"18" листопада 2024 р. Справа № 363/3959/24
Іменем України
(ЗАОЧНЕ)
18 листопада 2024 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючого судді: Баличевої М.Б., при секретарі Василенко Г.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-
06.08.2024 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив: стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства зобмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за Договором кредитної лінії № 00-8513863 від 27.06.2023 року в сумі 17750,00 грн. та судові витрати, які склада.ться з понесеного судового збору в розмірі 3028,00 грн., витрат на правову допомогу в розмірі 9000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.06.2023 між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КАЧАЙ ГРОШІ та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії № 00-8513863, підписаний позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, за умовами якого кредитодавець надав відповідачу грошові кошти у сумі 5000 грн., а відповідач зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування ним у порядку та на умовах, визначених цим договором. Товариство з обмеженою відповідальністю «КАЧАЙ ГРОШІ» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі та надало відповідачу кредитні кошти у порядку, передбаченому умовами договору, проте остання свої зобов'язання за договором не виконувала, у зв'язку з чим виникла заборгованість. 10.04.2024 між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» укладено договір факторингу № 1-10042024, на підставі якого позивач набув право грошової вимоги до боржників, у тому числі й до відповідача за договором № 00-8513863 від 06.08.2024. Внаслідок невиконання відповідачем договірних зобов'язань станом на дату подачі позову його заборгованість по даному кредитному договору становить 17750,00 грн., з яких 5000 грн. - заборгованість за кредитом, 12500 грн. - заборгованість за процентами, 250 грн. - заборгованість за комісіями.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 17.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, постановлено розгляд справи проводити в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача - ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" в судове засідання не з'явилася, в позовній заяві просила розглянути справу без її участі за наявними у справі матеріалами, проти ухвалення заочного рішення не заперечила.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином, крім того повідомлялася через офіційний портал «Судова влада України» веб-сторінку Вишгородського районного суду Київської області, причини неявки суду невідомі. Відзиву на позовну заяву, у строк встановлений в ухвалі суду про відкриття провадження у справі, відповідач не надала.
Враховуючи, що відповідач згідно із ст. 128 ЦПК України належним чином повідомлена, відзив не подала, причини неявки в судове засідання не повідомила, суд відповідно до ст. 280, 281 ЦПК розглядає справу на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення з урахуванням того, що представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилося у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини і дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 27.06.2023 року між ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 00-8513863, який підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора «69S57». (а.с. 5-8).
Згідно умов кредитного договору, ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» зобов'язалося надати ОСОБА_1 кредит у сумі 5000 гривень на строк 120 днів з фіксованою процентною ставкою: знижена процентна ставка 2,25 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом в межах строку надання кредиту, але не більше перших 20 днів та стандартною процентною ставкою 2,5 % за кожен день користування кредитом (п. 1.4, 1.4.1, 1.4.2), орієнтовною реальною річною процентною ставкою 6680,56 % (п. 1.7), а відповідач зобов'язувалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом у відповідності до умов договору.
Також за допомогою вказаного одноразового ідентифікатора відповідач підписала графік платежів як невід'ємної частини договору кредитної лінії № 00-8513863, згідно з яким загальна вартість кредиту складає 20000 грн. (а.с. 9).
27.06.2023 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором ОСОБА_1 підписала Паспорт споживчого кредиту, в якому зазначена інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит та в якому, зокрема, зазначено, що реальна річна процентна ставка складає 6680,56 % річних (а.с. 10-11).
Згідно Інформаційної довідки від 22.04.2024 р. за вих. № 647/04 ТОВ «Платежі Онлайн» повідомляє, що на сайті Торговця через платіжний червіс «Platon» було проведено успішні транзакції (а.с. 19-22)
З розрахунку заборгованості наданого ТОВ «Качай гроші» вбачається, що загальна сума заборгованості відповідача з 27.06.2023 по 10.04.2024 складає 17750,00 грн, з яких: 5000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 12500,00 грн - заборгованість за відсотками, 250,00 грн - заборгованість за комісіями (а.с. 22 зворот - 23).
10.04.2024 між позивачем та ТОВ «Качай гроші» укладено договір факторингу № 1-10042024 за умовами якого позивач за кошти набув права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно Реєстру боржників, зокрема за договором № 00-8513863від 27.06.2023 до ОСОБА_1 у розмірі 17750,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 12500,00 грн - заборгованість за відсотками, 250,00 грн - заборгованість за комісіями (а.с. 25-31).
За змістом ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Згідно ч. 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно ч. 8 ст. 11 цього Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Статтею 12 цього Закону передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, кредитний договір № 00-8513863 було укладено в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» в електронній формі.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23.03.2020 у справі №404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09.09.2020 у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).
Згідно із ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 цього Кодексу, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно ч. 2 ст. 640 ЦК України якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно ч. 2 ст. 1081 ЦК України грошова вимога, право якої відступається, є дійсною, якщо клієнт має право відступити право грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому не були відомі обставини, внаслідок яких боржник має право не виконувати вимогу.
Верховний Суд України в своїй постанові у справі № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року дійшов висновку про те, що боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Оскільки боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, унаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, суди дійшли обґрунтованого висновку про стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Отже, до ТОВ «Факторинг Партнерс» відповідно до укладеного Договору факторингу № 1-10042024 перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі 17750,00 грн, з яких: 5000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 12500,00 грн - заборгованість за відсотками, 250,00 грн - заборгованість за комісіями.
Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з положень ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач не надала суду у встановленому порядку заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відзиву на позов, доказів щодо обставин, які ураховуються при визначенні розміру суми заборгованості, у зв'язку з чим несе ризик настання наслідків, пов'язаних із невчиненням цих процесуальних дій, в даному випадку - ухвалення рішення на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи той факт, що відповідач ОСОБА_1 дотепер неналежно виконує свої обов'язки з повернення отриманого нею кредиту ні перед первісним кредитором, ні перед новим, таке невиконання (неналежне виконання) є порушенням зобов'язань у розумінні норм ЦК України, а тому суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в цій частині.
Щодо вимог позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд враховує наступне.
Позивач просить стягнути з відповідачки на його користь судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000 грн та судового збору, сплаченого за подання позовної заяви в розмірі 3028 грн.
Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частинами першою-п'ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Позивачу правничу допомогу надавало Адвокатське об'єднання «ЛІГАЛ АССІСТАНС» на підставі договору № 15-02/2024 про надання правової допомоги від 15.02.2024 (а.с. 39-40).
Згідно заявки на надання юридичої допомоги № 24 від 01.07.2024 вартість послуг Адвокатського об'єднання «ЛІГАЛ АССІСТАНС» по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 становить 9000 грн. (а.с. 42).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.
Суд звертає увагу на те, що предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості за кредитним договором. При цьому, зі змісту позовної заяви вбачається, що її складання не потребувало від фахівця у галузі права, будь-яких надмірних додаткових зусиль та знань, тому, як наслідок, сума витрат на її написання є значно завищеною, оскільки її обсяг становить 4 (чотири) двосторонніх аркуші, а також містить прохальну частина позову та перелік додатків до позовної заяви, виконання яких не потребує додаткового та надмірного інтелектуального навантаження. При цьому у самому тексті позову здебільше наведені норми чинного законодавства, використання яких є виключно типовим для даного виду цивільно-правових спорів, та процесуальні застереження, формулювання та наявність яких визначена нормами ЦПК України. Окрім цього безпосередньо представник позивача участь у судових засіданнях не приймав.
У зв'язку із чим, суд доходить висновку, що позивачем не обґрунтовано розмір витрат на правничу допомогу в їх повному обсязі, адже витрати часу на консультацію та написання позовної заяви у сумарній кількості 4 години є завищеними, відтак сума таких витрат є неспівмірною, оскільки не відповідає складності справи та наданому об'єму допомоги.
Враховуючи викладене, проаналізувавши детальний опис наданих адвокатом позивачу послуг, час, витрачений на їх надання, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, враховуючи складність справи, що така розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, наявність сталої судової практики в такій категорії справ, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу в даній справі в сумі 3000 грн.
Крім того, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028 грн.
Керуючись ст ст.12, 81, 133,137, 141, 258-260, 263-265, 268,280 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за кредитним договором № 00-8513863 від 27.06.2023 у розмірі 17750,00 грн., понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 3028 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн., а всього стягнути з нього 23 778 (двадцять три тисячі сімсот сімдесят вісім) гривні.
В іншій частині - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ: 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, 6, офіс 521)
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 )
Суддя М.Б. Баличева