Справа № 365/767/24
Номер провадження: 2-а/365/7/24
Іменем України
14 листопада 2024 року селище Згурівка
Згурівський районний суд Київської області у складі:
головуючої судді Кучерявої Л.М.
за участю секретаря судового засідання Матвієнко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, з особливостями, визначеними законом для окремих категорій термінових адміністративних справ, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності протиправною та її скасування,
21 жовтня 2024 року до Згурівського районного суду Київської області в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом його представник - адвокат Костенко О.М., в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3239983 від 11.10.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
В обґрунтування позову зазначає, що 11.10.2024 о 09 год. 20 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки DAF XF 105.410, державний номерний знак НОМЕР_1 , (спеціалізований вантажний сідловий тягач) та транспортним засобом марки KOEGEL, державний номерний знак НОМЕР_2 , (спеціалізований напівпричіп Н/ПР контейнеровоз для перевезення контейнерів/сипких вантажів (зернових культур)) в м. Ічня, яким перевозив вантаж (цукровий буряк). О 09 год. 21 хв. в м. Ічня по вул. Солдатської Слави, 37 позивача було зупинено інспектором (м. Ічня) ВП № 2 Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 , яким повідомлено, що цукровий буряк не затентований, тобто не накритий брезентом, що створює небезпеку іншим учасникам дорожнього руху. О 09 год. 28 хв. інспектором винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3239983. У постанові вказано, що 11.10.2024 о 09 год. 21 год. в м. Ічня по вул. Солдатської Слави, 37 ОСОБА_1 перевозив буряк насипом, не затентований, що створювало небезпеку іншим учасникам дорожнього руху, чим порушив п. 22 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу 340 грн. До постанови додається: фіксація на камеру 202308220029, що підтверджується долученою її копією.
Вказану постанову позивач вважає незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків поліцейського фактичним обставинам справи, а також неналежного розгляду справи. Так, постанова не містить який саме пункт розділу 22 ПДР порушено позивачем, оскільки він містить пункти 22.1 - 22.7 та безліч підпунктів, а тому не конкретизоване яке саме порушення допустив позивач. Крім того, постанова не містить посилання на жоден належний доказ вчинення адміністративного правопорушення, окрім фіксації на камеру 202308220029. Розгляд справи про адміністративне правопорушення належним чином не проводився (поліцейський виніс постанову протягом 7 хв. з моменту зупинки), а тому позивач не зміг скористатися допомогою фахівця в галузі права, заявляти клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, подавати докази, міркування, заперечення. Зазначає, що якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, крім випадків передбачених цим Кодексом, який є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення. В іншому випадку застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і містить ознаки свавілля застосування адміністративних повноважень. Оспорювана постанова не містить посилання на жоден належний доказ вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а саму постанову за наведених обставин не можна вважати належним і допустимим доказом у справі. Диспозиція ч. 1 ст. 122 КУпАП носить бланкетний характер, а тому серед ознак адміністративного правопорушення повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила, на порушення яких існує заборона та недотримання яких тягне за собою порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Суддя Згурівського районного суду Київської області Л.М. Кучерява своєю ухвалою від 21.10.2024 відкрила провадження в адміністративній справі, постановила розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, з особливостями, визначеними законом для окремих категорій термінових адміністративних справ, запропонувала відповідачу надати відзив на позовну заяву та додатки у визначені судом строки.
30 жовтня 2024 року до Згурівського районного суду Київської області надійшов відзив на позовну заяву, поданий представником Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Дардою О.М., в якому він просив врахувати обставини, викладенні у відзиві, та відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог. У відзиві зазначає, що у п. 22.3.а ПДР України передбачено, що перевезення вантажу дозволяється за умови, що він не наражає на небезпеку учасників дорожнього руху. Як вбачається з відеозапису подій та не заперечується самим позивачем, він дійсно 11.10.2024 о 09 год. 21 хв. у м. Ічня по вул. Солдатської Слави, 37 здійснював перевезення буряка насипом. Також вбачається, що буряк у напівпричіп - контейнеровозі для сипких вантажів автомобіля, яким керував позивач, виступає над бортами, не закріплений належним чином, борти не нарощенні, що не виключає можливості випадання (висипання) буряка з кузова, що, зокрема, підтверджується відеозаписом (09 год. 20 хв.), а твердження позивача, що буряк впав на площадку під час завантаження, спрямовані виключно на спробу уникнення відповідальності. Твердження позивача, що порядок перевезення цукрових буряків та ПДР України не зобов'язують його закріплювати (вкривати їх тентом) є помилковим та таким, що не відповідають нормам права. У п. 8.13 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (далі - Правила № 363) вказано, що якщо вантаж виконується навалом - вантаж не повинен здійматися над рівнем бортів кузова. В разі потреби основні борти слід наростити додатковими бортами, проте загальна висота транспортного засобу з вантажем не повинна перевищувати 4 м від поверхні дороги. Пунктом 12.5 Правил передбачено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху. Розділ 19 Правил дійсно не містить положень про заборону перевезення цукрових буряків, які навантажені на автомобіль навалочним або насипним способом та виступають над бортами автомобіля (причепа) без належного закріплення вантажу або накриття його тентом. Але, слід звернути увагу на положення п. 2.7, 8.13, 12.1, 12.5 Правил, які визначають, що застосування даних правил здійснюється із обов'язковим дотриманням норм ПДР України та за певних умов. Наголошує, що відповідно до «Правил охорони праці на автомобільному транспорті» затверджених наказом МНС України від 09.07.2012 № 964 (далі - Правила № 964) водій зобов'язаний перевірити відповідність укладення, розміщення та надійність кріплення вантажів і тентів на транспортному засобі вимогам безпеки, а у разі виявлення порушень - вимагати від особи, відповідальної за навантажувальні роботи, ліквідувати їх. Тобто, однією із умов безпеки учасників дорожнього руху, законодавець визначив обов'язкову умову перевезення вантажу «цукровий буряк» у відкритому кузові - він не повинен підійматися над бортами кузова, бути надійно закріпленим (вкритий тентом), що унеможливлювало б його випадання, висипання з кузова. Таким чином, з обставин справи вбачається, що можливе падіння (висип) цукрового буряка з причепу, який завантажено з порушенням вимог п. 1.8 та 2.5 Розділу 14 Правил (піднімається над бортами кузова, належним чином не закріплений), під час набору швидкості, гальмування, зміни напрямку руху, тощо створює небезпеку для інших учасників руху.
12 листопада 2024 року представник позивача направив до суду заяву, в якій вказує, що з долученого відеозапису вбачається, що о 09 год. 19 хв. 11 с. працівником поліції зупинений транспортний засіб ОСОБА_1 , спостерігаючи за яким вбачається, що вантаж (цукровий буряк) не виступає за борти транспортного засобу. Пунктом 19.3 Правил № 363 визначено, що цукрові буряки перевозять безтарним способом автомобіля з бортовою платформою та автомобілями-самоскидами; підготовка рухомого складу для перевезення цукрових буряків передбачає нарощування бортів до висоти 1,0-1,2 м від підлоги кузова. Тобто, не визначено, що цукровий буряк, який перевозиться насипом на транспортному засобі повинен бути обов'язково затентований. Працівник поліції на прізвище « ОСОБА_3 » не пред'явив свого службового посвідчення, не роз'яснив підставу зупинки транспортного засобу та розпочав складати постанову відносно ОСОБА_1 . При цьому, з відеозапису чітко вбачається, що поліцейський на прізвище « ОСОБА_3 » посилався лише на загальний пункт 22 ПДР, проте який саме підпункт було порушено ОСОБА_1 не зазначено ні на відеозаписі, ні в оскаржуваній постанові. Крім того, із оскаржуваної постанови вбачається, що вона винесена інспектором (м. Ічня) ВП № 2 Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 . Проте із відеозапису вбачається, що розгляд справи, складення та винесення постанови здійснював інший працівник поліції на прізвище « ОСОБА_3 ». Долучений до матеріалів справи відеозапис не містить запису, на якому ОСОБА_1 були роз'яснені його права та обов'язки, а підпис у графі п. 8 постанови свідчить про бажання позивача отримати вказану постанову для її оскарження в судовому порядку.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 , його представник - адвокат Костенко О.М. не з'явилися, направили до суду заяву, в якій просили розгляд справи у відсутність сторони позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять їх задовольнити.
У судове засідання представник відповідача ОСОБА_4 не з'явився, направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Додатково у заяві зазначив, що відповідач підтримує свої заперечення на позовну заяву, викладені у відзиві на позовну заяву. Посилання представника позивача виключно на положення п. 19.3 Правил № 363 як правомірність перевезення вантажу (цукрового буряка) без дотримання інших вимог, зокрема, правил безпеки, є абсолютно невірним, та суперечить закону. Твердження представника позивача щодо не доведення позивачу його прав, спростовується особистим підписом позивача у відповідній графі постанови. Також, як вбачається із стенограми, представник позивача намагається викривити доводи відповідача шляхом вирізок з контексту без дотримання повного трактування позиції.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з п. 3, 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів, зокрема, з метою виявлення адміністративних правопорушень та припиняє їх; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР України його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Судом встановлено, що 11.10.2024 інспектором ВП № 2 Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне праівопорушення у сфері забезпеченя безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серії ЕНА № 3239983, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. У фабулі вказаної постанови у графі «час та місце скоєння, суть і обставини правопорушення» зазначено, 11.10.2024 о 09 год. 21 хв. м. Ічня, вул. Солдатської Слави, 37, водій ОСОБА_1 перевозив буряк насипом незатентований, що створювало небезпеку іншим учасникам дорожнього руху, чим порушив пункт 22 ПДР - порушення правил перевезення вантажів. У графі «до постанови додається» зазначено: фіксація на камеру 202308220029.
Суд звертає увагу на те, що диспозиція ч. 1 ст. 122 КУпАП носить бланкетний характер і передбачає відповідальність, зокрема, за порушення правил перевезення вантажу, визначених нормативно-правовими актами. Водія ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення пункту 22 ПДР України. Із аналізу норм ПДР України вбачається, що Розділ 22 ПДР України «Перевезення вантажу» встановлює правила перевезення вантажів та включає в себе 7 пунктів. Пункти 22.1. - 22.3. визначають загальні, згідно яких:
- маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.
- водій перед початком руху зобов'язаний перевірити надійність розташування і кріплення вантажу, а під час руху - контролювати це, щоб запобігти його падінню, волочінню, травмуванню супроводжуючих осіб чи створенню перешкод для руху.
- перевезення вантажу дозволяється за умови, що він:
а) не наражає на небезпеку учасників дорожнього руху;
б) не порушує стійкості транспортного засобу і не утруднює керування ним;
в) не обмежує водієві оглядовості;
г) не закриває зовнішніх світлових приладів, світлоповертачів, номерних і розпізнавальних знаків, а також не перешкоджає сприйманню сигналів, що подаються рукою;
ґ) не створює шуму, не піднімає пилу та не забруднює проїзну частину і навколишнє середовище.
Пункт 22.4. передбачає правила перевезення габаритних вантажів, підпункти 22.5. - 22.6. - правила перевезення небезпечних вантажів, а п. 22.7. - правила перевезення сільськогосподарської техніки.
В оскаржуваній постанові не конкретизовано який саме пункт, підпункт Правил дорожнього руху України порушено позивачем ОСОБА_1 під час перевезення вантажу. Також жоден із пунктів розділу 22 ПДР України не містить вимоги про те, що автомобіль, який перевозить вантаж, повинен бути затентований щоб не створювати небезпеку для інших учасників дорожнього руху.
Більш того, відповідно до п. 19.3.6, 19.3.3, 19.3.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, цукрові буряки перевозять безтарним способом автомобілями з бортовою платформою та автомобілями самоскидами. Форма організації роботи при перевезенні цукрових буряків з поля на приймальні пункти визначається спільно перевізником і замовником. Підготовка рухомого складу для перевезення цукрових буряків передбачає нарощування бортів до висоти 1,0-1,2 м від підлоги кузова.
У постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення Серія ЕНА № 3239983 зазначено, що ОСОБА_1 перевозив буряк насипом незатентований, що створювало небезпеку іншим учасникам дорожнього руху. Тобто, із змісту постанови слідує, що саме відсутність тенту на транспортному засобі при перевезені цукрового буряка ОСОБА_1 , створило небезпеку для інших учасників дорожнього руху. Вищезазначеними Правилами не забороняється перевозити цукровий буряк, який навантажений на автомобіль навалочним або насипним способом, без накриття його тентом. При цьому перевезення вантажу дозволяється за умови, що він не наражає на небезпеку учасників дорожнього руху та не створює небезпеки водію та оточуючим. Тобто, належними доказами порушення ПДР України водієм ОСОБА_1 при перевезенні цукрових буряків без тенту, мають бути докази створення небезпеки іншим учасникам дорожнього руху.
Із доданого до відзиву на позовну заяву відеофайлу вбачається, що о 09 год 19 хв транспорний засіб під керуванням ОСОБА_1 був запинений працівником поліції старшим сержантом ОСОБА_3 . При цьому, працівник поліції причину зупинки не повідомив, а вказав на те, що буде складена постанова. Потім між ОСОБА_1 та інспектором відбулась розмова про оскарження попередньої постанови. Розгляд справи відбувся протягом 9 хв. При цьому, працівник поліції не роз'яснив водієві його права та обов'язки, не відібрав пояснень від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відеозапис закінчується о 09 год. 28 хв. тим, що працівник поліції Герасименко повідомляє водієві ОСОБА_1 про те, що винесено постанову за ч. 1 ст. 122 КУпАП за порушення п. 22 ПДР, а саме: перевезення цукрового буряку насипом, що може створювати небезпеку іншим учасникам дорожнього руху. При цьому судом встановлено, що буряк у напівпричіпі-контейнеровозі для сипких вантажів автомобіля, яким керував позивач ОСОБА_1 , не виступає за борти транспортного засобу, не висипається з нього під час руху, гальмування тощо. Належних доказів того, що вантаж, який перевозив водій ОСОБА_1 виступає за борти транспортного засобу, чим створює небезпеку для учасників дорожнього руху, суду не надано.
Суд зауважує, що з відеозапису вбачається, що розгляд справи про адміністративне правопорушення і винесення постанови про накладення адміністративного стягнення здійснювалось працівником поліції старшим сержантом Герасименком, при цьому із самої постанови вбачається, що вона винесена ОСОБА_2 за результатами розгляду справи. Тобто, розгляд справи та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення відбулося різними посадовими особами, що є недопустимим.
З аналізу положення ст. 247 КУпАП випливає, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 у справі № 338/1/17 роз'яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач відповідно до ст. 251 КУпАП надав суду відеозапис події. При цьому відеозапис не містить відображення виступу за борти цукрового буряку, тобто, що вантаж, який перевозив водій ОСОБА_1 створив небезпеку для учасників дорожнього руху. Саме по собі описання адміністративного правопорушення у постанові про накладення адміністративного стягнення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення. За таких обставин, факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП, є недоведеним.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що відповідачем не наведено доказів, на яких ґрунтується висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, докази, які б підтвердили порушення позивачем ПДР відсутні, а також те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення і винесення постанови про накладення адміністративного стягнення відбулося різними посадовими особами, суд дійшов висновку, що постанова серії ЕНА № 3239983 від 11.10.2024 підлягає скасуванню з підстав недоведеності суб'єктом владних повноважень факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
У позовній заяві сторона позивача просила стягнути судові витрати, які будуть подані стороною позивача протягом п'ятнадцяти днів з моменту винесення рішення по суті позовних вимог згідно із ст. 143 КАС України.
Відповідно до ст. 143 КАС України суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат у даному рішенні.
Керуючись ст. 19 Конституції України, ч. 2 ст. 122, ст. 245, 251, 280, 283, 287 КУпАП, ст. 2, 6, 19, 77, 79, 143, 242-246, 250, 286 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 3239983 від 11.10.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП - скасувати.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 18.11.2024.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Чернігівській області, адреса: проспект Перемоги, будинок 74, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 40108651.
Головуюча суддя Л.М. Кучерява