформація щодо проходження чергової періодичної повірки засобів обліку по особовому рахунку № НОМЕР_1 до підприємства не надходила.

Разом з тим, відповідачі не подали доказів, що вони звертались до позивача та повідомляли його про зміну кількості зареєстрованих осіб та з вимогою здійснити перерахунок плати за житлово-комунальні послуги, а тому стверджувати про те, що відповідачі не користувалися відповідними послугами є недоведеним та необґрунтованим.

Також зауважує, що відповідачі вкотре порушують норми чинного законодавства, які регулюють порядок обліку та нарахування плати за відповідні послуги, з огляду на те, що саме на споживача покладений обов'язок надавати відомості про кількість зареєстрованих осіб та інших водокористувачів в квартирі.

Звертає увагу суду на те, що у грудні 2018 року ОСОБА_4 зверталася до Рівненського міського суду Рівненської області із позовом до РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» про захист прав споживача, просила визнати протиправними дії відповідача по донарахуванню їй у лютому 2018 року плати за користування послугами водопостачання та водовідведення з 01 січня 2011 року по 01 січня 2018 року в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ) та зобов'язати відповідача внести коригування до особового рахунку № НОМЕР_1 шляхом виключення з нього донарахованих у лютому 2018 року сум заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01 січня 2011 року по 01 січня 2018 року. В задоволенні даного позову їй було відмовлено.

При цьому, представник відповідача зробив помилковий висновок щодо застосування строку позовної давності. Як вбачається з довідки оборотів, поданої при пред'явленні позову до суду, по квартирі АДРЕСА_2 мала місце оплата послуг 19 липня 2021 року (о 19:53:43 год.) в сумі 992 грн 85 коп., при початковому сальдо 20 156 грн 99 коп. Таким чином, провівши оплату послуг у липні 2021 року, відповідачами було перервано перебіг строку позовної давності, який з липня 2021 року розпочався заново. Позовна заява пред'явлена до суду 20 лютого 2024 року, а саме у межах строку позовної давності, відтак доводи представника відповідача про застосування строку позовної давності є недоречними.

18 липня 2024 року представник відповідача ОСОБА_4 адвокат Гуль Н.В. подала до суду заперечення, в яких вказала, що 21 червня 2024 року Рівненський міський суд Рівненської області ухвалив витребувати від РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» інформацію із зазначенням конкретних нормативів та тарифів, діючих у відповідні періоди, на підставі яких позивачем здійснено нарахування заборгованості у довідці оборотів по особовому рахунку № НОМЕР_1 . У відповіді на відзив РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» зазначає, що на виконання ухвали суду надало суду докази із зазначенням конкретних нормативів та тарифів, діючих у відповідні періоди, на підставі яких позивачем здійснено нарахування заборгованості у довідці оборотів по особовому рахунку № НОМЕР_1 . Однак, при ознайомленні з матеріалами справи, виявилось, що наданої інформації недостатньо для аналізу правомірності нарахування заборгованості у період з січня 2011 року по вересень 2022 року. Для вирахування вартості послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення необхідно знати не лише тарифи на вказані послуги та норми споживання води, але й кількість спожитої води.

Позивач, зазначає, що повірка засобів обліку своєчасно не була проведена, тому з 01 вересня 2022 року нарахування за надані послуги здійснювалися згідно затверджених нормативів (норм) споживання відповідно до кількості зареєстрованих осіб, в даному випадку на 6 осіб.

З матеріалів наданих позивачем неможливо встановити як визначалась кількість спожитої води для нарахування заборгованості з січня 2011 року по вересень 2022 року.

Так, з наданих на виконання ухвали суду доказів можна зробити висновок, що нарахування заборгованості у період з 01 вересня 2022 року по січень 2024 року здійснювалось на підставі рішення Рівненської обласної ради від 06 вересня 2017 року № 682 та постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22 грудня 2021 року № 2869. Рішенням Рівненської обласної ради від 06 вересня 2017 року № 682 затверджено нормативи (норми) споживання води для споживачів РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» в розрізі населених пунктів згідно з додатком 1. Згідно додатку 1 до вказаного рішення норматив питного водопостачання та норма водоспоживання населенням м. Рівне при відсутності будинкових і квартирних засобів обліку води для багатоквартирних житлових будинків з водопроводом і каналізацією, централізованим гарячим водопостачанням (ЦГВ), з ваннами, обладнаними душами становить: норми споживання послуг централізованого постачання питної води на 1 особу 220 д/добу, 6,71 куб.м/міс; норми споживання послуг з централізованого водовідведення на 1 особу 220 д/добу, 6,71 куб.м/міс.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22 грудня 2021 року № 2869 встановлено тарифи на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал», а саме: а) на централізоване водопостачання - 13,90 грн за 1 куб.м (без податку на додану вартість); б) на централізоване водовідведення: споживачам, які є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання водовідведення, - 6,10 грн за 1 куб.м (без податку на додану вартість); споживачам, які не є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, - 13,26 грн за 1 куб.м (без податку на додану вартість).

Згідно інформації, наданої позивачем, до нарахування за надані послуги згідно затверджених нормативів (норм) споживання на 6 осіб з 01 вересня 2022 року, щомісячно підлягала б сума у розмірі 1 312,08 грн, без урахування абонентської плати, а саме: централізоване водопостачання 16,68 грн за 1 куб.м, спожито 40,26 куб.м., нараховано 671,54 грн; централізоване водопостачання 15,91 грн за 1 куб.м, спожито 40,26 куб.м., нараховано 640,54 грн

Позивачем жодним чином не обґрунтовано чому у довідці оборотів по особовому рахунку № НОМЕР_1 нарахована заборгованість за вказаний період значно відрізняється від суми визначеної на підставі наданих суду нормативів споживання води та тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення РОВКПВКГ «Рівнеоблводоканал».

Додатково вказала, що сам факт існування певних карантинних обмежень не може вважатися поважною причиною пропуску строку звернення до суду, якщо такі обмеження об'єктивно не перешкоджали реалізувати своє право на звернення до суду у строки встановлені процесуальним законом. Позивачем, не наведено жодних обставин, та не надано доказів на підтвердження того, що строк звернення до суду було пропущено з поважних причин.

Окрім того, споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. ОСОБА_4 не проживає та не зареєстрована у вказаному житлі. Відтак позивач не має підстав вимагати виконання обов'язку щодо погашення заборгованості за отримані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від відповідачів як солідарних боржників.

18 липня 2024 року представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Гуль Н.В. подала до суду відзив, який за змістом аналогічний відзиву, поданому в інтересах ОСОБА_4

24 вересня 2024 року представник відповідача ОСОБА_3 подала додаткові пояснення у справі, в яких зокрема зазначила, що з аналізу детальної оборотки по особовому рахунку № НОМЕР_1 встановлено, що позивачем не доведено нарахування заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за січень 2011 року у розмірі 38,6 грн, січень 2016 року у розмірі 402,61 грн.

На виконання ухвали суду від 21 червня 2024 року позивачем надавались докази із зазначенням конкретних нормативів та тарифів, діючих у відповідні періоди, на підставі яких позивачем здійснено нарахування заборгованості у довідці оборотів по особовому рахунку № НОМЕР_1 . Даними доказами не підтверджено застосований позивачем тариф у січні 2011 року, оскільки Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 62 від 20 січня 2011 року «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал»» визначено, що вона набирає чинності з 01 лютого 2011 року.

У січні 2016 року позивачем застосовано тариф ВХ - 6,600; тариф ВГ - 0,000; тариф КХ - 5,712; тариф КГ - 5,712 та нараховано за надані послуги 402,61 грн.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №804 від 16 грудня 2014 року «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення Рівненському обласному виробничому КП ВКГ «Рівнеоблводоканал»» встановлено РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» тарифи: на централізоване водопостачання - 5,18 грн за 1 куб.м. (без ПДВ); на централізоване водовідведення - 4,46 грн за 1 куб.м. (без ПДВ). Вказана постанова набрала чинності з 01 січня 2015 року.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2868 від 26 листопада 2015 року «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) суб'єктам господарювання, які є виконавцями цих послуг» встановлено тариф РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» зі структурою, наведеною в додатку 2 до цієї постанови: тариф на послугу з централізованого постачання холодної води - 7,22 грн за 1 куб. м (з податком на додану вартість); тариф на послугу з централізованого водовідведення - 6,19 грн за 1 куб. м (з податком на додану вартість). Вказана постанова набирає чинності з 01 січня 2016 року, але не раніше дня її офіційного опублікування. Згідно інформації, оприлюдненої на офіційному порталі Верховної Ради України: zakon.rada.gov.ua, Постанова №2868 від 26 листопада 2015 року набрала чинності 29 січня 2016 року.

Відтак, позивачем правомірно застосовано тариф встановлений постановою №2868 від 26 листопада 2015 року з лютого 2016 року, однак ним жодним чином не обґрунтовано застосування у січні 2016 року більшого тарифу, ніж визначено постановою № 804 від 16 грудня 2014 року.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала з підстав у ньому наведених, просила його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала повністю, просила застосувати позовну давність та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_8 в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про час, дату і місце проведення судового засідання. 05 листопада 2024 року представник відповідача адвокат Гуль Н.В. подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги не визнає та заперечує проти їх задоволення.

Представником відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_4 адвокатом Гуль Н.В. 17 червня 2024 року було подано клопотання про витребування доказів, яке ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 21 червня 2024 року задоволено.

Представником відповідача ОСОБА_2 адвокатом Гуль Н.В. 16 липня 2024 року було подано клопотання поновлення строків на подання клопотання про витребування доказів та про витребування доказів, яке ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 21 червня 2024 року задоволено.

Представником позивача ОСОБА_1 30 вересня 2024 року подано клопотання про поновлення строку на подання клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, яке ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 11 листопада 2024 року, яка постановлена судом не виходячи до нарадчої кімнати і занесена до протоколу судового засідання, задоволено.

Заслухавши представника позивача ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» надає послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення у житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ).

Тарифи на послуги централізованого водопостачання та водовідведення РОВ КП ВКГ «Рівнеоблводокана» встановлені: розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації від 02 листопада 1995 року; рішеннями Рівненської обласної ради від 23 січня 2009 року № 1096, від 25 травня 2012 року № 668, від 03 жовтня 2014 року № 1319 про внесення змін до рішення обласної ради від 25 травня 2012 року № 668; від 06 вересня 2017 року № 682; постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 20 січня 2011 року № 62; постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 30 вересня 2011 року № 179; постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 10 лютого 2012 року № 93, від 23 травня 2014 року № 559, від 16 грудня 2014 року № 804, від 05 листопада 2015 року № 2715, від 26 листопада 2015 року № 2868, від 19 серпня 2016 року № 1438 про внесення змін до постанови від 26 листопада 2015 року № 2868, від 19 серпня 2016 року № 1437 про внесення змін до постанови від 16 червня 2016 року № 1141, від 26 квітня 2017 року № 552 про внесення змін до постанови від 26 листопада 2015 року № 2868; від 26 квітня 2017 року № 551 про внесення змін до постанови від 16 червня 2016 року № 1141; від 02 листопада 2017 року № 1344 про внесення змін до постанови від 26 листопада 2015 року № 2868; від 02 листопада 2017 року № 1343 про внесення змін до постанови від 16 червня 2016 року № 1141, від 28 грудня 2017 року № 1576 про внесення змін до постанови від 26 листопада 2015 року № 2868, від 28 грудня 2017 року № 1575 про внесення змін до постанови від 16 червня 2016 року № 1141, від 04 жовтня 2018 року № 1169 про внесення змін до постанови від 26 листопад 2015 року № 2868; від 04 жовтня 2018 року № 1168 про внесення змін до постанови від 16 червня 2016 року № 1141, від 28 травня 2019 року № 804 про внесення змін до постанови від 16 червня 2016 року № 1141, від 11 жовтня 2019 року № 2157 про внесення змін до постанови від 16 червня 2016 року №1141, від 04 лютого 2020 року № 283 про внесення змін до постанови від 16 червня 2016 року № 1141, від 16 грудня 2020 року № 2499 про внесення змін до постанови від 16 червня 2016 року № 1141, від 22 грудня 2021 року № 2869.

Згідно з довідкою оборотів РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» від 13 лютого 2024 року особовий рахунок № НОМЕР_1 відкритий на відповідача ОСОБА_4 . Нарахування здійснюється на 6-х зареєстрованих осіб.

Відповідачі не виконують свого обов'язку по оплаті цих послуг. Як слідує з довідки оборотів за період з січня 2011 року по січень 2024 року по особовому рахунку № НОМЕР_1 відповідачами частково здійснювалась оплата послуг в березні 2011 року в розмірі 400 грн 00 коп., в травні 2011 року в розмірі 100 грн 00 коп., в червні 2011 року в розмірі 300 грн 00 коп., в липні 2011 року в розмірі 100 грн 00 коп., в грудні 2012 року в розмірі 100 грн 00 коп., в січні 2014 року в розмірі 100 грн 00 коп., в травні 2014 року в розмірі 200 грн 00 коп., в листопаді 2014 року в розмірі 100 грн 00 коп., в березні 2015 року в розмірі 1 000 грн 00 коп., в жовтні 2015 року в розмірі 1 007 грн 00 коп., в грудні 2015 року в розмірі 100 грн 00 коп., в травні 2016 року в розмірі 287 грн 72 коп., в липні 2016 року в розмірі 200 грн, в вересні 2016 року в розмірі 200 грн 00 коп., в жовтні 2016 року в розмірі 100 грн 00 коп., в листопаді 2016 року в розмірі 200 грн 00 коп., в травні 2017 року в розмірі 200 грн 00 коп., в червні 2017 року в розмірі 200 грн, в липні 2017 року в розмірі 1 000 грн 00 коп., в травні 2018 року в розмірі 1 200 грн 00 коп., в липні 2018 року в розмірі 800 грн 00 коп., в серпні 2018 року в розмірі 700 грн 00 коп., в жовтні 2018 року в розмірі 550 грн 00 коп., в листопаді 2018 року в розмірі 503 грн 79 коп., в липні 2019 року в розмірі 7 грн 90 коп., в вересні 2019 року в розмірі 600 грн 00 коп., в жовтні 2019 року в розмірі 300 грн 00 коп., в січні 2020 року в розмірі 500 грн 00 коп., в червні 2020 року в розмірі 1 000 грн 00 коп., в січні 2021 року в розмірі 1 000 грн 00 коп., в липні 2021 року в розмірі 992 грн 85 коп., внаслідок чого за ними станом на січень 2024 року утворилася заборгованість в розмірі 55 334 грн 66 коп.

Листом № 132/01-11 від 19 липня 2018 року РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» у відповідь на звернення повідомило ОСОБА_7 про наявність заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення, за адресою: АДРЕСА_1 , яка станом на 01 липня 2018 року становить 15 315 грн 73 коп., а також вказано, що у лютому 2018 року на підставі звірки з ЦНАП, проведено коригування нарахувань згідно затверджених нормативів (норм) і діючих тарифів: з 01 січня 2011 року з 1 особи на 2 особи; з 08 серпня 2012 року з 2 осіб на 3 особи; з 29 серпня 2012 року з 3 осіб на 4 особи; з 26 жовтня 2016 року з 4 осіб на 3 особи; з 23 березня 2017 року з 3 осіб на 4 особи.

23 січня 2024 року за вих. № 281/01-11 позивачем направлено ОСОБА_4 вимогу про досудове врегулювання спору з пропозицією сплатити заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в сумі 53 672 грн 63 коп., яка повернулась РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» не врученою.

При цьому, 25 жовтня 2021 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 був укладений Договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Тимощуком А.Я. та зареєстрований в реєстрі за № 262. Згідно вказаного Договору ОСОБА_4 передала у власність ОСОБА_2 належну їй на праві приватної власності, на підставі Договору дарування від 30 липня 2014 року, квартиру АДРЕСА_2 .

В подальшому право власності було зареєстровано за ОСОБА_2 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №36224710 від 17 січня 2024 року.

Згідно зі статтею 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до статті 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, власність зобов'язує.

Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, і яке, згідно ст. 11 ЦК України, виникає в тому числі і з договорів.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі ст. 541, 543 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення здійснюється у відповідності до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а також Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Аналогічні положення містить і стаття 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції чинній на час розгляду справи.

Згідно пункту 1 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення.

Судом встановлено, що позивач належним чином та у повному обсязі надає відповідачам послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення у житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , натомість відповідачі, отримавши за спірний період послуги з централізованого водопостачання та водовідведення належної якості, зобов'язані були оплатити їх вартість у повному розмірі, однак взяті на себе зобов'язання не виконали, а тому з них на користь позивача слід стягнути заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

Разом з тим, відповідачами зроблено заяву про застосування позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частинами 1, 5 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Позовна давність відповідно до ч. 1 ст. 260 ЦК України обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Частиною 2 ст. 264 ЦК України визначено, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

30 березня 2020 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі закон № 540-IX), який набрав чинності 02 квітня 2020 року, який продовжив низку процесуальних та інших строків (зокрема, позовну давність) на строк дії карантину.

Так, п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 року до 30 квітня 2023 року на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

За загальним правилом, визначеним у статті 58 Конституції України та статті 5 Цивільного кодексу, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності, і не мають зворотної дії у часі.

З огляду на це, сплив строків до набрання чинності Законом № 540-IX разом із відсутністю норми про зворотну дію цього закону в часі дають підстави стверджувати, що строки, які спливли до 02 квітня 2020, не є продовженими.

Із наведеного вбачається, що позовна давність по заборгованості у період з грудня 2009 року по березень 2017 року щодо щомісячних платежів від моменту прострочення яких до введення карантину минуло три роки спливла до введення карантину, а тому на неї дія пункту 12 Перехідних положень до ЦК України щодо продовження строку позовної давності не поширюється.

Разом з тим, сплив строку позовної давності щодо решти періоду заборгованості починаючи з березня 2017 року припадає на час дії карантину та воєнний стан, тому на цю заборгованість поширюються приписи ст. 12, 19 Перехідних положень до ЦК України в частині продовження строку позовної давності на весь час дії карантину та період дії воєнного стану в Україні. При цьому, послуги, надані у березні 2017 року, споживач мав оплатити до 20 квітня 2017 року включно, тому позовна давність повинна обчислюватися з квітня 2017 року.

Також, за змістом ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням зобов'язаною особою в період перебігу позовної давності дії, що свідчить про визнання нею боргу.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

При цьому, якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Позивачем не надано доказів, з яких можливо було б встановити, що, сплачуючи певні суми за поточне централізоване водопостачання та централізоване водовідведення відповідачі визнавали всю суму боргу, а не лише його частину. В розрахунку позивача (довідці оборотів) немає призначення платежів, а квитанції на сплату житлово-комунальних послуг суду не надані.

За таких умов, враховуючи, що сплата комунальних послуг відбувається шляхом оплати щомісячних платежів, у суду не має підстав вважати, що частковою оплатою послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення відповідачі визнавали всю суму боргу, що утворився з січня 2011 року, та що такі дії відповідачів призвели до переривання строку позовної давності.

Позивач не надав суду доказів поважності причин пропуску позовної давності та не просить такий поновити.

Таким чином, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення з квітня 2017 року по січень 2024 року. Відповідна заборгованість в межах позовної давності становить 53 992 грн 47 коп.

Однак, оскільки ОСОБА_4 була власником квартири до 25 жовтня 2021 року, а в подальшому право власності нею було відчужено і зареєстровано за ОСОБА_2 , тому з ОСОБА_4 підлягає до стягнення заборгованість з квітня 2017 року по жовтень 2021 року в розмірі 20 374 грн 81 коп., а з ОСОБА_2 - заборгованість з листопада 2021 року по 31 січня 2024 року в розмірі 33 617 грн 66 коп.

В задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення з січня 2011 року по березень 2017 року суд відмовляє в зв'язку зі спливом позовної давності.

Не заслуговує на увагу твердження сторони відповідачів щодо заборгованості станом на 01 липня 2018 року в сумі 15 315 грн 73 коп., оскільки згідно довідки оборотів по о/р № НОМЕР_1 кінцеве сальдо на кінець червня 2018 року становить 16 115 грн 73 коп., враховуючи оплату 07 липня 2018 року в сумі 800 грн (про яку зазначено в листі № 132/01-11 від 19 липня 2018 року) отримуємо 15 315 грн 73 коп. - борг на початок липня 2018 року. Врахувавши поточні нарахування за липень 2018 року в сумі 520 грн 59 коп., отримуємо заборгованість на кінець липня 2018 року в сумі 15 836 грн 32 коп. Тобто, заборгованість за надані послуги в сумі 15 836 грн 32 коп. є вірною, проте обліковується вона станом на кінець липня 2018 року, не на 01 липня 2018 року.

Твердження сторони відповідачів, що позивачем не підтверджено застосування тарифу у січні 2011 року та не обґрунтовано застосування у січні 2016 року більшого тарифу, ніж визначено постановою № 804 від 16 грудня 2014 року, спростовується рішенням Рівненської обласної ради від 23 січня 2009 року № 1096 «Про затвердження тарифів на послуги з водопостачання», яким затверджено тариф для населення - 2,16 грн за 1 куб.м. та постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2715 від 05 листопада 2015 року «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал», яка набрала чинності з 01 січня 2016 року

Судом перевірено розрахунок заборгованості здійснений позивачем та встановлено, що згідно додатку 1 до рішення Рівненської обласної ради від 06 вересня 2017 року № 682 зазначено вид благоустрою житлового фонду, так як в цьому місяці у споживача було відсутнє гаряче водопостачання, для розрахунку застосовуємо п. 5 з водопроводом і каналізацією, з централізованим гарячим водопостачанням (ЦГВ), з ваннами довжиною 1500-1700 мм та душами (при відсутності гарячої води), норма споживання послуг на 1 особу 245 л/добу. Відповідно норму ХВ (0,245 м?) множимо на кількість днів у місяці (30 днів) множимо на кількість споживачів (6 осіб) отримуємо 44,1 м? кількість ВХ, потім множимо на тариф ВХ (16,68 грн) отримуємо суму ХВ 735,588 (в довідці оборотів заокруглена сума) за місяць. Норму КХ (0,245 м?) множимо на кількість днів у місяці (30 днів) множимо на кількість споживачів (6 осіб) отримуємо 44,1 м? кількість КХ, потім множимо на тариф ВХ (15,912 грн) отримуємо суму ХВ 701,719 (в довідці оборотів заокруглена сума) за місяць. Дані нарахування зазначені в детальній довідці оборотів і додавши суму абонентної плати 18,43 грн отримуємо 1 455,74 грн нарахування за надані послуги у вересні 2022 року.

Аналогічним чином проведено розрахунок за січень 2023 року. В споживача наявне гаряче водопостачання, для розрахунку застосовуємо п. 6 з водопроводом і каналізацією, з централізованим гарячим водопостачанням (ЦГВ), з ваннами, обладнаними душами, норма споживання послуг на 1 особу 220 л/добу. Відповідно норму ХВ (0,220 м?) множимо на кількість днів у місяці (31 днів), далі множимо на кількість споживачів (6 осіб) отримуємо 40,92 м? кількість ВХ, потім множимо на тариф ВХ (16,68 грн) отримуємо суму ХВ 682,545 (в довідці оборотів заокруглена сума) за місяць. Норму КХ (0,220 м?) множимо на кількість дні у місяці (31 днів), далі множимо на кількість споживачів (6 осіб) отримуємо 40,92 м? кількість КХ, потім множимо на тариф ВХ (15,912 грн) отримуємо суму ХВ 651,119 (в довідці оборотів заокруглена сума) за місяць. Норму КГ (0,105 м?) множимо на кількість днів у місяці (28 днів, оскільки 3 дні в місяці була відсутня гаряча вода), далі множимо на кількість споживачів (6 осіб) отримуємо 17,64 м? кількість КГ, потім множимо на тариф ВХ (15,912 грн) отримуємо суму ХГ 280,687 (в довідці оборотів заокруглена сума) за місяць. Дані нарахування зазначені в детальній довідці оборотів і додавши суму абонентної плати 17,60 грн отримуємо 1 631,96 грн нарахування за надані послуги у січні 2023 року.

Наведене свідчить, що не може бути щомісячно стала сума нарахувань за надані послуги в розмірі 1 312,26 грн, як зазначає представник відповідачів, щомісячні нарахування змінюються, це залежить від кількості споживачів, днів у місяці, зміни тарифу чи наявності гарячого водопостачання.

Щодо твердження відповідачів, що позивачем неправомірно здійснено нарахування за послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення відповідно до шести зареєстрованих осіб, в той час як РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал» достеменно було відомо про кількість зареєстрованих осіб у період з 01 січня 2011 року по 23 березня 2017 року, так як у лютому 2018 року на підставі звірки з ЦНАП провело коригування нарахувань згідно затверджених нормативів(норм) і діючих тарифів, суд зазначає наступне.

В примітках рішення Рівненської обласної ради від 06 вересня 2017 року № 862 «Про затвердження нормативів (норм) споживання води для споживачів РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал»» в пунктах 3, 4 вказано, що визначення обсягів водоспоживання для споживачів здійснюється виходячи із затверджених нормативів (норм) споживання води за весь період фактичного користування послугами (з моменту реєстрації). Споживачі зобов'язані у разі настання змін (зміни ступеня благоустрою будинку, кількості водокористувачів, поливної площі, кількості худоби та птиці тощо), але не рідше 1 разу на рік, надавати водопостачальному підприємству довідку про кількість зареєстрованих осіб та інших водокористувачів, розмір площі зелених насаджень (включаючи площі саду, городу) та розмір площі благоустрою прибудинкової території, кількість худоби та птиці. У разі несвоєчасного подання такої інформації перерахунки обсягів водоспоживання здійснюються з початку поточного кварталу.

Відповідачі не подали доказів, що вони звертались до позивача та повідомляли його про зміну кількості зареєстрованих осіб, а тому їх твердження про те, що позивачем неправомірно здійснено нарахування відповідно до кількості зареєстрованих осіб є недоведеними та необґрунтованими. Окрім того, не проживання ОСОБА_4 у квартирі, яка належала їй на праві власності до 25 жовтня 2021 року, не звільняє її від обов'язку нести витрати за оплату житлово-комунальних послуг.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, а саме з ОСОБА_4 в розмірі 1 114 грн 94 коп., з ОСОБА_2 - 1 839 грн 61 коп.

Керуючись ст. ст. 3, 12, 13, 81, 82, 141, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р I Ш И В:

Позов Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Рівнеоблводоканал» до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Рівнеоблводоканал» заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за період з квітня 2017 року по жовтень 2021 року в розмірі 20 374 (двадцять тисяч триста сімдесят чотири) гривні 81 копійка.

Стягнути ОСОБА_2 на користь Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Рівнеоблводоканал» заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за період з листопада 2021 року по 31 січня 2024 року в розмірі 33 617 (тридцять три тисячі шістсот сімнадцять) гривень 66 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Рівнеоблводоканал» судовий збір в розмірі 1 114 (одна тисяча чотирнадцять) гривень 94 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Рівнеоблводоканал» судовий збір в розмірі 2 954 (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят чотири) гривні 55 копійок.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Рівненське обласне виробниче комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства «Рівнеоблводоканал», місцезнаходження: вул. Ст. Бандери, буд. 2, м. Рівне, код ЄДРПОУ 03361678.

Відповідач - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 18 листопада 2024 року.

Суддя О.О. Першко

Попередній документ
123097680
Наступний документ
123097682
Інформація про рішення:
№ рішення: 123097681
№ справи: 569/3618/24
Дата рішення: 11.11.2024
Дата публікації: 20.11.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Рівненський міський суд Рівненської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (11.11.2024)
Результат розгляду: заяву задоволено частково
Дата надходження: 20.06.2024
Предмет позову: стягнення заборгованості
Розклад засідань:
21.03.2024 10:30 Рівненський міський суд Рівненської області
19.04.2024 09:30 Рівненський міський суд Рівненської області
19.06.2024 10:30 Рівненський міський суд Рівненської області
09.09.2024 09:00 Рівненський міський суд Рівненської області
09.10.2024 11:00 Рівненський міський суд Рівненської області
11.11.2024 10:00 Рівненський міський суд Рівненської області